What do you think?
Rate this book
Перші
«Перші» — дебютний роман журналістки Марії Олекси. Світла історія про досвіди, які ніколи не повторяться — перші поцілунки та перше кохання, безмежні мрії та плани на майбутнє. Історія двох юних людей — Равлика та Вла, які зустрілися надто рано, щоб зрозуміти, ким вони можуть стати одне для одного.
Літній табір, помаранчевий светр, листи та прогулянки старим Києвом. 68 червня, їхнє літо не мало закінчитись ніколи. Але, звісно ж, так не буває.
Герої дорослішають та приймають важливі рішення. Вони помиляються, ростуть, створюють нові місця та сенси, аби одного дня зрештою зрозуміти – куди (чи все ж таки за ким) вони бігли увесь цей час.
Літній табір, помаранчевий светр, листи та прогулянки старим Києвом. 68 червня, їхнє літо не мало закінчитись ніколи. Але, звісно ж, так не буває.
Герої дорослішають та приймають важливі рішення. Вони помиляються, ростуть, створюють нові місця та сенси, аби одного дня зрештою зрозуміти – куди (чи все ж таки за ким) вони бігли увесь цей час.
296 pages, Paperback
Published March 5, 2023
9 people are currently reading
389 people want to read
About the author
Марія Олекса
2 books21 followersПисьменниця, журналістка, мандрівниця. Десять років працювала випусковою редакторкою на французькому телебаченні. Короткі списки Книги року ВВС-2025 за роман "Кімнати Естер". Довгі списки Книги року ВВС-2023 за дебютний роман "Перші".
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 30 of 137 reviews
April 5, 2023
а можна щоб таких історій від українських авторів було більше?
April 15, 2023
це історія про підліткову закоханість, що перетворилися на якусь конкурентну співзалежність між дорослими людьми. у книжці кілька часових ліній, але в теперішньому герої поговорили між собою один раз по телефону.
зав'язка історії наступна: у дитячому таборі знайомляться двоє підлітків і починають пробувати на смак свої перші стосунки, аж доки ті себе не відживуть. у дорослому ж віці героїня якимись рваними шматками пригадує як воно все було.
мене дратувала головна героїня Влада, її ставлення до інших людей, вона постійно ігнорувала дзвінки від своїх подруг і родини, обманювала їх. так і не змогла (чи не схотіла) зрозуміти чим образила свою шкільну подругу, сприймаючи її сум як якусь істеричність. Влада приймає турботу, дарунки, пробачення чи послуги від близьких людей як належне. її доволі недбала робота у видавництві, яке спонсорує екстравагантний іноземець, що з розмитих причин прив'язався до Влади і розкидається грошима, не дуже вразила. не надто приємна вона і в підлітковому віці, але підлітковий вік - дивна штука, багато можна пробачити, тож говорити про це не хочу.
у книзі є дещо езотерична лінія з ашрамом в Індії, вигнанням духів з тіла - я далека від такого і не дуже розумію навіщо подібні досвіди, що межують з магічним реалізмом, у цілком реалістичній книжці, добре, що в другій половині все це зникає. ще мушу визнати, певний снобізм (?) не дозволяє мені більш приязно ставитися до героїні, яка неіронічно зазначає, що любить "Шантарам".
хочу відзначити, що тут велика увага приділяється Києву, згадано багато локацій, дуже романтизується центр міста. героїня десь там між рядків зазначає, що мати помешкання в центрі - це гідне життя, а решта таке собі.
трохи посміялася з ситуації, де новина про будівництво бібліотеки десь в Австралії українським архітектором, демонструється як топова, яку знають геть усі. мені це не здалося правдоподібним.
загалом у мене непогане враження від книги, але лишилося враження, що ми дуже довго йшли й нікуди не прийшли. сумно, але це знову не український романс, який мені так хочеться прочитати.
зав'язка історії наступна: у дитячому таборі знайомляться двоє підлітків і починають пробувати на смак свої перші стосунки, аж доки ті себе не відживуть. у дорослому ж віці героїня якимись рваними шматками пригадує як воно все було.
мене дратувала головна героїня Влада, її ставлення до інших людей, вона постійно ігнорувала дзвінки від своїх подруг і родини, обманювала їх. так і не змогла (чи не схотіла) зрозуміти чим образила свою шкільну подругу, сприймаючи її сум як якусь істеричність. Влада приймає турботу, дарунки, пробачення чи послуги від близьких людей як належне. її доволі недбала робота у видавництві, яке спонсорує екстравагантний іноземець, що з розмитих причин прив'язався до Влади і розкидається грошима, не дуже вразила. не надто приємна вона і в підлітковому віці, але підлітковий вік - дивна штука, багато можна пробачити, тож говорити про це не хочу.
у книзі є дещо езотерична лінія з ашрамом в Індії, вигнанням духів з тіла - я далека від такого і не дуже розумію навіщо подібні досвіди, що межують з магічним реалізмом, у цілком реалістичній книжці, добре, що в другій половині все це зникає. ще мушу визнати, певний снобізм (?) не дозволяє мені більш приязно ставитися до героїні, яка неіронічно зазначає, що любить "Шантарам".
хочу відзначити, що тут велика увага приділяється Києву, згадано багато локацій, дуже романтизується центр міста. героїня десь там між рядків зазначає, що мати помешкання в центрі - це гідне життя, а решта таке собі.
трохи посміялася з ситуації, де новина про будівництво бібліотеки десь в Австралії українським архітектором, демонструється як топова, яку знають геть усі. мені це не здалося правдоподібним.
загалом у мене непогане враження від книги, але лишилося враження, що ми дуже довго йшли й нікуди не прийшли. сумно, але це знову не український романс, який мені так хочеться прочитати.
April 1, 2023
легенька, цікава книга від якої не можна відірватися.
як мені до вподоби, коли згадують в книгах про те що мені близьке - рідний і улюблений Київ😍, в якомусь сенсі і Могилянка.
дуже знайома мені тема "від найкращих до колись знайомих людей", яка примусила мене трохи посумувати і знову згадати всіх своїх, але що поробиш, таке, на жаль, життя 💔
побачила в іншому коментарі, про книгу від Равлика і мені теж одразу захотілося почитати цю історію з його боку!!
як мені до вподоби, коли згадують в книгах про те що мені близьке - рідний і улюблений Київ😍, в якомусь сенсі і Могилянка.
