Первісний Дух

by Юлія Романюк

Танхельм — королівство морфів, наполовину людей, наполовину тварин, яким править Джайна Благородна. Але однієї ночі все змінюється: королева гине, а до влади приходять заколотники на чолі з кривожерливим магом Ерголом. Танхельм перетворюється на в'язницю, морфи голодують і дичавіють. Ергол полює на «Книгу Стихій», а ключ до неї — Ейла Одноока, що десять років провела у засланні на Крайній Півночі. Від Ергола її рятує незнайомець, який знає про минуле Ейли більше, ніж вона сама. І тепер морфиня змушена з’ясувати, що насправді сталось тієї фатальної ночі. Передусім для того, щоб віднайти себе справжню. Заборонена магія, духи природи й фантастичні істоти супроводжуватимуть читачів, які разом з Ейлою дійдуть до основ і постануть перед Первісним Духом.

Genres: Fantasy

400 pages, Hardcover

First published January 1, 2023

Reviews

[Юлія Бернацька · Rating 4 out of 5]

Довелося мало не фізично себе стримувати, щоб не вліпити п'ятірку, бо завершальна сцена була така моторошно-прекрасна, що я мало не в трансі сиділа, готова забути всі деталі, що мені не сподобалися. Для першої частини буде четвірка, але я вже не можу дочекатися продовження.

Вас вітає Танхельм - королівство морфів - напів людей, напів тварин. Королівство, що межує із землями людей, льодового народу та отруєними землями царства тіней. Самі морфи - це колишні дикі тварини, обдаровані даром Лерена (їхнього бога) і тепер у них голови тварин та тіла людей. Вони володіють магією, мають свої закони та королівську родину і саме з гри за престол і почалася ця історія.

У цій книжці є дві паралельні часові лінії, які під кінець сплітаються в одну. Ми розпочинаємо цю історію зі знайомства з Ейлою Одноокою- морфинею, яка відбуває заслання на Крайній Півночі за вбивство. Убивство, яке вона вчинила десять років тому, ще зовсім юною. У ніч, в яку загинула королева Джайна Благородна та матір Ейли. Але заслання Ейли різко закінчується, коли її знаходять привиди минулого, а незнайомець рятує її життя та відправляє у мандрівку, яка нарешті допоможе Ейлі привідкрити завісу таємничості над тим, що сталося тієї злощасної ночі десять років тому.

Інша часова лінія - переносить нас на 18 років у минуле та плавно показує нам усе, що передувало тій ночі. Мушу зізнатися, що саме ця частина була мені цікавішою, бо в ній є Джайна, а Джайна моя улюблениця, хоч і абсолютно жахлива морфиня.

А лінія Ейли мені трохи менше зайшла, бо в тієї практично не було своєї волі і хоч це й було продиктовано сюжетом, мене це все одно дратувало.

З улюбленців ще хочеться виділити Ідала, бо Ідал це другий персонаж, який тягнув на собі цю історію, а їхні взаємодії з Джайною були моїми улюбленими.

Ну і в принципі хочеться відзначити, як добре авторка прописала більшість своїх персонажів і як змушувала їх (і мене) проходити крізь емоційне пекло раз за разом. Навіть ті, хто мені не подобався, мали за своїми вчинками якесь пояснення. Не виправдання, а саме пояснення.

Ще дуже хочу відзначити оцей момент, де (це маленький спойлер і не дуже важливий для сюжету) маленька Ейла запитує в мами чи це нормально, що вона не любить свого абюзивного батька, а мама їй каже:

Любов - не обов'язок. Любов то дія. Кожного ранку, коли сонце з'являється на небосхилі, ти вирішуєш любити чи ні. І будь-яка відповідь, так чи ні, правильна.

Як то кажуть, багато про що.

Мені дуже сподобалася світобудова цієї історії, мені були дуже цікаві всі ті політичні ігри, хоч під кінець не покидало відчуття, що все це можна було зробити якось простіше.

Перша частина має дуже хороше відчуття завершеності. Ми розуміємо, що нас чекає ще багато усього в майбутньому, але хоча б один етап цієї історії завершений. Тепер мені дуже цікаво побачити, що буде далі, бо не покидає відчуття, що деякі герої цієї частини стануть (уже стали) лиходіями наступних. А другорядні персонажі вийдуть на перший план. Я таке дуже люблю, тому не дочекаюся.

