Хто такий Ігор?

by Галина Вдовиченко

Головна героїня нового роману Галини Вдовиченко працює в газеті у відділі новин. Роман можна було б вважати "виробничим", якби не блискуче перетинання сюжетних ліній та майстерне поєднання містики, історії і сьогодення.
Роман про память, спокуту й кохання, які тривають довше за життя.

280 pages, Paperback

First published January 1, 2010

About the author

Гали́на Костянти́нівна Вдовиче́нко (*народилась21 червня 1959, Кольський півострів) — українська журналістка та письменниця у 1959 році на Кольському півострові за Полярним колом. У дитинстві разом з родиною часто переїжджала з місця на місце. Навчалась у школах Івано-Франківська, Надвірної, Рави-Руської, Москви, постійно бували у бабусі з дідом у селі Отинія Коломийського району Івано-Франківської області, на батьківщині батька. Закінчила філологічний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка.

Живе у Львові.Працює заступником головного редактора щоденної газети «Високий Замок». Має доньку та сина.

Галина Вдовиченко дебютувала у 2008 році - з романом «Пів’яблука», який вийшов у видавництві «Нора-Друк» (Київ) і став лідером продажів на стенді видавництва під час роботи Львівського Форуму видавців-2008. Перший тираж книжки розійшовся протягом місяця.
Відзнаки:

- Спеціальна відзнака конкурсу «Коронація слова-2008» «Вибір видавців» (перша в історії конкурсу) - за роман «Пів’яблука».

- Диплом «Дебют 2008 року» у номінації «Кращий автор» від книготоргової мережі ЕМПІК

- 2-е місце у конкурсі «Найкраща українська книга-2009» за версією читачів та журі тижневика «Кореспондент» (роман «Пів’яблука»).

- Роман «Замок Гербуртів» (Тамдевін») отримав 1-шу премію у номінації «романи» на Всеукраїнському конкурсі романів, п’єс та кіносценаріїв «Коронація слова»-2009.

- Спеціальна відзнака «Гранд-Коронація слова» (роман «Хто такий Ігор?»).

- Перше місце у номінації «Оригінально оформлене та проілюстроване видання» на Міжнародному дитячому фестивалі у Львові (травень 2011), відзнака «Книжкового Левеня» (казкова повість «Мишкові миші»).

- 2-е місце у номінації «Світ дитинства» та 3-є місце у номінації «Мистецтво друку» у національному конкурсі «Краща книга України» (2011), засновник - Держкомтелерадіо України (казкова повість «Мишкові миші»).

- Короткий список Літературної премії Бі-бі-сі-2011. Роман «Бора» - у п’ятірці фіналістів.

- 1-а премія у номінації «прозові твори для дітей» у Всеукраїнському конкурсі романів, п’єс та кіносценаріїв «Коронація слова»-2012 – за казкову повість «Ліга непарних шкарпеток».

Reviews

[Kateryna · Rating 4 out of 5]

неочікувано ідеальна книга для потяга і відпустки. достатньо цікава, щоб втягнутися, і не так сильно тримає в напрузі, як всілякі там детективи і ромкоми, щоб мати змогу все ж таки відволікатися періодично.

тут є про стосунки, про них добре написано, так, що віриш. хоча я до останнього думала, що якщо герой беемвешник, то добра від нього не чекай

про роботу, сенси, любов і кохання, дружбу. звичайне життя класної жінки сорока років, припорошене ненавʼязливою містикою і філософією життя буття.

[Natalia Boichuk-Ruda · Rating 3 out of 5]

На мою думку, інколи історії книжки бракує цілісності. Хоча читається легко, деякі сторінки дуже захоплюють, а подекуди хочеться пару пропустити. Сюжетна лінія Олени та Сашка сподобалась

[Rockabilly · Rating 4 out of 5]

Дружби для сімї замало, пристрасті - забагато? (с.12)

Людям, які не роблять собі проблем з помилок ... однаково, що піаніст Сердюк, що сіоніст Пердюк! (с.14)

- Безвідмовна дієта, стопроцентний результат!..Побились об заклад із Бандрівським: хто за півроку не схудне на пятнадцять кілограмів (більше можна, менше ні), той платить другому тисячу доларів.
- І що?
- Обидва схудли. Чоловічий метод більш дієвий, аніж усі ваші жіночі дієти та підрахунки калорій...
- Нам з тобою теж не завадить кілограмів по пять скинути, - глянула на мене Вірка. - Давай теж закладемося?
- Давай, - погодилась я. - На скільки?
- На тисячу, - відповіла Вірка і, подумавши, непевно додала: - Гривень. На фіга ризикувати...
- А якщо не схуднемо, то й не віддаватимемо, - підтримала я. - Врахуємо як взаємозалік. Але спробувати варто.
Віталій зареготав.
- Нє-е, дівчата. Ви так не схуднете. Краще вже своїми методами. Цей спосіб не для вас. (с.136)

Яка то насолода - грати з ним у пінг-понг слів, фраз і поглядів... (с.140)

Виходь з води, - кличе мене Сашко. - Верба з дупи виросте. (с.155)

Ти - добра і лагідна до чужих людей, до тих, кому насправді байдуже до тебе. І ти жорстока з тими, хто тебе любить... (с.159)

Так, як вміють радіти життю ті, у кого сенс життя - в самому житті, не вміє ніхто. (с.176)

Бо як для кожного овоча - свій час, так для кожного покоління - свої слова. (с.179)

У вересневих гілках сусідив серпень із жовтнем. (с.220)

Закинь свіжий огірок до солоних - він такий самий стане. Оточення - це усе! (с.225)

Майбутнє вже існує... (с.261)