дуже знайома мені тема "від найкращих до колись знайомих людей", яка примусила мене трохи посумувати і знову згадати всіх своїх, але що поробиш, таке, на жаль, життя 💔
побачила в іншому коментарі, про книгу від Равлика і мені теж одразу захотілося почитати цю історію з його боку!!
August 26, 2023
Дуже-дуже сподобалось! По-перше, тут про майже моїх однолітків, тому все таке зрозуміле й рідне) по-друге, яка ж це гарна історія юної закоханості, яка сталась надто рано 💔 дуже гарно, так по-справжньому, щемко
Ух, я в повному захваті! Хочу почитати ще щось Марії Олекси. Сподіваюсь, буде що)
Ух, я в повному захваті! Хочу почитати ще щось Марії Олекси. Сподіваюсь, буде що)
July 9, 2023
ця книжка розбила мені серце. я все думала, ну як в усіх можуть бути такі захоплені відгуки? що може якась одна з багатьох стандартних історій кохання? як виявилось, може багато.
може повернути в дитинство, і змусити проживати ніколи не прожите.
може проникнути всередину душі, і витягнути назовні всі можливі емоції: сміх, сльози, переживання, думки всередині: "ну що ти робиш!!!!???".
може допомогти рефлексувати, переживати за власні вчинки і дії, показати свої власні помилки і досягнення.
це, направду, напевно найкраща історія кохання, яку я читала.
не буду спойлерити, але, зараз, дивлячись на блакитне небо і зелене листя дерев в розпал липня, я розумію, як мені шкода, що їхнє "літо" більше не повториться. і яка я рада, що в мене зараз є моє. сподіваюсь, що можливості людського мозку настільки сильні, що він надійно і тепло закарбує їхнє "літо" і дозволить нарешті перегорнути аркуш.
"Те літо було неможливим без тебе, тому воно не було літом."
може повернути в дитинство, і змусити проживати ніколи не прожите.
може проникнути всередину душі, і витягнути назовні всі можливі емоції: сміх, сльози, переживання, думки всередині: "ну що ти робиш!!!!???".
може допомогти рефлексувати, переживати за власні вчинки і дії, показати свої власні помилки і досягнення.
це, направду, напевно найкраща історія кохання, яку я читала.
не буду спойлерити, але, зараз, дивлячись на блакитне небо і зелене листя дерев в розпал липня, я розумію, як мені шкода, що їхнє "літо" більше не повториться. і яка я рада, що в мене зараз є моє. сподіваюсь, що можливості людського мозку настільки сильні, що він надійно і тепло закарбує їхнє "літо" і дозволить нарешті перегорнути аркуш.
"Те літо було неможливим без тебе, тому воно не було літом."
April 18, 2023
1⭐ знімаю за затягнутий початок
Чесно, перші сторінок 150 я заледве домучила, так вже важко мені йшла ця книга...
Але потім роман завернуло у мій улюблений сюжет підліткових книг - любовний? трикутник (тут не зовсім любовний, але все ж 😁) і книга зайшла!
Далі текст викликав у мене купу емоцій (місцями власні флешбеки), і на 238 сторінці мені навіть захотілось плакати! 😱😅 так, там був один щемкий моментик
Якщо коротко - роман дуже нагадує "Нормальні люди" Саллі Руні, тільки не такий токсичний, лайтова його версія.
Містить багато описів місць і вулиць Києва, але не нудних, живих (в мене аж трохи защеміло серце за домом...)
За згадку серіалу "Друзі" окремий плюс (і той фінальний епізод із товстим чоловіком на балконі я зацінила 😁)
Досі сержуся за упереджене ставлення до універів (ст 89, обідили мого Шеву 😤)
Але загалом..сподобалось? Думаю, так 😋
Чесно, перші сторінок 150 я заледве домучила, так вже важко мені йшла ця книга...
Але потім роман завернуло у мій улюблений сюжет підліткових книг - любовний? трикутник (тут не зовсім любовний, але все ж 😁) і книга зайшла!
Далі текст викликав у мене купу емоцій (місцями власні флешбеки), і на 238 сторінці мені навіть захотілось плакати! 😱😅 так, там був один щемкий моментик
Якщо коротко - роман дуже нагадує "Нормальні люди" Саллі Руні, тільки не такий токсичний, лайтова його версія.
Містить багато описів місць і вулиць Києва, але не нудних, живих (в мене аж трохи защеміло серце за домом...)
За згадку серіалу "Друзі" окремий плюс (і той фінальний епізод із товстим чоловіком на балконі я зацінила 😁)
Досі сержуся за упереджене ставлення до універів (ст 89, обідили мого Шеву 😤)
Але загалом..сподобалось? Думаю, так 😋
May 1, 2023
Історія жива, в якій кожен з вас коли читатиме книгу, буде згадувати період (у якому відбуваються події гг), з собою як було у вас у ті часи, цікаві ж вони були: поява перших своїх мобільних, інет ще без інстаграму, дискотеки у тому форматі, які вони колись були, табори та всього іншого. Ну ви зрозуміли, щоб я тут все не перелічував, атмосфера передана реалістично, класно, ти живеш, віриш та вболіваєш за гг разом з ними. Книга, яку можна прочитати за день на ізі.
Основні події відбуваються у Києві, де у сюжет авторка вплела всі драматичні сторінки України, майдан, війна.... І це не відволікало, і не було зайвим тут, а навпаки додало важливості цих подій, і є ще одним нагадуванням про нашу постійну боротьбу за Незалежність країни. А ще є Індія з ретритом, скандинавія, іноземці, які вписуються гармонічно, та дідо Кінг з його Довгою ходою :)
В історії герої вийшли справжніми, яким віриш, цікавими, і все що з ними сталось (треба читати книну, спойлерити тут не буду), ця їхня вся історія настільки реалістична, що підозрюю деякі момент також є реальним, крч життєйська історія.
Я завжди люблю знайомитись з творчістю невідомих українських авторів та із задоволенням читаю їх, і як авторка зазначила в ефірі з Любавою Громак, що лише 3 людини сильної половини людства написали їй відгуки - буду значить четвертим (в інстаграмі голосовими відгук вже залишив) залишаю відгук ще тут.
А і ще, люблю коли автори пишуть розумні фрази, думки, їх тут також достатньою, одну з них залишу тут :)
• "На нас завжди хтось впливає, то хіба ж не краще, коли це люди, яких ми колись любили чи любимо зараз?".
Читайте, рекомендую!
