What do you think?
Rate this book
Про стійкість мудреця. Діалоги
В опублікованих у цій книжці, вперше перекладених українською мовою, філософських «Діалогах» видатний римський мислитель-стоїк Сенека, блискучий майстер емоційного афористичного письма у живій бесіді з читачем радить, у який спосіб за умов моральної кризи споживацького суспільства протистояти знеособленню, осягнути душевний спокій, отже, щастя. Видання друге, переклав з латини Андрій Содомора.
- GenresPhilosophy
208 pages, Hardcover
Published January 1, 2022
5 people are currently reading
25 people want to read
About the author
Seneca
2,703 books3,858 followersLucius Annaeus Seneca (often known simply as Seneca or Seneca the Younger); ca. 4 BC – 65 AD) was a Roman Stoic philosopher, statesman, and dramatist of the Silver Age of Latin literature. He was tutor and later advisor to emperor Nero, who later forced him to commit suicide for alleged complicity in the Pisonian conspiracy to have him assassinated.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 5 of 5 reviews
July 23, 2024
Моя друга чи третя книга подібного жанру. На початку сильно докулупуєшся до слів і стає нудно. Тільки в другій частини зміг відкрити очі і читати поміж рядків і ставити запитання.
Ще раз нагадав собі, що дисципліна і внутрішній спокій є запорукою здорового та екологічного життя і що слід легше перегортати старі сторінки і не жити рефлексіями минулого з очікуванням того, що вони повторяться у майбутньому.
Буде хорошою для тих, хто застряг у своїх думках і відчуває наче життя проходить повз..
«Так ось: ти насолоду підострожуєш, а я — загнуздую її; ти втішаєшся нею, а я — просто користуюсь; ти вважаєш її найвищим благом, я — загалом її не маю за благо; ти задля задоволення робиш усе, а я — нічого.»
Ще раз нагадав собі, що дисципліна і внутрішній спокій є запорукою здорового та екологічного життя і що слід легше перегортати старі сторінки і не жити рефлексіями минулого з очікуванням того, що вони повторяться у майбутньому.
Буде хорошою для тих, хто застряг у своїх думках і відчуває наче життя проходить повз..
«Так ось: ти насолоду підострожуєш, а я — загнуздую її; ти втішаєшся нею, а я — просто користуюсь; ти вважаєш її найвищим благом, я — загалом її не маю за благо; ти задля задоволення робиш усе, а я — нічого.»
January 26, 2025
Перша книга про стоїків, яку я прочитав. Можу сказати одне, що якщо вже хтось і хоче змінювати своє життя, то треба читати саме цю книгу, а не слухати різних псевдо «коучів особистого зростання». Багато цінних порад можна винести з цієї книги.
December 29, 2024
"Пишу не для вас, а радше для прийдешніх поколінь". Сенека.
✍Так йдеться в передмові Юрія Николишина до книги. Великий і дуже потрібний за обсягом вступ від Андрія Содомори проливає світло на Сенеку, його біографію та головні тези філософа, а також на стоїцизм, філософську школу, якої дотримувався Сенека. Книга складається з п'ятьох відомих трактатів Сенеки Про: короткочасність життя; щасливе життя; спокій душі; дозвілля; стійкість мудреця. Допомагають в працях філософа розібратись коментарі перекладача Андрія Содомори.
✍Якщо коротко про стоїцизм - то це стійкість до ударів долі, а також байдужість до матеріальних благ. Сенека був сповідником цієї філософії. У своїх діалогах, він повчав як наблизитись до основних парадигм стоїцизму.
