Blacksad 1

Blacksad #1-2

by Juan Díaz Canales, Juanjo Guarnido, Elif Gökteke (Translator)

YKY çizgi romanları; çizgi âleminin en gözde, en özel çizimli, en farklı anlatımlı örneklerine yoğunlaşıyor, seçimlerini yaparken çizgi tutkunlarının fikir ve önerilerini de dikkate alıyor.

Nesiller boyu okunacak, kitaplıktan kitaplığa aktarılacak yayınlarının gerek içerik gerekse sunum açısından kalitece yüksek, fiyatça makul olması için de özellikle çaba gösteriliyor.

Çizgi roman dünyasının gözbebeklerinden, özel çizimleriyle olduğu kadar sarsan, sorgulatan içeriğiyle de ses getiren Tetikçi, YKY tarafından toplam altı albümü içeren iki kitap olarak yayımlandı.

Genç İspanyol yazar Juan Diaz Canales ile çizer Juanjo Guarnido’ya borçlu olduğumuz Blacksad, çizgi bağımlılarının yakından tanıdığı, çizgi âleminde ayrıcalıklı yeri olan bir dizi. YKY tarafından kitaplaştırılan ve ilk iki Blacksad albümü Gölgeler Arasında Bir Yerde ile Arktik Irk’tan derlenen Blacsad 1, Kasım ayında raflarda yerini alıyor. Yepyeni albüm Cehennem, Sessizlik’in de yer alacağı “Blacksad 2” ise sırasını bekliyor.

Genres: Comics, Graphic Novels, Bande Dessinée, Fiction, Detective, Mystery, Noir

104 pages, Hardcover

Published October 1, 2010

About the author

Juan Díaz Canales is a Spanish comics artist and an animated film director, known as the co-creator of Blacksad.

Reviews

[Roman Zarichnyi]

Блексед — це БД (банде дессіне, у більшості французькі комікси), які занурюють у нуарний світ, створений Хайном Каналесом та Хуанхо Ґуарнідо. У першій книзі маємо дві історії, які об’єднані одним головним героєм Джоном Блекседом. Це приватний детектив, що потрапляє в брудні справи, часом через власну волю, часом через замовлення клієнтів. Йому чужі несправедливість і відчуженість, тому не просто розкриває злочини, щоб банально спіймати злочинця. Кожну справу Блексед пропускає через себе, тому читаючи, свою байдужість залиште десь на полиці.
⠀
Події відбуваються в США, періоду приблизно 50-тих років, що додає історії нуарного шарму в стилістиці одягу, поведінці героїв, вигляді машин та архітектури. Тепер підходимо до найцікавішого, бо персонажі в коміксі є антропоморфними тваринами. Коти, собаки, горили, ящірки, як і люди, мають свої чесноти та вади. А художник Хуанхо Ґуарнідо постарався приблизити тварин до нас, наділивши їх емоціями та людськими рисами. Гротескний та цікавий образ персонажів приховує серйозний соціальний підтекст, як 50-х роках, так і зараз є актуальним.
⠀
«Десь серед тіней» — історія про рокову жінку Наталію Вілфорд у якої із Блекседом були близькі стосунки. Вона була відомою зіркою та нажила собі трохи ворогів. Головний герой знайшов її вбитою та почав власне розслідування заради неї, пообіцявши собі будь-якою ціною знайти вбивцю. Романтична та трагічна історія, яка проймає до останнього куточка серця.
⠀
«Арктична Нація» — у північному місті країни зникла маленька дівчинка. Блексед їде туди, щоб розібратися в цій складній та проблемній справі. А все тому, що саме в цьому місті відбуваються постійні зіткнення між білими та чорними, ба й на додачу приправлене політичними інтригами. Тут знайдете багато цинізму та расової дискримінації.
⠀
Комікс має просто приголомшливий малюнок, який дурманить голову, де акварель лише додає романтизму до цієї ретро-історії. Я відверто закохався в неї й тепер розумію чому багатьох людей затягнув у світ коміксів саме Блексед.