Основні події відбуваються у Києві, де у сюжет авторка вплела всі драматичні сторінки України, майдан, війна.... І це не відволікало, і не було зайвим тут, а навпаки додало важливості цих подій, і є ще одним нагадуванням про нашу постійну боротьбу за Незалежність країни. А ще є Індія з ретритом, скандинавія, іноземці, які вписуються гармонічно, та дідо Кінг з його Довгою ходою :)
В історії герої вийшли справжніми, яким віриш, цікавими, і все що з ними сталось (треба читати книну, спойлерити тут не буду), ця їхня вся історія настільки реалістична, що підозрюю деякі момент також є реальним, крч життєйська історія.
Я завжди люблю знайомитись з творчістю невідомих українських авторів та із задоволенням читаю їх, і як авторка зазначила в ефірі з Любавою Громак, що лише 3 людини сильної половини людства написали їй відгуки - буду значить четвертим (в інстаграмі голосовими відгук вже залишив) залишаю відгук ще тут.
А і ще, люблю коли автори пишуть розумні фрази, думки, їх тут також достатньою, одну з них залишу тут :)
• "На нас завжди хтось впливає, то хіба ж не краще, коли це люди, яких ми колись любили чи любимо зараз?".
Читайте, рекомендую!
November 20, 2023
Чому ви всі тут на гудрідзах раптом сказали, що це легеньке, романтичне чтиво😭😭 ця книга розбила мені серце, я плакала буквально на рандомних моментах.
Зі мною щось незрозуміле роблять історії, де споріднені люди знайомляться не в той час, не при тих обставинах. Згадується, як я ревла, коли дивилась «Past Lives» цього року.
Також, я БУЛА Владою в підлітковий час. Я думала так само, у мене були такі самі комплекси, я теж хотіла подобатись і бути кращою.
Одним словом, я явно колупнула якусь вавку, коли читала цю книгу. А ще цей Київ, коли ти за кордоном… ай😭
Не знаю, я точно не очікувала, що ця книга збурить в мені стільки емоцій, серйозно. Я навіть шукала по відгуках, чи це не в мене одної так😅
Дякую, пані Маріє. Будь ласка, пишіть ще.
Зі мною щось незрозуміле роблять історії, де споріднені люди знайомляться не в той час, не при тих обставинах. Згадується, як я ревла, коли дивилась «Past Lives» цього року.
Також, я БУЛА Владою в підлітковий час. Я думала так само, у мене були такі самі комплекси, я теж хотіла подобатись і бути кращою.
Одним словом, я явно колупнула якусь вавку, коли читала цю книгу. А ще цей Київ, коли ти за кордоном… ай😭
Не знаю, я точно не очікувала, що ця книга збурить в мені стільки емоцій, серйозно. Я навіть шукала по відгуках, чи це не в мене одної так😅
Дякую, пані Маріє. Будь ласка, пишіть ще.
January 28, 2024
2,5/5 ~ 5/10
це підлітковий роман про перше кохання, перші помилки, перші захоплення, перші тримання за ручку і перші поцілунки на морозі. коротше, все тут перше. загалом тут лише спогади головної героїні. 15 років тому і ближче до наших днів. так, не потрібно бути прискіпливою до підліткового кохання, але я прочитала безліч гарних відгуків, тож очікувала щось хороше.. а тут вже якась нездорова прив'язаність, не тільки щирі почуття. мені здалося, що Владі все життя заважало це перше кохання, яке вона так і не змогла відпустити. періодично ще намагаючись феєрично нагадати про себе Павлу. і тут відсилка до весілля. питання лише в тому, чому не можна було зробити це набагато років раніше?
спогади Влади заплутані чи відредагована книжка так. спочатку літо 2004 року Вла і Равлик вирішують провести порізно, але потім вони ще разом осінню.. кілька сторінок і відразу квітень 2004, де Влада разом з Дмитром.. 10 хвилин я думала про це і не могла второпати, як так сталося. але, схоже, щось тут таки або лишнє, або переплутане) цього я вже не знаю, бо спогади і до цього були не зовсім по порядку.
до хорошого. стиль авторки приємний, читається швидко і легко. але в цій історії мені не вистачило завершення. воно або буде, або таке, яке є. тільки вона вирішує відпустити минуле, як на горизонті з'являється новий любовний інтерес. чесно, мене це заспокоїло. є надія на людський фінал для головної героїні, але все одно дуже не вистачало побачити десь мигцем більше Павла, щоб можна було скласти суцільну картинку. у минулому спочатку дратувала Влада, потім Равлик. іноді речі змінюються на краще, аби тільки вони могли це прийняти. як ні – мати сміливість змінити.
величезне окреме дякую за безліч деталей і спогадів пов'язаними саме з Києвом, або якимись місцинами. приємно бачити у книжці щось, що є рідним серцю. Шулявка, Нархоз, парк «Нивки» . такі маленькі деталі несподівано викликають посмішку при згадці.
це підлітковий роман про перше кохання, перші помилки, перші захоплення, перші тримання за ручку і перші поцілунки на морозі. коротше, все тут перше. загалом тут лише спогади головної героїні. 15 років тому і ближче до наших днів. так, не потрібно бути прискіпливою до підліткового кохання, але я прочитала безліч гарних відгуків, тож очікувала щось хороше.. а тут вже якась нездорова прив'язаність, не тільки щирі почуття. мені здалося, що Владі все життя заважало це перше кохання, яке вона так і не змогла відпустити. періодично ще намагаючись феєрично нагадати про себе Павлу. і тут відсилка до весілля. питання лише в тому, чому не можна було зробити це набагато років раніше?
спогади Влади заплутані чи відредагована книжка так. спочатку літо 2004 року Вла і Равлик вирішують провести порізно, але потім вони ще разом осінню.. кілька сторінок і відразу квітень 2004, де Влада разом з Дмитром.. 10 хвилин я думала про це і не могла второпати, як так сталося. але, схоже, щось тут таки або лишнє, або переплутане) цього я вже не знаю, бо спогади і до цього були не зовсім по порядку.
до хорошого. стиль авторки приємний, читається швидко і легко. але в цій історії мені не вистачило завершення. воно або буде, або таке, яке є. тільки вона вирішує відпустити минуле, як на горизонті з'являється новий любовний інтерес. чесно, мене це заспокоїло. є надія на людський фінал для головної героїні, але все одно дуже не вистачало побачити десь мигцем більше Павла, щоб можна було скласти суцільну картинку. у минулому спочатку дратувала Влада, потім Равлик. іноді речі змінюються на краще, аби тільки вони могли це прийняти. як ні – мати сміливість змінити.
