What do you think?
Rate this book
У скляному лісі
Чи рівну оплату праці мають зубні феї? Що відчуває шістнадцятирічна дівчина, яку віддають в жертву дракону? Чому жительки Гарпійська мають крила, але не літають? Де плавають космічні кити? І чи правдива легенда про невидимих жінок, які буквально тримають землю, якою ходять майбутні покоління?
«У скляному лісі» — збірка з 13 фантастичних оповідань про жіночий досвід, що віддзеркалюють нашу реальність. Оповідання Марини об’єднані присутністю скла як метафори жіночого досвіду й гендерних упереджень, пов’язаних із ним. Скло може бути несподівано міцним, як і вкорінені стереотипи, а також болючим, адже може глибоко порізати. А ще скло прозоре — так само, як жіночий досвід, який досі часто залишається непоміченим. Але буває воно і крихким і делікатним, як сама жіночність.
«У скляному лісі» — збірка з 13 фантастичних оповідань про жіночий досвід, що віддзеркалюють нашу реальність. Оповідання Марини об’єднані присутністю скла як метафори жіночого досвіду й гендерних упереджень, пов’язаних із ним. Скло може бути несподівано міцним, як і вкорінені стереотипи, а також болючим, адже може глибоко порізати. А ще скло прозоре — так само, як жіночий досвід, який досі часто залишається непоміченим. Але буває воно і крихким і делікатним, як сама жіночність.
196 pages, Paperback
Published January 1, 2023
109 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 27 of 27 reviews
Read
July 26, 2023Я дуже люблю цей жанр феміністичного магічного реалізму, де фантастичний елемент є метафорою якогось із викликів, з якими стикаються жінки в патріархальному суспільстві (з доступних в Україні прикладів можна згадати Кармен Марію Мачадо). Поговорімо про умови праці і профспілковий рух у зубних фей (бо жіноча робота завжди менше цінується й гірше оплачується). Поговорімо про те, що символи фемінності, які затискають жінок у вузькі моделі поведінки, можна перетворити на зброю і використати субверсивно, аби вирватися з пащі цього дракона. Поговорімо про жіночу покору і жіночу лють крізь призму монструозних персонажів. Поговорімо про те, що, можливо, навіть у смерть не втечеш від патріархальної фігні.
І оскільки я люблю цей жанр, я трошки занадто цільова аудиторія. Це класна книжка на подарунок тим із ваших навколишніх, хто тільки відкриває для себе тему фемінізму, але якщо тема вже відкрита, то деякі з сюжетних ходів видаватимуться аж надто передбачуваними. А що, як у відьомстві звинувачували жінок, котрі просто чимось виділялися і порушували монолітність спільноти? Ну так, звісно. А що, як уся історія світу тримається на невидимих (для мейнстриму) жінках? Очевидно, так. Улюблені меми дають радість упізнавання й належності до однієї спільноти з авторкою, але не дають відчуття несподіванки: скажімо, від якогось там "ми внучки відьом, яких вам не вдалося спалити", серце стискається тільки перші п'ятсот разів.
Але ж як класно, що ця жанрова ніша розвивається і в нашому культурному просторі також!
І оскільки я люблю цей жанр, я трошки занадто цільова аудиторія. Це класна книжка на подарунок тим із ваших навколишніх, хто тільки відкриває для себе тему фемінізму, але якщо тема вже відкрита, то деякі з сюжетних ходів видаватимуться аж надто передбачуваними. А що, як у відьомстві звинувачували жінок, котрі просто чимось виділялися і порушували монолітність спільноти? Ну так, звісно. А що, як уся історія світу тримається на невидимих (для мейнстриму) жінках? Очевидно, так. Улюблені меми дають радість упізнавання й належності до однієї спільноти з авторкою, але не дають відчуття несподіванки: скажімо, від якогось там "ми внучки відьом, яких вам не вдалося спалити", серце стискається тільки перші п'ятсот разів.