[Nika]

Прикольненько. Купувати продовження не буду, але за можливості почитаю.
Люблю бунтарів 😅

[Inna]

Малюнок тут неабиякий, антропоморфні персонажі раз-у-раз дивують різноманітністю, а от детективні сюжети слабші.

[Yura Stakh]

У мене були дуже високі очікування до Блекседа, усі його активно хвалили, дехто навіть називав мальописом, що змінив їх життя. І, о диво, комікс повністю виправдав мої очікування і навіть перевершив їх. Приємний, пастельний малюнок, чудовий стиль нуарного детективу, харизматичні персонажі, інтригуючий сюжет - тут є все і навіть більше. Блексед не дарма став культовим, спішіть прочитати.

[Alyona]

Это не просто комикс, это именно Графический роман! Очень хорошо нарисован, хорошо продуман сюжет и диалоги, а, главное, предисловие и послесловие были очень полезны и познавательны. Все, как я люблю! What's not to like :)

[Yevhen]

Малюнки чудові! А самі історії, на жаль, дуже слабенькі ((

[Lars Guthrie]

I didn't read the Turkish version, but since I couldn't find the 2010 Dark Horse compilation of 'Blacksad' comics on a Goodreads search, I put the same basic cover up. Plus Turkish looks cool, just close enough to English to seem like it in print, even though you know that can't be.

Juan Diaz Canales and Juanjo Guarnido were overinfluenced by 'Maus' here, and its appropriation of talking animals to confront mass moral transgression. For Art Spiegel, it worked. For Canales and Guarnido, not so much. These noirish tales of the McCarthy era suffer from a surplus of animalism. Too bad, because the art is fabulous, and the stories are strong. Their impact is severely diminished by feline private eyes and polar bear police chiefs.

I found out about 'Blacksad' through an article in Salon by Laura Miller that is an excellent survey of some great newish graphic novels: http://www.salon.com/books/laura_mill.... She introduced me to the outstanding Richard Stark Parker adaptations by Darwyn Cooke, and I'm with her on other recommendations (Lynda Barry's 'Picture This,' the stellar new release by Daniel Clowes, 'Wilson'). This one? Well, it's different.

[Андрій Багрій]

Це неймовірний витвір 9-го мистецтва! Перечитую знову і не можу насолодитися неймовірними панелями. Хотілося б щоб більше людей побачили цю красу і насолодились малюнком як і я!

[João Teixeira]

Releitura dos dois primeiros álbuns da série Blacksad (reunidos num só livro, nesta edição do Público em conjunto com as edições Asa).

Tal como da primeira vez, gostei bastante destas hiatórias de estilo policial, em que as personagens são animais antropomorfizados.

A história de Arctic-Nation é especialmente contundente na crítica que faz ao racismo... Até no mundo 'animal' os de pêlo branco se acham superiores aos de pêlo negro!

Uma série adulta que entretém, mas que também faz pensar. Os argumentos não são simplistas nem pueris, o que é bom, e os desenhos são fabulosos, o que ainda é melhor!

[Ксенія Шпак]

Здається, вперше повністю прочитала графічний роман. Тут дуже класна деталізована мальовка - було класно порозглядати ілюстрації, бо я люблю таке діло. Перша історія була дуже банальна - нуарний детектив з дуже передбачуваним заїждженим сюжетом. А от друга частина, що обігрує тему Ку-клукс-клану, була й сюжетно краща (укр.мова подарувала їй навіть додатковий візуальний дотеп - бо один із білих расистів песець, а в нас це слово буває евфемізмом матюка).
Незалежно від сюжету, це дуже красиво, а у графічних романах, як на мене, це головне.

[Rosomahablk]

Дуже крута мальовка і вартісні сюжети.

[Betty Piccioli]

Très belle ambiance mais je suis saoulée par le boys club permanent.

[Miłosz Malarz]

whitehappy

[Maryna]

adult version of zootopia

[Booksheep]

Les dessins, un travail incroyable ! C'était très chouette, court par contre donc on a pas un long suspens mais j'ai adoré découvrir tout ces personnages mi-humains mi-animaux.