величезне окреме дякую за безліч деталей і спогадів пов'язаними саме з Києвом, або якимись місцинами. приємно бачити у книжці щось, що є рідним серцю. Шулявка, Нархоз, парк «Нивки» . такі маленькі деталі несподівано викликають посмішку при згадці.
March 22, 2023
Прочитала за два вечори. Не могла відірватись, а наприкінці розтягувала кожну сторінку, бо не хотілось, щоб книга закінчувалась. Така легка, ніжна, тендітна. Як крила метелика. Щемлива... словник описав мені це слово як така, що завдає тривожно-солодкого болю. От, мабуть, якось так. Дуже вона до весни пасує.
Сподобались відсилки на книги, пісні, серіали. "Очі блакитного собаки" вже додано у список до прочитання.
Що ж, все так, як мало бути. Цікаво б ще було прочитати історію від імені Равлика.
Сподобались відсилки на книги, пісні, серіали. "Очі блакитного собаки" вже додано у список до прочитання.
Що ж, все так, як мало бути. Цікаво б ще було прочитати історію від імені Равлика.
June 26, 2025
Я би дуже хотіла, щоб ця книга мені сподобалась, але весь час читання відчувала байдужість до подій та героїв.
Є багато згадок київських локації, проте воно скоріше номінальне, ніж чуттєве. Одразу йде привʼязка до місця, проте чогось більшого я від них не отримала.
Місцями тон героїні нагадував мене школярку 😅 це з одного боку плюс, бо доволі реалістично відчувається поведінка й емоційний фон підлітки, проте це і можливість покрінжувати))
І тут хотілось більш глибокого й художнього опису спогадів, які проживає доросла жінка, а відчуття лишилось, ніби читала щоденники старшокласниці.
Є багато згадок київських локації, проте воно скоріше номінальне, ніж чуттєве. Одразу йде привʼязка до місця, проте чогось більшого я від них не отримала.
Місцями тон героїні нагадував мене школярку 😅 це з одного боку плюс, бо доволі реалістично відчувається поведінка й емоційний фон підлітки, проте це і можливість покрінжувати))
І тут хотілось більш глибокого й художнього опису спогадів, які проживає доросла жінка, а відчуття лишилось, ніби читала щоденники старшокласниці.
July 16, 2023
А які у вас очікування від книжки про підліткове кохання?
у мене, зізнаюсь, невисокі. в моїй голові винирнуло декілька власних сюжетів і на тому дякую.
так, є речі що нереалістичні, затягнуті, не такі як тре. але загалом, любовна любов така нічо. трохи спаскудив фінал, але посиділа-подумала - норм фінал.
ну камон, я книгу за декілька годин проковтнула, пригадала шершаві поцілунки на морозі і пішла далі. ось для чого ця книга, а не для езотеричних колупань книжкових снобів, хіба ні?
у мене, зізнаюсь, невисокі. в моїй голові винирнуло декілька власних сюжетів і на тому дякую.
так, є речі що нереалістичні, затягнуті, не такі як тре. але загалом, любовна любов така нічо. трохи спаскудив фінал, але посиділа-подумала - норм фінал.
ну камон, я книгу за декілька годин проковтнула, пригадала шершаві поцілунки на морозі і пішла далі. ось для чого ця книга, а не для езотеричних колупань книжкових снобів, хіба ні?
July 19, 2023
давно якась художня всьо викликала в мене сльози. а ця книга прекрасна 🥺❤️
November 3, 2023
Важко дуже йшла перша частина, бо не цікаво мені про ці катання після уроків 120 сторінок читати, не знаю.
Середина мені сподобалася і я вже думала, що поставлю 4, але все зіпсували останні сторінки.
Ти лиш тиждень як зрозуміла, що не могла відпустити людину 10+ років і одразу надшвидке зближення з рандомним хлопцем.
Як на мене, головна героїня просто танцює на одних і тих же граблях. Вона ніколи не думала про себе в контексті «я і мої бажання», завжди лише «я і успіхи для когось». Тому було б, для мене, значно краще, якби не показали нового хлопця одразу, а вона б взяла час «для себе» та своїх бажань, усвідомлення та переварювання всього цього, на що пішли останні 15 років..
Якось дуже по-дитячому показана ця залежність на 15 років… у них нормальних стосунків вже останні пів року в цих «стосунках» і не було
Якось вся картинка виглядає як максимально нездорові стосунки з собою та іншими
Середина мені сподобалася і я вже думала, що поставлю 4, але все зіпсували останні сторінки.
Ти лиш тиждень як зрозуміла, що не могла відпустити людину 10+ років і одразу надшвидке зближення з рандомним хлопцем.
Як на мене, головна героїня просто танцює на одних і тих же граблях. Вона ніколи не думала про себе в контексті «я і мої бажання», завжди лише «я і успіхи для когось». Тому було б, для мене, значно краще, якби не показали нового хлопця одразу, а вона б взяла час «для себе» та своїх бажань, усвідомлення та переварювання всього цього, на що пішли останні 15 років..
Якось дуже по-дитячому показана ця залежність на 15 років… у них нормальних стосунків вже останні пів року в цих «стосунках» і не було
Якось вся картинка виглядає як максимально нездорові стосунки з собою та іншими
This entire review has been hidden because of spoilers.
May 13, 2024
Легка, тепла історія про підліткове кохання і не тільки. Багато Києва, що однозначно гріє душу.
May 5, 2023
Не знаю, чи оцінила б я книжку так само, якби події відбувались не в Києві. Але я зловила той зворушливий настрій першої підліткової закоханості, і мені було дійсно в кайф гуляти з героями знайомими локаціями.
July 21, 2025
Чудова книга для літа - дуже легко написана, можна проковтнути за кілька годин. Я розтягувала, бо там моє місто Київ, бо там Могилянка. Я прогулювалася з головними героями містом, я згадувала плац Могилянки, бібліотеку, метро. Згадувала про підліткові захоплення, перші поцілунки, перший досвід, розбите серце і не раз. Це все було якось так.. щемливо і по-літньому добре.
July 9, 2024
Таааак легко читалась, не могла зупинитись.
Книжка про молодість, перше кохання в літньому таборі, Україну до війни на початку двохтисячних і Київ.
Мені дуже сподобалось :)
Книжка про молодість, перше кохання в літньому таборі, Україну до війни на початку двохтисячних і Київ.