Але ж як класно, що ця жанрова ніша розвивається і в нашому культурному просторі також!
July 7, 2023
Якщо талант — це вміння розказати коротко, але влучно про важливе, то ця книга мала б бути ілюстрацією до цього поняття.
Я урочисто присягаюся, що ніколи в житті не думала, що історія на одинадцять, почасти й менше сторінок, може встигнути мене поглинути, змусити відчути наче я читаю якийсь роман вже тижнями, а після закінчення дати солодке відчуття завершеності, коли розумієш, що ця історія тобі б більше нічого не дала, то там й немає чого лишатись.
Ця книга — це болючий досвід жінок і трошки чоловіків, загорнутий в фентезі обгортку та злегка гіперболізований, але не в своїй значимості, а у форматі подачі, бо деякі історії аж занадто промовисто «кричать» самі про себе. Які теми я тут виділила для себе (впевнена, що деякі історії можна прочитати й інакше):
- про незручних жінок для чоловіків/суспільства, яких легше позбутись, ніж миритись з їхнім бажанням бути чимось більшим, ніж предметом інтерʼєру;
- про марні намагання жінок рухатись карʼєрними сходами;
- про спроби приховати жіночу фізіологію усіма силами: у них ж бо не може рости волосся, вони не можуть бути втомлені, про менструацію — тільки пошепки (не дай боже чоловіки почують!);
- «ти ж вдома цілий день сидиш і нічого не робиш о, як смачно пахне вечерею…» або про домашню роботу, яку ніхто не помічає;
- дуже прозоре оповідання про різницю життя з жіночим та чоловічим тілами — і ні, мова не про фізіологію, мова про шкалу впевненості кроку дорогою ввечері додому;
- про всі ці прости господи «окраси нашого заходу», «всі розквітли в її присутності від краси» тощо, коли треба говорити про професійні заслуги жінки, що не стосуються краси аж ніяк. але куди там, найголовніше досягнення — це миле обличчя;
- про те, що якою б сильною жінка не була — вона може зламатись від бісових стандартів краси. та про страшну хворобу анорексію, коли ти голодна місяцями та роками, але не можеш навіть поглянути на смачну та поживну їжу;
- а ще про зламані долі мільйонів жінок, які були власністю сім’ї (в уособленні батька), а пізніше — чоловіка.
Також була парочка оповідань про те, як дійсно важко чоловікам (принаймі я так їх прочитала), бо вони весь час мусять тримати цю маску безсердечності, сталевості, бо мужики ж не плачуть (с) та не можуть нічого відчувати. Проте, я б сказала, що ці оповідання значно слабші, бо жіночий досвід написаний саме «зсередини» і ти відчуваєш, як кожне слово відбивається в тебе десь всередині.
Деякі оповідання мені здались надто буквальними та зовсім незавуальованими, але я б не сказала, що це робить їх гіршими. Інші намагались тримати інтригу хоча б трошки та змушували тебе шумно видихнути на останньому реченні, яке, направду, не забудеш.
Вперше за останній час без роздумів ставлю 5казаночків зірочок з пʼяти та щиро раджу прочитати.
Я урочисто присягаюся, що ніколи в житті не думала, що історія на одинадцять, почасти й менше сторінок, може встигнути мене поглинути, змусити відчути наче я читаю якийсь роман вже тижнями, а після закінчення дати солодке відчуття завершеності, коли розумієш, що ця історія тобі б більше нічого не дала, то там й немає чого лишатись.
