Afuera es verano

by Kim Ae-ran, Ae-ran Kim, Álvaro Trigo Maldonado (Translator)

En la mañana del 16 de abril de 2014, el ferri Sewol se hundió frente a la costa de la isla de Jundo. Entre las muchísimas víctimas de aquel naufragio había doce profesores y doscientos treinta estudiantes de secundaria de un instituto cercano a Seúl, en viaje de estudios.
Esta tragedia conmovió a la sociedad coreana, sobre todo cuando se supo que las causas del accidente fueron la sobrecarga y una maniobra errónea de la embarcación. Además, la investigación puso al descubierto una serie de negligencias inadmisibles en el retraso de las maniobras de salvamento y toda una trama de corrupción alrededor de los permisos y las condiciones de navegación del ferry. El escándalo fue tan colosal que salpicó al gobierno, dimitió el primer ministro, y el estado tuvo que indemnizar a las víctimas. En Corea del Sur, este naufragio es, todavía hoy, una herida abierta.
Afuera es verano fue escrito en 2017 y debemos leer estos cuentos como una respuesta al duelo y a las incertidumbres provocadas por aquella tragedia: son siete historias, siete baladas elegíacas sobre la desolación de la pérdida y su constante amenaza. Escritas con el minimalismo sentimental de Carver y la minuciosidad de Alice Munro, en el universo urbano de Kim Ae-ran la verdad del capitalismo se cierne sobre las verdades emocionales y no hay hogar sin intemperie.
Cuando en 2018 Kim Ae-ran vino a España a presentar los magníficos cuentos de ¡Corre, papá, corre!, nos contó que a raíz del accidente del Sewol su visión del mundo había cambiado y su escritura se había vuelto más reflexiva, más triste, más existencial.

Genres: Fiction, Short Stories, Asia, Contemporary, Drama, Asian Literature

231 pages, Paperback

First published June 28, 2017

About the author

AE-RAN KIM was born in Incheon, South Korea, the youngest of three daughters. She has won the Hankook Ilbo Literary Award, Kim Yu-jeong Literary Award, Lee Hyo-seok Literary Award, and the Prix de l'Inaperçu, among others, for her short fiction and collections. My Brilliant Life is her first novel.

Associated Names:
* Kim Ae-ran
* 김애란 (Korean Profile)
* คิมแอรัน (Thai Profile)

Reviews

[Lena · Rating 4 out of 5]

Poignant collection of short stories by Korean author.
All stories deal with a loss and overcoming of grief. All extremely tragic and full of desperation. Author has an explicable ability to describe psychological state in small explicit details without unnecessary pathos and dramatization. Despite cultural differences reader gets into every character's head and lives through their miseries.

[Maryna Ponomaryova · Rating 4 out of 5]

Обкладинка чітко передає відчуття від прочитання - це біль, сум, розпач, меланхолія, безвихідь. Оповідання майстерно написані, але господи, авторко, за що :( і так живемо в погані часи
Буквально: пара втрачає дитину, хлопчик втрачає собаку, коханці розлучаються, хтось помирає, мови вмирають, мати переживає що виростила поганого сина, жінка втрачає чоловіка
+ Багато референсів до корейської культури

[wow_42 · Rating 4 out of 5]

для знайомства з корейською літературою — саме те, що треба.

[Iryna Chernyshova · Rating 4 out of 5]

Збірка оповідань, часто візуально опуклих, як короткометражне кіно. Багато кімчі, собак, риб і туги від важкого життя.

[Katya · Rating 4 out of 5]

цій збірці підходить її обкладинка

[Zbestpersonever · Rating 4 out of 5]

Перші два оповідання - це емоційний нокаут. 5 з 5. Інші не так торкнули, тому загальна оцінка 4 з 5

[inna · Rating 4 out of 5]

меланхолійна збірка оповідань від корейської авторки. майже в кожній короткій історії легко виділити центральну тему, типову для корейського суспільства, – сімʼя, ідентичність, виховання.