Мені дуже сподобалось :)
Read
May 10, 2023DNF. с. 45+/- Не моя історія, не моя подача тексту. Не можу зрозуміти, яка цільова авдиторія цієї книжки… бо якщо її читають дорослі і їм (по відгуках) наче подобається, то чому вона написана, ніби для 11-13річних людей?
Окрема тема це езотерика? та якісь ненормальні, чи то пак токсичні стосунки між "друзями" героїні. Вона так неприємно поводиться, що стає дивно, що вони в неї взагалі є.
Бачила серед коментарів порівняння цієї книжки з «Нормальні люди» Саллі Руні. Боже, це АБСОЛЮТНА БРЕХНЯ! Тут нічого схожого. Руні пише так, що ти віриш тим підліткам, їхні діалоги передані з такою точністю й реалізмом життя молодих людей, як ніби авторка прямо цитувала чиїсь реальні розмови. Тут - ти не віриш нічому.
Знову ж таки, я не прочитала всю історію, а лише прочитала про День народження Влади, зустріч з іноземцем в барі й прогортала кінець. Але і в ньому я не знайшла причини читати цю книжку.
Наголошу, що це мої враження. Ця книжка - просто не моя історія. Це не погано і не добре. Так просто є.
Звісно, що вам вона може припасти до душі - це було б чудово! Бо укранські молоді автори/ки повинні ставати популярні. 😌
Окрема тема це езотерика? та якісь ненормальні, чи то пак токсичні стосунки між "друзями" героїні. Вона так неприємно поводиться, що стає дивно, що вони в неї взагалі є.
Бачила серед коментарів порівняння цієї книжки з «Нормальні люди» Саллі Руні. Боже, це АБСОЛЮТНА БРЕХНЯ! Тут нічого схожого. Руні пише так, що ти віриш тим підліткам, їхні діалоги передані з такою точністю й реалізмом життя молодих людей, як ніби авторка прямо цитувала чиїсь реальні розмови. Тут - ти не віриш нічому.
Знову ж таки, я не прочитала всю історію, а лише прочитала про День народження Влади, зустріч з іноземцем в барі й прогортала кінець. Але і в ньому я не знайшла причини читати цю книжку.
Наголошу, що це мої враження. Ця книжка - просто не моя історія. Це не погано і не добре. Так просто є.
Звісно, що вам вона може припасти до душі - це було б чудово! Бо укранські молоді автори/ки повинні ставати популярні. 😌
March 22, 2024
мені було дуже добре і дуже сумно…
якщо коротко, то я в захваті і мені як повітря не вистачає таких історій від українських авторів (нарадьте в коментарях подібних історій, якщо вони є 🥹)
це була чудова історія, місцями не логічна, але житт�� часто не є таким, і в кінці я злилася через фінал, намагаючись прийняти те, що у житті найчастіше так і трапляється
я думаю у кожного із нас є подібна історія, коли ми відчули, що «виросли» з людини, хоч і не перестали любити. і ця людина, спогади з нею, тягнуться невидимою ниткою крізь все-все життя
такі історії формують нас, дозволяють із солодким сумом оглянутися назад і усміхнено згадати себе і своїх людей, яких ти вже точно ніколи не набереш на домашній номер
прочитала на одному подиху і раджу всім
100/10 ❤️
якщо коротко, то я в захваті і мені як повітря не вистачає таких історій від українських авторів (нарадьте в коментарях подібних історій, якщо вони є 🥹)
це була чудова історія, місцями не логічна, але житт�� часто не є таким, і в кінці я злилася через фінал, намагаючись прийняти те, що у житті найчастіше так і трапляється
я думаю у кожного із нас є подібна історія, коли ми відчули, що «виросли» з людини, хоч і не перестали любити. і ця людина, спогади з нею, тягнуться невидимою ниткою крізь все-все життя
такі історії формують нас, дозволяють із солодким сумом оглянутися назад і усміхнено згадати себе і своїх людей, яких ти вже точно ніколи не набереш на домашній номер
прочитала на одному подиху і раджу всім
100/10 ❤️
July 25, 2023
Яка ж тепла та деколи сумна книга...(в хорошому розумінні)
Переживала разом з героями всі події і, навіть, заздрила, що не було такої любовної історіі в мої шкільні роки
Хотілось читати ще і ще!
Книгу відносять до підліткової літератури, але якщо хочете відволіктись, почитати щось легке, та ще й разом з героями гуляти вуличками Києва - однозначно рекомендую 💕 мені здається для цієї книги не має бути вікових обмежень)
Переживала разом з героями всі події і, навіть, заздрила, що не було такої любовної історіі в мої шкільні роки
Хотілось читати ще і ще!
Книгу відносять до підліткової літератури, але якщо хочете відволіктись, почитати щось легке, та ще й разом з героями гуляти вуличками Києва - однозначно рекомендую 💕 мені здається для цієї книги не має бути вікових обмежень)
April 21, 2023
Дякую авторці за можливість перенестись у Київ нашої юності. Якби у свої в підліткові та університетські роки я вела щоденник, то він би виглядав саме так. Написано про нас і для нас. Чекаємо на наступну книгу!
June 4, 2024
Яка чудова книга!! Прямо в саме серденько…🥹💔
Читала не відриваючись, хоча так сподівалася на дещо іншу кінцівку..
Окрема любов у книзі - звісно ж Київ ❤️
Читала не відриваючись, хоча так сподівалася на дещо іншу кінцівку..
Окрема любов у книзі - звісно ж Київ ❤️
August 2, 2025
5⭐️
Книжка Марії Олекси «Перші»- це тепла розмова з давнім другом. Вона комфортна, легка, емоційна, захоплива.
Тут про дорослішання, про перше кохання та розбите серце, про вплив інших людей на наше життя, про амбіції та помилки.
Мені дуже імпонує стиль письма авторки. В подальшому планую читати усі книжки Марії Олекси, що вона напише)
Деякі речі просто трапляються та залишають на нас відбитки, але як ми використаємо їх у майбутньому- це вже наш вибір.
Равлик і Вла. Вже не діти, але ще й не дорослі.
Просто про справжнє. Легко про важливе.
Читати цю книжку було ніби відпочинком від реальності, зануренням в інший світ з вайбом Київа та згадками важливих речей та явищ 2000-х.
Мені дуже сподобалося!
Книжка Марії Олекси «Перші»- це тепла розмова з давнім другом. Вона комфортна, легка, емоційна, захоплива.
