What do you think?
Rate this book
Чому зебри не страждають на виразку
Усі хвороби — від стресу. Чули таке? Роберт Сапольські, професор біології та нейрології Стенфордського університету, вирішив це перевірити. У цій книжці зібрані результати багатьох досліджень, виконаних вченими з різних галузей. Стрес і реакція організму на нього залежить від безлічі чинників, наприклад, від того, що їла ваша мама під час вагітності. Серйозну тему авторові вдалося подати без зайвої академічності, а терміни з’являються лише там, де це конче необхідно. Це корисна книжка для тих, хто прагне краще розуміти себе і своє тіло, але не хоче витрачати час на боротьбу зі спеціальною літературою. Зрештою, легкий стиль пана Сапольські робить читання напрочm
679 pages, Kindle Edition
Published February 2, 2020
17 people are currently reading
48 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 4 of 4 reviews
November 17, 2025
Неймовірно інформативна науково-популярна книга про стрес, уплив бідності на здоровʼя, і як вразливим людям знаходити силу й підтримку.
«Депресія має генетичну складову. Можна зробити загальне спостереження, що в певних родинах депресія передається з покоління в покоління. Довго вважали, що існує достатньо доказів на підтвердження такого генетичного зв’язку, але цей висновок можна заперечити очевидним фактом, що велику роль у родинах відіграють не лише гени, а й зовнішні обставини. Якщо людина зростає в бідній родині, переслідуваній з якихось причин родині або в родині, де застосовується фізичне насилля, то ризик передачі депресії кожному наступному поколінню такої родини підвищується і без впливу генетичного чинника».
«Депресія має генетичну складову. Можна зробити загальне спостереження, що в певних родинах депресія передається з покоління в покоління. Довго вважали, що існує достатньо доказів на підтвердження такого генетичного зв’язку, але цей висновок можна заперечити очевидним фактом, що велику роль у родинах відіграють не лише гени, а й зовнішні обставини. Якщо людина зростає в бідній родині, переслідуваній з якихось причин родині або в родині, де застосовується фізичне насилля, то ризик передачі депресії кожному наступному поколінню такої родини підвищується і без впливу генетичного чинника».
February 18, 2024
Повірила відгукам – і не помилилася.
Цікава книга, в якій автор послідовно і доступно описує вплив стресу на фізичний і психічний стан організму людини. Мені особисто більше прийшлася до вподоби перша половина книги, де мова йшла про згубний вплив стресу саме на фізичний стан.
Неочікувано цікавою стала версія і її обґрунтування про грудне вигодовування як надійний засіб контрацепції. Але не для всіх, а лише для представників окремих сучасних племен)
Спочатку було складно, як для людини, далекої від медицини, читати про різні види гормонів, але згодом майже все стало на свої місця)
Автор пише, що стресова реакція може виникати не лише у відповідь на фізичні або психологічні загрози, але й через очікування на них. Наводить приклади із Другої світової війни і я проекціоную прочитане на наше сьогоднішнє буття, коли очікування вибухів стає більш нестерпним, чим вибухи…..
Здивувала теза щодо однакової фізіологічної основи діаметрально протилежних емоцій. І вплив на серцево-судинну систему протилежних емоцій (гніву і захвату, горя та тріумфу) є однаковим.
«Протилежність любові – не ненависть, протилежність любові – байдужість».
Багато уваги зосереджено на позитивному впливі дотиків, особливо – починаючи з самого дитинства. Як підтверджують дослідження на тваринах, ті особи, які зазнавали більшого тактильного впливу матері, виростали більш здоровими. «Дотик – це один з основних способів взаємодії з навколишнім світом для новонародженої дитини. Брак дотику є одним з найбільш виражених стресогенних чинників, пов’язаних з розвитком».
Окремо відмітила ремарку автора щодо необхідності і доцільності в деяких випадках проведення дослідів на тваринах.
Вкотре прочитала про сільське господарство як про один з найдурніших вчинків за історію людства. З дитинства, коли на уроках історії нам говорили, що осілий спосіб життя і розвиток сільського господарства сприяв прогресу людства, особливо для тих із нас, хто виріс у сільській місцевості аграрної країни, такі вислови сприймаються як повна маячня. Та коли у літературі періодично зустрічаєш подібного роду аргументовані думки, починаєш задумуватися над правдивістю таких поглядів і можливим шляхом людства у разі вибору іншого способу життя.
«Соціальні зв’язки, – пише автор, – з віком зменшуються у кількості, але не в якості». Але вони є життєво необхідними для повноцінного здорового життя!