Ця книга — це болючий досвід жінок і трошки чоловіків, загорнутий в фентезі обгортку та злегка гіперболізований, але не в своїй значимості, а у форматі подачі, бо деякі історії аж занадто промовисто «кричать» самі про себе. Які теми я тут виділила для себе (впевнена, що деякі історії можна прочитати й інакше):
- про незручних жінок для чоловіків/суспільства, яких легше позбутись, ніж миритись з їхнім бажанням бути чимось більшим, ніж предметом інтерʼєру;
- про марні намагання жінок рухатись карʼєрними сходами;
- про спроби приховати жіночу фізіологію усіма силами: у них ж бо не може рости волосся, вони не можуть бути втомлені, про менструацію — тільки пошепки (не дай боже чоловіки почують!);
- «ти ж вдома цілий день сидиш і нічого не робиш о, як смачно пахне вечерею…» або про домашню роботу, яку ніхто не помічає;
- дуже прозоре оповідання про різницю життя з жіночим та чоловічим тілами — і ні, мова не про фізіологію, мова про шкалу впевненості кроку дорогою ввечері додому;
- про всі ці прости господи «окраси нашого заходу», «всі розквітли в її присутності від краси» тощо, коли треба говорити про професійні заслуги жінки, що не стосуються краси аж ніяк. але куди там, найголовніше досягнення — це миле обличчя;
- про те, що якою б сильною жінка не була — вона може зламатись від бісових стандартів краси. та про страшну хворобу анорексію, коли ти голодна місяцями та роками, але не можеш навіть поглянути на смачну та поживну їжу;
- а ще про зламані долі мільйонів жінок, які були власністю сім’ї (в уособленні батька), а пізніше — чоловіка.
Також була парочка оповідань про те, як дійсно важко чоловікам (принаймі я так їх прочитала), бо вони весь час мусять тримати цю маску безсердечності, сталевості, бо мужики ж не плачуть (с) та не можуть нічого відчувати. Проте, я б сказала, що ці оповідання значно слабші, бо жіночий досвід написаний саме «зсередини» і ти відчуваєш, як кожне слово відбивається в тебе десь всередині.
Деякі оповідання мені здались надто буквальними та зовсім незавуальованими, але я б не сказала, що це робить їх гіршими. Інші намагались тримати інтригу хоча б трошки та змушували тебе шумно видихнути на останньому реченні, яке, направду, не забудеш.
Вперше за останній час без роздумів ставлю 5
September 6, 2024
4,5
Бути жінкою — це бути подекуди фантастичною істотою не в найкращому значенні цього слова. Іноді ти гномиця, трохи вовкулака та запливша жиром голодуюча гарпія. Саме такої феміністичної фантастики часто не вистачає. З нетерпінням чекаю нових публікацій авторки
Бути жінкою — це бути подекуди фантастичною істотою не в найкращому значенні цього слова. Іноді ти гномиця, трохи вовкулака та запливша жиром голодуюча гарпія. Саме такої феміністичної фантастики часто не вистачає. З нетерпінням чекаю нових публікацій авторки
June 27, 2023
Неймовірний калейдоскоп казкових світів, у яких переплелися реальний досвід мільйонів жінок, меланхолія роздумів та магія фентезі, де все можливо 💔
January 24, 2025
Ця збірка заслуговує на більше читачок та читачів. Проблеми прав жінок у фентезійному світі? Yes, please.
Як з кожною збіркою тут є класні оповідання, є хороші, є нудні. З деякими збірками у мене бувало відчуття, що я читаю одне і те ж оповідання, просто з трохи іншими героями. У цій збірці всі оповідання прямо різні і це класно.
Найбільше сподобалося оповідання про менструацію, хоч і здогадувалася про фінал у кінці, але все одно дуже усміхнуло, коли дочитала. Про фей теж було класно. Про скляний ліс оповідання зачарувало. Про продюсера було гарно. Деякі оповідання так до кінця і не зрозуміла.
Збірку однозначно раджу. Як мінімум тому, що я нічого подібного раніше не читала, а це було незвично і цікаво. І, думаю, такою може виявитися і для вас (ну, або суцільною дурнею 😄 як пощастить).
Як з кожною збіркою тут є класні оповідання, є хороші, є нудні. З деякими збірками у мене бувало відчуття, що я читаю одне і те ж оповідання, просто з трохи іншими героями. У цій збірці всі оповідання прямо різні і це класно.
