What do you think?
Rate this book
Зірки української прози
Залишенець
Їх називали бандитами, розбійниками, головорізами й навіть у прокльонах-анафемах забороняли згадувати їхні імена.
Щоб вбити у пам`яті упокореної маси ту ідею, за яку повстанці жертвували свої молоді життя. Авжеж, вони стріляли, вішали, палили, нищили — але кого?
На їхньому бойовому чорному прапорі напис: «Воля України або смерть». Вони не вийшли з лісу навіть тоді, коли навкруги запанувала чужа влада і вже не було надії на визволення.
Вони — залишенці — обрали собі смерть.
Василь Шкляр. Залишенець. Харків: КСД. 2009. 384 стор. ISBN 978-966-14-0662-8 (Зірки української прози)
Щоб вбити у пам`яті упокореної маси ту ідею, за яку повстанці жертвували свої молоді життя. Авжеж, вони стріляли, вішали, палили, нищили — але кого?
На їхньому бойовому чорному прапорі напис: «Воля України або смерть». Вони не вийшли з лісу навіть тоді, коли навкруги запанувала чужа влада і вже не було надії на визволення.
Вони — залишенці — обрали собі смерть.
Василь Шкляр. Залишенець. Харків: КСД. 2009. 384 стор. ISBN 978-966-14-0662-8 (Зірки української прози)
384 pages, Hardcover
First published January 1, 2009
27 people are currently reading
612 people want to read
About the author
Vasyl Shkliar
23 books94 followersVasyl Shkliar (born 10 June 1951, Hanzhalivka, Lysianka Raion, Cherkasy Oblast) is a Ukrainian writer and political activist. He is one of the most well known and widely read, contemporary Ukrainian authors. Some literary observers have even named him the “Father of the Ukrainian Bestseller”. The Committee of the Shevchenko National Prize declared him a Shevchenko Prize Laureate in 2011. Among his most well-known works are novels “Raven” (alternate English title "Raven's Way", 2009 , English translation - 2013, 2015), Marusia (2014), and "Black sun" (2015).
Please note that this English-language profile is intended for all own literary works of Vasyl Shkliar.
For works of Shkliar originally published in Ukrainian, please add both this English profile (as a first author) as well as his Ukrainian-language profile (as a second author): Василь Шкляр
For works of other authors translated into Ukrainian from a different language by Shkliar, please add both this English profile (as a second author) as well as his Ukrainian-language profile: Василь Шкляр (as a third author)
Please note that this English-language profile is intended for all own literary works of Vasyl Shkliar.
For works of Shkliar originally published in Ukrainian, please add both this English profile (as a first author) as well as his Ukrainian-language profile (as a second author): Василь Шкляр
For works of other authors translated into Ukrainian from a different language by Shkliar, please add both this English profile (as a second author) as well as his Ukrainian-language profile: Василь Шкляр (as a third author)
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 30 of 90 reviews
August 26, 2012
Під час читання чи одразу після нього я був у захваті від книги. Вірніше, не так від книги, як від того невідомого мені раніше пласту української історії. Згодом, після прочитання спогадів Юрія Горліс-Горського, Петра Дяченка та інших учасників тих подій, а також досліджень Романа Коваля, мій захват від книги Шкляра дещо згас.
Із зображенням ворогуючих сторін все в порядку — я не з тих, хто вбачає у описі історії повстанців проти окупаційного режиму «розпалювання ворожнечі». Зрештою, те ж саме ми можемо побачити у Горліса-Горського. Враження псують деякі інші деталі, такі як штампований образ китайця Ході — блазня в героїчній команді (приклади із серіалів мого дитинства: божевільний Мердок у «Команді А», здоровань Дубар і німий метальник ножів з «Пригод Сіндбада»), який смішно говорить і постійно все жере. Такий персонаж згодився би для дитячої книги, і в принципі можна було б радити цю книгу для дітей шкільного віку, але в Шкляра були інші плани! Навіщось йому знадобилось описувати відверті любовні сцени, щоб юні читачі червоніли, читаючи речі на зразок цього:
Втім, літературні вади книги блякнуть в порівнянні з її внеском в праве діло популяризації історії визвольних змагань 1917‒1921 років. Бо я не єдиний, кому розрекламована книга Василя Шкляра прочинила двері в цю героїчну добу. Тож літературну вторинність автору можна пробачити.
Все ж, тим, хто уже цікавиться історією УНР та пов’язаних з нею повстанських рухів, цю книгу не можу порадити. Хіба що в останню чергу, після ознайомлення зі спогадами учасників та дослідженнями істориків.
