Mistral

by Angela Nanetti

Це морська й чуттєва історія зростання та пошуку себе хлопця Містраля, що, подібно до сильного й непереборного вітру, на честь якого його й назвали, почувається самотньо й розгублено на своєму Чорному острові, королем якого він є. Та нікому не вдається приборкати його вольовий характер — ані татові, на якого він так схожий, ані мамі чи бабці. І немає для Містраля нічого кращого, ніж бути наодинці з морем і вірним псом Пінявкою та розкривати тисячі таємниць, що криються у хвилях... Так і триває аж до тієї миті, коли на острові з’являється маленька іноземка на ім’я Хлоя, що перевертає його життя. Їй не властиві жодні упередження, і завдяки їй Містраль відкриває для себе не тільки глибини моря, але й кохання.

Genres: Young Adult, Italian Literature, Childrens, Love, Fiction

189 pages, Paperback

First published January 1, 2008

About the author

Angela Nanetti is an Italian writer.

She was awarded the Baltvilks International Prize in Children’s Literature and Book Art, for the book My Grandfather was a Cherry Tree in 2019.

The book was made into an animated short film by directors Olga Poliektova and Tatiana Poliektova in 2015.

Reviews

[Ksenya · Rating 4 out of 5]

Шалено атмосферна історія про море, острів, маяк, Італію в рамках найбільш класичного сюжету для підліткових книг - історії дорослішання.

[Marta Barchuk · Rating 4 out of 5]

про море, маяк, хвилі, переживання, дорослішання, переоцінювання, та дуже трепетну дитячу історію любові

[Lokum Çocuk Kutuphanesi · Rating 4 out of 5]

Puanim 4 degil aslinda 4.5 hatta belki 5 ;) okudugum en iyi genclik romanlarindan biriydi. Nanetti yine yapmis yapacagini. Oyle soluk almadan okudum ki...tadi damagimda kaldi iyi mi :)

[Aviendha · Rating 1 out of 5]

Cumartesiydi. Annesiyle babası, lokantadaki işleri nedeniyle gece de köyde kalıyorlardı.
"Bekle beni Cloe, geliyorum."
Babasının, artık büyüyüp tek başına kullanabileceğini bildiğinden, ne olur ne olmaz diye bıraktığı Dolares'in bağlandığı iskeleye koşar.

Sevgili Günışığı Kitaplığı, Mistral kitabının çevirmeni ve son okumayı yapan hanımefendi... Nasıl olur da bu denli, bariz zaman hatalarıyla dolu bir kitabı yayınlayabilirsiniz? Konu ve anlam bütünlüğü kitapta kesinlikle sağlanamamış, bariz zaman ve kalıp hataları okumayı zorlaştırır hale getirmiş. Bu olay ışığında puanım Dedem Bir Kiraz Ağacı yazarına değil, kitabın sorumluluğunu üstlenen kişileredir.

[Maryna Ponomaryova · Rating 3 out of 5]

Розчарувала, особливо після "Мій дідусь був черешнею" і "Чоловік, який вирощував комети", взагалі трохи здивована, бо ця книга написана набагато пізніше, а розвитку не видно. Там є гарні моменти, особливо коли Містраль ще дитина, Анджела Нанетті чудово описує дитячий досвід і вихоплює деталі (дві штуки які запам'ятались 1.дні були як суп бабусі: жахливі шматочки свинини, густий ніякий суп, і смачна запечена картопелька, і потім пояснює які саме дні і чому так - дуже гарна деталь, 2. мати була як острів, а батько як море, острів не міг завдати болю, а море могло). Але ця історія не переконлива і плоска порівняно з попередніми.

