What do you think?
Rate this book
Котигорошко
153 pages, Unknown Binding
First published January 1, 2001
5 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 2 of 2 reviews
January 6, 2026
Несподівана багатошарова сатира від автора більш відомої "Дефіляди в Москві". Книга видана в 2001 році, але місцями точно описує події наступних років.
Молодий і перспективний офіцер на прізвище Котигорошко швидко робить кар'єру, стає бойовим магом, а потім спивається і майже випадково опиняється при владі у альтернативній (не)Україні, де перетворюється на диктатора. В книзі декілька шарів, які періодично міняються місцями.
Перший шар - це глузування з імперськості. Тут Кожелянко використав відомий прийом. Давайте перенесемо дію в іншу державу, де все те саме, але під іншими назвами. І швидко вилазить на поверхню абсурд звичних гасел, вигаданих героїв і ідеологічних кліше (нагадаю, книга видана в 2001 і призначена зокрема тролити ностальгуючих за Радянським Союзом). СРСР у романі замінений українською імперією ВНУ, що займає половину Європи, північ Африки та Кавказ. Проте, за суттю це той самий СРСР з культом всіляких 300 панфіловців, КДБ-НКВД і довічними дідами при владі. Частково це також Римська імперія, що вбиває пророка, чиє вчення потім стає світовою релігією.
На другому шарі - обігрування наївного патріотизму з трипільськими пірамідами, турбослов'янами, характерниками і козаками в театральних костюмах (що є відображенням всіляких ісконних русічєй і обвішаних медалями казачєств). Одяг зокрема описується дуже детально і він завжди нагадує бразильські карнавальні костюми в пір'ях і стразах. Головний герой Котигорошко, як належить прибічнику "правильної" ідеології, легко здобуває перемоги і всі можливі нагороди, прямуючи до того, щоб керувати ВНУ, а потім і ледь не всім світом.
Нарешті книга є своєрідним міфом. Спершу ми бачимо фантастичний світ, де існує магія і герої, що звершують надлюдські подвиги. Але поступово він перетворюється на реальний, наш, світ унаслідок серії вчинків конкретних людей, одержимих згубними бажаннями. Магія зникає, імперії розвалюються, герої стають втомленими байдужими споглядачами світу, що не слухається їх і керується безліччю факторів. Замість монструозної ВНУ постає більш знайома нам реальна Україна. Тутешні казкові герої (тут є справжні Вернигора, Вернидуб, Крутивус, Бух Копитович і навіть колобки) щезають. Тоне знищена катаклізмом Атлантида (ви ж не сприймете це за спойлер?). Лишається, як релікт, сам Котигорошко, чия доля нагадує долю Януковича. Закінчується все передчуттям Помаранчевої Революції та Революції Гідності (насправді більше схоже на останнє).
Ця казка для дорослих прямує до реальності, лишаючи недописану останнім рядком "мораль сеї байки": не бери забагато. Бо лишишся як Котигорошко. Що міг здолати змія і жити-поживати, а замість того обрав сам стати змієм і неминуче буде знищений якимось наступним, ще безіменним, героєм.
Роман тепер важко не сприймати як пародію на "Час смертохристів" Юрія Щербака, хоча книги розділяє ціле десятиліття. Читачі також можуть побачити паралелі з "Літописом сірого ордену" Дерев'янка і пригадати, що все вже написано кимось раніше.
Молодий і перспективний офіцер на прізвище Котигорошко швидко робить кар'єру, стає бойовим магом, а потім спивається і майже випадково опиняється при владі у альтернативній (не)Україні, де перетворюється на диктатора. В книзі декілька шарів, які періодично міняються місцями.
Перший шар - це глузування з імперськості. Тут Кожелянко використав відомий прийом. Давайте перенесемо дію в іншу державу, де все те саме, але під іншими назвами. І швидко вилазить на поверхню абсурд звичних гасел, вигаданих героїв і ідеологічних кліше (нагадаю, книга видана в 2001 і призначена зокрема тролити ностальгуючих за Радянським Союзом). СРСР у романі замінений українською імперією ВНУ, що займає половину Європи, північ Африки та Кавказ. Проте, за суттю це той самий СРСР з культом всіляких 300 панфіловців, КДБ-НКВД і довічними дідами при владі. Частково це також Римська імперія, що вбиває пророка, чиє вчення потім стає світовою релігією.
На другому шарі - обігрування наївного патріотизму з трипільськими пірамідами, турбослов'янами, характерниками і козаками в театральних костюмах (що є відображенням всіляких ісконних русічєй і обвішаних медалями казачєств). Одяг зокрема описується дуже детально і він завжди нагадує бразильські карнавальні костюми в пір'ях і стразах. Головний герой Котигорошко, як належить прибічнику "правильної" ідеології, легко здобуває перемоги і всі можливі нагороди, прямуючи до того, щоб керувати ВНУ, а потім і ледь не всім світом.
Нарешті книга є своєрідним міфом. Спершу ми бачимо фантастичний світ, де існує магія і герої, що звершують надлюдські подвиги. Але поступово він перетворюється на реальний, наш, світ унаслідок серії вчинків конкретних людей, одержимих згубними бажаннями. Магія зникає, імперії розвалюються, герої стають втомленими байдужими споглядачами світу, що не слухається їх і керується безліччю факторів. Замість монструозної ВНУ постає більш знайома нам реальна Україна. Тутешні казкові герої (тут є справжні Вернигора, Вернидуб, Крутивус, Бух Копитович і навіть колобки) щезають. Тоне знищена катаклізмом Атлантида (ви ж не сприймете це за спойлер?). Лишається, як релікт, сам Котигорошко, чия доля нагадує долю Януковича. Закінчується все передчуттям Помаранчевої Революції та Революції Гідності (насправді більше схоже на останнє).
Ця казка для дорослих прямує до реальності, лишаючи недописану останнім рядком "мораль сеї байки": не бери забагато. Бо лишишся як Котигорошко. Що міг здолати змія і жити-поживати, а замість того обрав сам стати змієм і неминуче буде знищений якимось наступним, ще безіменним, героєм.
Роман тепер важко не сприймати як пародію на "Час смертохристів" Юрія Щербака, хоча книги розділяє ціле десятиліття. Читачі також можуть побачити паралелі з "Літописом сірого ордену" Дерев'янка і пригадати, що все вже написано кимось раніше.
June 23, 2012
несподівано хороше.
Displaying 1 - 2 of 2 reviews