What do you think?
Rate this book


209 pages, Paperback
First published January 1, 2003

Байдуже, що дані рухаються надто швидко для неозброєного ока. Суть якраз у швидкості. Байдуже, що інформація постійно наполегливо доповнюється, розчиняючись в одному кінці й водночас набуваючи форми у протилежному. У цьому суть: в імпульсі, в майбутньому. Ми — свідки навіть не плину інформації, а чистого видовиська, того, як інформація стає сакральною й незбагненною, немов ритуал. Маленькі екрани в офісах, помешканнях і машинах стають таким собі ідолом для поклоніння, перед ними збираються приголомшені юрми.
Ніхто не помиратиме. Це ж таке гасло нової культури? Люди розчинятимуться в потоках інформації. Я про це нічогісінько не знаю. Комп’ютери помиратимуть
— У мене простата асиметрична.
Говорив тихо, ледве чутно. Запанувала мовчанка, що затягнулася на пів хвилини. Він відчував, що суб’єкт, інший, уважно його розглядає. У цьому вчувалося тепло, людська причетність.
— І в мене теж, — прошепотів Бенно.
Реальність кожного з нас сформована тим, що в нас, як нам здається, бачать інші. Якщо інші вирішили, що в когось ноги заплітаються, то в нього таки ноги заплітаються, він незграба, адже така його роль у житті навколишніх.
Kid used to think he was wise to the system
Prince of the street always do things his way
But he had a case of conventional wisdom
Never say nothing the others don’t say…
Man gave me the news in a slanted room
And it felt like a sliver of icy truth
Felt my sad-ass soul flying out of my mouth
My gold tooth splitting down to the root
Let me be who I was
Unrhymed fool
That’s lost but living.