[Ivan · Rating 5 out of 5]

чергова книжечка від чудової Нанетті.
про королювання, дорослішання, родинні стосунки, перші любові, великі і повноцінні.
листування і маленькі радощі знахідок листів у пляжках.
чудовезна історія.
не сподобалося тільки постійне "от гівно" від дівчинки. і цього гівна від неї дуже багато)

[Hymerka]

Атмосферний роман-виховання про хлопчика, що росте на крихітному скелястому острівці... був би, якби ця книжка спрацювала. Але надто багато в ній "але".
Романтизація усамітненого життя родини доглядача маяка — тема більш популярна, ніж, на мою скромну думку, цього заслуговує. Зрештою, я розумію, чому авторів вона притягує, адже дозволяє досхочу порозмірковувати про те, що в житті справді цінне. І це могла б бути хороша книжка про те, що чарівне королівство твого дитинства маліє і знецінюється, коли сам ти виростаєш (а потім, коли ти набираєшся досвіду і стаєш по-справжньому дорослим, ти часто починаєш знову цінувати те саме, що й в дитинстві, але Містраль до того не дійшов — ми покидаємо його підлітком).
Коли Містраль маленький, батько йому часто повторює, що він король Чорного острова, а через кілька років виявляється, що ані сам острівець, ані все те, що на ньому, його родині не належать, і Містраль сприймає це як справжню зраду, бо, як острів не їхній, то і він ніякий не король, а простий неосвічений селюк, в якого нічогісінько немає за душею. І якщо сам Містраль як персонаж мені просто неприємний (оте місце, де він думає про свою шкільну подругу Іґнацію, що від неї "тхне селом"!.. та пішов ти в сраку, мавпеня пихате!..), то Містралевий татко — це просто втілення токсичної маскулінності і всього того, що я ненавиджу в патріархальному укладі ("По суті, чоловік має бути королем не тільки на острові, наприклад, але й у домі — у домі насамперед! Це — його право, розумієш?" ). Чесно кажучи, не можу назвати жодного персонажа, який мені в цій книжці сподобався. Були ще триґерні місця з голою маленькою дівчинкою, бр-р-р. Вопшем, мені не зайшло. Ще й Андрій Маслюх, якого я знаю як майстерного і уважного перекладача, пише "чайки" там де мало би бути "мартини", птахогляд-любитель в мені здригається.

[Mariia Domska · Rating 4 out of 5]

Ще одна книга моєї улюбленої авторки перекладена українською! Разом із нею прожила історію ще однієї великої родини хлопчика Містраля. Родини, члени якої не були ідеальними, але які намагалися зрозуміти один одного і прощати.

[Elif · Rating 3 out of 5]

Güzel bir ada romanıydı. Çok fazla bir şeyin beklenemeyeceği ancak okuru hiç sıkmadan ve ilgisini kaybettirmeden olayları okutacak bir kitap. Severek okudum.

[Vityska · Rating 4 out of 5]

Ще одна чудова історія про дорослішання. Про хлопчика на ім'я Містраль, такого ж рвучкого й різкого, як і вітер, на честь якого його назвали. І про дівчинку Хлою, оголену русалку, що вийшла на Золотий пісок і затуманила йому голову. Про дитяче кохання, зіткане з мрій, казок, бунтарства і солодких планів, яким не судилося збутися. Про життя на острові, де ти можеш народитися королем, але навряд чи зумієш ним лишитися. Історія про соціальну нерівність, обмежене коло можливостей, вибір між небезпекою бурхливого моря, до якої лежить душа, і спокійним життям у гавані, яке дає впевненість у твоєму завтра.
.
Історія Анджели Нанетті не дуже сучасна. Тут діти й підлітки не мають ні мобільних, ні інтернету, зате важко працюють і ганяють босоніж з ранку до ночі. Але вона відгукнеться в душі теперішніх 12-13-річних, бо речі, про які у ній ідеться, бентежать і їх також.
.
Чудова книжка, з якою можна по мріяти про море, острів, вежу, маяк і перші поцілунки першого кохання.

[Anna Proskurova · Rating 4 out of 5]

Коротка історія для літа. З такими очікуваннями брала цю книгу на відпочинок біля моря.

"Містраль" виявився історією про родину, яка жила в будинку біля маяка. Містраль - це ім'я головного героя, хлопчика. Ще ми дізнаємося історію батька Містраля, його діда й інших родичів. Ми бачимо як він проводить літо, спостерігаючи за чайками, купаючись у морі, допомагаючи батькові. А ще він принц острова, бо його батько - король - єдиний, хто тут живе та всім заправляє. Одного разу в його бухту припливає катер палуби якого вийшла дівчинка Хлоя. Містраль та Хлоя швидко стали друзями, і вже невдовзі Хлоя надсилала листівки з усього світу.

