У книзі розглядаються типи іронії, виходячи з її функцій у художньому тексті. Досліджується вплив іронічної настанови автора на структуру тексту. Текстуальний аналіз охоплює твори Дж. Свіфта, Л. Стерна, Ф. Шлегеля, Г. Гайне, Т. Шевченка, Є. Замятіна, Б. Віана, У. Еко, М. Кундери та ін. Видання адресовано фахівцям, аспірантам, студентам.