«Коли людину похилого віку поважають і вона відчуває себе потрібною – то це надзвичайно позитивного впливає на її здоров'я».
Основний висновок прочитаного – будьте щасливі і менш хвилюйтеся!
Багато явищ здатні викликати стрес, але небагато з них є реальними (не дуже доречно сьогодні, погоджуюся).
Маючи забезпечене життя, ми достатньо розумні для того, щоб вигадати собі ці стресогенні чинники, і достатньо дурні для того, щоб занадто часто дозволяти їм керувати своїм життям.
Цікава книга, в якій автор послідовно і доступно описує вплив стресу на фізичний і психічний стан організму людини. Мені особисто більше прийшлася до вподоби перша половина книги, де мова йшла про згубний вплив стресу саме на фізичний стан.
Неочікувано цікавою стала версія і її обґрунтування про грудне вигодовування як надійний засіб контрацепції. Але не для всіх, а лише для представників окремих сучасних племен)
Спочатку було складно, як для людини, далекої від медицини, читати про різні види гормонів, але згодом майже все стало на свої місця)
Автор пише, що стресова реакція може виникати не лише у відповідь на фізичні або психологічні загрози, але й через очікування на них. Наводить приклади із Другої світової війни і я проекціоную прочитане на наше сьогоднішнє буття, коли очікування вибухів стає більш нестерпним, чим вибухи…..
Здивувала теза щодо однакової фізіологічної основи діаметрально протилежних емоцій. І вплив на серцево-судинну систему протилежних емоцій (гніву і захвату, горя та тріумфу) є однаковим.
«Протилежність любові – не ненависть, протилежність любові – байдужість».
Багато уваги зосереджено на позитивному впливі дотиків, особливо – починаючи з самого дитинства. Як підтверджують дослідження на тваринах, ті особи, які зазнавали більшого тактильного впливу матері, виростали більш здоровими. «Дотик – це один з основних способів взаємодії з навколишнім світом для новонародженої дитини. Брак дотику є одним з найбільш виражених стресогенних чинників, пов’язаних з розвитком».
Окремо відмітила ремарку автора щодо необхідності і доцільності в деяких випадках проведення дослідів на тваринах.
Вкотре прочитала про сільське господарство як про один з найдурніших вчинків за історію людства. З дитинства, коли на уроках історії нам говорили, що осілий спосіб життя і розвиток сільського господарства сприяв прогресу людства, особливо для тих із нас, хто виріс у сільській місцевості аграрної країни, такі вислови сприймаються як повна маячня. Та коли у літературі періодично зустрічаєш подібного роду аргументовані думки, починаєш задумуватися над правдивістю таких поглядів і можливим шляхом людства у разі вибору іншого способу життя.
«Соціальні зв’язки, – пише автор, – з віком зменшуються у кількості, але не в якості». Але вони є життєво необхідними для повноцінного здорового життя!
«Коли людину похилого віку поважають і вона відчуває себе потрібною – то це надзвичайно позитивного впливає на її здоров'я».
Основний висновок прочитаного – будьте щасливі і менш хвилюйтеся!
Багато явищ здатні викликати стрес, але небагато з них є реальними (не дуже доречно сьогодні, погоджуюся).
Маючи забезпечене життя, ми достатньо розумні для того, щоб вигадати собі ці стресогенні чинники, і достатньо дурні для того, щоб занадто часто дозволяти їм керувати своїм життям.
April 16, 2025
Мені подобається стиль Сапольскі, його гумор, його підхід до тексту й висвітлення досліджень. Та саме цю книжку я переважно прогортала. При всій її фундаментальності вона мені зайшла значно менше, аніж «Причини доброго й поганого в нас». Мейбі тому що я більше фанат нейробіології, аніж ендокринології (що ж поробиш, без цієї науки неможливо говорити про стрес), а мейбі тому що книжка потрапила на той період, коли хотілося «легшої» літератури. Коротше, причина моєї зниженої оцінки — дуже субʼєктивна, а Сапольскі — топ оф зе топ. Єдиний нейробіолог, який пише нормальні книжки для людей (принаймні з поки що мені відомих).
May 31, 2024
Це далеко непроста книга для мене, але на диво зрозуміла. Дізналась для себе багато нового. Вдалий приклад популярної наукової літератури. Взагалі зрозуміла що я тепер фанат Сапольські, через це мабуть не можу обʼєктивно оцінити, тож 5/5.
Displaying 1 - 4 of 4 reviews