Це книга про дитинство, дружбу та сім'ю. Про перші відчуття, розтавання та страхи. Ця історія легка як морський бриз. Ти легко її береш, проживаєш та відпускаєш.

[Ольга · Rating 4 out of 5]

Хороша підліткова книга! Підняті теми дорослішання, першого кохання, життя як такого загалом...

[Marysya · Rating 2 out of 5]

Сама історія мені не сподобалась, точно YA.
Але атмосфера присутня: морський вайб, острів - на вихідні може бути)

[katya · Rating 4 out of 5]

миленько

[Тетяна Савченко]

Ну як... Уявіть собі "Червоні вітрила", гендерсвап))
Нє, насправді все не так спрощено, звісно)) На маяковому острові живе зі своєю родиною хлопчик. Одного разу до острова пришвартувалася яхта якогось багатія-музиканта, на берег зіскочила маленька дівчинка, вкрала його серце і поїхала собі.
І всі роки його дорослішання просякнуті мрією, що колись вона повернеться.
І він для неї: весь такий екзотичний, мов дике звіря, навіть про the Beatles заледве чув. Островитянин, на додачу мішана кров, а отже напевне вродливий. Теж у певному розумінні мрія.
Неквапна оповідь, книжка з розряду "атмосферних", тобто таких, де саме тло, на якому розгортаються події, створює настрій.

[Kırmızı Salıncak Kitaplığı · Rating 4 out of 5]

Kurgulanışı son derece farklı bir kitap. Yazarın zaman atlaması yoluyla yazdığı kitap bir gencin kendini bulma sürecini sarsıcı biçimde işliyor. Kitabın ayrıntılarında hafızalarda iz bırakacak pek çok cümle gizli. Angela Nanetti, edebiyatı çocuklar ve gençler için vazgeçilmez bir unsur yapan ender yazarlardan. Mistral’i yüreklerinde hissettmek isteyenler mutlaka okumalı bu yapıtı.

[Mivee · Rating 1 out of 5]

Не дочитала дуже нудно
Тут мав бути напевне філософський сенс, але я побачила тільки голих дітей..

[Edvige Ciccarelli · Rating 4 out of 5]

crescere, amara, soffrire, fallire... il racconto dell'evoluzione dell'omonimo protagonista... solo che ... lascia in bocca un sapore di incompiuto.

[Veronika Liashenko · Rating 4 out of 5]

Взяла цю книгу у подруги, коли допомагала розбирати її старі книги. Рука сама потягнулась до такої легкої, аж "повітряної" обкладинки... Тому я була дуже засмучена, коли спочатку книга мені не сподобалась.

Всьому виною перші розділи: або в авторки вони вийшли такими слабуватими, або це перекладач грав з чудернацькими словесними оборотами. Грав-грав... і програв.

Та я погуглила і вирішила читати далі, бо виявилось що Нанетті написала ще одну книгу ("Мій дідусь був черешнею"), яку я вже читала і плакала тоді, як-то кажуть, в три руччя. І знаєте, діло пішло. Мене затягнуло.

Отже, про що ця книга?

Містраль - хлопчик, якого назвали на честь холодного північного вітру. В нього є мама з татом, острів, на якому вони живуть у вежі біля маяка, сварлива проте любляча бабуся і спогади про дідуся, доглядача маяка.

Спочатку він, як і всяка дитина, спирається на знання про своє народження, своїх батьків та землю навколо нього. Та з часом починає дорослішати і по-своєму пізнавати світ.

А ще в нього є море. Море приносить йому найкращі та найгірші моменти, а ще - дівчину з тривожно-уникаючим типом прив'язності. (Хай їй грець, до речі, бо під кінець книги я вже й сама вже втомилась від її "приколів").

Великий мінус цієї книги - те, що головний герой та інші навколо нього не те щоб розвиваються, проходять свій шлях особистості з точки А до точки В чи щось таке. Ні, це скоріше просто зліпок життя однієї великої родини з Містралем в ній.

На диво, мені сподобалось і так 🤔

Думаю справа в тому, що історія все ж до біса атмосферна, я зараз можу закрити очі і уявити за секунду купу образів звідти, настільки гарно вони передані. Ну і в мене є слабкість до ідеї життя в глушині, з кожною такою книгою розумію це все більше)

Тому я задоволена читанням, але питання, чи радила б я цю історію іншим, залишаю відкритим.

