Ідея людської історії зазвичай була похідною від історії природи – усі спроби раціоналізації образу часу надихалися і відштовхувалися від природних процесів і циклів. У творі видатного історика Е. Ле Руа Ладюрі історія клімату постає перед нами, по-перше, у світлі нинішньої кризи глобального потепління і, по-друге, звичайно, як історія минулого, яке треба дослідити. Віднині неможливо розділити світ на окремі сфери «цивілізації» та «природи». Змінилася загальна наукова парадигма, позаяк змінився всесвіт. Світ «техніки» та світ «екології» злилися в одне складне ціле. Проте сьогодні платонівський «космос» – всесвітній баланс між головними елементами світобудови – фундаментально порушений. Виклики сучасності потребують нових підходів, нових досліджень, нових кутів зору. Ця книга – спроба долання меж – між дисциплінами, поколіннями... Книга розрахована на істориків, культурологів, фахівців з інтелектуальної історії, географів, кліматологів, студентів-гуманітаріїв та природничників, а також всіх, хто цікавиться проблемами людської історії та довкілля.
Emmanuel Le Roy Ladurie was a French historian whose work is mainly focused upon Languedoc in the ancient regime, particularly the history of the peasantry.
Emmanuel Ladurie was professor at the Collège de France and, since 1973, chair, department of history of modern civilization. He has had a distinguished career, serving as Administrateur Général of the Bibliothèque Nationale de France (1987-94); member of the Institute (Academy of Moral and Political Sciences); Agrégé of the University, Doctor of Letters; Commander of the Legion of Honor (1996); and has taught at the universities of Montpellier, the Sorbonne, and Paris VII. Dr. Ladurie is the author of many historical works, including Les Paysans de Languedoc (1966), Histoire du Climat depuis l'An Mil (second ed., 1983), Montaillou, village occitan (1975), Le Territoire, de l'Historien (2 vols., 1973, 1978), Le Carnaval de Romans, 1579-1580 (1980), L'Etat royal (1987), L'Ancien Regime (1991), Le Siècle de Platter (1995), and Saint-Simon, le systeme de la Cour (1997).
Ця невеличка книжечка відкрила для мене багато нового щодо такої нашумілої теми клімату. З неї стало відомо як історично відбувається спостереження за кліматичними змінами. Для цього ведеться статистика по роках - якими були пори року (холодними, посушливими, дощовими, тощо), яка була найвища та найнижча температура.
Протягом усього часу спостерігається залежність між кліматом та процвітанням країн. Саме від клімату залежать достаток чи голодні роки. Для голодних років характерні - недоїдання, підвищення смертності, ріст цін на хліб та бунти робітників. У зміні клімату виділяють таке явище як малий льодовиковий період (МЛП) - похолодання. Потепління же (а згодом і парниковий ефект) настало лише в 1893 році, а особливо з 1911 р., відтак відбувалось протягом усього 20 ст.
Цікавий факт, що надзвичайно важливими показниками у вивченні клімату ще з середньовіччя є дата збору винограду та річні кільця дерев. Ці дати збору врожаю користувались ще до винайдення термометра. А сам момент появи термометра припадає на кінець 1590-их років, що збігається з максимальним наступом альпійських льодовиків. «Дата збору винограду - гарний метеорологічний показник на короткий і середній період, але до нього треба ставитися прискіпливіше у випадку довгої тривалості…. …Збір урожаю на виноградниках - єдиний «метео-проксі» в гуманітарних науках, даними якого володіємо починаючи з 1370 р.: отож, у нас у руках 6 століть дат зборів урожаю без жодних лакун. Міжнародний колоквіум з виноробства, що відбувався в Діжоні (лютий-березень 2007) повністю підтвердив валідність дат збору врожаїв винограду як таких, що визначають для кожного року міри спеки чи холоду.»
Тобто мінливість клімату підтверджує цілком реальний і очевидний факт - достигання винограду та спостереження за цим протягом століть.
«Ложкою дьогтю» для мене в цій досить цікавій книжечці були деякі посилання автора на марксизм.
First published in 1967 and only slightly updated since, this is a pioneering work on the study of climate by historians. Le Roy Ladurie's main concern is to make a case for the careful and systematic historical investigation of climate evidence; to lay out the kind of sources that a historian could use; and to demonstrate the promise of the method with a few detailed case studies.
Throughout, the author firmly rejects any temptation to speculatively attribute human events to climatic causes, pointing out that his predecessors who did so had inadequate information to base such speculations on. Instead, Le Roy Ladurie is concerned to discover which years really were unusually cold, unusually wet, and so forth -- a research program that was just in progress, leaving huge amounts of work yet to be done. Dendrochronological data is one source, but it had (at least at that time) mostly been studied in marginal areas like the US southwest. Historians can add data like records of the date of grape harvest (strongly influenced by the weather in the preceding season), date of the yearly first freezing of a lake or port, evidence of the advance or retreat of glaciers, and so on. This kind of systematic year-by-year series is probably more reliable than documentary comments on striking weather events, although the latter can be valuable too.
The longest chapter in the book examines in detail the evidence for the extent of glaciers in the Alps, from the 16th century to the present. The author establishes to his satisfaction that glacial advances corresponded with overall cooling of temperatures by 1 degree C or so, it having been warmer in the late middle ages, but cooling down again starting about 1560 -- this lasted until about 1860, a period known as the "Little Ice Age". Of course, the warming temperatures of the 19th and 20th centuries have been all over the news lately, but what did Le Roy Ladurie think of them in 1967? Not much. They were obvious, but seemed no different than previous warm periods, such as that of the Middle Ages. In fact, noting a slight cooling in the 1960s, he suggested that the trend might be ending. The contribution of industrial carbon dioxide was noted as but one, doubtless not very important, contributing factor.
There is very little discussion of the causes of meteorological and climatic fluctuations in this book (after all, this is not the province of historians). The few accounts that Le Roy Ladurie summarizes indicate that climatology was in a state of infancy at that time.
I hope that this book has now been superseded by more developed work (that's why I rated it only 3 stars); nonetheless, it is valuable to have the goals and methods of research laid out.
Ми звикли, що історія – це наука про великі битви, революції та визначні події, біографії величних діячів і полководців, наукові відкриття та епохальні зміни. Проте, в поле зору істориків потрапляють і локальні події та менш знані герої. Не менш важливі дослідження з історії повсякдення, питання колоніалізму, нерівності та історії ідей, неповторних та поодиноких явищ та «зовнішній вплив» на людство, зокрема і природи. При цьому, сучасні науковці використовують міждисциплінарні методи та зв’язки, розглядають історичну подію з усіх можливих боків та у співпраці з іншими науками, ледь не «під мікроскопом».
Тому й не дивно, що західні вчені давно зацікавилися історією природи, як важливої складової історії людства. Уже не перша праця знаного французького вченого Еманюеля Ле Руа Ладюрі у цій царині (і як виявиться не тільки його одного) підтверджує надзвичайну актуальність цих досліджень на порозі сучасних кліматичних змін, що неодмінну впливають на вектор людського розвитку у майбутньому.
Basically a look at the historical sources regarding climate history and how the information those sources provide can or cannot help historians of determine what the climate of times past was like. The author focuses mainly on glaciers and the cool period from roughly 1550-1850 AD. I wouldn't suggest reading it through unless you're really interested in studying past climate changes through historical sources, but it is an interesting source of information for reference.