знайомлячи з новими персонажами, авторка максимально занурює в передісторію того, як їхній характер будувався. в результаті – персонаж стикається з ключовою невирішеною проблемою, і ми потрапляємо в ізольований простір людини, пастку її життя, де треба знайти якийсь вихід. і вихід цей часто сприймається як катарсис.

тут є історія про батьків, які втратили дитину, про хлопчика, який опікується старою собакою і заробляє гроші на послуги ветеринара, про чоловіка, який не може реалізуватися в своїй роботі, про жінку, у якої помер чоловік, та інші, не менш чуттєві історії. екватор книжки – історія про вавилон, музей забутих мов. така жорстока в своїх сенсах, але як ніколи актуальна.

я — зачин і я — кінцівка, знане і незнане, пісня про все і водночас ні про що. інакше мене й не описати, хай навіть мовами інших племен. усі ми безликі, безтілесні, та кожен із нас знає своє єство.

за кожним життям невідворотно йде смерть, проте цей перехід від однієї точки до іншої можна наповнити чим завгодно: надією, стражданнями, відчаєм, любовʼю. персонажі цих оповідань показують шлях, який комусь в дійсності доводиться долати, саме тому все сприймається справжнім. на цих сторінках багато корейської культури, і щось, можливо, не вдасться зрозуміти, проте перекладачка чудово постаралася, щоб прояснити деталі.

перед тим, як розпочати знайомство з історіями, щиро рекомендую вам ознайомитися з триґерними темами: смерть (зокрема смерть дитини), страждання та смерть тварин, термінальні стани, автоімунні захворювання, адикції. я б хотіла знати чого чекати від книжки, бо дещо з тексту вдарило аж надто сильно.

оповідання завершено.
та герої й досі озираються,
немов питають: нам куди тепер?

[Bohdan Shkabarnia · Rating 4 out of 5]

Це історії про смерть серед життя, що по-жорстокому продовжується
Це про спроби повернутися після втрати
Це про рани, які практично не загоюються
Це поки в тебе в душі сніг, а надворі — літо

Так вийшло, що мені ця тема зараз дуже резонує, тому й читання було хвилюючим та вчасним.
А так…
Не можу радити до читання, бо цей досвід може бути травмуючим

Хоча, можливо, ви хочете полоскотати собі нерви або шукаєте текст, над яким можна поплакати

4,5 з тяжінням до 4⭐️

[Andriana · Rating 4 out of 5]

Багатошаровість емоцій і меланхолія

[tatania · Rating 5 out of 5]

рідко читаю коротку прозу, але ця збірка варта кожної хвилини. оповідання — цупкі, лаконічні, обʼємні. читала одне на день, щоб прорефлексувати. щоб ще трохи відчувати гіркувато-меланхолійний посмак історій.
чудово загалом. відчуваєш кожного персонажа, наче вдягаючи його шкіру по ходу оповіді. проживаєш із ним уривки долі, читаєш його думки й разом із ним стикаєшся із наслідками дій. так просто написано, і так зрозуміло. «з журбою радість обнялася» — мабуть, найкраще передадуть настрій збірки.

[Ihor · Rating 4 out of 5]

Перше оповідання мене дуже пробило, друге середньо, третє не так сильно як перше, але теж гідно, а от завершальні 3 - щось зовсім не зайшли. Якісь вони дуже хаотичні й рвані. Загалом було цікаво почитати щось корейське, глянути зсередини на їхнє суспільство, скільки в них всіляких соціальних вавок у голові. Ну й ця книга гарно доповнює моє турне депресивними книжками різних народів 🙂 Але мені здається, що я вже трохи наситився цією тематикою.

[Dmytro Zozulia · Rating 5 out of 5]

Сумно. Усі оповідання - про втрату та різні способи її переживання. Направду вартісна книжка, хоч місцями рівень пафосу перевищував норму, а описувані обставини складалися так, що в їхню реалістичність важко було повірити. Сподіваюся, Кім Еран набуде більшої популярності, а український читач матиме змогу познайомитися з іншими її текстами.