[Сергій Марин · Rating 5 out of 5]

Вперше читаю книгу про море, будучи на морі 😊.

🌅Містраль, живе з батьками на острові. У нього також є молодчі брати. Його батько, Сесіль, доглядає за маяком, так само, як і колись, його батько. Проте, часи змінюються, і маяк, більше не потребує людського втручання.

✍️Батько Містраля, щоб утримати сім'ю, підписує контракт на пів року, та вирушає у море. А Містраль, допоки батька немає, стає новим "королем" острова.

⛵ Одного дня, біля острова кидає якір, велике судно, з білими вітрилами. І з того моменту, у житті Містраля появляється - Хлоя.

😌Вона із тих дівчат, в яких, влюбляєшся із першого погляду. Ну звісно, те, що вона купалася гола, коли він її уперше побачив, не має жодного відношення, до цього нового почуття😏.

🔥Містраль, як і його батько, свободолюбий бунтар. Він шукає своє місце, у цьому світі. А його світ це - острів та море. Проте чи надовго це?

🌊Історія про неспокійне море, що хлюпочиться всередині Містраля та його батька. І лише завдяки коханій дружині, батьку Містраля вдається приборкати хвилі. Але чи зуміє зробити це Містраль? У його житті, таких людей аж двоє👣

[Oksana Kravets · Rating 3 out of 5]

3 з 5 з великою натяжкою тільки тому, що інша книга цієї авторки "мій дідусь був черешнею"- найчудовіша.
А ця виявилась дуже слабкою
Хоча якщо ви любите сімейні історії, які легко читаються, то це ця книга.
Також це варіант книги для пляжного читання
Але, на жаль, не більше.
І хоча авторка намагалась описати головного героя, як хлопця з характером подібним до сильного і непереборного вітру, та все ж я не змогла позбутись відчуття того, що це просто дитина, якому не вистачило уваги батьків

[Piero Guglielmino · Rating 4 out of 5]

"Silenzio come se tutti trattenessero il respiro per darlo a te" gli diceva suo padre quando gli raccontava la sua nascita. "E io non so come, t'ho alzato in alto e t'ho scosso, così, come si fa con un pesce che non vuole staccarsi dall'amo. Subito hai incominciato a urlare come un dannato, più forte del vento, lo giuro! Che voce! Allora ho pensato che dovevi chiamarti Mistral, perché gli somigliavi".

[Roman · Rating 5 out of 5]

Чудова книга

[Giorgia · Rating 3 out of 5]

Favorite quote " Silenzio, come se tutti trattenessero il respiro per darlo a te"

[Sashko Liutyj · Rating 4 out of 5]

не люблю книжки про дітей і підлітків, але ця — дуже достойна.
зворушлива і жорстока. отже — дуже життєва.

[Natka Trukhina · Rating 5 out of 5]

Легка і світла книжка про дитинство і дорослішання, про відкриття і мрії, а ще про світ без смартфонів.

[Carlo Tiberto · Rating 3 out of 5]

Non particolarmente appassionante.
Pochi dettagli che ti lasciano intuire il luogo e il tempo della storia.
Non mi ha convinto

[Dilosh · Rating 2 out of 5]

Küçük bir adada yaşayan ailenin, aslında ailenin büyük oğlu Mistral'in hikayesi. Hikaye neyi anlatıyor diye sorarsanız ben de anlamadım diyebilirim. Manasız bir kitaptı. Adada büyümeye çalışan, adaya gelip gidenleri anlatan özellikle de Mistral'in yaşlarında olan bir kızın Cloe'nin, Mistral'de bıraktığı etkiyi; kısacası bir çocukluk aşkını ve adadaki o yalnızlığı size hissettitmek isyeyen ama bence başarısız olan bir kitaptı. Güzel miydi? Bence kesinlikle değildi. Alırken çok daha farklı bir duyguyla okuyacağımı sanıyordum; lakin konu ve anlatım gerçekten çok yavandı, çok boştu. Üzgünüm ama okumak için zaman kaybı olduğunu düşünüyorum...
İyi okumalar...