Із зображенням ворогуючих сторін все в порядку — я не з тих, хто вбачає у описі історії повстанців проти окупаційного режиму «розпалювання ворожнечі». Зрештою, те ж саме ми можемо побачити у Горліса-Горського. Враження псують деякі інші деталі, такі як штампований образ китайця Ході — блазня в героїчній команді (приклади із серіалів мого дитинства: божевільний Мердок у «Команді А», здоровань Дубар і німий метальник ножів з «Пригод Сіндбада»), який смішно говорить і постійно все жере. Такий персонаж згодився би для дитячої книги, і в принципі можна було б радити цю книгу для дітей шкільного віку, але в Шкляра були інші плани! Навіщось йому знадобилось описувати відверті любовні сцени, щоб юні читачі червоніли, читаючи речі на зразок цього:
Тіна сама подалася йому назустріч усією жіночою статтю, дала так гаряче й щедро, що він насилу стримався, аби відразу не пролитися в неї рікою, там цілий Тясмин набрався в ньому за зиму, і він з усіх сил тримав спусти, як тримають їх у водяному млині, перш ніж пустити воду на колесо, та за першого разу все-таки довго не витерпів, і коли її тілом пробігла судомна дрож, коли із обцілованого ним відкритого рота вирвався досі гамований крик, він відчув гостре блаженство злиття з її плоттю і в останній мент відсахнувся, аби вона, чого доброго, не зачала, проте Тіна знов усією собою припала до нього — не треба боятись, я твоя, твоя, твоя…
Втім, літературні вади книги блякнуть в порівнянні з її внеском в праве діло популяризації історії визвольних змагань 1917‒1921 років. Бо я не єдиний, кому розрекламована книга Василя Шкляра прочинила двері в цю героїчну добу. Тож літературну вторинність автору можна пробачити.
Все ж, тим, хто уже цікавиться історією УНР та пов’язаних з нею повстанських рухів, цю книгу не можу порадити. Хіба що в останню чергу, після ознайомлення зі спогадами учасників та дослідженнями істориків.
September 26, 2012
Ця книга, справжня історія, підтверджена багатьма дослідженнями, спогадами і документами, у поєднанні з деякими художніми елементами, мені дійсно сподобалася. Душа болить за неньку Україну, коли читаєш цю книгу. Низький уклін героям, які боролися за нашу волю.
Після прочитання з'явилося велике бажання ознайомитися з документами, які використовував автор під час написання твору: "Холодний Яр" Горліса-Горського та дослідження Романа Коваля.
Після прочитання з'явилося велике бажання ознайомитися з документами, які використовував автор під час написання твору: "Холодний Яр" Горліса-Горського та дослідження Романа Коваля.
December 10, 2018
Хоча на початку це читання було мені зовсім не за настроєм, та історія швидко захопила. Взагалі ця книжка є класичним прикладом мого принципу «уникай-поки-всі-читають-і-розхвалюють». Так я незчулася, як відклала її аж на 8 років, але це не означає, що за цей час ця історія хоч щось втратила! Після прочитання рука одразу потягнулася за книгою спогадів про Холодний Яр – отака вона сила художнього слова.
September 7, 2016
Ми багато сперечалися з чоловіком щодо цієї книжки. Він говорить, що Шкляру можна вибачити все за розробляння теми, яку раніше не чіпали наші письменники. Я вважаю, що не можна в двадцять першому столітті писати, як писав Фенімор Купер в дев'ятнадцятому, і отримувати за це нагороду "роман року". Абсолютно класичний пригодницький роман з однобокими персонажами, ходульними примітивними "тубільцями", в ролі яких виступають погані євреї та хороший китаєць, Загадкова Жінка (тм), поклоніння науці фізіогноміці, над яким вже навіть Конан Дойль сміявся. Коротше кажучи, пічаль.
October 15, 2025
Одна з найкращих книг яку читала. Дуже шкода, що зовсім не знала раніше про Холодний Яр. Мова та стиль Шкляра мене тотально захопили і заворожили. Моє відкриття цього року.
October 6, 2020
The Civil War that raged in the aftermath of the Bolshevik Revolution had many players and perhaps even more agendas. “Raven’s Way” is a historical novel about one set of these players, anti-Bolshevik, nationalist guerrillas operating in south-central Ukraine. There is little written about this resistance to Russian and Bolshevik power, which apparently went on until the mid 1920s, years after the failure of Simon Petliura’s Ukrainian National Republic and still some years after the formation of the Soviet Ukrainian State.
“Raven’s Way” might be described as a simple historical adventure story. However, it also evokes spy thrillers, mysteries and even fantasy, as it follows the lives of a guerrilla band led by the eponymous Raven. Calling themselves Cossacks, they wage a pitiless and violent struggle against the Soviets, here synonymous with “Katsapy” or “Muscovites”. In turn they are unrelentantly harried and hunted by the “Cheka” secret police. All sides indulge in casual brutality against their enemies and those who betray their ideals. The novel is about bravery and camaraderie and friendship; devotion and treachery; the morality of fighting a lost cause perhaps. Ultimately, given the historical reality, it is a tragedy.
“Raven’s Way” is written mainly from the viewpoint of Ataman Raven. However, Shkliar also uses several other points of view. The story shifts back and forth in time, as well as from first to third person, a stylistic device common in Eastern European literature. Characterization is done simply, with impressionistic brush strokes, albeit effectively. One feels for the characters, the decisions they make and their resulting fates. The novel is filled with vivid violence mixed with elements of magical realism.
Perhaps the most interesting aspect of “Raven’s Way” is the “World-building”. World-building is a term used very often in Science Fiction and Fantasy to describe the process of creating, in the reader’s mind, a believable and complete new world. Ukraine of the early 20th century might as well be a fantasy world for most English-speaking readers, not to mention even for contemporary Ukrainians. Shkliar does an impressive job of building that world. It is a world of the transition from the immemorial past to modern times, of villages and farms, rural train stations and ancient monasteries, enchanted forests, sinister ravines, treacherous marshes and mysterious underground hideaways - all against the backdrop of one of the largest sociopolitical experiments in history. An important part of the world-building is the people. The men and women populating the book have their particular viewpoints, organically rooted in the culture and landscape of their land and times.