[Jane Rukas · Rating 4 out of 5]

Оповідання начебто побутові та прості, та в кожному є свій певний шарм. Сподобалось уявляти собі всіх цих героїв в одному всесвіті, міг би вийти неопоганий міні серіал, хоча іноді мені і було забагато драматизму. Але для знайомства з корейською літературою добре підійде.

[Taniasonce · Rating 4 out of 5]

4,5⭐

[Jin · Rating 4 out of 5]

아는 동생의 집으로 갔다가 우연찮게 이 책을 빌렸는데 며칠뒤 친구가 똑같은 책을 선물했다. 먼 타국에 이런 우연이 얼마나 신기했던지 두고두고 기억에 남을것 같다.

바깥은 여름. 거의 후반으로 가서 주인공중 한명이 여름의 의미가 살짝 비춰준다. 이 주인공은 여름을 푸르고 풍요롭고 축축해 보인다고 한다. 시끄럽고 왕성하고. 실제로 이 단편들의 주인공들은 자기만의 공간에 갇혀살고 있고 그 공간이 생명이 넘쳐나는 여름이라고 판단하기에는 어렵다. 자기만의 공간에 빠져 한창 여름인 바깥, 즉 자기의 공간이 아닌 곳을 갈망하는 인물이 있다면 아직 그 안에서 시선만 밖으로 던지는 인물도 보인다. 아니, 심지어 아직 자기가 갇혀있다는 것을 자각하지 못한 인물도 있을지도.

아주 개인적인 상황들은 세심하게 표현한 이 책의 언어는 시나리오마다 상상을 자극하였으며 이것이 너무나도 좋았다. 아들을 잃은 부모의 애틋한 마음과 슬픔, 실망과 희망의 사이를 오가며 여름을 목빠지듯 기다리는 강사, 그리고 혼혈 아이를 혼자 키우며 최선을 바쳐도 마음으로 이해를 못할 상황에 닥치는 엄마. 단편마다 주인공을 여름인 바깥으로 데리고 가고 싶은 마음이 굴뚝같았는데 과연 여름을 보여줘도 도움이 될까 싶기도 하다. 상처가 아물고 새살이 돋을 때까지 시간이 필요하듯이 마음도 상처와 위기 후 더 크게 자라기 위해 그만큼 시간이 필요하긴 하다. 더 중요한건 마음의 여유가 없으면 여름 또한 보이지 않을 수도 있다. 시간이 지나면 겨울도 지나고 용기가 생겨서 저절로 바깥에 한걸음 디디지 않을까. 여름이 그 사이에 사라지거나 없어지는건 아니니까.

[Anna · Rating 3 out of 5]

Aquesta autora fa que "em reconciliï" amb els llibres de relats (sempre em costa molt animar-me a llegir-ne). No tots els relats m'han colpit de la mateixa manera, però en general n'he disfrutat i m'agrada molt el seu estil narratiu.

[Ruda_sterlet Руда стерлядь · Rating 3 out of 5]

Кім Еран «А надворі літо»

Це така депресивна книжка…

Справді, кожне оповідання обливає тебе крижаною водою страждань…

Так, написано гарно, цікаво, але цілу книжку з тебе буквально видавлюють емоції і від цього втомлюєшся.

Мені було дуже мало часу в цих оповіданнях, я не встигала звикати до героїв.

Що я ще хочу сказати, корейська культура зараз дуже популярна, не в останню чергу завдяки k-pop культурі (а це вже інша тема).
І ось в дорамах режисери теж грішать тим, що їх герої проходять вогонь, воду, мідні труби, чортові зуби, Крим і Рим.

Проте, там все мило, є надія, життя після випробувань грає новими барвами або не грає взагалі … тож, я не можу сказати, що це типова корейська фішка (я про емоційні страждання) а вот емоційні гойдалки це їх тема і вони цим зловживають

Книжку я раджу читати по оповіданню і чергувати їх з чимось більш позитивним. Бо 200 сторінок відчаю і сліз - це занадто

[Oksana Lashko · Rating 5 out of 5]

Кім Еран повернула мені віру в малу прозу.

"Оповідання завершено.
Та герої й досі озираються,
немов питають: нам куди тепер?