[Цікава Ґава · Rating 4 out of 5]

📌 Острів'янин - це той, хто створений наполовину з води і наполовину з землі, тому й не здатен витримати довго ні вглибині суходолу, ні у відкритому морі, адже, щоб бути щасливим, потребує їх обидвох.

🌊🌊🌊 Первісток, який однієї штормової ночі народився на відрізаному острові, отримав своє ім'я на честь сильного і мінливого вітру - Містраль. Такий же і характер йому дістався.

🌊🌊🌊 Це історія життя та дорослішання юного хлопця, який жив повноцінним і наповненим життям разом із батьками та молодшими братами і сестрою, не зважаючи на обмеженість соціальних контактів. Він почувався справжнім "королем острову", доки одного року на його острові не з'явилися дві дівчини. Одна, Ігнація, що мешкала в селі і ходила до тієї ж школи, що й Містраль. Інша, Хлоя, яка припливла морем з "великого" світу і посіяла в душі хлопця сумніви на багато років. Земля і море - кого обере майже дорослий Містраль, який є дитиною острова?

🌊🌊🌊 Мені сподобалося, як пише Нанетті. Як і в книзі "Мій дідусь був черешнею", у цій є сумні та радісні моменти. Є втрати, нездійсненні сподівання та очікування, але є сім'я, дружба, кохання і надія. А ще багато моря. Воно тут ніби окремий персонаж. Авторка так вдало його описує, що відчуваєш, ніби ти сам на тому острові десь посеред моря.
Непроста історія з вікритим фіналом, але з гарною грою контрастів.

🌊🌊🌊 Залишу ще #улюблені_цитати, якими просто не можу не поділитися:
📌 Острови - це ніби така собі стисла версія землі, де можна у зменшеному вигляді знайти те, що деінде або задалеке, або завелике, або й узагалі недосяжне: гори й рівнини, села й міста, ба навіть клаптик пустелі.

📌 Острови не для того створені, щоб залишатися на самоті: люди то туди приїзджають, то звідти від'їжджають, і так увесь час.

[Bladelor · Rating 4 out of 5]

Mistral est un roman de jeunesse qui m'a beaucoup plu. Au départ c'est la superbe couverture qui m'a attirée, et puis le fait que l'histoire se déroulait sur une île. J'ai embarqué sans chercher à en savoir davantage. J'aime aborder un livre totalement vierge, aller vers l'inconnu et découvrir page après page ce que l'auteur a écrit, vers quels rivages il veut nous mener.

Mistral, c'est le prénom du héros, un garçon de sept ou huit ans quand le récit démarre. Il vit avec ses parents et ses frères et soeurs sur une île où il est né, par une nuit de tempête. Une vie tranquille, rythmée par le va-et-vient des bateaux de pêche et pendant la haute saison par l'afflux des touristes. Un été, Mistral va rencontrer Chloé venue à bord d'un voilier avec ses parents. La petite fille l'intimide, elle est différente des enfants qu'il a l'habitude de fréquenter et sa famille se comporte bizarrement. Pourtant, Mistral est irrésistiblement attirée par elle...

Une belle surprise, comme je le disais en préambule. Une histoire bercée par le bruit de la mer et des mouettes, une histoire de famille, de premières amours. Une jolie écriture qui m'a séduite dès les premières lignes.

"Les îles sont comme des résumés de la terre. On peut y trouver en petit ce qui, ailleurs, est trop loin ou trop vaste, ou inaccessible : des montagnes et des plaines, des villages et des villes, et même un peu de désert."

Ce n'est pas un roman d'action ni d'aventure, il ne s'y passe pas d'évènements remarquables, mais il s'en dégage une grande émotion. Des personnages qui se croisent, se déchirent, se comprennent, s'aiment. La narration est tout en douceur malgré un récit souvent amer. Pas de pathos, pas d’atermoiements inutiles, mais la vérité de la vie qui transpire à chaque page. Un roman qui ne donne pas envie de pleurer non plus mais qui touche par sa force tranquille.

Premier contact avec l'auteur et totalement conquise.
Si je ne me trompe pas, Mistral n'est que le deuxième roman d'Angela Nanetti traduit en français, avis aux éditeurs...