Мені дуже сподобався його діалог про короткочасність життя, де філософ розмірковує про швидкоплинний час, та як наповнити його змістом. Сенека пише: "Часу ж маємо не мало - багато його витрачаємо. Життя доволі довге й щедро дане нам для того, щоб використати його для великих справ, - тож мусимо добре їм розпорядитися." Та продовжує свою думку, як людина їм розпоряджається:
"Варто взяти першого-ліпшого з юрби сивоголових і запитати: "Бачиться, ти сягнув крайньої межі людського життя - зо сто років тобі або може й більше. Спробуй-но підсумувати прожите. Вичисли, скільки з того часу взяв у тебе кредитор, скільки подруга, скільки патрон, скільки клієнт; скільки розтрачено на сварки з жоною, на покарання рабів, скільки на всяку біганину у ділових справах; додай хвороби, що їх самі на себе накликаємо, додай просто змарнований час - і побачиш, що прожив набагато менше років, аніж є за рахунком." Сенека розмірковує, що ми люди - відкладаємо все на потім, і не живемо тут і зараз. "Хіба ж не пізно починати жити, тоді коли закінчувати треба?" - говорить він. Тож який рецепт від філософа? Як наповнити життя сенсом та не проґавити його? Ось, що говорить мудрець: "Хто ж використовує себе кожну крихту часу, хто кожен день укладає, так, мовити у тому дні - все його життя, той ані жадає завтрашнього, ані його не боїться. А як цього стану досягнути? Сенека пише далі: "Лише спокійна, не заклопотана душа може собі помандрувати, куди їй заманеться, обширами свого життя, а душі зайнятих людей - мовби під ярмом: ані повернутися їм, ані озирнутись. " Шлях до мудрості - це і викроїти для себе той час, який потрібен для самовдосконалення, збагачення знаннями та досвідом від прожитого часу. Тоді, такі люди чудово керують своїм часом і у ньому немає суттєвих прогалин: "Вони пильно оберігають від втрат не тільки роки свого життя: власним набутком роблять його будь-який інший вік - усі проминулі до них роки."
Вагомий внесок у просвітлення вносить - читання. Потрібно викроїти час для цього, щоб збагатитися знаннями та знайти в тому відпочинок для себе:
"Матимемо змогу сперечатися з Сократом, сумніватися з Карнеадом, душею відпочивати з Епікуром, перемагати людську природу зі стоїками, виходити за її межі - з кініками. Сенека, згадує також і про книги та поповнення домашніх бібліотек уже в діалогах про спокій душі: "Отож книги треба набувати за потреби, а не для того, як для необізнаних в літературі навіть найнижчої проби книги слугують не для набування знань, а для окраси їх їдалень. Отож, книги треба набувати за потреби, а не для того, щоб хизуватись ними." Признаюсь, ці слова змусили мене задуматись і над власною бібліотекою, якістю, купівлею та часом для читання. Приємно усвідомлювати, що мої смаки потрохи змінюється, я стараюсь висмикувати книги не лише для розваги, а скоріш для розради та якогось власного переосмислення, збагачення прочитаним та роздумами щодо цього. А ще в діалогах про спокій душі, Сенека пише, що читання його спонукає до добрих справ:
"Але тільки-но збадьорить якесь дійовіше читання, тільки-но пришпорять високі приклади - вже на форумі, вже рад то своїм голосом комусь пособити, то ділом, і хай навіть не вдалася допомога - була спроба допомогти".
✍У діалогах про щасливе життя Сенека пише: "Маємо, отже, чітко з'ясувати для себе, куди і якою дорогою треба йти. Але тут потрібне хтось бувалий, що вже знає ту дорогу, бо на ній - не так, як в інших мандрівках, де, щоб не заблукати, достатньо чи то второвану колію знайти, чи до місцевих жителів звернутися; тут - навпаки: що второваніша, що багатолюдніша дорога, то найімовірніше поведе манівцем. Тож не уподібнюватись до отари, де вівця біжить за вівцею не туди, куди треба, - куди всі біжать." Така алегорія Сенеки зрозуміла, вона й актуальна завжди. Додам, що орієнтирами можуть бути й карти місцевості - книги, які вчать та визначають достойний життєвий шлях людини, на які можна орієнтуватись також.