Щодо любовних ліній, то поки що тут була тільки одна, дуже делікатно прописана, але від цього не менш токсична, між двома морфинями. Мені сподобалося, бо я люблю токсичні стосунки в книжках, але якщо комусь не сподобається, то довго ви страждати не будете, вона реально описана декількома рядками. Сподіваюся, в наступних частинах градус токсичності між ними підвищиться.

Що ще? Я вже казала, що завершальна сцена шикарна? Бо завершальна сцена шикарна.

"Танхельм" це прекрасний дебют молодої авторки, який хочеться рекомендувати всім, бо воно дуже хороше. Тепер сиджу і чемно чекаю на продовження.

Зараз я буквально трохи ще покричу з дечого спойлерного, якщо ви вже прочитали, то можете приєднуватися. Якщо ні - то на цьому для вас все.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
Я обожнюю Джайну, справді, але яка ж вона лицемірна сука, це просто ААААААААААААААААААААААААААААА.
На десять років! НА ДЕСЯТЬ ДОВБАНИХ РОКІВ ПОКИНУТИ СВІЙ НАРОД НА РОЗПРАВУ КРОВОЖЕРЛИВОМУ ПСИХОПАТУ! Просто тому що вони з Кіпаріс вирішили, що це єдиний шанс убезпечити трон за Джайною в майбутньому. Маніпулювати такою кількістю людей, зламати життя Ейлі просто через те, що вони вирішили, що це єдиний варіант. Я звісно розумію, що народ був трохи в шоці від всього, коли вона повернулася, але сподіваюся, що вони скоро очуняють і почнуть злитися на неї. Давайте мені вже Джайну в її лиходійській ері, вона вже й так однією ногою там.

RIP Ідал, я прям дуже засмутилася, коли його вбили. Сподіваюся його син Захарія, той що байстрюк королеви Ноель і напів брат Джайни ще вступить в гру за престол.

А от щодо Олаві, то він мені ні секунди не подобався, але чисто по приколу сподіваюся, що після того, як його кинули до метафоричних вовків (вигнали з усіх земель крім царства тіней), він повернеться, може й не очолюючи зграю, але принаймні приведе ту зграю Джайні під поріг.

А щодо Ейли я хотіла б сказати: Ейло, їбаш їх блять! А ми тобі будем помагать.

Чесно, сподіваюся в другій частині Ейла буде мститися усім і кожному. Вона заслужила трошки зійти з розуму, as a treat.

[Anna Boklys · Rating 4 out of 5]

Нарешті на українському книжковому ринку з'явилось фентезі, яке достойне честі називатися хорошим фентезі! Чи це радше поки що спроба ним стати, яка цілком може привезти авторку до визнання.

Проте про все послідовно!

У жорстокому світі меча та магії живуть морфи - напівлюди - напівтварини. Вони мають тваринячі голови та хвости, трохи шерсті на руках, але людське тіло. Всі вони різні: вовки, ведмеді, лиси та навіть якісь маловідомі (і мені теж) тварини.

Провідницею у цей світ для нас стане Ейла Одноока - молода морфиня-лисиця, що живе на Крайній Півночі у засланні. Вона мусить не тільки розібратися у своєму минулому, а й знайти загадкову Книгу Стихій, за якою також полює король-узурпатор та його жахливий злий чарівник (він же "Сірий кардинал").

Хоча стійте! Попри те, що головною героїнею є Ейла, книга насправді розповідає про саме королівство Танхельм, його королів, минуле та майбутнє. Й лише Ейла - це маленький пошкоджений пішак на величезній шаховій дошці.

Концепція книги хороша. Так, можливо канву ви вже десь бачили (що не дивно, зараз важко вигадати щось на 100% оригінальне), але тут відчутно, що авторка старалась, що вона прописувала деталі, сюжетні лінії, системи магії та навіть образи своїх персонажів. Будь ласка, зверніть увагу, я наголошую: авторка старалась!