Steve Komarnyckyj’s translation is fluent, fluid and unobtrusive. It flows like an English-language original with nary a snag or misstep. Yet, the flavor of the Ukrainian voice remains. It is as if, to borrow again from the Science Fictional world, Vasyl Shkliar was telepathically transmitting his story through the medium of Komarnyckyj.
This book is timely for a Western readership considering the current war in Ukraine’s southeast. While the details on either side of the century that separates these events differ, there are many contemporary resonances. While Ukrainian national consciousness may have flowered during the recent revolution, its seeds were planted long ago. For anyone wishing to know more about Ukraine - not necessarily facts, but spirit and consciousness - “Raven’s Way” is an excellent start.
“Raven’s Way” might be described as a simple historical adventure story. However, it also evokes spy thrillers, mysteries and even fantasy, as it follows the lives of a guerrilla band led by the eponymous Raven. Calling themselves Cossacks, they wage a pitiless and violent struggle against the Soviets, here synonymous with “Katsapy” or “Muscovites”. In turn they are unrelentantly harried and hunted by the “Cheka” secret police. All sides indulge in casual brutality against their enemies and those who betray their ideals. The novel is about bravery and camaraderie and friendship; devotion and treachery; the morality of fighting a lost cause perhaps. Ultimately, given the historical reality, it is a tragedy.
“Raven’s Way” is written mainly from the viewpoint of Ataman Raven. However, Shkliar also uses several other points of view. The story shifts back and forth in time, as well as from first to third person, a stylistic device common in Eastern European literature. Characterization is done simply, with impressionistic brush strokes, albeit effectively. One feels for the characters, the decisions they make and their resulting fates. The novel is filled with vivid violence mixed with elements of magical realism.
Perhaps the most interesting aspect of “Raven’s Way” is the “World-building”. World-building is a term used very often in Science Fiction and Fantasy to describe the process of creating, in the reader’s mind, a believable and complete new world. Ukraine of the early 20th century might as well be a fantasy world for most English-speaking readers, not to mention even for contemporary Ukrainians. Shkliar does an impressive job of building that world. It is a world of the transition from the immemorial past to modern times, of villages and farms, rural train stations and ancient monasteries, enchanted forests, sinister ravines, treacherous marshes and mysterious underground hideaways - all against the backdrop of one of the largest sociopolitical experiments in history. An important part of the world-building is the people. The men and women populating the book have their particular viewpoints, organically rooted in the culture and landscape of their land and times.
Steve Komarnyckyj’s translation is fluent, fluid and unobtrusive. It flows like an English-language original with nary a snag or misstep. Yet, the flavor of the Ukrainian voice remains. It is as if, to borrow again from the Science Fictional world, Vasyl Shkliar was telepathically transmitting his story through the medium of Komarnyckyj.
This book is timely for a Western readership considering the current war in Ukraine’s southeast. While the details on either side of the century that separates these events differ, there are many contemporary resonances. While Ukrainian national consciousness may have flowered during the recent revolution, its seeds were planted long ago. For anyone wishing to know more about Ukraine - not necessarily facts, but spirit and consciousness - “Raven’s Way” is an excellent start.
October 14, 2013
Чудово! Просто чудово.
Ще за часів читання Дюма впевнився, що такими повинні бути книги по історії: письменник як журналіст - на базі історичних архівів вивести чудову цілісну картину взаємодії персонажів, фактів та домислів. Така "історія" навряд чи випаде із пам'яті.
Люто рекомендую!
Ще за часів читання Дюма впевнився, що такими повинні бути книги по історії: письменник як журналіст - на базі історичних архівів вивести чудову цілісну картину взаємодії персонажів, фактів та домислів. Така "історія" навряд чи випаде із пам'яті.
Люто рекомендую!
November 29, 2012
Знала, про что буду читать и знала, что из нашей же истории понятно, что happy-end'а в этой книге мне не видать, но все равно руки (или может все-таки сердце?) тянулись к этой книге. Уже давно я стараюсь чередовать язык книг, которые читаю - украинский, руссккий и английский, причем на украинском по возможности читать именно украинских авторов, чтобы помнить свой язык и свою историю. Вот так я набрела на "Чорного Ворона", а привлекло в нем то, что за книгу автору дали Национальную премию Украины имени Тараса Шевченко.
20ы годы - советская власть семимильными шагами идет завоевывать украински�� земли, а казаки с Холодного Яра идут в лес, чтобы оттуда защищать УНР и "Воля Україні - або смерть!" - это их гимн, их флаг и их вера. Они тогда все говорили по-украниски, пели родные песни, и всей душей хотели жить своей страной и верой, не подчиняясь никому.
Я лично очень мало знала про то время. И неудивительно - документы тех времен держали под строжайшим секретом, велась активная советская пропаганда против так называемых "бандитов", после подавления восстания было запрещено даже в проклятиях их вспоминать, чтобы не напоминать "серым массам" про этих людей. Ведь советская власть должна быть быть единой, любимой и непобедимой.