Звідки усі вони?
Де тепер хотіли б опинитися?"

[Long Ng. · Rating 3 out of 5]

Một cô gái lãng đãng nhớ về người bạn ấu thơ nơi quê nhà khi hay tin bạn vừa qua đời, kí ức đã xa nhưng sao rõ nét, trìu mến và trong trẻo đến thế. Cô chợt nhận ra bạn chính là người nắm tay mình chặt nhất trong đời, từ trước đến nay chưa từng có cái nắm tay nào chặt như ngày xưa ấy, lúc cả bọn trẻ con gặp phải một nguy hiểm. Nếu không nghe tin bạn qua đời, thì kí ức đó chắc chẳng bao giờ được đánh thức rõ rệt đến thế, chẳng ai còn nhớ ai vì đều quá bận rộn làm người lớn. Nhưng giá như kí ức cứ nằm im lìm đâu đó, đừng thức dậy theo cách đầy tiếc nuối thế này, vẫn tốt hơn..

Những lát cắt cảm xúc nhỏ nhắn như thế sẽ lần lượt trôi qua tâm trí bạn trong tập truyện ngắn “Em Thấy Chúng Ta Trong Một Mùa Hè” này. Lấy bối cảnh là nhịp sống xung quanh Seoul nhưng lại không phải một Seoul lộng lẫy mà ta trầm trồ yêu thích trong phim ảnh, nơi các nhân vật đi lại bằng giày Jimmy Choo hay xách túi Givenchy như nhà văn Ko Moon-Young trong bộ phim cảm động “It's Okay to Not Be Okay”. Ta bắt gặp một Seoul “đời” hơn, đôi khi thật đẹp đôi khi đau lòng, với tám câu chuyện lấy đề tài hiện thực xã hội. Đây là lần đầu đọc Kim Ae-Ran, tôi thích nhất 3 truyện trong tập này là “Mùa Hè Của Em Thế Nào?”, “Cuticle” và “Khách Sạn Neak Ta”.

“Mùa Hè Của Em Thế Nào?” - truyện ngắn đầu tiên trong sách, cho tôi cảm giác vô cùng dễ chịu khi mở sách ra đúng vào ngày Hà Nội oi nóng nhất. Bầu không khí mùa hè đúng nghĩa cứ lan tỏa nhẹ nhàng theo dòng kí ức của Seo Mi Young, cô gái trẻ tuổi đang tạm thời nghỉ việc ở nhà thư thả với cảm giác “nghỉ hè”. Cô nhận được cuộc gọi của anh Joon, tiền bối khóa trên và cũng là mối tình đơn phương thời đại học. Nhưng tình huống khi gặp lại nhau thì lại khác xa-xa-xa với mong đợi..
Tình cờ những tiểu thuyết hay truyện ngắn tôi yêu thích rất hay có nhân vật là những người độc thân trong nhịp sống đô thị hiện đại. Sống trong áp lực hối hả nhưng sống đầy cảm xúc và cũng không thiếu cho mình những khoảng lặng yên bình vì biết chậm lại, biết cân bằng.

Giọng văn của Kim Ae-Ran trong truyện nào cũng nhè nhẹ, lãng đãng như bong bóng bay trong không khí khô ran mùi nắng hè, nhưng lại mở ra những trạng thái cảm xúc thật khác nhau qua từng truyện.
Có lúc thật bình yên trong bối cảnh một buổi chiều tàn, cô gái nọ cảm thấy rã rời, đã quyết định phi thẳng lên đỉnh núi Nam San chờ cô bạn thân tan ca rồi cùng ra đình bát giác hóng gió, vừa ngắm hoàng hôn vừa uống bia. Tôi cũng từng đứng ở đình bác giác ấy vào một chiều như thế, tận hưởng không khí trong lành tĩnh tại ở độ cao 243 mét, và nghĩ trong đầu “mấy người trẻ Seoul có một chỗ để “gieo giắc” kỉ niệm thanh xuân đẹp thật chứ!” - Trong sách của tác giả Kim có khá nhiều khung cảnh khơi gợi kí ức thân thuộc nơi độc giả như vậy, với những người có kỉ niệm với Seoul và cả những người yêu mến nơi đây qua Netflix..
Và cũng có nhiều khi trang sách trở nên muộn phiền hay đau lòng khi độc giả chứng kiến một người mẹ đi làm lao công vất vả đến rụng gần hết tóc, để lo lắng cho đứa con đang vướng vào rắc rối luật pháp. Hay một người tài xế ngoại tỉnh vốn đã đơn độc vì bạn bè ở thành phố không có, gia đình họ hàng thì xa lánh, nay lại càng đơn độc khi mất đi người vợ mới ở bên nhau chưa được bao lâu.