[Anna Proskurova]

Комікс про світ, у якому живуть тварини (щось по типу Звірополіса). Головний герой Блексед - детектив, який бореться зі злом у всіх його проявах.

У першому оповіданні Блексед має з'ясувати, хто вбив його колишню кохану. Ця справа для нього дуже особиста. Але наш котик - з не простих, і від його лап ніхто не сховається.

Друга історія - про расизм у цьому світі, де тварини з білою шкірою/хутром - еліта, а всі інші - дріб'язок під ногами. І тут, зникає дитина (як розумієте, не з білим хутром).

Ілюстрації коміксу просто дивовижні. Детально промальовані всі ситуації та елементи будинків, природи, емоції та дії.

[Murat]

Polisiye çok sevdiğim bir tarz değil, hikayeler ise vasat diyebilirim.

Öte yandan; Çizgiler, renkler, atmosfer, karakter tasarımları.. Muhteşem..

Şimdi tekrar sadece çizgileri incelemek için yeniden başlıyorum.

[Valerie]

Я про цей комікс не чула до минулого місяця, але одна дуже мудра жінка сказала, що я маю його прочитати. Так у мене вперше в руках опинився "Блексед".

Перший випуск мальпису зʼявився на світ понад чверть століття, проте в Україні видали лише перші пʼять томів, тож моє знайомство з цим світом було обмежене, але навіть цієї частини вистачило, щоб цей нуар мені сподобався.

Сюжет будований довкола Джона Блекседа - чорного кота з білою плямою на морді, приватного детектива з важким минулим. Класичний нуар, який розкривається на повну. Хоч це досить похмура історія, проте тут залишається місце коханню й надії. У цих трьох томах немає зайвих сцен, кожна деталь працює на атмосферу, хоча деякі арки здаються трохи затягнутими, але фінал щоразу винагороджує за терпіння.

Візуально "Блексед" - це витвір мистецтва. Акварельна техніка Хуанхо Гуарнідо еволюціонує від тому до тому: у ранніх випусках кольори брудніші та зернисті, що чудово передає задимлені бари й дощові вулиці 1950-х, але вже в третьому томі палітра стає чистішою та глибшою.

Найцікавіше - персонажі антропоморфні тварини, але ти перестаєш це помічати за кілька сторінок, бо зооморфізм використовується як потужний інструмент: мафіозі мають вигляд рептилій, поліцейські - німецьких вівчарок, і це зчитується на підсвідомому рівні. Жіночі образи намальовані більш людиноподібними, що додає їм загадковості.

"Блексед" - це не просто детектив про кота, це розмова про те, як минуле не відпускає, як кожен вибір має вагу і як правда коштує дорожче за брехню. Якщо ви любите нуар, якісні діалоги та мальовничі кадри - беріть ці три томи без вагань, якщо знайдете

[Alexander Lisovsky]

Можно дискутировать по поводу глубины и простоты детективных сюжетов (на мой взгляд сюжеты достаточно увлекательные), но в любом случае божественный рисунок с невероятной детализацией, персонажами и работой со светом производит неизгладимое впечатление.

[Burkem Cevher]

Blacksad'i ilk defa geçen hafta Crime Reads Newsletter'da duydum. Hem çizgi roman hem de polisiye, daha ne isterim! Üstelik çizimler çok çok iyi. Polisiye hikaye bana çok kısa geliyor, o yüzden pek haz etmiyorum ama buradaki hikayeleri de çok sevdim. Blacksad'in dedektif bir kedi olması da cabası. Çok beğendim. Hem polisiyeseverlere hem de çizgi roman severlere tavsiye ederim.

[Зорница Атанасова]

I picked this comic on a whim at a local book event. I wasn't disappointed. The art work is an absolute pleasure, and the story and characters it portrays are quite detailed, considering the actual writing is so little, as is custom for a comic. So far, it is one of the best works of this kind that I've come across.

[Teh_nagato]

Самое красивое, что я держал в своих руках за последние несколько лет. Хочется часами залипать в эти картинки. Сюжет в духе жанра. Персонажи - шик.