Оповідь має дві часові лінії: теперішнє та майбутнє. І обидві лінії потрібні, адже кожна з них поступово віддає читачу дрібні деталі великої загальної сюжетної мозаїки. Тому навіть мені, яка не любить розбивку у сюжеті на теперішнє/минуле, було цікаво.

Плюс треба відмітити атмосферу, особливо ту, з якою починається книга. Ось така присмеркова ілюзія відчаю та вигнання, де всі одне одному кровні вороги, й де надія на виживання - це сміливість здійснити бунт - ммм, це було "смачно"! Потім атмосфера змінюється, але читач (я) вже зачарований.

Що ж, поки що були одні плюси: детальний, продуманий світ, цікавий сюжет (в міру), неординарні персонажі, атмосфера. Але є й мінуси! Наприклад, читалось важко. Бо стиль авторки щільний, але гарний, читати треба уважно та зосереджено. Та й зверстано не дуже вдало - шрифт дрібний, очі втомлюються.

А ще, попри загальну цілісність сюжету, під кінець було відчутно, як деякі сюжетні лінії провисали, в той момент, як вони мали відігравати дзвінке крещендо у кульмінації. Щоправда, це не псує загального враження, я все прощаю.

Загалом мені сподобалось (без дуже, просто сподобалось). Авторка старанно працювала над текстом, й я відчуваю її потенціал. "Танхельм. Первісний дух" - це перша частина трилогії, й я певна, що авторський стиль стане кращим у продовженні. І другу частину я теж читатиму.

Без жартів, я вважаю, що це одна з сильніших фентезі книг, які я читала від українських авторів.

Тверді ⭐️⭐️⭐️⭐️.

[Yana Hudz · Rating 4 out of 5]

Ставлю 4⭐, бо сюжет ніби і цікавий, але, бляха, як це було довго, марудно, затягнуто і нудно 😫😫😫
Ніби камінь з плечей скинула, коли перегорнула останню сторінку 🙈🙈
Поки не впевнена, що читатиму продовження - останні сцени мене не заінтригували зовсім...
Але я ще переварю у собі цю істор��ю, напишу ширший відгук - можливо й передумаю...

[Кучерява Ю* · Rating 5 out of 5]

Відгук "Танхельм. Первісних дух"
На мою думку ця книга - добротно продумана історія з шлейфом традиційного фентезі. Ми опиняємося в Танхельмі - королівстві морфі: напівлюдей-напівтварин, яке одної ночі переживає захоплення влади королеви іншим членом королівської династії, якого підтримує кровожерливий маг без роду і прізвища. Без справедливого правління Джайни Благородної, Танхельм перетворюється на диктаторське пекло, де морфи голодують і дичавіють, поки в погоні за так званою "Книгою стихій" нові правителі впиваються владою. Але чи все саме таке, яким здається на перший погляд?

В книзі нас очікують дві хронологічні лінії, які поступово сходяться в одній точці : теперішнє, де вже десять років Ейла Одноока відбуває покарання на Крайній Півночі - місці, куди відправляють у заслання злочинців, та минуле, де королева Джайна Благородна вітає в своїх угіддях новоприбулу сім'ю подруги дитинства КіпАріс, яка була змушена тікати разом з чоловіком і донькою, так як у останньої занадто сильні магічні сили, які вона не може контролювати.

Читача очікують політичні інтриги, добре продуманий світоустрій і абсолютно новий фентезійний всесвіт. Стандартної любовної лінії тут немає, але яскраво прописані в певній мірі аб'юзивні стосунки між друзями і всередині сім'ї. Героям доводиться вибирати між обов'язком і почуттями, і здається, що кожен веде свою власну гру. Варто віддати належне авторці за чудово прописаних персонажів, логіку їхніх дій і ті страждання, через які вона змушує проходити героїв - ти віриш їм і майже ні до кого не відчуваєш чіткого почуття любові чи ненависті.

Це перша частина трилогії і вона дає чітке відчуття завершеності - для мене фінал неймовірно яскравий і потужний. Але це не означає, що я не чекаю продовження з нетерпінням, бо ми знаємо, що попереду героїв очікує ще більше випробувань і сильних поворотів.

