Успішна ріелторка Мелані — амбітна кар’єристка, неприступна для чоловіків, у якої непрості стосунки з батьком. Вона має здатність бачити істот з паралельного світу, але весь час це заперечує. Її не цікавлять старі будинки, що зберігають історії. Та вона й гадки не мала, що успадкує такий від клієнта,якого бачила лише раз. За його заповітом, будинок на вулиці Тредд, укупі з антикваріатом, песиком та привидами давніх господарів,тепер належить Мелані. Утім, є незвична умова: щоб успадкувати майно, жінка має реставрувати його й прожити там протягом року. А ще в житті героїні з’являються два чоловіки, що змагаються за її прихильність. Дедалі більше світ стає догори дриґоl
Книга “Будинок на вулиці Тредд” — це містичний детектив 🕵️, який затягує у вир подій вже з першої глави й читається на одному подиху.
Головна героїня – молода жінка з незвичайним даром бачити мертвих. Вона – холерик за темпераментом і «тривожник» за внутрішнім світом. У надприродну реальність вона потрапляє не зі своєї волі: усе доросле життя намагалася вибудувати на тверезому раціоналізмі, уникаючи навіть натяку на містичне. Антикварні крамниці оминала десятою дорогою, а таємниці минулого воліла тримати на безпечній відстані. Єдина нитка, що пов’язує її з духом старовини, – професія рієлторки. Вона спеціалізується на старих будинках Чарлстона, міста, де кожна вулиця дихає історією, легендами й тінями минулого.
Окреме місце в сюжеті займає романтична лінія — класичний любовний трикутник. Авторка майстерно змальовує світ еліти з його розкішшю, пихатістю та нескінченними розмовами «про високе». І хоча подекуди ця атмосфера може дратувати, післясмак від книги залишається напрочуд приємним.
Тож, попри всі нюанси, я однозначно рекомендую цю історію до прочитання — особливо затишними осінніми вечорами. 🍂
Цей роман справжня майстерня містики, де кожен коридор дихає таємницями, а привиди не просто тіні з минулого, а носії незачитаних історій. Мелані ріелторка з надзвичайним даром: вона бачить істот із паралельних світів, але змушена жити у власній брехні, ігноруючи дивні голоси за стінами. Спадок: старовинний будинок на вулиці Тредд - стає її випробуванням: рік прожити під одним дахом з примарами й відреставрувати його. Вологі стіни, скрипучі сходи, шепіт крізь тріщини штукатурки, відчуваєш, як холод пробирає до кісток. Поступово спливають давні секрети родини й таємниці сусідів, сюжет рухається без провисань, тримає в напрузі. Мелані доводиться не лише тлумачити натяки духів, а й заново вибудовувати стосунки з братом і новими друзями, тут є місце гумору і зворушливим визнанням. Привиди, як не просто страшилки. Кожен дух має свою історію, і водночас стає дзеркалом внутрішніх тривог героїні.
Що мені сподобалось: Збалансованість жанрів: детектив, романтика й містика переплетені так, що жодна лінія не затьмарює іншу. Головна героїня живе тут і зараз, зі своїми страхами й крихкими надіями. Окремий "перформанс"старого будинку: він як повноцінний персонаж.
Що можна врахувати: Деякі сцени з минулого родини трохи розтягнуті, можна було б зменшити паузи між ключовими розкриттями. Любителям максимально похмурої готики може здатися, що роман скоріше "теплий"містичний, а не лякаючий.
"Будинок на вулиці Тредд" ідеальний супутник для прохолодного осіннього вечора: він зігріває історіями про кохання й прощення, водночас нагадує, що справжній страх живе не в тінях, а в нерозказаних спогадах. Якщо вам до душі старі будинки, таємниці і глибокі емоції не пропустіть цю книгу.
Хороший детектив зі присмаком містики. Я насолодилася читанням. Раджу читати, якщо шукаєте щось таке, що відірве від реальності на кілька вечорів. Цікавий сюжет, захоплива атмосферка. Однак є й до чого доколупатися, тому для мене лише 3/5. Для розваги, було весело спостерігати за любовним трикутником, але він був надто класичним. Щось типу: 1 чоловік здається ідеальним, але в результаті виявляється поганцем, а 2 чоловік здається занадто самовпевненним та егоїстичним, але в результаті - добрий і чуйний. На додачу, зняла бал за отой класичний стиль письма, у якому головна героїня занадто пасимістично ставиться до всього через своє минуле, і сліпо допускає клішованих помилок. Не маю нічого проти сумного бекграунду персонажів і їхнього пасимістичного настрою, але коли це не прописано аж надто банально. Та, як не як, цікаво і гарно написано. Дочитала до кінця без бажання закинути.
"Ми всі повинні мати коріння, Мелані, інакше перетворюємося на той бур'ян у саду, що легко виривати із землі й викинути, на відміну від трояндового куща, який міцно сидить у землі та квітне впродовж десятиліть."
This entire review has been hidden because of spoilers.
Не могла відірватися десь зі сторінки 240 - дуже цікаво було що ж далі. І так вийшло, що не спала до 3 ранку. Любов, містика, детектив - все, що мені подобається. По вайбу дуже нагадало серіал «Та, що говорить з привидами». Завершила прочитання з посмішкою на устах - дуже затишна та приємна книга, яка залишає приємний післясмак. Чекаю продовження.
Не сподобалося те, що майже з самого початку відгадала декілька важливих моментів, надто очевидно (принаймні мені) це було. Не надто страшно, хоча моментами було трішки кріпово. Дратувала наївність головної героїні. Вайб будинку передано досить непогано, не було занадто багато описів. питалося легко і швидко, і мушу зазначити, не хотілося відриватися:)