Trong tập sách khá nhiều truyện ngắn có xen lẫn yếu tố siêu thực. Cá nhân tôi thì không thích những chi tiết siêu thực theo hướng hơi kì dị, quái đản. Không chỉ trong tác phẩm này, mà trong mọi tác phẩm khác. Nó làm tôi thấy khó chịu, hẫng cảm xúc và giảm sự yêu thích tác phẩm tùy mức độ. Đặc biệt là khi những chi tiết như vậy xuất hiện thật thừa thãi và chẳng để làm gì. Nhưng rất có thể với bạn những yếu tố như thế lại là điểm đắt giá, khiến bạn thấy tác phẩm đặc biệt - chúng ta vẫn hay tìm thấy mình trong những thứ người khác không thích, hoàn toàn là gu cá nhân. Và một điều nữa, ngôn từ của tiền bối Kim rất đẹp, vì thế tôi đã có nhiều đoạn highlight và trích dẫn yêu thích trong tập truyện ngắn này (bạn có thể xem ở cuối bài viết).

Các truyện ngắn trong tập này đều có kết thúc mở rất hay, mang đậm dấu ấn sáng tác riêng của tác giả. Bạn sẽ luôn thấy dấu hiệu của sự tươi sáng, dù chỉ là một đốm sáng rất nhỏ. Con người ta dù ở những tầng lớp xã hội, độ tuổi và hoàn cảnh nào thì xét ra cũng đều thật nhỏ bé trong dòng chảy mênh mông của cuộc sống. Cái thực sự có thể lớn lao và khiến mình vượt qua được mọi trắc trở chính là hi vọng. Chỉ cần đừng đánh mất hi vọng, nước lũ sẽ rút, một bàn tay sẽ đưa ra, vân vân và vân vân, và quan trọng nhất, ngày mai sẽ luôn đến. Phải chăng đấy là thông điệp mà Kim Ae-Ran muốn nói với tôi và với bạn qua tập truyện ngắn này?

Một số trích dẫn yêu thích:

📝 Những người trẻ tuổi vào mùa tìm kiếm người yêu, nguồn năng lượng tỏa ra từ họ thật kín đáo mà cũng thật vụng dại, đồng thời cũng thật tươi mát.

📝 Sự yên tĩnh tựa như một bức màn trong suốt bảo vệ cơ thể chúng ta, giống tầng ozone. Một thứ cần thiết cho sự sống của con người, như nước hay ánh mặt trời vậy.

📝 Chỉ cần thả lỏng toàn thân và nổi lên mặt nước là được. Dưới mặt nước, lòng sông mùa hè thật lạnh và sâu. Thật dịu dàng và mềm mại nên tôi thấy mơ hồ và bình yên. Cảm giác như được đến một không gian vừa quen vừa lạ. Đó là khoảng thời gian ngắn ngủi nhưng dường như vĩnh cửu, khoảng thời gian mà mọi tiếng ồn của thế gian này đều bị chặn lại.

📝 Tấm lòng cô ấy, giống như trục trái đất thường nghiêng khoảng mười lăm độ vì phía đối phương.

📝 Chị ấy đẹp lên tới mức không nhận ra. Chỉ mặc trang phục may sẵn bình thường mà phong cách rất khác, dáng dấp cũng khác hẳn. Tôi cảm thấy ở chị ấy toát ra thần thái của một người luôn sống trong căng thẳng nhưng cũng được ghi nhận và bù đắp tương xứng.