✍Сенека за щастя мовить таке: "Отож, щасливе життя - це життя, відповідне до своєї природи. Осягнути його можна лише за умови, коли найперше, здоровим буде дух і постійно втішатиметься тим здоров'ям, коли він буде мужнім і сильним, зразково терпеливим, готовим до перемін, але без боязкості, до свого тіла й до всього, що його стосується, уважним, але без прив'язаності до всіх тих речей, які покращують життя; одним словом щоб наш дух користувався дарами фортуни, а не слугував їм." далі філософ пише:
"Отож, справжнє щастя - у чесності. А що вона тобі радить? Щоб добром ти вважав лише те, що пов'язане з доброчесністю, а злом - що з пороком пов'язане.
Сенека, гостро реагує на критику тогочасних гейтерів, які закидали йому, що його слова розходяться зі способом життя, нагадає Сенека під кінець життя володів грандіозним капіталом в 300 мільйонів сестерціїв. Тут він пише про закиди у свою адресу: "Міркуєш так, а живеш, бач, інакше". Нащо Сенека приводить багато аргументів, що не живе упиваючись і надмірно в розкошах, не купається в багатстві. Цій темі він присвятив багато сторінок своїм діалогам. "Хто впізнає тут щось своє - хай забирає". Підсумовуючи, що багатство не є щастям.
✍В діалогах про спокій душі, я чекав більшого. Не скажу, що там не можна нічого взяти, однак, в наш буремний час, шукав я там якоїсь душевної розради, а отримав скоріше ляпаса та відро холодної води на себе. "Усі ми - прив'язані до долі. Для одних той ланцюг золотий і дещо вільніший, для інших - залізний, бридкий. В тім, яка різниця? Всі ми - в одній в'язниці. " У нас час популярний вислів - всі ми - в одному човні. Іншими словами спокій в душі прийде, тоді, коли ми навчимось тримати удари долі. "Погано живе, хто не вміє добре померти. Потрібно передусім знизити ціну свого існування і вважати, що й життя - не що інше, як служба. Серед гладіаторів, сказав Ціцерон, нікчемами вважаємо тих, хто тремтить над своїм життям; наші улюбленці - ті, на чиїх обличчях читаємо зневагу до смерті." Тут справді, є над чим замислитись, бо ми максимально наближено живемо в такий час і по таких спартанських принципах. Важко гартуватись під час таких змін, але прийняття такої дійсності і є тим ключем до стійкості духу та засад стоїцизму.
✍Сенека також приділяє увагу дозвіллю, помірному відпочинку, помірному споживанню їжі та вина, "Мусимо дбати про дух, даючи йому час од часу спокій, що є для нього замість поживи; потрібно проходжуватись відкритою місцевістю, щоб він повнився там диханням неба, піднімався вгору. Втім, чи йдемо, чи їдемо, сил додасть сама зміна місцевості, гарний обід і трохи повний келих: іноді дійти можна аж до сп'яніння, одначе, не з тим, щоб у нього зануритись, а щоб розхмуритись од нього. "
✍В останньому діалозі про стійкість мудреця, Сенека розповідає, про те, як справжній мудрець стійко переносить удари долі. Наводить цікаві приклади з історії. Про філософа Стільбона, коли його взяли в полон, забрали дочок в рабство і конфіскували маєток та запитали, які будуть його втрати: "Аніякими, - відповів той. - Усе моє - при мені". Така людина винесе усі негаразди. За визначенням Сенеки мудрець той, хто: "А мудрець - найближчий до божественного; в усьому окрім смертності, він подібний до бога".
✍Мені, при першому читані було досить важко сприймати текст, коли я вже його перечитував, для відгуку вибирав цитати, багато чого прояснилось додатково. Склалась більш чітка картинка. Хоч книга сама по собі не велика, але наповнена сенсами та змістом, до яких можна повернутись ще не одноразово. Дуже хотів ознайомитись з діалогами Сенеки, тож враження у мене хороші. Продовжую читати античну літературу.