Цитата з улюбленого моменту, яка зачепила мене за живе (і впевнена, що не одну мене) :
"Любов - це не обов'язок. Любов - то дія. Кожного ранку, коли сонце з'являється на небосхилі, ти вирішуєш любити чи ні. І будь-яка відповідь, так чи ні, правильна".

Хочу відзначити традиції морфів віддавати честь загиблим: на початку одного з сезонів жителі проходять вулицями міст, розкидуючи пелюстки червоних квітів -і виглядає це наче кров, яка лилася долівкою під час битв. Це дуже сильно і я б хотіла, щоб в нас була така традиція. Так, як я зараз переживаю втрату, слова симфолічної для морфів пісні зачепили мене за живе: "Ми цілуємо небеса, простягаючи руки до вогнб, що забрав земні оболонки. Ми оспівуємо імена, що були частиною наших життів. Ми віримо, що це просто дуже довгий день без тих, за ким кричимо."

Книга однозначно варта уваги, особливо, якщо шукаєте для себе якісне і цікаве фентезі❤️

[Igor Mogilnyak · Rating 4 out of 5]

4☆

Насправді цікава є ця історія. Дуже добре авторка тут все придумала і реалізувала, але є багато "Але" :)

Дуже важко читається, немає легкості, хотілось би простішого викладу, місцями темп читання 20 стор у годину. Мені було важко тримати увесь сюжет у купі, і рухатись подіями з гг. Якби не відгук Юлі Бернацької, яка там все по поличкам розклала - багато б моментів пройшли мимо мене.

Але мені сподобалось: задумка світу, головні персонажі, їхні події, маштаб цієї історії. Реалізація авторки на 5☆, сприйняття і читання десь на 3☆, і від мене 4☆, бо це реально крута книга. Перед продовження спробую ще раз прочитати.

Рекомендую. Читайте українських авторів/авторок.

[mazzy of silence · Rating 5 out of 5]

Чудова подорож морфством цілковито захопила мене і тепер я вимагаю продовження банкету

[Oleksandr Zholud · Rating 3 out of 5]

Український огляд нижче (Ukrainian language review is below)
This is a fantasy debut novel by a Ukrainian author, published in 2023. Before this book, she published a short story in horror fanzine and this novel also has some connections to the horror genre. The English title is Tanhelm: primordial spirit, where the first word is a name of the place.

The story starts with a female morph ([zoo]morphs are creatures of mixing humans and animals by god Leren, who out of animals created human-like beings. They have animal heads, part of their bodies are covered with fur, they have tails, but they are bipedal with dexterous hands) Eila One Eye (because she has a scar on the place of the other eye), who serves her term for murder on a cold far north, teaching kids of other criminals beginnings of magic. The start is a currently classic ‘start at the middle and then tell what led to that middle’ approach, with story shifting between past and present and in parallel telling what happened a decade ago: the queen of morphs, Jaina and Eila’s mother Cipres (changed ‘cypress’), where supposedly killed while transporting some important (magic) book. Now the kingdom is ruled formally by a weak-willed morph, while the true power behind the throne is held by bear-morph wizard, who, as turns out, searches for Eila.

There are other fantasy races, from humans to scale-covered children of dragons the Ice People and Shadows, about which almost nothing is known. Long ago they fought against each other, but right now each carved out their own kingdom and live in a relative peace. The ‘state of development’ differs from clearly medieval morphs (even some of their clothes are real medieval European clothes) to humans with guns and steam engines and railroads. This peaceful co-existence with clearly unequal powers is strange as well as some pieces of daily life and economics. Say, queen Jaina, who is described as good but strong, personally ordered to kill a usurer (not a murderer or rapist) – if this book was written by a US author I’d guess they are from a strict Christian sect that follows the Old Testament (other hints are the fact that humans have a savior, who died on a cross even if no ‘our world’ country/place is noted and a manner of an execution). Or that [the bad new king] “stopped financing farms, increased working hours for miners, and reduced wages for farmers...’ – erm, the Middle ages with per hour work and waged laborers on (whose?!) farms – this sounds too modern.

