Кристіна Фалькенланд належить до найсильніших і найсамобутніших шведських письменників молодшої генерації. Романом «Моя тінь» вона проникає в найглибші пласти людської психіки, зворушливо змальовуючи світ складних почуттів.
Одначе, добра. Спершу мала трохи скептичні думки: еге, поназивають оце романами всякі повісті брошурного розміру; еге, якесь воно маруднувате, ще й оповідь скаче, як муха, з місця на місце.
Але з продовженням розповіді історія все дужче приваблювала. Проста (хоч і не проста), невибаглива, ненадзвичайна (так може бути з будь-ким). А далі місцями дивуюча, далі читання трохи прискорюється, хочеться встигати за розвитком подій (коли усвідомлюється, що насправді є розвиток подій). З'являються питання: чому вона це сказала? навіщо вона це зробила? а це взагалі нормально? Пауль їй хто? брат? син? онук? і врешті думки — а от про це я теж думала. чи — так, таки тягне на роман. І стає зрозуміло, що то за стрибання було весь час від початку, і як воно і навіщо усе пишеться.
Сподобалось.
Як завжди, прискіпуюсь до перекладача — я не знавець шведської, тож це завжди нмд. Як Christine стає Кристіною? Чому дитя лежить у козубі? (Кошик я сприйму, а козуб у нас завжди мав суто господарське призначення — для грибів чи картоплі.) «Укметити»? Справді? І що дає написання у родовому відмінку «любови», «масти», саме з таким закінченням? Особливо, якщо інші слова пишуться з -і.
Але я люблю видавництво «Юніверс». Воно дає змогу читати іноземців у папері, заходячи до книгарні без вагань.
Jag har aldrig mötte en karaktär som är mer förbryllande fängslande än Rakel. Hon speglar på många sätt författarens röst. I Falkenland text är vardagen grotesk, kärleken förfallen och illviljan förtjusande, men ändå så välbekant. Ett porträtt av den mänskliga skuggan. Absolut briljant!
От "Моей тени" остались двойственные впечатления. Даже не знаю, как и написать об этой книге, чтобы, с одной стороны, не заспойлерить сюжет, а с другой - предупредить тех, кто вознамерится прочитать о, мягко скажем, неприятных моментах. По моим ощущениям, книга похожа на "Парфюмера" Зюскинда (не сюжетом, а эмоциями, которые вызывает): безусловно блестяще написанная - и вызывающая сильнейшее отвращение. Время действия я не сразу смогла вычислить, ясно, что первая половина 20-го века, а точнее удалось определить по упоминанию об эпидемии испанки - 1918-1919 годы.
Книга приємно вразила мене. На відміну від романів сучасних письменників, які я читав нещодавно (частково, чи повністю), в "Моїй тіні" змальовані справжні люди, їх характери не ходульні, начебто з самого початку створені для посереднього голівудського фільму, і не крикливо-однобокі, як, наприклад, у романах Ельфриди Елінек.
Хоча у романі не зачіпаються проблеми епохи в цілому, і немає того масштабу, яким виділяються величні твори, але все ж таки скільки може сказати письменник, наділений талантом, про життя навіть пересічної людини.
Переклад мені сподобався, і дуже приємно, що ця безумовно гарна книга вийшла в українському перекладі (Галини Кирпи, 2002), хоча російського видання досі немає.
Це свідчить, що українська культура все ж таки не живиться лише тим, що спочатку "проходить перевірку" російською публікою, що є перекладачі, які працюють не лише над "касовими творами", що володіння обома мовами - українською та російською дає можливість жити більш різноманітним культурним життям.
Den här boken gjorde ett väldigt stort intryck på mig. Sättet Falkenland skriver på är väldigt spännande. Jag tyckte det var så intressant hur vissa saker beskrevs på ett sådant sätt att de kändes groteska, trots att det är saker jag gör till vardags utan att reflektera över - till exempel att låta en hund slicka socker från mina fingrar. Jag blev väldigt inspirerad att skriva själv när jag läste Min Skugga. Dessutom älskar jag den historiska miljön och den dystra handlingen. Jag ser fram emot att läsa fler böcker av Falkenland!
Wanted to read the shortest book on my tbr to catch up on my reading goal. However a couple of pages in I already can’t stand the writing style so I’m not going to do it😇
Jag var sugen på någonting att läsa på min lunchrast på jobbet så jag gick till bokhyllan och greppade den kortaste boken jag såg. Blev tagen direkt av hur vackra orden var, kändes som man läste poesi fast det var en skönlitterär bok. Kunde absolut inte sluta läsa(drog över på min lunchrast lite), och jag fastnade för karaktärerna och handlingen direkt - även fast boken var så kort. Rekommenderas starkt!
En kort roman om att vara ensam, sjuk och bitter och om att längta. Rakel, instängd på sin mörka ö, längtar efter kärlek så mycket så att alla gränser försvinner. Hennes handlingar får oanade konsekvenser för alla som hon möter. Boken är skriven på ett språk så vackert att det känns perfekt. Som om man inte skulle kunna säga det som står i texten på något annat sätt. Men boken är dyster att vara med inte minst för den klaustrofobiska stämningen.
Цікавий психологічний твір, написанний від першої особи. Життя головної героїні зазнає невдачі, з ревності цю невдачу вона проектує також на тих хто її оточує. Причина цієї невдачі - це тінь мертвих, котра переслідує живих, тим самим ствоює якесь замкнуте коло, в яке втягнуті уже і наступні покоління.
мікро-роман про самотність, яка виїдає тебе зсередини маленькою срібною ложечкою, аж прицмокуючи від насолоди, а потім, коли тебе майже не лишається, починає жерти всіх довкола.
(український переклад побачив світ у ті благословенні часи, коли обкладинки робилися чи не в "пейнті", тому нехай тут буде оригінальне видання).
Майстерно написаний і водночас дуже лаконічний роман. Також дуже сподобався переклад. Глибоко психологічно й водночас - просто. Точно ще захочу перечитати колись, бо вперше з'їла історію за дві години :)