Тут про дорослішання, про перше кохання та розбите серце, про вплив інших людей на наше життя, про амбіції та помилки.
Мені дуже імпонує стиль письма авторки. В подальшому планую читати усі книжки Марії Олекси, що вона напише)
Деякі речі просто трапляються та залишають на нас відбитки, але як ми використаємо їх у майбутньому- це вже наш вибір.
Равлик і Вла. Вже не діти, але ще й не дорослі.
Просто про справжнє. Легко про важливе.
Читати цю книжку було ніби відпочинком від реальності, зануренням в інший світ з вайбом Київа та згадками важливих речей та явищ 2000-х.
Мені дуже сподобалося!
July 31, 2025
Це було дуже добре.
Щемко, щиро і впізнавано.
Люблю історії дорослішання, але тут, тут було про любов до міста, яке займає основну частину мого серця.
Читати, що хтось взяв твої відчуття і виклав на папір - як бути почутою.
Комок в горлі від цієї теплоти.
Вдячна авторці за це.
Щиро-щиро.
Щемко, щиро і впізнавано.
Люблю історії дорослішання, але тут, тут було про любов до міста, яке займає основну частину мого серця.
Читати, що хтось взяв твої відчуття і виклав на папір - як бути почутою.
Комок в горлі від цієї теплоти.
Вдячна авторці за це.
Щиро-щиро.
May 31, 2023
Дуже щемко, віриш кожному слову, навіть якщо не переживав подібного.
July 29, 2023
Дуже тепла книга! Про перше кохання, дружбу, Київ. Сподобалося 💗
July 8, 2024
"— То про що книжка?
— Про дитинство. Яке обов'язково закінчується, але залишається частиною нас. На рівні клітин."
Цитата з книжки, яка ідеально описує її ж.
Жанр: роман
Тропи:
🔸Перше кохання
🔸Кохання з першого погляду
🔸Правильна людина — неправильний час
Дійові особи:
🔹Влада (Вла) — головна героїня, від імені якої ведеться оповідь
🔹Павло (Равлик) — колишній коханий Влади
🔹Патрік — американець, якого Влада зустрічає в пабі
🔹Наталка — подруга і колишня однокласниця Влади, яка подарувала їй путівку в Індію
🔹Оленка — подруга і колишня однокласниця Влади
🔹серветки, які знадобилися мені, бо читати деякі уривки без сліз було нереально
Атмосфера:
🔶ностальгічна
🔶літня
🔷Сюжет🔷
Влада повертається у Київ після відпочинку в Індії, відчуваючи, що її переслідують "привиди минулого". Медитації в ашрамі мали допомогти Владі, але зробили тільки гірше. Тепер вона постійно згадує своє перше кохання — Павла (Равлика). Що б вона не робила спогади 15-річної давнини не відпускають її. Неспромога залишатися на самоті у квартирі, вона вирушає в бар, де зустрічає американця, який запрошує її скласти йому компанію. Виявляється, що американець, Патрік, військовий психолог, і сама не розуміючи, чому, Влада мимоволі починає ділитися з ним історією свого першого кохання, яке досі не відпускає її.
У цій книжці ми маємо 2 паралельних часових лінії:
1) теперішнє (2017 рік) — повільне й розмірене, в якому Влада намагається переосмислити минуле
2) минуле (2002-2014 роки) — короткі швидкоплинні спогади про дитинство та юність Влади
Отже, поділившись частиною своїх тривог, Влада отримує від Патріка пораду: спробувати писати про свої спогади. Спочатку ідея здається їй дивною, але згодом вона розуміє її терапевтичний ефект. А ми тим часом пізнаємо щемливу історію першого кохання двох підлітків, які "зустрілися надто рано", як сказала Владі мама.
Вла знайомиться з Равликом у літньому таборі, вони відразу ж знаходять спільну мову, а після повернення до Києва починають разом гуляти містом. Поступово ми спостерігаємо за тим, як розвиваються їхні стосунки: перше побачення, перший дотик рук, перший поцілунок, перша сварка... Однак ми спостерігаємо за цим із погляду вже дорослої Влади, яка знає, чим закінчиться їхня історія кохання, чим закінчиться їхнє літо, яке не мало б закінчуватися ніколи.
У теперішньому Влада спілкується зі своїми подругами, мамою і бабусею, які були свідками її перших стосунків. І згодом розуміє, що вони бачили все не зовсім так, як вона своїми дитячими очима.
Щоб позбутися "привидів минулого" Владі доведеться подумки повернутися до того часу, коли вони з Равликом були нерозлийвода, коли він обіцяв побудувати їй будиночок на її улюбленій галявині, а на календарі було 68 червня.
🔶Мої враження🔶
Спочатку це було дуже солодко і мило, а тоді стало дуже щемливо і боляче.
Ця книжка має свою дивну магію, що змушує мимоволі пригадувати свої "вперше". Мабуть, від того, що головна героїня прописана так реалістично, неминуче починаєш асоціювати себе з нею і порівнювати свій досвід із її.
Так, я бачила у Владі себе, хоч я й не зростала в Києві, хоч моє дитинство припало на інші роки, але я бачила себе у її підлітковій невпевненості, у її прагненні "вписуватися в компанію", у її нелогічних і часом безглуздих рішеннях (через які мені буквально хотілося закричати: що ти робиш? хіба ти не бачиш, як руйнуєш усе хороше, що є між вами?)
Влада неідеальна, і це робить її реалістичною.
Равлик теж неідеальний, але він так тягнувся до неї, так старався, що я просто хотіла ридати через те, що Влада цього не бачить!
Бачила, що багато людей у відгуках зазначають, що не розуміють, для якого віку ця книжка, мовляв, написана про підліткове кохання, стиль доволі простий і тд. Як на мене, це історія для дорослих, хоч і про перше дитяче кохання. Адже ми спостерігаємо за тим, як Влада і Равлик підростають, як вони змінюються, як пізнають щось нове, як їхнє кохання не тільки народжується, а ще й — як поступово в'яне.
Саме ось ці моменти, коли здавалося, що вони досі кохають одне одного, досі прагнуть бути разом, але вже не знають, як, ранили мене найбільше. Я не знаю, як це описати, але авторка змогла передати це так щемливо, що в мене щоразу наверталися сльози на очі.
Наприклад, ось цей діалог:
— Знаєш, є такі хвороби, коли псується імунна система... — мовила я.