[Andrij_Kraw]

Очікував на комікс, а отримав графічний роман. Історії про брутального, класичного, американського детектива. Цікава по оповіді, однак має дещо банальні повороти сюжету.

[Emmett Brown]

10 з 10 господи 10 з 10

[Ihor]

Круто, що наші видавництва беруться за такі переклади. Стильний комікс, цікавий сюжет й круті ілюстрації.

[Antonio López Sousa]

No soy yo muy dado a las novelas gráficas, aunque de vez en cuando me lanzo con alguna a ver qué pasa. Y no sé si es que soy muy selectivo o que me vale todo, pero la verdad es que las que leo me suelen gustar (voy a suponer que es lo primero 😅).

Blacksad es una novela negra en toda su amplitud, y sigue los cánones del género casi punto por punto. Pero que eso no os lleve a engaño, porque si algo está bien contado, por mucho que se haya usado el mismo esquema, seguirá gustando. Esto pasa con Blacksad, pues a medida que avanza la historia es como si ya supiésemos hacia donde va, pero como nos lo cuentan bien, no nos defrauda.

Todo empieza con un asesinato, como debe ser. De una mujer, como suele pasar. Y aquí es cuando nuestro prota, John Blacksad, se involucra hasta las trancas porque tiene su pasado nostálgico con esa mujer. A partir de aquí no se desvía ni un ápice del género: bajos fondos, altos copetes, palizas, mafiosos, polis corruptos, polis honrados y un protagonista que se las ve hasta con el apuntador para resolver el asesinato.

Me encanta ese tono melancólico y decadente que le han imprimido no solo a la historia, sino también al dibujo. Me encanta su protagonista, un tipo cansado de la vida, que sabe lo que esta puede ofrecer o quitar, que está de vueltas de todo y que no espera más que seguir adelante un día más. Pero nada de esto sería así si no fuera por el excelente dibujo.

Y es que el dibujo merece una mención aparte. Es sobresaliente ese marcado aspecto cinematográfico, con unos amplios planos urbanos y una ambientación donde la predominancia de los tonos oscuros es abrumadora. O sea, cine negro en estado puro, de ese clásico que se hizo en blanco y negro, pero en novela gráfica.

Por último, mencionar que aquí los personajes no son humanos, sino animales antropomorfizados. Reconozco que de entrada choca un poco, pero la verdad es que esta forma de narrativa visual le sienta muy bien, reconociendo arquetipos del género viendo tan solo de qué animal se trata. Y claro, haber elegido para el personaje principal un gato negro, o una pantera (no lo tengo claro), es el mayor acierto, pues Blacksad vive entre la noche y el día, y como todos los gatos fluctúa entre una parte amable y otra más agresiva, con claroscuros.

Conclusión, que seguiré con Blacksad... si me es posible.

[Zac]

História de crime noir com bichinhos que me lembram dos desenhos da Disney? Achei muito bom, apenas. E ao ver esse primeiro quadrinho de Blacksad me peguei pensando sobre como diversas histórias imaginam as pessoas da nossa sociedade humana como outros tipos de animais, no caso dessa história em específico, o fator que determina que animal cada indivíduo é se dá pela sua personalidade.

Bem, eu preciso falar o quanto achei linda a arte, o desenho, o traço, a coloração, pra resumir, o visual completo da hq. Os personagens são bem expressivos e são essas expressões que me cativaram, é muito bonito. Além de que, não sei porquê, mas o visual me lembrou dos filmes animados antigos da Disney, como as animações do pateta.

O enredo foi bem bacana com o contraponto entre o protagonista e o antagonista, mostrando suas semelhanças e diferenças. O fato de que ninguém é santo e a sutil melancolia comum a histórias no estilo noir também contribuiu para trama. E tá bom, tá bom, enrolei pra falar do cerne principal dessa primeira história que é o entrelaçamento entre o Blacksad, a vítima e o assassino. Enfim, tudo que acontece se dá pelo fato de que os homens, da história do quadrinho e de diferentes épocas, não sabem lidar com uma mulher capaz de se igualar a eles, causando estranheza e medo.