What this book highlights is abusive relations – from Eila’s father, who fears her uncontrolled magic and constantly tries to control her to the queen, who is in love/hate relationships with Eila’s mother. After all, several reviewers picked out a quote: Love is not a duty - love is an action. Every morning when the sun rises, you decide whether to love or not. And either answer, yes or no, is correct

Overall, an interesting debut, even I not exactly my preferred type of fantasy. it is likely that the story will continue.


Це дебютний фентезійний роман української письменниці, виданий у 2023 році. До цієї книги вона опублікувала оповідання у фанзині жахів «Бабай», і цей роман також має певний зв’язок із жанром жахів.

Історія починається з морфині ([зоо]морфи — створіння, змішані з людей і тварин богом Лереном, який створив із тварин людиноподібних істот. У них голови тварин, частина тіла вкрита хутром, у них є хвости , але вони двоногі зі людськими руками) Ейла Одноока (бо має шрам на місці другого ока), яка відбуває термін за вбивство на холодній далекій півночі, навчаючи дітей інших злочинців початкам магії. Початок — класичний на даний момент підхід «почни з середини, а потім розкажи, що привело до цього», історія стрибає між минулим і сьогоденням і паралельно розповідає про те, що сталося десять років тому: королеву морфів Джайну та мати Ейли – Кіпаріс Сяйнооку нібито вбили під час транспортування якоїсь важливої (магічної) книги. Тепер королівством формально править безвольний морф, а справжню владу за троном тримає чарівник-ведмідь-морф, який, як виявилося, шукає Ейлу.

Є й інші фантастичні раси, від людей до вкритих лускою дітей драконів льодового народу і Тіней, про які майже нічого не відомо. Давним-давно вони воювали один проти одного, але зараз кожен «вирізав» своє власне королівство і живе у відносному мирі. «Стан суспільно-економічного розвитку» відрізняється від явно середньовічних морфів (навіть назви деталей одягу є відповідним справжньому середньовічному європейському одягу) до людей зі гарматами, паротягами і залізницею. Це мирне співіснування з явно нерівними потугами є дивним, як і деякі моменти повсякденного життя та економіки. Скажімо, королева Джайна, яку описують як хорошу, але сильну, особисто наказала вбити лихваря (а не вбивцю чи ґвалтівника) – якби цю книгу написав американський автор, я б припустив, що вони належать до якоїсь суворої християнської секти, яка дослівно дотримується Старого Заповіту (інші натяки – це те, що у людей є рятівник, який помер на хресті, навіть якщо не вказано жодну країну/місце «нашого світу» та спосіб страти). Або що [новий поганий король] «припинив фінансування ферм, збільшив робочий день для шахтарів і зменшив зарплату для фермерів...» – е-е, середні віки з погодинною роботою та найманими робітниками на (чиїх?!) фермах – це звучить занадто сучасно.

У цій книзі йдеться про жорстокі стосунки – від батька Ейли, який боїться її неконтрольованої магії та постійно намагається контролювати її, до королеви, яка перебуває у стосунках любові/ненависті до матері Ейли.

Загалом, цікавий дебют, навіть я не дуже люблю такого роду фентезі. цілком ймовірно, що історія матиме продовження.

[Olga Zakharchyk · Rating 4 out of 5]

Це було цікаво👍 Дякую авторці за цікавий світ морфів... Ще ніде такого не зустрічала😉 Цікаво, чому коні залишилися просто кіньми, якщо інші звірі набули подобу морфів? Цікаво, чому на обкладинці застібка у вигляді черепа шакала і змії, якщо це ніби символ заколотників? Хм... Цікаво, коли буде продовження?

[Viktoria Tytarenko · Rating 4 out of 5]

Сьогодні вам розповім про, вже таку нашумівшу, новинку в світі українського фентезі.

«Танхельм. Первісний дух» Юлії Романюк. Це дебютна книга авторки та перша книга з трилогії.

Зразу хочу попередити, що я очікувала трішки іншого. І мене це зовсім збило з пантелику. Адже начитавшись схвальних відгуків на книгу і я не задумуючись ринула її читати.

Але, не так все добре в мене виходило з читанням цієї книги. Щоб ви собі розуміли, я читала її 20❗️днів😯 В мене давно вже такого не було, щоб книгу в 400 сторінок читати так довго.