— Типу СНІДу?
— Так, але не тільки. В результаті таких хвороб кожна нова подряпина потроху вбиває тебе, просто тому що більше немає імунітету.
— До чого це ти?
— Не знаю. Можливо, ми втратили свій імунітет...
Ну хіба це не ідеальний опис того, як кохання вислизає від тебе, хай би як сильно ти не намагалася його втримати?
Я виділила так багато цитат, бо насправді чимало моментів відгукується в серці. І хоч історія має переважно мінорний настрій у другій половині, але залишає після себе такий приємний посмак. Це той момент, коли згадуєш минуле, але воно тебе вже не болить, а лиш викликає ностальгічну усмішку.
Гадаю, що людям, які зростали або зараз живуть у Києві, ця історія здасться ще більш щемкою, бо вона буквально просякнута атмосферою міста.
Словом, якщо думали: читати чи не читати, то раджу прочитати, пригадати своє "вперше", подякувати йому і відпустити
— Про дитинство. Яке обов'язково закінчується, але залишається частиною нас. На рівні клітин."
Цитата з книжки, яка ідеально описує її ж.
Жанр: роман
Тропи:
🔸Перше кохання
🔸Кохання з першого погляду
🔸Правильна людина — неправильний час
Дійові особи:
🔹Влада (Вла) — головна героїня, від імені якої ведеться оповідь
🔹Павло (Равлик) — колишній коханий Влади
🔹Патрік — американець, якого Влада зустрічає в пабі
🔹Наталка — подруга і колишня однокласниця Влади, яка подарувала їй путівку в Індію
🔹Оленка — подруга і колишня однокласниця Влади
🔹серветки, які знадобилися мені, бо читати деякі уривки без сліз було нереально
Атмосфера:
🔶ностальгічна
🔶літня
🔷Сюжет🔷
Влада повертається у Київ після відпочинку в Індії, відчуваючи, що її переслідують "привиди минулого". Медитації в ашрамі мали допомогти Владі, але зробили тільки гірше. Тепер вона постійно згадує своє перше кохання — Павла (Равлика). Що б вона не робила спогади 15-річної давнини не відпускають її. Неспромога залишатися на самоті у квартирі, вона вирушає в бар, де зустрічає американця, який запрошує її скласти йому компанію. Виявляється, що американець, Патрік, військовий психолог, і сама не розуміючи, чому, Влада мимоволі починає ділитися з ним історією свого першого кохання, яке досі не відпускає її.
У цій книжці ми маємо 2 паралельних часових лінії:
1) теперішнє (2017 рік) — повільне й розмірене, в якому Влада намагається переосмислити минуле
2) минуле (2002-2014 роки) — короткі швидкоплинні спогади про дитинство та юність Влади
Отже, поділившись частиною своїх тривог, Влада отримує від Патріка пораду: спробувати писати про свої спогади. Спочатку ідея здається їй дивною, але згодом вона розуміє її терапевтичний ефект. А ми тим часом пізнаємо щемливу історію першого кохання двох підлітків, які "зустрілися надто рано", як сказала Владі мама.
Вла знайомиться з Равликом у літньому таборі, вони відразу ж знаходять спільну мову, а після повернення до Києва починають разом гуляти містом. Поступово ми спостерігаємо за тим, як розвиваються їхні стосунки: перше побачення, перший дотик рук, перший поцілунок, перша сварка... Однак ми спостерігаємо за цим із погляду вже дорослої Влади, яка знає, чим закінчиться їхня історія кохання, чим закінчиться їхнє літо, яке не мало б закінчуватися ніколи.
У теперішньому Влада спілкується зі своїми подругами, мамою і бабусею, які були свідками її перших стосунків. І згодом розуміє, що вони бачили все не зовсім так, як вона своїми дитячими очима.
Щоб позбутися "привидів минулого" Владі доведеться подумки повернутися до того часу, коли вони з Равликом були нерозлийвода, коли він обіцяв побудувати їй будиночок на її улюбленій галявині, а на календарі було 68 червня.
🔶Мої враження🔶
Спочатку це було дуже солодко і мило, а тоді стало дуже щемливо і боляче.
Ця книжка має свою дивну магію, що змушує мимоволі пригадувати свої "вперше". Мабуть, від того, що головна героїня прописана так реалістично, неминуче починаєш асоціювати себе з нею і порівнювати свій досвід із її.
Так, я бачила у Владі себе, хоч я й не зростала в Києві, хоч моє дитинство припало на інші роки, але я бачила себе у її підлітковій невпевненості, у її прагненні "вписуватися в компанію", у її нелогічних і часом безглуздих рішеннях (через які мені буквально хотілося закричати: що ти робиш? хіба ти не бачиш, як руйнуєш усе хороше, що є між вами?)
Влада неідеальна, і це робить її реалістичною.
Равлик теж неідеальний, але він так тягнувся до неї, так старався, що я просто хотіла ридати через те, що Влада цього не бачить!
Бачила, що багато людей у відгуках зазначають, що не розуміють, для якого віку ця книжка, мовляв, написана про підліткове кохання, стиль доволі простий і тд. Як на мене, це історія для дорослих, хоч і про перше дитяче кохання. Адже ми спостерігаємо за тим, як Влада і Равлик підростають, як вони змінюються, як пізнають щось нове, як їхнє кохання не тільки народжується, а ще й — як поступово в'яне.
Саме ось ці моменти, коли здавалося, що вони досі кохають одне одного, досі прагнуть бути разом, але вже не знають, як, ранили мене найбільше. Я не знаю, як це описати, але авторка змогла передати це так щемливо, що в мене щоразу наверталися сльози на очі.
Наприклад, ось цей діалог:
— Знаєш, є такі хвороби, коли псується імунна система... — мовила я.
— Типу СНІДу?
— Так, але не тільки. В результаті таких хвороб кожна нова подряпина потроху вбиває тебе, просто тому що більше немає імунітету.
— До чого це ти?
— Не знаю. Можливо, ми втратили свій імунітет...
Ну хіба це не ідеальний опис того, як кохання вислизає від тебе, хай би як сильно ти не намагалася його втримати?
Я виділила так багато цитат, бо насправді чимало моментів відгукується в серці. І хоч історія має переважно мінорний настрій у другій половині, але залишає після себе такий приємний посмак. Це той момент, коли згадуєш минуле, але воно тебе вже не болить, а лиш викликає ностальгічну усмішку.