✍Так йдеться в передмові Юрія Николишина до книги. Великий і дуже потрібний за обсягом вступ від Андрія Содомори проливає світло на Сенеку, його біографію та головні тези філософа, а також на стоїцизм, філософську школу, якої дотримувався Сенека. Книга складається з п'ятьох відомих трактатів Сенеки Про: короткочасність життя; щасливе життя; спокій душі; дозвілля; стійкість мудреця. Допомагають в працях філософа розібратись коментарі перекладача Андрія Содомори.
✍Якщо коротко про стоїцизм - то це стійкість до ударів долі, а також байдужість до матеріальних благ. Сенека був сповідником цієї філософії. У своїх діалогах, він повчав як наблизитись до основних парадигм стоїцизму.
Мені дуже сподобався його діалог про короткочасність життя, де філософ розмірковує про швидкоплинний час, та як наповнити його змістом. Сенека пише: "Часу ж маємо не мало - багато його витрачаємо. Життя доволі довге й щедро дане нам для того, щоб використати його для великих справ, - тож мусимо добре їм розпорядитися." Та продовжує свою думку, як людина їм розпоряджається:
"Варто взяти першого-ліпшого з юрби сивоголових і запитати: "Бачиться, ти сягнув крайньої межі людського життя - зо сто років тобі або може й більше. Спробуй-но підсумувати прожите. Вичисли, скільки з того часу взяв у тебе кредитор, скільки подруга, скільки патрон, скільки клієнт; скільки розтрачено на сварки з жоною, на покарання рабів, скільки на всяку біганину у ділових справах; додай хвороби, що їх самі на себе накликаємо, додай просто змарнований час - і побачиш, що прожив набагато менше років, аніж є за рахунком." Сенека розмірковує, що ми люди - відкладаємо все на потім, і не живемо тут і зараз. "Хіба ж не пізно починати жити, тоді коли закінчувати треба?" - говорить він. Тож який рецепт від філософа? Як наповнити життя сенсом та не проґавити його? Ось, що говорить мудрець: "Хто ж використовує себе кожну крихту часу, хто кожен день укладає, так, мовити у тому дні - все його життя, той ані жадає завтрашнього, ані його не боїться. А як цього стану досягнути? Сенека пише далі: "Лише спокійна, не заклопотана душа може собі помандрувати, куди їй заманеться, обширами свого життя, а душі зайнятих людей - мовби під ярмом: ані повернутися їм, ані озирнутись. " Шлях до мудрості - це і викроїти для себе той час, який потрібен для самовдосконалення, збагачення знаннями та досвідом від прожитого часу. Тоді, такі люди чудово керують своїм часом і у ньому немає суттєвих прогалин: "Вони пильно оберігають від втрат не тільки роки свого життя: власним набутком роблять його будь-який інший вік - усі проминулі до них роки."
Вагомий внесок у просвітлення вносить - читання. Потрібно викроїти час для цього, щоб збагатитися знаннями та знайти в тому відпочинок для себе:
"Матимемо змогу сперечатися з Сократом, сумніватися з Карнеадом, душею відпочивати з Епікуром, перемагати людську природу зі стоїками, виходити за її межі - з кініками. Сенека, згадує також і про книги та поповнення домашніх бібліотек уже в діалогах про спокій душі: "Отож книги треба набувати за потреби, а не для того, як для необізнаних в літературі навіть найнижчої проби книги слугують не для набування знань, а для окраси їх їдалень. Отож, книги треба набувати за потреби, а не для того, щоб хизуватись ними." Признаюсь, ці слова змусили мене задуматись і над власною бібліотекою, якістю, купівлею та часом для читання. Приємно усвідомлювати, що мої смаки потрохи змінюється, я стараюсь висмикувати книги не лише для розваги, а скоріш для розради та якогось власного переосмислення, збагачення прочитаним та роздумами щодо цього. А ще в діалогах про спокій душі, Сенека пише, що читання його спонукає до добрих справ:
"Але тільки-но збадьорить якесь дійовіше читання, тільки-но пришпорять високі приклади - вже на форумі, вже рад то своїм голосом комусь пособити, то ділом, і хай навіть не вдалася допомога - була спроба допомогти".
