36 і 6 котів повертаються! І тепер у котів-танцюристів з’явився новий талант – до дряпопису. Їхні картини прикрасили стіни господаревої кав’ярні, але ненадовго... Стався злочин. Хто візьметься розслідувати дивне зникнення? Хто розкриє таємницю вісьмох липових дощечок? 36 і 6 котів-детективів беруться до справи…
Галина Вдовиченко — українська письменниця, журналістка та членкиня PEN Ukraine. Авторка популярних романів та дитячих книжок-бестселерів.
Народилася 21 червня 1959 року. У дитинстві часто переїжджала з родиною, що подарувало їй багатий географічний досвід. Здобула освіту на філологічному факультеті Львівського національного університету ім. Івана Франка. Значну частину професійного життя присвятила журналістиці: до 2017 року працювала заступницею головного редактора львівської щоденної газети «Високий Замок».
Письменницький дебют Галини відбувся у 2008 році з романом «Пів'яблука», який миттєво став хітом продажів. Її наступний роман, «Замок Гербуртів» (виданий як «Тамдевін»), здобув першу премію престижного конкурсу «Коронація слова — 2009». Серед інших знакових творів для дорослої аудиторії — романи «Бора», «Купальниця», «Найважливіше — наприкінці» та «Маріупольський процес» (який увійшов до топ-7 Всеукраїнського рейтингу «Книжка року 2015»). Вона також є активною учасницею та упорядницею багатьох літературних антологій і збірок есеїв.
Справжнім феноменом на українському книжковому ринку стала її серія дитячих повістей «36 і 6 котів», яка здобула безліч нагород, регулярно перевидається, перекладається за кордоном (зокрема, в Латвії) та виходить шрифтом Брайля.
Її дитяча проза має широке міжнародне та медійне визнання. Книжка «Сова, яка хотіла стати жайворонком» увійшла до престижного каталогу «Білі круки 2019» (White Ravens). А за мотивами повісті «Чорна-чорна курка» українська студія анімації розпочала створення мультсеріалу. Серед інших відомих дитячих творів авторки — «Мишкові Миші», «Ліга непарних шкарпеток» та «Містельфи».
Галина мешкає у Львові. Має сина та доньку. Серед її особистих захоплень — гірські лижі, дизайн одягу та інтер'єрів, а також незвичне хобі: колекціонування рукавичок.
Ой як приємно було знову зустрітися з усіма 42 котами і не тільки ними! Перша книга про їх пригоди нас із сином настільки вразила, що від цієї чекали такого ж фонтану емоцій.
Що сказати: фонтану не вийшло, бо трохи заскладною і заплутаною для п’ятирічки вийшла детективна історія, однак ми змогли не закопатися в усіх тих вісьмох і ще вісьмох різних липових дощечках і порадіти разом із героями книги благополучному вирішенню проблеми.
Паралельно з’ясували, чому скарбом виявилася чиста питна вода, які почуття з’явилися між Стасом та Ларисою, куди пішов із життя дідусь, чому кошеня Сиволапка проміняло друзів на дівчинку, чи можуть дружити кіт із псом, чому важливо дотримуватися обіцянок і чесного слова, а ще, звісно, хто такі детективи і для чого їм капелюхи, окуляри та люльки)))
Другу частину котів я теж прочитала перед тим як подарувати. Але, як на мене, ця історія менш вдала, ніж перша. А от що прикольно в дитячих книжках, це те, що їх можна прочитати за пару годин і відволіктися :)
Прочитавши з сином першу книгу, відразу взялися за читання другої "36 і 6 котів детективів". Ця книга виявилася ще цікавішою за першу. Наші коти дивують своєю кмітливістю, вмінням думати і аналізувати. А ще вони вміють творити мистецтво. Воно хоча і дивне, незвичне для нас людей, але для котів це шедевр - дряпопис. Картини висять і радують око відвідувачів кав"ярні. Раптово в приміщенні пожежа і хтось викрадає їх. Більше нічого не зникло, лише картини. Чому? Навіщо? 36 і 6 котів перетворюються на детективів, які починають розслідування зникнення картин. Читаючи книгу малюк дізнався хто ж такі детективи, для чого їм такі атрибути як лупа і капелюх, вчився поступово разом з котами розслідувати злочин. Галина Вдовиченко дуже вдало створила сюжетну лінію, яка не тільки зацікавлює, не дає відірватись від книги, а й вчить слухати і читати уважно книгу, щоб не пропустити найважливіше.