Гадаю, що людям, які зростали або зараз живуть у Києві, ця історія здасться ще більш щемкою, бо вона буквально просякнута атмосферою міста.
Словом, якщо думали: читати чи не читати, то раджу прочитати, пригадати своє "вперше", подякувати йому і відпустити
April 1, 2023
2002-2017 роки. Київ. Осло. Берлін. Перше кохання. Правильна людина, неправильний час?
Розповідь ведеться від 29-річної Владислави, яка починає страждати від спогадів про свого колишнього (шкода її ☹️). У барі психолог-американець радить їй написати книжку про їхнє кохання, переконуючи її в тому, що так стане легше.
Влада та Павло знайомляться в літньому таборі. Йому 13, вона на рік старша. Після табору звісно ж вони починають постійно проводити час разом. Гуляють по різним вуличкам Києва, ходять у кіно та цілуються.💋 Вла знайомить свого кавалєра зі своєю родиною, друзями. Равлик (вона його так називає) робить постійно їй якісь приємні подарунки. Зізнання в коханні. Все наче прекрасно.. але чи не зарано це все..
Особисті враження:
Спочатку у мене було трохи скептичне ставлення до цієї історії, тому що.. ну яке може бути кохання в цьому віці (висловлююсь так, наче якась бабуся). Але потім я згадала себе у 12 років, краще б не згадувала.. 👶🏻
Ця історія принесла мені позитивні емоції від того, що:
- Події відбуваються у моєму місті. Як же це кайфово розуміти опис місця, де ти була.
- Мені подобається, що є відсилки на історичні події, а саме: Помаранчева революція, Крим, війна в Україні.
- Люблю коли в книзі згадуються інші книжки.
- Ще згадала приємні моменти про які з часом забула. Раніше в МакДональдсі ходили роздавали гелеві кульки. 🥲
- Хочу поїхати на станцію метро Університет щоб побачити один секрет.
- Роман читається швидко та легко.
- Кінцем історії я задоволена на 90%, але все одно є ті нещасні 10%, які кричать «НУ ЯКБИ Ж ВИ ЗУСТРІЛИСЬ У БІЛЬШ ЗРІЛОМУ ВІЦІ» 😭
- Я так і не зрозуміла, чому Владислава так побивалась за Равликом, хоча стільки років пройшло. Мені сказали я і не зрозумію, бо легко відпускаю людей та не була ще закохана, бож.🙄
- Бісила головна героїня на початку. Ну я розумію, що я теж у такому віці сильно розумом не виділялась (ой а зараз я така доросла..), ну але ж.. Та і без цього напевно не було б історії, Павло був розумним, талановитим, тому Влада почала себе відчувати трохи нікчемою, тому почала за ним «гнатись», а потім і він за нею..
- Та і просто були моменти, які я не зрозуміла, навіть по-кілька разів перечитувала.
А взагалі, після прочитання я дивилась в стелю і думала, як же все в світі пов’язано.. Навіть коли Равлик та Вла не були разом, вони все одно впливали на життя один одного.
Розповідь ведеться від 29-річної Владислави, яка починає страждати від спогадів про свого колишнього (шкода її ☹️). У барі психолог-американець радить їй написати книжку про їхнє кохання, переконуючи її в тому, що так стане легше.
Влада та Павло знайомляться в літньому таборі. Йому 13, вона на рік старша. Після табору звісно ж вони починають постійно проводити час разом. Гуляють по різним вуличкам Києва, ходять у кіно та цілуються.💋 Вла знайомить свого кавалєра зі своєю родиною, друзями. Равлик (вона його так називає) робить постійно їй якісь приємні подарунки. Зізнання в коханні. Все наче прекрасно.. але чи не зарано це все..
Особисті враження:
Спочатку у мене було трохи скептичне ставлення до цієї історії, тому що.. ну яке може бути кохання в цьому віці (висловлююсь так, наче якась бабуся). Але потім я згадала себе у 12 років, краще б не згадувала.. 👶🏻
Ця історія принесла мені позитивні емоції від того, що:
- Події відбуваються у моєму місті. Як же це кайфово розуміти опис місця, де ти була.
- Мені подобається, що є відсилки на історичні події, а саме: Помаранчева революція, Крим, війна в Україні.
- Люблю коли в книзі згадуються інші книжки.
- Ще згадала приємні моменти про які з часом забула. Раніше в МакДональдсі ходили роздавали гелеві кульки. 🥲
- Хочу поїхати на станцію метро Університет щоб побачити один секрет.
- Роман читається швидко та легко.
- Кінцем історії я задоволена на 90%, але все одно є ті нещасні 10%, які кричать «НУ ЯКБИ Ж ВИ ЗУСТРІЛИСЬ У БІЛЬШ ЗРІЛОМУ ВІЦІ» 😭
- Я так і не зрозуміла, чому Владислава так побивалась за Равликом, хоча стільки років пройшло. Мені сказали я і не зрозумію, бо легко відпускаю людей та не була ще закохана, бож.🙄
- Бісила головна героїня на початку. Ну я розумію, що я теж у такому віці сильно розумом не виділялась (ой а зараз я така доросла..), ну але ж.. Та і без цього напевно не було б історії, Павло був розумним, талановитим, тому Влада почала себе відчувати трохи нікчемою, тому почала за ним «гнатись», а потім і він за нею..
- Та і просто були моменти, які я не зрозуміла, навіть по-кілька разів перечитувала.
А взагалі, після прочитання я дивилась в стелю і думала, як же все в світі пов’язано.. Навіть коли Равлик та Вла не були разом, вони все одно впливали на життя один одного.
September 18, 2023
Та сама книга, яка потрібна на початку осені.
Про перше кохання, про дружбу, про моє рідне місто.
Історія, в якій, здається, кожен спіймає флешбеки юності, коли з самого початку знаєш, чим все закінчиться, але все одно продовжуєш вірити в кращий фінал :)
Тепла розповідь, яку можна проковтнути за кілька вечорів.
Звісно, в такій книзі нікуди від стереотипних поворотів, але шо ж вже.
Про перше кохання, про дружбу, про моє рідне місто.
Історія, в якій, здається, кожен спіймає флешбеки юності, коли з самого початку знаєш, чим все закінчиться, але все одно продовжуєш вірити в кращий фінал :)
Тепла розповідь, яку можна проковтнути за кілька вечорів.
Звісно, в такій книзі нікуди від стереотипних поворотів, але шо ж вже.
Displaying 1 - 30 of 137 reviews