✍У діалогах про щасливе життя Сенека пише: "Маємо, отже, чітко з'ясувати для себе, куди і якою дорогою треба йти. Але тут потрібне хтось бувалий, що вже знає ту дорогу, бо на ній - не так, як в інших мандрівках, де, щоб не заблукати, достатньо чи то второвану колію знайти, чи до місцевих жителів звернутися; тут - навпаки: що второваніша, що багатолюдніша дорога, то найімовірніше поведе манівцем. Тож не уподібнюватись до отари, де вівця біжить за вівцею не туди, куди треба, - куди всі біжать." Така алегорія Сенеки зрозуміла, вона й актуальна завжди. Додам, що орієнтирами можуть бути й карти місцевості - книги, які вчать та визначають достойний життєвий шлях людини, на які можна орієнтуватись також.
✍Сенека за щастя мовить таке: "Отож, щасливе життя - це життя, відповідне до своєї природи. Осягнути його можна лише за умови, коли найперше, здоровим буде дух і постійно втішатиметься тим здоров'ям, коли він буде мужнім і сильним, зразково терпеливим, готовим до перемін, але без боязкості, до свого тіла й до всього, що його стосується, уважним, але без прив'язаності до всіх тих речей, які покращують життя; одним словом щоб наш дух користувався дарами фортуни, а не слугував їм." далі філософ пише:
"Отож, справжнє щастя - у чесності. А що вона тобі радить? Щоб добром ти вважав лише те, що пов'язане з доброчесністю, а злом - що з пороком пов'язане.
Сенека, гостро реагує на критику тогочасних гейтерів, які закидали йому, що його слова розходяться зі способом життя, нагадає Сенека під кінець життя володів грандіозним капіталом в 300 мільйонів сестерціїв. Тут він пише про закиди у свою адресу: "Міркуєш так, а живеш, бач, інакше". Нащо Сенека приводить багато аргументів, що не живе упиваючись і надмірно в розкошах, не купається в багатстві. Цій темі він присвятив багато сторінок своїм діалогам. "Хто впізнає тут щось своє - хай забирає". Підсумовуючи, що багатство не є щастям.
✍В діалогах про спокій душі, я чекав більшого. Не скажу, що там не можна нічого взяти, однак, в наш буремний час, шукав я там якоїсь душевної розради, а отримав скоріше ляпаса та відро холодної води на себе. "Усі ми - прив'язані до долі. Для одних той ланцюг золотий і дещо вільніший, для інших - залізний, бридкий. В тім, яка різниця? Всі ми - в одній в'язниці. " У нас час популярний вислів - всі ми - в одному човні. Іншими словами спокій в душі прийде, тоді, коли ми навчимось тримати удари долі. "Погано живе, хто не вміє добре померти. Потрібно передусім знизити ціну свого існування і вважати, що й життя - не що інше, як служба. Серед гладіаторів, сказав Ціцерон, нікчемами вважаємо тих, хто тремтить над своїм життям; наші улюбленці - ті, на чиїх обличчях читаємо зневагу до смерті." Тут справді, є над чим замислитись, бо ми максимально наближено живемо в такий час і по таких спартанських принципах. Важко гартуватись під час таких змін, але прийняття такої дійсності і є тим ключем до стійкості духу та засад стоїцизму.
✍Сенека також приділяє увагу дозвіллю, помірному відпочинку, помірному споживанню їжі та вина, "Мусимо дбати про дух, даючи йому час од часу спокій, що є для нього замість поживи; потрібно проходжуватись відкритою місцевістю, щоб він повнився там диханням неба, піднімався вгору. Втім, чи йдемо, чи їдемо, сил додасть сама зміна місцевості, гарний обід і трохи повний келих: іноді дійти можна аж до сп'яніння, одначе, не з тим, щоб у нього зануритись, а щоб розхмуритись од нього. "
✍В останньому діалозі про стійкість мудреця, Сенека розповідає, про те, як справжній мудрець стійко переносить удари долі. Наводить цікаві приклади з історії. Про філософа Стільбона, коли його взяли в полон, забрали дочок в рабство і конфіскували маєток та запитали, які будуть його втрати: "Аніякими, - відповів той. - Усе моє - при мені". Така людина винесе усі негаразди. За визначенням Сенеки мудрець той, хто: "А мудрець - найближчий до божественного; в усьому окрім смертності, він подібний до бога".