Ну і що, що дитяча? Чесно і важко прочитана. Сама історія хороша, особливо, якщо любити котів - а якщо не любити, є всі шанси виправити таку ситуацію) Але я довго не могла зрозуміти, що мені не так. Чи то я розучилася читати дитячі книжки (але безперервна практика від власного дитинства і до найменшої, якій книжка і читалася), чи то коти мене не "торкають" (але котів люблю, і псів, і навіть хом"яків іноді). В результаті усвідомила, що є два фактори, що мені завадили насолодитися історією: 1. дуже, дуже довгі речення і складні речення. Якщо книжка розрахована на молодший шкільний вік - то це дивно, адже дитині може бути важко зорієнтуватися і не забути, про що йшлося на початку речення. Ще й дуже багато сталих виразів та фразеологізмів, дітям не дуже зрозумілих (моїм дітям, наприклад). Дорослому з досвідом читання ще ок, але ми ж говоримо про книжку для молодших школярів, тому тут я маю сумніви 2. мені особисто було дивно, що я, чомусь, не відчуваю ніяких емоцій до героїв. нічого не викликає замилування чи зворушення. тобі просто розповідають, що відбувається і ти такий: ага, добре. Іноді тобі говорять прямо - от зараз це тебе має зворушити чи викликати захват і це, власне, все. Я ридаю від багатьох дитячих книжок, читаних-перечитаних, а тут щось пішло не так. Добре, що є така серія з величезною кількістю героїв на будь-який смак (от до речі, мені їх забагато, але то я слабачка, певно))). Попри моє критиканство, її варто купувати, читати і чекати продовження)
Це 3-я книга про пригоди 36 та 6 котів. Вона вийшла досить цікавою та захоплюючою! Котики стали просто рідними! Хоча до кінця всіх на ім'я, напевно, не запам'ятали.
Герої в ролі детективів впоралися на відмінно! Сюжетна лінія сподобалася!
Тішить, що вони потоваришували з песиками і стали однією командою.
Коли читаєш книги цієї серії, завжди страшно, що дитина вирішить і собі додому притягнути стільки улюбленців.
Добре, що в цій книзі з'явився притулок.
Треба своїй кицюні запропонувати створити дряпопис на дошці, а не на шпалерах. Кому треба, звертайтеся! Можемо також запропонувати дизайнерське оформлення стін.
Як завжди, на кожному розвороті є класні ілюстрації. Але є 1 незначний недолік в описі дівчини Лариси: написано, що вона русява, а на малюнках у неї руде волосся.
Книга як завжди добра і позитивна. Приємно, що деякі лапки і хвостики знаходять свій постійний дім і сім'ю.
А ще діти розвивають логіку, вчаться вмінню співпраці і віри у себе.
А ви і ваші малюки вже знайомі з цією неймовірною серією книжок?
Ну не знаю як вам, а мені дуже подобаються пригоди "36 І 6 КОТІВ". Вже з перших сторінок мені сподобалась перша книга серії. Іще не можу не оцінити ілюстрації Наталки Гайди, якби були б оцінки для малюнків, то і за книгу, і за малюни поставив би 5 зіроочок.
Друга частина історії про 36 і 6 котів сподобалась трохи менше ніж перша. Їй не вистачає того задерикуватого гумору, що був у першій книзі. Проте загалом книга гарна і має свої цікаві моменти.