Роман «Війна з саламандрами» є визначним твором сатиричної фантастики: водночас романом-антиутопією та романом-попередженням. Є одним з найперших чеських постмодерністичних творів. Містить попередження про загрозу фашизму у Європі, та дошкульну критику капіталізму.
Karel Čapek is one of the the most influential Czech writers of the 20th century. He wrote with intelligence and humour on a wide variety of subjects. His works are known for their interesting and precise descriptions of reality, and Čapek is renowned for his excellent work with the Czech language. His play R.U.R. (Rossum's Universal Robots) first popularized the word "robot".
Спочатку видалося, мовби книжка досить бідна (каюся, згрішила, простіть мене!): якісь дивні події, незрозумілі діалоги, купа мов, змішаних воєдино, мало емоційної наповненості. Ну як же так, думала я, хочеться ж відчути щось, пережити щось нове, отримати якийсь новий досвід врешті-решт. Може я б і закинула цю книгу, якби не читала її в компанії вголос, але рада, що не зробила такої страшної помилки. Врешті вона залишається в пам'яті. Ті чи ті деталі постійно зринають, мовби хочуть, щоб їх обдумували, смакували, згадували, проводили паралелі. Всі епізоди врешті складаються в страшну, тривожну картину реальності, яка оточувала Чапека і, що найгірше, оточує нас зараз. Ми знову боремося з саламандрами. Ми знову стали до боротьби з незрозумілим, абсолютним злом, яке самі ж виховали, не маючи злих намірів. Хоча якщо в реальності наш ворог таки є абсолютним злом, в книзі саламандри втілюють "іншого", метафізичну сутність, яка стоїть на протилежних шальках терезів, яка просто вимушена з'явитися у світі для рівноваги, і яка врешті змушена цю рівновагу порушити. Бо не можуть демократичні режими уживатися з тоталітарними, не можуть їхні цінності довго йти на компроміс одне з одним, прірва між істотами землі та істотами води надто велика, дарма, що ми, на відміну від істот роману, належимо до одного біологічного виду. Ця книга вразила мене. Вона спустошила мене і водночас захопила. Захопила інтелектуалізмом автора, сотнями дрібних і десятками великих посилань, паралелей, іронічних згадок. Спустошила останніми розділами, змусивши нагадати, в якому світі я живу. Це потрібно прочитати всім. Всім, щоб зрозуміти, що з саламандрами не вийде домовитися. Що саламандри можуть довго вижидати, аж допоки не отримають достатньо ресурсу для того, щоб зробити хід. Що саламандри вже нападали й це завершилося Другою світовою, але що вони не зникли, людство не пережило деконструкцію, а змушене раз за разом боротися проти антагоністичної сили.
This entire review has been hidden because of spoilers.