📝 Sự rụt rè chính là kẻ thù khi bước ra xã hội.

📝 Dù bận rộn mệt mỏi thế nào đi nữa cũng phải thể hiện rằng mình đang tích cực trang điểm cho bản thân chứ. Cái đó vừa là lợi thế cạnh tranh, vừa là sự tự chăm sóc đấy.

📝 Cái làm cho cuộc sống này vận động chính là sự can đảm chứ không phải là nỗi lo lắng.

📝 m thanh thông qua một bộ loa tốt thì không phải là âm nhạc nữa mà trở thành một tòa kiến trúc.

📝 Điều an ủi với em chính là hơi ấm của người mà em có thể đưa tay ra âu yếm. Còn dục vọng hay khoái lạc là những vấn đề thứ yếu. Có lẽ lượng hơi ấm cần thiết để con người sống được cũng chẳng nhiều cho lắm, chỉ thế này thôi, vậy thôi là đủ rồi.
—
Em Thấy Chúng Ta Trong Một Mùa Hè - Kim Ae-Ran
My rating: 3.8/5

[Volodymyr Davydenko · Rating 3 out of 5]

Ці оповідання наче вікно в справжнє життя звичайних різних людей у Південній Кореї.
Поетика тексту мені сподобалася в кожному оповіданні, але сюжетно і загально мені сподобалися 3 із 7.
Наприклад, дуже приємно здивував, здавалося б клішований сюжет про "хлопчика і собаку". Це оповідання дуже живе, авторці вдалося змусити мене відчувати це, наче реальні події. Як і оповідання "На задньому плані", про життя викладача в коледжі. Всі оповідання мають спільну рису - багато другопланових деталей, реалістичні описи життя, та загальна мінорна тональність.
З мінусів - всі оповідання чимось схожі. В деяких не вистачає конкретного сюжетного повороту, наче кінцівка трохи зім'ята.

Але я раджу якщо:
- подобається коротка проза
- цікаве життя і буденні реалії Південної Кореї

Не шкодую, що прочитав, люблю азійських письменників. Хоч до Муракамі та моїх улюблених "Токійських легенд" ці оповідання не дотягують, але мені сподобалися.

[Miguel Blanco Herreros · Rating 4 out of 5]

4,5*

Ya en la sinopsis de “Afuera es verano” avisan que corresponden a la última etapa literaria de Kim Ae-ran, una etapa mucho más melancólica y existencialista fruto de las emociones que le provocó la catástrofe del ferri Sewol, donde murieron 304 personas, incluyendo 250 estudiantes de secundaria.

Ese naufragio no sólo fue un accidente desgraciado, sino que puso a toda la sociedad coreana frente al espejo, convirtiéndose en una catarsis inesperada que puso en tela de juicio no sólo el tejido social y la capacidad del Estado para proteger a los ciudadanos, sino incluso la pertinencia de las normas culturales coreanas (por ejemplo, muchos de los adolescentes murieron porque sus profesores les habían ordenado quedarse en sus camarotes, y no se atrevieron a desafiar su autoridad incluso cuando empezaron a llenarse de agua).

Desconozco cómo sería la escritura de Kim Ae-ran antes de este libro de relatos, pero si con una palabra puedo definir los cuentos de “Afuera es verano” es con desesperanza.

Los relatos son variados en temática y forma, y en todos ellos hay amor, tristeza, felicidad, lucha, deseo… Tan reales que duelen, resultan aún más desasosegantes cuando te queda claro, en cuanto lees un par de ellos, que no va a haber finales felices. Lo que ha ocurrido ―en casi todos los relatos suele haber algún evento especialmente doloroso que desencadena los acontecimientos―, ocurrido queda. El dolor infligido, ha hecho su daño. A todo ello se suma un retrato gris, desanimado, casi deshumanizado de la sociedad coreana, muy en línea con lo que nos muestran otras autoras contemporáneas como Han Kang o Kim Hye-jin.