O ciúme e a forma como os dois personagens lidam com ele de forma diferente me deixou pensativo. Blacksad ao ver que ela não era mulher de um homem só, resolveu seguir seu caminho, apesar de ficar ressentido. Já o assassino, incapaz de conceber que uma mulher também tem desejos que vão muito além de seu controle, decidiu mata-la.

No fim, eles não são tão diferentes assim, mas também nem de longe são iguais. E acredito que ao ver o que poderia ter se tornado, Blacksad se afastará cada vez mais dos homens que são iludidos e moldados a acreditar que tem domínio sobre algo. Ou, pelo menos irá tentar, já que não é fácil.

Por essas e outras, recomendo lerem Blacksad, é um quadrinho muito interessante e com certeza muito rico. Tô louco para ler as próximas edições.

[Sipovic]

Европейский комикс, использующий животных как приём, чтобы взбодрить пыльные нуаровые клише, буквально натягивая звериные шкуры поверх человеческих стереотипов. Сильнее всего тут впечатляет фантастического качества рисовка, на фоне унылой американской штамповки выглядящей ювелирной ручной работой, одновременно насыщенная цветами и деталями, но совершенно при этом не мешающая подавать материал серьёзно, не чураясь крови с обнажёнкой.
Увы, этому блестящему визуалу, остро не достаёт качественной фабулы. Погрузив в атмосферу послевоенных штатов пятидесятых, Blacksad в первом выпуске вываливает стандартный нуар под Хэммета, только на объёме в полсотню страниц, чего детективу и близко хватает, чтобы разгуляться, вынуждая скакать по верхам. Это компенсируется высочайшим темпом и невероятной стильностью, что для дебюта достаточно, но и втором номере про сегрегационный конфликт сюжетных козырей в рукавах также не нашлось.
Единственной настоящей находкой стало удачное распределение жанровых ролей разной живности вроде сталкивания змеи с мангустом, пса - шефа полиции с котом - сыщиком и чёрных зверюшек с фашистами, возглавляемыми белым медведем.
В целом забавно и не утомляет, но с таким замахом хотелось чего-то больше или хотя бы длиннее, иначе ощущение будто все силы ушли в красоту, а вот сюжеты будто вытаскивали из дальнего конца морозилки, размораживая в микроволновке, прежде чем употреблять.

[Димитър Йосифов]

Много време отлагах докато започна да чета поредицата “Блексед”.
Още от първата книжка ме впечатли във всяко едно отношение. - персонажи, арт, сценарии, сюжет, всичко! Едно не ми допадна, че на места текста беше изписан с тъмен шрифт и беше на тъмен фон. Леко се сливаха, но това не е болка за умиране. Още в началото искам да отбележа, че не съм фен сред най-големите фенове на историите с главни герои животни, но този път останах много приятно изненадан и доволен от това, че все пак се потопих в света на “Блексед”.
В тази първа книжка Блексед разследва убийството на бивша своя изгора, която умира уж при неизяснени обстоятелства. Главния ни герой започва да разследва и съответно да разплита възел след възел. Обстоятелствата около кончината на дамата се оказват доста мътни и точно заради това, колкото повече разследва Блексед, толкова повече врагове си печели.
Ако ви се чете класическа криминална история това е Вашият комикс. Само се абстрахирайте от факта, че героите са животни, не на всеки ще се понрави това, но аз бързо свикнах с този факт.

[Nadia]

Довольно необычный нуарный графический детектив. Короткие истории - в этой книге их две. Герой такой себе "рыцарь в черных доспехах" - моральными дилемами не слишком загружает себя и вполне себе может пойти на преступление ради высшей справедливости.
Вторая история показалась более грустной, чем первая. Рассизм все же это очень неправильно. А тут он показан в "мире животных", поэтому абсурдность заявлений и вовсе зашкаливает. Ведь у животных с "темной" мастью вполне себе рождаются "белые" дети. Полный бред, короче.