Virginia

“...щойно хвороба читання вражає організм, вона ослаблює його так, що він стає легкою здобиччю иншого лиха, яке зачаїлося в чорнильниці та роз'їдає перо. Нещасний береться писати.

***
- О Господи! - знову вигукнула вога на завершення своїх міркувань, - то що ж мені, зважати на думку протилежної статі, хоч би якою жахливою вона здавалася?

***
Вона пригадала, як у подобі молодого чоловіка вимагала, щоб жінки були слухняні, цнотливі, з приємним запахом, у вишуканому вбранні. "Тепер мені доведеться самій заплатити таку ціну, - міркувала вона, - бо за своєю натурою жінки (з огляду на мій невеличкий досвід перебування в їхній статі) зовсім не є слухняними, цнотливими, пахучими й гарно вбраними. І яка дисципліна потрібна для виховання цих чеснот, без яких вони не зможуть насолоджуватися жодними принадами життя!

***
І я ніколи не зможу влупити чоловіку по голові чи сказати просто у вічі, що він бреше, або вихоипити меча і проштрикнути його, або засідати серед рівних, носити герцогську корону, виступати під час процесу, винести комусь смертельий вирок, повести за собою армію, прогарцювати Вайтголлом на коні чи начепити на груди сімдесят дві медалі. Все, що я зможу, щойно ступлю на англійську землю, - розливати чай і запитувати в моїх лордів, який саме вони люблять.

***
... забороняти жінкам навчатися, щоб вони не могли посміятися з тебе; бути рабом якогось дівчиська у спідницях і походжати так, ніби ти володар світу...Боже, якиї дуреп вони з нас роблять і які ж ми насправді дурні!

***
Те, що тиша глибшає після шуму, потребує наукового доведення. Але те, що самотність стає більш очевидною відразу потому, як вас любили, підтвердить багато жінок.

***
Вона почала трішки більше сумніватися в своєму розумі, як і належить жінці, й трішки більше почала пишатися своєю зовнішністю, як це властіве жінкам.

***
У чоловіка рука вільна, щоб він міг будь-якої миті вихопити меч, а жінка змушена притримувати рукою атлас сукні на плечі. Чоловік дивиться у світ прямо, ніби той викроєний для його потреб і пошитий відповідно до його вподобань. Жінка кидає обережний спідлоба, делікатно і ніби з підозрою. Якби вони носили те саме вбрання, можливо, й погляд у них був би однаковий.

***
Кожна людина переживає коливання від однієї статі до іншої, і часто лише одяг стоїть на сторожі чоловічої або жіночої подоби, тим часом як під ним ховається зовсім інша стать, невидима ззовні.

***
...ілюзії розбиваються від зіткнення з реальністю, тож там, де панує ілюзія, немає місця справжньому щастю, справжній дотепності чи справжній глибині.”
― virginia