Та незважаючи на все вище сказане, книга мені сподобалась.

Шикарна та красива мова, чудово прописаний фентезійний світ Танхельму. Дуже реалістичні герої, хоч вони всі напів люди, напів тварини. До речі, кожен з героїв книги дуже гарно прописаний та зразу ж можна відчути його характер.

Але…

Дуууже-дуууже деталізовано все написано. Я просто пробиралася між рядками. Мені хотілося динаміки, якихось непередбачуваних поворотів сюжету. І я це отримала, але коли? Аж наприкінці книги.

Події ну так вже повільно розгорталися, що іноді хотілося пропустити декілька сторінок описів, щоб побачити, що ж там далі.

З приводу сюжету поганого нічого говорити не буду😅 Мені сподобалася задумка. Це, до речі, я вперше читаю про про світ морфів, і дійсно мені було цікаво дізнатися про цей дивовижний світ.

Гарно змальована похмура атмосфера цього світу. Той голод та морфійські страждання дуже гарно передані в книзі.

По сюжету багато говорити не буду, бо того, кого книга зацікавила, мабуть перечитали купу відгуків і знаєте що до чого😅

А тим, хто ще не чув про книгу нічого, розповідаю👇

Танхельм - королівство морфів. Як я вже вище говорила, це наполовину люди, наполовину звірі. Одного дня королева морфів гине і до влади приходить кровожерливий маг Ергол. З того часу світ морфів занепадає, адже голод, різні хвороби та безробіття роблять свою справу.

Головна героїня - Ейла Одноока, яка провела в засланні багато років має пройти тяжкий шлях, щоб розгадати загадки минулого.

Що цікаво, що книга має дві часові лінії. В першій розповідається про дитинство головної героїні та про королівські інтриги за часів королеви Джайни. В іншій же розповідається про події, які відбуваються за десять років після загибелі королеви.

І нарешті, наприкінці книги ці лінії поєднуються в одну.

Отож друзі, книгу я вам можу радити, але знайте, що там ви знайдете дуже детально описаний світ та події, що на мою думку, трішки занадто.

[Vitalii Zhyhalskyi · Rating 5 out of 5]

Прочитавши цю книгу, я вкотре переконався в тому , що наші автори пишуть круте та захоплене фентезі.
Мені дуже сподобалася система та закони магії у світі Танхельм. Не може не відмітити гарно прописаних героїв. Хоча королева Джайна дратувала мене більше чим Ергол. Незважаючи на те, що він був темним чаклуном , я вважав його надто тупим😁😁(це не мінус пропису персонажа ). Але можливо це лише моя уява
За головною героїнею ж було завжди цікаво спостерігати (читаючи книгу).
Постійно з нетерпінням чекав , коли вона випустить свою силу полум'я на повну 😁😁

В книзі звісно були моменти, коли моє читання уповільнювалося , але це була тиша перед буревієм подій та моїх емоцій "wtf😱".

Підсумовуючи скажу, що це однозначно круте темне фентезі, яке нагадало мені кілька моїх улюблених відео-ігор . Я з нетерпінням чекаю продовження)
P. S. Саме на такий фінал книги я і очікував
Велика подяка авторці , за написання цієї книги))

[Read Between The Lines · Rating 1 out of 5]

Publishers need to edit the book, including developmental editing. Don’t rely on sales just because it’s Ukrainian. Notice the positive reviews saying how it was hard to read but they decided to like it because it’s “one of our own”. Have some respect for the reader.

Edited to add that this author is stalking and bullying people who leave her book one star reviews. Shame. You need to be embarrassed of yourself.

[Наталия · Rating 4 out of 5]

Дуууже добре!

[Ксеня · Rating 4 out of 5]

Ну що ж, перша частина моєї подорожі химерним та загадковим світом морфів та людей завершилась. Середньовічна фентезійна атмосфера лишає свій слід у моїй читацькій історії. Тож поїхали.