Y, pese a todo, nos encontramos ante un libro bellísimo, de una escritura sencilla pero llena de recursos y recovecos, y que te sostiene en su melancolía con unos personajes cargados de humanidad, que llenan de color una existencia gris, incluso con su sufrimiento.

Un libro muy recomendable y hermoso, de una autora que me deja más preguntas que respuestas y de la que espero que se traduzcan más obras suyas, quizás de etapas más optimistas.

[Та, що не полетіла у Ирій · Rating 5 out of 5]

Коли купляла книгу не мала очікувань. Але з другого оповідання у збірці пробрало так, що "ну його в пень" - подумала я, відклала книгу і думала, що закінчу вже у 2024. Однак, з цією книгою співпало дуже багато подій. Складних емоційно, а потім ще масований обстріл 29.12.2023 Це страшно, коли історії резонують з тобою, коли чуєш вибухи, а на сторінках герої зіштовхуються з реальністю. Я пообіцяла собі, що як закрию книгу - закрию цей портал у смуток і біль. Не знаю, чи вдасться. Але ця випадкова книга по настрою та змісту підійшла мені на відмінно. Залишилися роздуми дороздумувати.

[Sara · Rating 5 out of 5]

Kim Ae-ran es la reina indiscutible de los relatos humanos, crudos y tristes, tratados con suma delicadeza. El último es especialmente terrible teniendo en cuenta la realidad en la que se basa. Nada es más importante que cuidar las vidas humanas.

[Liliia · Rating 4 out of 5]

Деякі історії ще надовго залишаться зі мною

[Ірина Крутова · Rating 4 out of 5]

Гарний приклад короткої форми + цікаве занурення у побут та культуру Кореї. При цьому досвід читання дуже нерівномірний - одні оповідання видаються навмисне драматизованими, інші навпаки дуже рівні і від цього потужніші. Сумарне враження склалося доволі позитивне (але справді, тут не знайти багато оптимізму)

[Dani Vilaró · Rating 4 out of 5]

Amb el primer recull que li vaig llegir “Corre, pare, corre” ja em va sorprendre l’equilibri entre bellesa, tristor i estranyesa dels seus contes. Amb aquest volum ho torna a fer. És boníssim, alhora que devastador... Una gran aproximació als sentiments de la pèrdua i el dolor, uns #mcontes escrits amb precisió, bellesa i sensibilitat. No sé com he sobreviscut al darrer conte, que és simplement perfecte i tan trist…

[Jeongyeob Hong · Rating 5 out of 5]

소설이란 이런거다!
노찬성과 에반을 읽으면서 정말 오랜만에 울었다. 찬성이의 순수함과 자기 합리화에 몇번이나 속으로 소리쳤고, 침묵의 미래를 읽으면선 내가 쓰고 싶은 글을 활자로 마주했다. 나와 같은 생각을 했기에 공감하기도 했고, 부럽기도 했고, 질투나기도 했다.
이 책을 시작으로 나는 김애란 선생님 작품들을 다 읽기 시작했다.

소설에 필요한 모든게 여기 있는거 같다.

[Joann Im · Rating 4 out of 5]

아침 2014년 4월 16일, 세월호 참사는 한국민들에게 충격을 안겨주었다. 세월호 이후의 김애란 작가님의 언어를 통해 상실을 겪은 타인의 슬픔과 불행을 대하는 사람들의 온도차이의 이야기다. 외상은 침묵을 유도하며 세부의 일상 생활로 그렸다. 누군가의 죽음을 경험과 살아남은 자의 슬픔 이야기다. 곧 바깥만 여름이고 우리의 겨울처럼 추운 안을 들여다보게 하는 의도한 소설이다.

[Bunny · Rating 4 out of 5]

It was really touching and painful at times and it teaches me how lucky I was to be having this life. Highly recommend!!

[Pau Monfort · Rating 5 out of 5]

El nivell habitual de l'escriptora, excels, ara dedicat a mostrar el dolor i la pèrdua. Si esteu un poc fluixos, no vos apropeu a este llibre, que vos deixarà fets pols 😂