Земля мертвих

by Жан-Крістоф Гранже

Знайдено труп молодої стриптизерки. Тіло зв’язане мотузкою за давнім японським мистецтвом — шибарі. А моторошна гримаса болю на її обличчі нагадує найжахливіші полотна Франсіско Ґойї. До речі, ці картини позичив музею Альфонсо Перес, мадридський мільярдер… До справи береться один з найкращих місцевих детективів — Стефан Корсо. Він гадав, що вистежує звичайного серійного вбивцю, аж поки не здогадався, що в такий витончений спосіб хтось викликає його на дуель. Той, хто дуже схожий на самого детектива, чоловік, що так само страждає від спогадів та знаходить утіху в реалізації своїх потаємних бажань. Нитка розслідування затягне детектива у світ, де людські страж

682 pages, Kindle Edition

Published September 25, 2019

Reviews

[Anastasiia Skorobogatova · Rating 2 out of 5]

Цікавий сюжет, але дуже затягнуто. Якось забагато відгалужень від сюжету, непотрібних описів та вставок. Є непередбачувана кінцівка, але потім ще один непередбачуваний поворот, а потім ще, а потім я уже закочувала очі.. хоча вцілому, це і додавало азарту дійти до кінця, бо реально все пояснюється на останніх сторінках.
Мабуть, для любителів детективів це чудова книга, але для мене забагато кліше, геройства і непотрібних сцен.
Автор сексист, гомофоб і расист. Бо ну дуже багато всього цього в тексті. Часом до нудоти.

[Iryna Patskan · Rating 4 out of 5]

3.5 ⭐️

Перші 200 сторінок дуже подобалось. І текст, і постать слідчого, і сюжет, і навіть вкраплення чорнухи, яку я зазвичай не терплю в детективних текстах, бо вважаю чітерством.

Але потім щось пішло не так.
Автор занадто сильно затягнув, декілька сюжетних ліній були однозначно зайвими.
Мотивація головного антагоніста як на мене, слабенька і позбавлена логіки.

Останні пару сторінок сильні, але це треба було закінчувати значно швидше.

Багато моментів притягнуті за вуха для сюжетної єдності.

Але написано добре, і я буду продовжувати читати Ґранже.

[Alla B · Rating 1 out of 5]

dnf на 30%

Читати неприємно.
"Білявка мала молочно-білу шкіру й стегна, як у мамонта."

"Елен — явно фарбована чорнявка зі стрижкою під Луїзу Брукс і щокатою мордякою."

(Друге речення - опис жертви вбивства. )
Головний герой - класичний "поліцай з темним минулим, який має проблеми з алкоголем/наркотиками/жінками".
Поліція працює, як хоче, жодного протоколу і правила.

[Kateryna Yaroshenko · Rating 4 out of 5]

Атмосфера роману — важка, задушлива, ніби місто саме тоне у власних таємницях.
Автор заглиблюється не лише в злочини, а й у психологію персонажів, показуючи, як темрява навколо поволі просочується всередину. Це трилер, де немає світлих героїв, а лише люди, які балансують між злом і виживанням. Читається легко, але післясмак — гіркий і довгий.