Сама книга написана прекрасным языком, сюжет увлекателен, а герои яркие и настоящие Герои. Единственный минус в том, что советские захватчики уж все поголовно были плохие. Но, видимо, автор сделал это специально, чтобы повествование было в стиле былины: "лесники", борящиеся за УНР и свободную Украину - настоящие герои, а советская власть и лице индивидуальных врагов - настоящее зло, ради которого нужно было бороться. При этом очень интересно было в книге читать вставленные документальные выдержки из советских отчетов по борьбе с "бандитизмом".
Очень рада, что прочитала эту книгу, особенно в ноябре - даже не представляю как бедные казаки могли и зимовать в лесу... Какое мужество нужно иметь, чтобы добровольно отказаться от теплых доов, своих семей и пойти воевать за будущее своей страны!
20ы годы - советская власть семимильными шагами идет завоевывать украински�� земли, а казаки с Холодного Яра идут в лес, чтобы оттуда защищать УНР и "Воля Україні - або смерть!" - это их гимн, их флаг и их вера. Они тогда все говорили по-украниски, пели родные песни, и всей душей хотели жить своей страной и верой, не подчиняясь никому.
Я лично очень мало знала про то время. И неудивительно - документы тех времен держали под строжайшим секретом, велась активная советская пропаганда против так называемых "бандитов", после подавления восстания было запрещено даже в проклятиях их вспоминать, чтобы не напоминать "серым массам" про этих людей. Ведь советская власть должна быть быть единой, любимой и непобедимой.
Сама книга написана прекрасным языком, сюжет увлекателен, а герои яркие и настоящие Герои. Единственный минус в том, что советские захватчики уж все поголовно были плохие. Но, видимо, автор сделал это специально, чтобы повествование было в стиле былины: "лесники", борящиеся за УНР и свободную Украину - настоящие герои, а советская власть и лице индивидуальных врагов - настоящее зло, ради которого нужно было бороться. При этом очень интересно было в книге читать вставленные документальные выдержки из советских отчетов по борьбе с "бандитизмом".
Очень рада, что прочитала эту книгу, особенно в ноябре - даже не представляю как бедные казаки могли и зимовать в лесу... Какое мужество нужно иметь, чтобы добровольно отказаться от теплых доов, своих семей и пойти воевать за будущее своей страны!
March 24, 2020
“Москва, яка споконвіку проголошувала анафеми борцям за волю України, щодо лицарів лісу повелася вкрай обережно – вона заборонила згадувати їхні імена навіть у прокльонах, щоб не будити в пам’яті «сірої маси» того, за що вони боролися” - В. Шкляр, Чорний Ворон
Історія вчить, що нічому вона нас не вчить. На превеликий жаль...
Історія вчить, що нічому вона нас не вчить. На превеликий жаль...
August 16, 2012
Хороша книга. Вічна тема відсутності єдиної мети, недостатку лідерів і інертності українців.
Сильні харизматичні персонажі. Атмосферно описаний час. Особливо душевні любовні сцени.
Сильні харизматичні персонажі. Атмосферно описаний час. Особливо душевні любовні сцени.
August 20, 2025
4,5 ⭐️
Тяжке. Дуже тяжке. Ще й давить той факт, що це не художня вигадка, а історична правда.
Такі книги викликають нові і нові хвилі ненависті до кацапської блядоти.
Тяжке. Дуже тяжке. Ще й давить той факт, що це не художня вигадка, а історична правда.
Такі книги викликають нові і нові хвилі ненависті до кацапської блядоти.
July 1, 2023
книга сильна ідейно, а от в літературному плані трохи є недоліків.
на початку вводиться дуже багато персонажів, імен. це ніби і цікаво, але в умовній третій частині я вже не пам'ятала деталей про умовного василя чучупаку. загалом більшість персонажів, окрім залишенців, якісь... плоскі? для мене досі загадка, навіщо у сюжет були введені деякі з них.
інтимні сцени змушували крінжувати, от чесно. занадто "поетично", занадто "чуттєво", від "пагорбка, вкритого травичкою", "варениці", "ложесної" і т.д. хотілося вити і плакати.
дуже привабливий хід із постійною зміною особи викладача. то ворон від першої особи, то ворон від третьої, то взагалі інші персонажі +виписки з документів. але це все надавало насиченості та ілюзії всеохопності твору, тому тут однозначно плюс.
загалом, незважаючи на вище перераховані прогалини, книзі все одно вдалося вивести на емоції. деяким персонажам хотілося поспівчувати, через деяких я взагалі поплакала. остання четверта частина тримала на голках, тому можна сказати, що екшн вдався.
єдине, що не влаштувало в кінцівці, так це певна туманність, зокрема щодо долі ярка. майже всіх згадали, а от про веремієву дитину ні слова. шкода, дуже хотілося дізнатися, ким він став.
на початку вводиться дуже багато персонажів, імен. це ніби і цікаво, але в умовній третій частині я вже не пам'ятала деталей про умовного василя чучупаку. загалом більшість персонажів, окрім залишенців, якісь... плоскі? для мене досі загадка, навіщо у сюжет були введені деякі з них.
інтимні сцени змушували крінжувати, от чесно. занадто "поетично", занадто "чуттєво", від "пагорбка, вкритого травичкою", "варениці", "ложесної" і т.д. хотілося вити і плакати.
дуже привабливий хід із постійною зміною особи викладача. то ворон від першої особи, то ворон від третьої, то взагалі інші персонажі +виписки з документів. але це все надавало насиченості та ілюзії всеохопності твору, тому тут однозначно плюс.
