У минулому кращий програміст компанії «TTP», Тимур більше не здатний займатися програмуванням. Він намагається забути події п’ятирічної давнини, коли створені ним боти втілилися у плоті й перетворилися на жахливих вбивць. Але він іще не здогадується, що боти вже поширюють нову епідемію агресії в Ґуаякілі. Величезна кількість людей потрапляє до психіатричної клініки після скоєння особливо жорстоких злочинів. Усі вони малюють однакові фрактали та повторюють ім’я ТИМУР…
Прекрасне продовження. Так, книжка слабша за першу. Так, трохи затягнуто. Але все ідеально в руслі першої книги, ніби не відриваєшся від читання. І останні 20% просто клас. Розумію тепер всіх тих, хто запитує, "Коли третій Бот?" - і долучаюсь. Ріно ❤️
Динамічно, з багатьма деталями, в історію хочеться вірити. Класні описи міст та краєвидів Південної Америки. Чекаю на третю частину (прочитав цю перед першою).
В порівнянні з першою книгою, ця програє. Якось цим разом менше динаміки, хоча пару прям дуже напружених моментів все ж було. Але більшу частину книги головні герої тупо пересуваються світом, і доцільність всіх цих пресувань для мене лишилась незрозуміла.
Хотілося більше дізнатись про психоістоту, але вона далі лишилась під загадкою.
Куди і в який момент зник керований психоістотою Джеймі Макака - не зрозуміло. В моменті він був в домі з Ріно і Тимуром, в наступному моменті, сутінкові їх атакують а про Макаку автор раптом забуває. Куди він раптом подівся? Чому він не долучився до атаки сутінкових? Яким чином він виявився єдиною людиною, якій якось вдавалося протистояти в своїй голові психоістоті? Все лишається без відповіді.
Ставлю 4 тільки через бажання побачити третю частину і нарешті взнати чим все закінчилось. Друга книга однозначна слабша за першу і сюжетом і персонажами. Автор спробував додати головному герою глибини, сильно не вийшло, а гарний гумор ми втратили. В цілому ідея зробити з американського бойовичку, щось більш глибоке провалилась з тріском.
Читалось вже не так захопливо, хоча автор і покращив наукову частину переставши перевантажувати читача.
Чи варто читати? Ну, так, а як інакше ви будете домагатись до автора “Де третій Бот?”.
Взагалі люблю манеру написання пана Кідрука. Звичайно в Бот-2 значно менше крутих поворотів і місцями було передбачувано. Але книга побудована дуже логічно. Сюжет не може не торкати, особливо на фоні пережитого експіріенсу на 2025 рік. Сама ідея дивної епідемії здається більш зрозумілою і близько після пережитого коронавірусу. Звуки сирени в уяві звучать більш чітко. І страх жінки відправити чоловіка на війну теж сприймається більш персонально. Автор як завжди в контексті часу, або навіть частково і візіонер. До речі в голові зʼявляються ймовірні теорії змови, на фоні роздумів про нанороботів 😅
точно не памʼятаю, але читала колись влітку. завдяки моїй улюблені Яринці, яка постачає для мене ці всі книжки Кідрука. найкраща ділерка!
проте щодо тексту. досі памʼятаю, захоплює, класний, інтенсивний і блін реалістичний. в голові трохи плутаюсь з частинами, але в мене так завжди загалом виходить, проте легко вдавалося переживати з героями емоції. і взагалі оця ідея шалена дуже зачепила мене.
я не думала що в цій книзі буду так багато сміятись 😂
рада що є продовження першої, бо кожен читач знає, як це сумно коли ти звикаєш до героїв а книга закінчується, наче якийсь розділ в житті, тому класно було читати про Тимура, Ріно та Лауру, для мене історія йшла так само легко і так само швидко закінчилась, хочеться третю частину)))
Перший Бот для мене був динамічнішим. У цій же історії було більше різких страхітливих моментів, які перебивали подих і змушували очі бігом стрибати в наступний абзац, але кінець видався дещо зіжмаканим.