✍Мені, при першому читані було досить важко сприймати текст, коли я вже його перечитував, для відгуку вибирав цитати, багато чого прояснилось додатково. Склалась більш чітка картинка. Хоч книга сама по собі не велика, але наповнена сенсами та змістом, до яких можна повернутись ще не одноразово. Дуже хотів ознайомитись з діалогами Сенеки, тож враження у мене хороші. Продовжую читати античну літературу.
April 23, 2023
Третя стоїчна книга, яку прочитав.
Сенека - давньоримський стоїк, відомий державний діяч в ті часи. В книзі написані роздуми філософа про різні аспекти життя. Читається складно, але дуже багато речей, які резонують.
Декілька цитат:
"А от найкоротше, найклопітніше життя - у тих, хто забуває минуле, нехтує теперішнім і боїться майбутнього"
"Маємо виборювати собі свободу. А для цього потрібне одне: знехтувати фортуною"
"Хто спокійно, без побоювань виставить своє майно під пильне око загалу - жодна людина не знайде там нічого, на що б накласти руку, - той про своє багатство може говорити відкрито, з гордо піднесеним чолом"
"Мудрецеві багатство слугує, дурневі - наказує"
"Мудрець серед найбільших достатків - про вбогість найбільше думає"
"Моя перемога - у моїй витривалості"
"Подумаймо, що не так боляче не мати, аніж втратити. І зрозуміємо: наскільки менше матимемо того, що можемо втратити, настільки менших мук завдаватиме нам убогість. Помиляєшся, якщо думаєш, що багаті стійкіше переносять втрати: велике тіло чи мале, а рана болить так само
"Для того хто в постійній готовності, для передбачливого, поганих новин не буває"
Сенека - давньоримський стоїк, відомий державний діяч в ті часи. В книзі написані роздуми філософа про різні аспекти життя. Читається складно, але дуже багато речей, які резонують.
Декілька цитат:
"А от найкоротше, найклопітніше життя - у тих, хто забуває минуле, нехтує теперішнім і боїться майбутнього"
"Маємо виборювати собі свободу. А для цього потрібне одне: знехтувати фортуною"
"Хто спокійно, без побоювань виставить своє майно під пильне око загалу - жодна людина не знайде там нічого, на що б накласти руку, - той про своє багатство може говорити відкрито, з гордо піднесеним чолом"
"Мудрецеві багатство слугує, дурневі - наказує"
"Мудрець серед найбільших достатків - про вбогість найбільше думає"
"Моя перемога - у моїй витривалості"
"Подумаймо, що не так боляче не мати, аніж втратити. І зрозуміємо: наскільки менше матимемо того, що можемо втратити, настільки менших мук завдаватиме нам убогість. Помиляєшся, якщо думаєш, що багаті стійкіше переносять втрати: велике тіло чи мале, а рана болить так само
"Для того хто в постійній готовності, для передбачливого, поганих новин не буває"
March 16, 2024
“Будь-яка кривда забирає якусь частку того, на кого вона націлена, й ніхто не може сприйняти кривди, не зазнавши якоїсь шкоди чи то стосовно своєї гідності, чи свого тіла, чи речей, що поза ним. Мудрець же нічого не може втратити: усе ж бо він склав у самому собі, нічого не довіривши долі; всі його добра - у безпеці, він задоволений чеснотою, яка не потребує випадкових дарунків, тож не знає ні приросту, ані збитку: виповненому по вінця нікуди далі поповнюватися. Доля забирає лише те, що дала. Чесноти вона не дала - то й забрати не може.”
Displaying 1 - 5 of 5 reviews