загалом, незважаючи на вище перераховані прогалини, книзі все одно вдалося вивести на емоції. деяким персонажам хотілося поспівчувати, через деяких я взагалі поплакала. остання четверта частина тримала на голках, тому можна сказати, що екшн вдався.
єдине, що не влаштувало в кінцівці, так це певна туманність, зокрема щодо долі ярка. майже всіх згадали, а от про веремієву дитину ні слова. шкода, дуже хотілося дізнатися, ким він став.
June 3, 2023
До прочитання цієї книги я, на жаль, нічого не знала про історію Холодного Яру. І взагалі чомусь думала, що цей роман про пізніший період середини двадцятого століття, а не про 1920-ті роки.
Вже давно хотіла прочитати її, але якось руки не доходили, та й саме сприйняття книги в умовах сучасної війни дуже змінилося. Думаю, що раніше мені упереджено здалося б, що книга ідеалізує українців, а росіян - демонізує (особливо у сцені з розгромом Мотронинського монастиря). Але це далеко не так, оскільки й персонажі-українці у творі часто наділені негативними рисами.
Мрію побувати у місцях цього дивовижного гайдамацького краю, бо завдяки цій книзі подивилася вже майже всі документальні і не тільки відео на ютубі про холодноярців
Вже давно хотіла прочитати її, але якось руки не доходили, та й саме сприйняття книги в умовах сучасної війни дуже змінилося. Думаю, що раніше мені упереджено здалося б, що книга ідеалізує українців, а росіян - демонізує (особливо у сцені з розгромом Мотронинського монастиря). Але це далеко не так, оскільки й персонажі-українці у творі часто наділені негативними рисами.
Мрію побувати у місцях цього дивовижного гайдамацького краю, бо завдяки цій книзі подивилася вже майже всі документальні і не тільки відео на ютубі про холодноярців
January 1, 2026
Це було моє перше знайомство з автором. Побоювалася, що тема Холодного Яру буде даватися важко, але книга затягнула з перших сторінок — вона неймовірно атмосферна та динамічна. Особливо вразили душевні любовні сцени та те, як автор сплітає дві сюжетні лінії: історію загадкового отамана Веремія та шлях самого Чорного Ворона.
June 3, 2024
Творчість Василя Шкляра - це любов. З його "Залишенця" 8 років тому почалась моя любов до історичної прози, до теми УПА, визвольних змагань. Пам'ятаю, з яким захватом я читала історію Чорного Ворона і моїй свідомості щось ніби переверталось, відкриваючи нові аспекти нашої історії.
КОМПОЗИЦІЯ,
в якій гармонійно переплітається теперішнє героя та минуле. Перед нами Місяць - юнак, доля якого розкривається в проекції через минуле і сьогодення, спогади сплітаються з його актуальним життям, вриваються в нього. Ми бачимо хлопця, який горить боротьбою, а через кілька сторінок - колишнього в'язня табору, котрий намагається збудувати життя в совковому світі. Світі, з яким він стільки боровся в юності.
ПЕРСОНАЖІ
Жінки та чоловіки тут такі різні, колоритні, цікаві, через них відкриваються ті труднощі, з якими стикались в часи визвольних змагань люди: постійна недовіра, настороженість, відданість своїм принципам і спокуса піти легшим шляхом - стежкою зради.
ІНТРИГА
Роман має в собі щось від детективного жанру, цікавість утримується до останньої сторінки, до останніх рядків. в яких перед нами постає одне з ключових питань тексту: чи має злочин термін придатності? Що необхідно: пробачення чи помста, коли від часу злочину минули роки і роки?
ПОЕТИЧНІСТЬ
Як гармонійно, тонко і влучно в текст вплетені пісні та поезії
ІСТОРИЧНА ДОСТОВІРНІСТЬ
Письменник опрацював багато джерел, спілкувався з очевидцями, вивчав історію періоду, про який він пише. Від цього роман ще більше вражає.
Провідна ідея тексту - зрада. Чи можна її виправдати? Чи можна пробачити? Що таке зрада і чи це справді негативне явище, коли мова йде про зраду заради когось? В тексті прямих роздумів на цю тему немає, але є люди, їхні історії, слова і вчинки, а кожен читач вже самостійно вибудовує свою позицію щодо цього запитання.
КОМПОЗИЦІЯ,
в якій гармонійно переплітається теперішнє героя та минуле. Перед нами Місяць - юнак, доля якого розкривається в проекції через минуле і сьогодення, спогади сплітаються з його актуальним життям, вриваються в нього. Ми бачимо хлопця, який горить боротьбою, а через кілька сторінок - колишнього в'язня табору, котрий намагається збудувати життя в совковому світі. Світі, з яким він стільки боровся в юності.
ПЕРСОНАЖІ
Жінки та чоловіки тут такі різні, колоритні, цікаві, через них відкриваються ті труднощі, з якими стикались в часи визвольних змагань люди: постійна недовіра, настороженість, відданість своїм принципам і спокуса піти легшим шляхом - стежкою зради.
ІНТРИГА
Роман має в собі щось від детективного жанру, цікавість утримується до останньої сторінки, до останніх рядків. в яких перед нами постає одне з ключових питань тексту: чи має злочин термін придатності? Що необхідно: пробачення чи помста, коли від часу злочину минули роки і роки?