Перед нами похмурий, магічний світ — Танхельм, населений морфами. Це істоти з тілом людини, частково вкритими шерстю і, власне, з головою тварин.
Головна героїня — лисиця Ейла Одноока, яку ми зустрічаємо на холодній далекій Півночі, заселеній злодіями, вбивцями та іншими вʼязнями королівства. І от саме з цієї точки починає рух спіраль сюжету, в якому Ейла, задля свого порятунку від давніх ворогів, вимушена збирати розбиті скалки свого колишнього життя, шукати свою матір і своє призначення.

Мені сподобався загальний вайб книги. Адже я легко захоплююсь новим самобутнім світом зі своєю географією, історією та жителями. Конструкція розповіді мені теж до душі — суміш сьогодення і подій минулого, які врешті решт сходяться в кульмінаційну точку. Не лінійно, до середини книги мало що зрозуміло, що ледь не відштовхнуло мене від продовження, але під завісу оповіді воно того варте.

Імпонують образи персонажів — люблю «сіру» мораль, а тут саме те, що треба на кожному кроці. Крім Ейли, особливо цікавим образом є її мати Кіпаріс Сяйноока. Той випадок, коли я абсолютно не приймаю і не розумію мотивацію героїні, але цим, власне, вона і чіпляє.
Цікаві також Ідал, Джайна, Френк, Олаві. Ну і є ряд однозначних персонажів, як от Ергол та Маргус.

Хороший потенціал має магічна складова цієї історії.
Особливо це помітно в кінці, коли зʼявляється Говард.

Закручений вир політичних інтриг, глибину яких я, мабуть, не зовсім осягнула, адже багато пояснень того, що відбувалось, були уривчастими та спонтанними. І, чесно кажучи, не завжди логічними. Повноцінна панорама склалась не в повному обсязі.

Очевидно, що продовження буде більш динамічним, фінал заінтригував та підкреслив загальну глибину історії. Тож, скоріше за все, далі буде…

Читаймо🫶

[Muriaka · Rating 5 out of 5]

💚Я обожнюю сетинг середньовіччя, різні часові лінії та сірих персонажів, тож історія Юлії Романюк "Танхельм. Первісний дух" одразу мала всі шанси мені сподобатися.

📚"Танхельм" — повідає історію Ейли Одноокої, морфині, яка після років заслання на Крайній Півночі опиняється втягнутою в небезпечні придворні інтриги та боротьбу за владу.

🌪️Відкривши книгу, ми одразу потрапляємо у вир подій, тож очікувати повільного входження в історію з величезними описами побуту, природи й устрою не варто. Але це не означає, що їх узагалі немає — усі описи органічно вплетені в діалоги й спостереження героїв, тож світ розкривається поступово і без перевантаження.

🗣️Оповідь книги ведеться від кількох персонажів — і це ще один вагомий плюс для мене. Адже мені цікаво не лише дивитися на події з різних точок зору, а й спостерігати за ходом думок і почуттями різних POV.

❣️Історія багатогранна і, як на мене, доволі складна. Вона розкривається, як пазл, тож щоб повністю її осягнути, доведеться трохи подумати й скласти 2+2. Але повірте, ваші зусилля того варті! Я прям кайфую від таких сюжетів.

🩶А окрема любов в цій історії — персонажі. Назвати їх позитивними, мені якик не повернеться. Кількість епіку та вчинків, від яких холоне кров дуже багато! Тож будьте готові до того, що з багатьма (навіть важливими) персонажами нам прийдеться попрощатись.

🫶Я кайфанула і побігла читати наступну частину.

[Nadiia Voloshyna · Rating 4 out of 5]

Загалом книга сподобалася. Це справді гідне фентезі з цікавим всесвітом. Перша половина книги мені, чомусь, здалася цікавішою, ніж др��га. Особисто мені дещо складно було спочатку нагадувати собі, що персонажі - не люди, але з розвитком динаміки у сюжеті швидко до цього звикаєш. Загалом мені читалося досить тяжко перші і останні 100 сторінок, середину "ковтнула" легко і швидко. Періодично вибішвалась через нелогічність і певну односторонність персонажів: Ейла завжди розгублена і не розуміє що відбувається, Ергол прям класичний шаблонний лиходій, сила якого неоднорідно розподіляється по сюжету, бо він то лякає королеву настільки, що вона втікає на 10 років, то легко і майже без бою вмирає від магії якоїсь недоучки. Досі не розумію чому Ейла головна героїня книги, адже сам персонаж досить слабкий і непомітний, вона абсолютно не поводиться як героїня і просто служить маріонеткою, виконуючи плани інших. Здається, що за всю книгу вона не прийняла жодного самостійного рішення, яке вплинуло б на сюжет. Фінальна битва в книзі дуже нагадала мені битву з Володаря перснів, але це лише мої здогадки. Незважаючи на все вище сказане, я все ж рекомендувала б книгу для прочитання любителям фентезі, бо попри недоліки, вона варта уваги.

