Я вирішила, що прочитаю цю книгу, коли минулої осені сиділа з подругами біля Собору паризької богоматері і слухала концерт вуличних музикантів. У школі я не читала цей твір, бо у бібліотеці не було книги, потім мене дуже дратувала пісня про Есмеральду від рос.гурту десь у 2000. І я вирішила, що навіть читати не хочу, настільки відразливим і заїждженим був той кліп по о-tv.
І от зустріч з майже відреставрованим після пожежі Собором на острові Сіте. Я про неї не мріяла і не чекала, тому вона така спонтанна і така прекрасна. По дорозі в Україну я скачала книгу і потрохи занурювалась у неї. Твір дуже захоплюючий, масштабний справив на мене сильне враження! Сюжет, теми які піднімав автор, його стиль, гумор! Я отримала багато задоволення від майстерності Віктора Гюго.