ПОЕТИЧНІСТЬ
Як гармонійно, тонко і влучно в текст вплетені пісні та поезії
ІСТОРИЧНА ДОСТОВІРНІСТЬ
Письменник опрацював багато джерел, спілкувався з очевидцями, вивчав історію періоду, про який він пише. Від цього роман ще більше вражає.
Провідна ідея тексту - зрада. Чи можна її виправдати? Чи можна пробачити? Що таке зрада і чи це справді негативне явище, коли мова йде про зраду заради когось? В тексті прямих роздумів на цю тему немає, але є люди, їхні історії, слова і вчинки, а кожен читач вже самостійно вибудовує свою позицію щодо цього запитання.
August 9, 2023
4.5⭐️
Морально важко читати твір, коли з уроків історії знаєш чим закінчиться доля Холодного Яру.
Проте все одно в серці ховається надія, що цього разу все вийде.
Протягом століть ми боролися за свободу нашої держави і навіть зараз, коли ми здобули це наше коротке щастя, ворог не залишає нас у спокої.
У творі зображено ще одну боротьбу нашого народу. Події відбуваються 1921-1923 роках, коли спала хвиля Української революції, люди здалися від постійного переслідування чи, можливо, вирішили дочекатися «кращого моменту».
Москаль ніколи не шукає «легких» способів покарання «ворогів народу». Голод, терор, шантажування рідних, незчисленні вбивста…
Проте на теренах Холодного Яру, в лісах далі горів повстанський рух з тих, хто не зміг змиритися з тим, що волю Україна здобуде аж через 70 довгих років.
З цього і походить інша назва твору «Залишенець».
Гасло повстанців «Воля України або смерть» для них понад усе. Вони до останнього борються, навіть коли вже здається, що виходу нема.
Пророцтво Шевченка «І повіє новий огонь з Холодного Яру) збулося два рази: під час подій, описаних у творі, і зараз. 93 механізована бригада під назвою «Холодний Яр» зараз воює з ненаситним московським окупантом.
Проте цього разу ми точно здобудемо перемогу над ворогом, бо на відміну від тих часів 100 тому, Україна єдина, ми всі обʼєдналися як ніколи, щоб вигнати кацапів назавжди.
Разом нас багато - нас не подолати!
Після таких творів хочеться далі ще більше дізнаватися про нашу Україну. Раджу до прочитання.
Чому не 5⭐️?
- Не сподобалося ставлення до жінок.
Морально важко читати твір, коли з уроків історії знаєш чим закінчиться доля Холодного Яру.
Проте все одно в серці ховається надія, що цього разу все вийде.
Протягом століть ми боролися за свободу нашої держави і навіть зараз, коли ми здобули це наше коротке щастя, ворог не залишає нас у спокої.
У творі зображено ще одну боротьбу нашого народу. Події відбуваються 1921-1923 роках, коли спала хвиля Української революції, люди здалися від постійного переслідування чи, можливо, вирішили дочекатися «кращого моменту».
Москаль ніколи не шукає «легких» способів покарання «ворогів народу». Голод, терор, шантажування рідних, незчисленні вбивста…
Проте на теренах Холодного Яру, в лісах далі горів повстанський рух з тих, хто не зміг змиритися з тим, що волю Україна здобуде аж через 70 довгих років.
З цього і походить інша назва твору «Залишенець».
Гасло повстанців «Воля України або смерть» для них понад усе. Вони до останнього борються, навіть коли вже здається, що виходу нема.
Пророцтво Шевченка «І повіє новий огонь з Холодного Яру) збулося два рази: під час подій, описаних у творі, і зараз. 93 механізована бригада під назвою «Холодний Яр» зараз воює з ненаситним московським окупантом.
Проте цього разу ми точно здобудемо перемогу над ворогом, бо на відміну від тих часів 100 тому, Україна єдина, ми всі обʼєдналися як ніколи, щоб вигнати кацапів назавжди.
Разом нас багато - нас не подолати!
Після таких творів хочеться далі ще більше дізнаватися про нашу Україну. Раджу до прочитання.
Чому не 5⭐️?
- Не сподобалося ставлення до жінок.
January 18, 2015
Минуло майже 100 років, але події Холодного Яру тоді та війна в Донецьку сьогодні мають однакове коріння.
Цікава книга, зачепила не тільки історія, але й сама художня подача, метафора 200- літнього ворона, опис українців та впевненість, що воно саме так все і було.
Цікава книга, зачепила не тільки історія, але й сама художня подача, метафора 200- літнього ворона, опис українців та впевненість, що воно саме так все і було.
August 10, 2022
Дуже сильно, особливо зараз, коли Московія знову до нас лізе. А яка глибина пропрацювання матеріалів про ті часи! Я й гадки не мав, що тоді діялось, а у школі ми точно таких деталей не проходили. Улюблена книга тепер!
Read
January 5, 2020Історія, яка не залишить нікого байдужого. Безстрашні жінки, які готові життя за своїх героїв віддати, козаки, які за Україну пожертвували все. Завжди актуальний твір, де підняті питання гідності, вірності, зради, "християнства на язиці". Навіть якщо ви зовсім не цікавитися історією, ця книга не залишить вас байдужими.