[Reader · Rating 4 out of 5]

Починала я читати цю книгу ще в минулого році, а сьогодні травень💚

І все ніяк не могла зрозуміти чому так повільно читається, бо історія цікава, і зробила паузу більше ніж в пів року, і це було правильно)

Зараз я книгу читала і не могла зупинитися, і хоч все ще повільно, але це через надзвичайно дрібний шрифт) Краще б книга була на 600 сторінок, але з більшим шрифтом)

Історію ми бачимо за часів дитинства морфині Ейли, і за часі коли вона доросла вже увʼязнена на Крайній Півночі

Як вона опинилася там, і як звідти тікала, як рідний батько знущався з неї, тільки тому, що вона схожа на його матів, і мала сили вогню, якого не вміла контролювати, любов матері і багато підступних дій королеви Джайни

Книга цікава, багато інтриг, різної магії і декілька людоподібних істот, і навіть люди)

Якщо ви любите фентезі з інтригами, боротьбою за владу, і трохи війни (в кінці книги) тут ви це отримаєте на славу) А ще первісні сили, які тут є, боротьба світла та темряви)

Але будьте готові до дрібного шрифту) І я дуже рада, що маю наступну частину на руках, бо хоч тут історія завершена, але в кінці нам закинули декілька героїв, які я думаю дуже багато гратимуть роль в наступній книзі)

[Чай☕️з молоком · Rating 4 out of 5]

Боже я прям кричу! Хотілось поставити пʼять за цю книгу, але завадив темп книг(

Я вже давно нічого подібного не читала саме тому цей твір мене сильно вразив. Перше круто продумана сюжетна лінія. Друге опис світу та звичаї. Інтриги та різні плани пророблені наче цукерочка, прям вах. Гарно прописано відносини в сімʼї та між персонажами. Мотиви та мотивація героїв теж.

Все круто лише тема книги підкачав(

[Khrystyna Nyzhnyk · Rating 2 out of 5]

Дві зірки, бо продиралася крізь текст, наче через ГУЩАВИНУ лісу. Загалом сюжет цікавий, але затягнутий. Я так і не вшарила для чого було королеві Джайні віддавати трон ворогу, а потім чекати 10 років підходящого моменту, щоб напасти війною? (якщо королева була така могутня, вона могла просто прибрати Ергола і Марґуса). Чи то я вже просто втратила лінію подій і читала аби дочитати.

[Janna Darc · Rating 5 out of 5]

Хотілось би сказати багато і чогось розумного, але бракує слів. Книга чудова. Захопливий сюжет, цікаві головні герої, магічна атмосфера... Ну і так, кінцівка чіпляє. Змушує в нетерпінні чекати наступної частини.

[Юлія Крюкова · Rating 5 out of 5]

Це гідне фентезі. Детально продумані герої, світ, сюжетні лінії. Місцями читалося прям зі скрипом. Якийсь важкуватий темп тексту. Але для мене це не зіпсувало загального відчуття задоволеності прочитаним.

[Anna Kolesnikova · Rating 5 out of 5]

Важко з чогось почати.
В книзі присутні: магія, інтриги, битви, розвиток персонажів.
Персонажів, які активно діють - багато. Вони всі мають характер, об'ємні і їх досить легко уявити.
Це не казка, де добро розумне і кмітливе, тому легко перемагає зло.

Мені історія сподобалась ти, що всі дії мають наслідки.
Це додає фентезійному світу реальності.
Я не можу перестати захоплюватися тим, що цю історію написала не якась закордонна авторка, а українка ❤️