Грушевський. Скоропадський. Петлюра

by Данило Яневський

На сторінках цієї книги, що адресована не тільки політикам, журналістам, політологам, а й тим читачам, які мають бажання дізнатися більше про історію своєї країни, автор намагається сформувати цілісне, несуперечливе уявлення про феномен національних протодержавних утворень на території сучасної України в 1917—1920 рр. Дослідник сформулював свої варіанти відповідей на питання: що таке «українські національно-визвольні змагання»?, що приховує термін «Українська революція»?, яку історію написав Михайло Грушевський?, якою бачив Україну засновник Української Держави Павло Скоропадський?, хто, як і коли насправді створив Директорію та хто стояв за спиною Симона Петлюри? Ви дізнаєтесь, що приховують сучасні міфотворці про буремні події 1917—1920 рр., сформуєте несуперечливе уявлення, що насправді відбувалося на теренах сучасної України у ті часи

800 pages, Paperback

Published January 1, 2022

Reviews

[Володимир Демченко · Rating 2 out of 5]

І все би добре: справді настав час переглянути вознесених на пʼєдестал творців «української революції» та і саме явище яке явно не є тим, чим нам його описують. Але читаючи Яневського дізнаємось що Україну створив австрійський генштаб, і якби не клята УЦР (увага!!!) то українці мирно би прожили би у складі федеративної демократичної росіі, а не гинули би на фронтах другої світової, а євреї не гинули би в концтаборах. Я зараз серйозно! Читайте в «Грушевський. Сучасний стан стан інституційного розуміння проблеми-4». Серйозно: Яневський звинувачує в мільйонних жертвах, в тому числі другої світової війни і голодоморів — Грушевського і ко.
По-суті Грушевського звинувачують не лише в творенні нежиттєздатного і шкідливого політичного міфу українства , але і в тому, що він бачте не дав Керенському створити «прекрасну демократичну росію майбутнього». А большевики «покарали» українців за «незаконний сепаратизм».

Найгірше, що стиль Яневського це «розвінчати, розбити і заперечити» не лишивши анічогісінсько по тому. Добре з висоти століття аналізувати чужі вчинки і помилки, не пропонуючи ніяких альтернативних шляхів крім «триматися в законному полі» , тобто в складі російської імперії. Добре, це теж погляд і теж позиція, звісно, але чим це було би краще…Яневський просто констатує: було б. Аргументи - це не до нього

(Забув додати: якість видання як завжди у Фоліо - рулон Кохавинки більше нагадує книгу, ніж це)