July 7, 2025
Книга… книга, яка відкриває путь у вивчення визвольних змагань 1917 - ??? Років. Основана на реальних подіях, досліджена автором вздовж і поперек. Це не історія, її не варто читати для вивчення, але це книга для розуміння. Про долю і переживання конкретної людини, про втрату соратників, друзів, кохання… та про все.
May 1, 2020
Браво. Цей роман проникає прямо в душу. Наші письменники завжди пишуть про події визвольної боротьби за Українську землю так, що просто подих захоплює.
Ще в дитинстві я співпереживав з героями таких творів як «Таємний посол», «Людолови», тепер до них добавився і «Чорний ворон»
Уявіть собі 1920-1930 роки. «Совєтська власть» прийшла «рятувати» Українські землі, знищувати селянські господарства, грабувати населення, вбивати людей... і тут супроти них стали вони... Молоді хлопці, в серцях яких палала любов до Батьківщини. Палала настільки сильно, що вони не зупинялися ні перед чим. Жили в лісах, терпіли поневіряння, щомиті наражалися на небезпеку і боролися, боролися, боролися... без надії, що побачать цю перемогу, поживуть у своїй, вільній Україні..., бо поряд з ними безупинно перебувала смерть.
Не всі витримували таку напругу, безліч «ламалося» в катівнях «радянських визволителів», ще більше вбивало себе, щоб туди не потрапити, але не здалися, вперто йшли до мети, до останнього повстанця, до останньої краплини крові. З гаслом, яке пройшло через віки, яке надихало і змушувало серце в грудях битися частіше: «Воля України або смерть»...
.
В цьому романі є все: сміливість, винахідливість, жага до перемоги, пекучий біль від нестерпних страждань, яким піддавався наш народ, ненависть до окупантів, залізна воля, зрада, підлість, безкінечні віра, надія і любов, герої, імена яких пройшли крізь роки, гордість за тих, хто вперто йшов до кінця..., і, як не прикро, смерть і «море» крові, якою скроплено таку бажану свободу і незалежність...
.
Читайте, проникайтеся і насолоджуйтеся прекрасною українською мовою!
Ще в дитинстві я співпереживав з героями таких творів як «Таємний посол», «Людолови», тепер до них добавився і «Чорний ворон»
Уявіть собі 1920-1930 роки. «Совєтська власть» прийшла «рятувати» Українські землі, знищувати селянські господарства, грабувати населення, вбивати людей... і тут супроти них стали вони... Молоді хлопці, в серцях яких палала любов до Батьківщини. Палала настільки сильно, що вони не зупинялися ні перед чим. Жили в лісах, терпіли поневіряння, щомиті наражалися на небезпеку і боролися, боролися, боролися... без надії, що побачать цю перемогу, поживуть у своїй, вільній Україні..., бо поряд з ними безупинно перебувала смерть.
Не всі витримували таку напругу, безліч «ламалося» в катівнях «радянських визволителів», ще більше вбивало себе, щоб туди не потрапити, але не здалися, вперто йшли до мети, до останнього повстанця, до останньої краплини крові. З гаслом, яке пройшло через віки, яке надихало і змушувало серце в грудях битися частіше: «Воля України або смерть»...
.
В цьому романі є все: сміливість, винахідливість, жага до перемоги, пекучий біль від нестерпних страждань, яким піддавався наш народ, ненависть до окупантів, залізна воля, зрада, підлість, безкінечні віра, надія і любов, герої, імена яких пройшли крізь роки, гордість за тих, хто вперто йшов до кінця..., і, як не прикро, смерть і «море» крові, якою скроплено таку бажану свободу і незалежність...
.
Читайте, проникайтеся і насолоджуйтеся прекрасною українською мовою!
November 1, 2019
Книга читається легко. Я так само читав романи Дюма, Верна та Купера ще в дитинстві.
Але не зовсім такої легкості я очікував від роману про отамана Холодного Яру. Можливо тому що вже був знайомий із "Холодним Яром" Горліса-Горського.
"Холодний Яр" Горліса-Горського я слухав в машині коли кожного тижня подорожував маршрутами Київ - Полтава і Полтава - Київ. Проїжджаючи і поруч із місцем народження Юрія Горліса - Горського селом Демидівка, Решетилівського району. Часто було так що я слухав і в очах моїх були сльози, після епізодів загибелі героїв роману.
А що "Чорний ворон"?
Ок, я не ханжа, і можу ще примиритися з любовними сценами, які часом здавалось списані з якихось дешевих еротичних романів буремних 90-х. Але нащо було описувати яким струменем вийшла на двір посцяти Ціля? Без цього взагалі ніяк? Це важливо для фабули роману?
Окремі епізоди здавалися списаними з роману Горліса-Горського а часом здавалося, що занадто вже багато "санта-барбарщини".
Я не знаю, чи були інші гідні кандидати на Шевченківську премію в 2011. Можливо просто успіх книги зумовив це нагородження.
Якщо хочете прочитати про Холодноярську республіку - читайте "Холодний Яр" Горліса-Горського.
Але не зовсім такої легкості я очікував від роману про отамана Холодного Яру. Можливо тому що вже був знайомий із "Холодним Яром" Горліса-Горського.
"Холодний Яр" Горліса-Горського я слухав в машині коли кожного тижня подорожував маршрутами Київ - Полтава і Полтава - Київ. Проїжджаючи і поруч із місцем народження Юрія Горліса - Горського селом Демидівка, Решетилівського району. Часто було так що я слухав і в очах моїх були сльози, після епізодів загибелі героїв роману.
А що "Чорний ворон"?
Ок, я не ханжа, і можу ще примиритися з любовними сценами, які часом здавалось списані з якихось дешевих еротичних романів буремних 90-х. Але нащо було описувати яким струменем вийшла на двір посцяти Ціля? Без цього взагалі ніяк? Це важливо для фабули роману?
Окремі епізоди здавалися списаними з роману Горліса-Горського а часом здавалося, що занадто вже багато "санта-барбарщини".
Я не знаю, чи були інші гідні кандидати на Шевченківську премію в 2011. Можливо просто успіх книги зумовив це нагородження.
Якщо хочете прочитати про Холодноярську республіку - читайте "Холодний Яр" Горліса-Горського.
March 2, 2018
Довгенько в мене на полиці стояв "Залишенець", та нарешті вдалося прочитати цю книгу. І як же це було важко! Не можна не проводити паралелі з нашим сьогоденням, деякі моменти в розповіді змушували навіть відкласти книгу ненадовго... Але знову і знову поверталась до неї, бо це ще й чудовий пригодницький роман. Тут є все: дружба і кохання, вірність та зрада, боротьба за свою Батьківщину та близьких людей. І ще Шкляру дуже добре вдається утримувати увагу читача, я б навіть назвала "Залишенця" гостросюжетним романом, у якому відображено дуже багато історичних фактів. Все ж таки автор ознайомився з великою кількістю різних документів під час написання книги.
⠀
Одночасно іде знайомство читача з двома сюжетними лініями, які потроху будуть наближатись одна до одної: історія загадкового отамана Веремія та самого Чорного Ворона. І кінець історії покаже, що не буває лише чорного та білого. Є ще багато відтінків сірого між ними, і найбіліше біле може стати найтемнішим чорним.
⠀
Єдине, що трохи не сподобалось - це те, як виписана любовна лінія. Якось занадто мелодраматично чи що.
⠀
Одночасно іде знайомство читача з двома сюжетними лініями, які потроху будуть наближатись одна до одної: історія загадкового отамана Веремія та самого Чорного Ворона. І кінець історії покаже, що не буває лише чорного та білого. Є ще багато відтінків сірого між ними, і найбіліше біле може стати найтемнішим чорним.
⠀
Єдине, що трохи не сподобалось - це те, як виписана любовна лінія. Якось занадто мелодраматично чи що.
February 17, 2016
Якось так склалося,що ця книжка ,куплена мною ще у 2011 році,ніяк не потрапляла мені у руки для, власне, прочитання.І тут уже флешмоб і я знов її відкладаю і от вона вже остання. Певно,я невдало вибрала час для читання. Бо не зможу оцінити роман ні за стилем написання,ні за художністю,тільки емоціями. Прочитавши не одну книгу на тему визвольних змагань,воєн,я не чекала від цієї чогось особливого. Але мене з перших сторінок захлиснули емоції. Книга оголила нерви,загострила сприйняття.....Я читала про ті давні події,а перед очима стояли сьогоднішні,цьогорічні.І мені не вдалося позбутися відчуття паралельності,схожості ситуацій. Складалося враження,що доля дала країні передихнути кілька десятиліть і далі кинула її у звичний для України трагічний коловорот боротьби. Смерті,знущання,біль,той самий ворог...Я розгледіла тільки це. І навіть такий начебто обнадійливий кінець роману не додав оптимізму.
January 21, 2018
Роман вразив надзвичайно. Не можу поставити менше 5 зірок. Холодний Яр,Хутір Буда, Живун - всі ці місця мені добре знайомі з дитинства, а тепер ще й набули чогось магічного... Уклін автору за величезний обсяг виконаної роботи... Книга торкається багатьох тем і кожен зможе знайти в ній щось для себе.
P.S. Дуже рекомендую книгу тим, хто знаходиться за кордоном. Неначе повертаєшься до Рідного краю...
Браво, Василь Шкляр !
P.S. Дуже рекомендую книгу тим, хто знаходиться за кордоном. Неначе повертаєшься до Рідного краю...
Браво, Василь Шкляр !
January 7, 2016
Василь Шкляр працював над цим твором 13 років. Пошуки в архівах спецслужб, розмови з очевидцями тих подій та вишуканий фірмовий стиль автора створили гостросюжетно-романтичний історичний шедевр.
У творі йдеться про дії національно-визвольного руху центральної і східної України проти радянської окупації у 20-х роках минулого століття.
Автор чудово описує криваві бої та пристрасне кохання.
У творі йдеться про дії національно-визвольного руху центральної і східної України проти радянської окупації у 20-х роках минулого століття.
Автор чудово описує криваві бої та пристрасне кохання.
February 7, 2013
Неймовірна цікава сторінка з історії України і загалом непогано написаний твір, якби не кавалки відвертої порнографії, вставлені в текст.
June 15, 2014
Якісна масова література, має все на кожен смак: кохання, містика, війна, секс, Україна.
September 28, 2014
Читаєш роман про те, що відбувалось на початку минулого століття, а ніби про сьогоднішні дні. Роман супроводжується історичними документами.
July 18, 2023
Історія повторюється, повторюється... та чи хтось її вчить?
Displaying 1 - 30 of 90 reviews