Найбільше сподобалося оповідання про менструацію, хоч і здогадувалася про фінал у кінці, але все одно дуже усміхнуло, коли дочитала. Про фей теж було класно. Про скляний ліс оповідання зачарувало. Про продюсера було гарно. Деякі оповідання так до кінця і не зрозуміла.
Збірку однозначно раджу. Як мінімум тому, що я нічого подібного раніше не читала, а це було незвично і цікаво. І, думаю, такою може виявитися і для вас (ну, або суцільною дурнею 😄 як пощастить).
May 25, 2024
цікава збірка, але як зі збірками часто буває — деякі оповідання дійсно зачепили, деякі здались слабшими і пройшли повз. текст промовистий і важливий, разом з тим ще й казковий за рахунок фентезійного жанру, що дуже класно поєдналось.
October 7, 2023
У фентезійних оповіданнях мені часто не вдається пройнятися історією за такий короткий проміжок тексту. Зазвичай було відчуття, що бракує контексту. Що "може, якби це була хоча б повість — мені було б цікаво". З цими ж оповіданнями навіть історії на 10 сторінок могли поглинути й зворушити. Прості й знайомі метафори на кшталт скляної стелі роблять її такою собі збіркою реалістичних для дівчат казок. Найбільше сподобались про зубну фею і мантикору-акторку.
September 11, 2024
Книга має один важливий недолік - ті на кого вона розрахована - люди з обмеженими знаннями про проблеми жінок і фемінізму - швидше за все її і не куплять, а ті хто купить - не взнає нічого нового для себе.
От і в мене був другий варіант. Гарно написано, але я вже все це чула і очікувала - хотілося б чогось глибшого і нового. Також було відчуття, що фентезі світ натягнули на проблематичні ситуації з життя - замість стомленої людини - стомлена фея🤷♀️не фанатка такого підходу - просто інші декорації. Хоча можливо цей перенос якраз спрацює для декого🙃 і нарешті відкриє очі на все це.
Звісно були і історії та речення, які чіпляли. Авторка явно має потенціал і буду чекати нових творів
От і в мене був другий варіант. Гарно написано, але я вже все це чула і очікувала - хотілося б чогось глибшого і нового. Також було відчуття, що фентезі світ натягнули на проблематичні ситуації з життя - замість стомленої людини - стомлена фея🤷♀️не фанатка такого підходу - просто інші декорації. Хоча можливо цей перенос якраз спрацює для декого🙃 і нарешті відкриє очі на все це.
Звісно були і історії та речення, які чіпляли. Авторка явно має потенціал і буду чекати нових творів
July 24, 2023
Книга прекрасна. Одночасно і легка і піднімає важливі питання.
Топ оф зе топ це "Скляні Зуби" та "Щоденник однієї подорожі".
Дякую.
Топ оф зе топ це "Скляні Зуби" та "Щоденник однієї подорожі".
Дякую.
August 27, 2023
Я не відношу себе до шанувальниць фентезі, але цю книгу прочитала із величезним задоволенням. Часом саме фентезі якнайкраще справляється із задачею висвітлити та висміяти вкорінені в суспільство вади.
Усякі такі неписані правила й гендерні стереотипи, які в реалістичній прозі проходять під грифом “таке життя”, у світі гномів, відьом, гарпій і чарівних големів якось таки набувають усієї повноти свого ідіотизму. Тут згадується неперевершений сер Тері Пратчетт, і ця книга, на мій смак, гідно переймає в нього цю естафету. Може, і не так смішно, як у Пратчетта (скоріше, сумно), але завжди влучно.
Тішить і те, що тут немає довгих і нудних описів вигаданого світу, якими часто грішить класичне фентезі. Все дуже лаконічно і, тим не менш, захоплює уяву не гірше ніж деякі ретельно прописані світи на тисячі сторінок.
Також, принаймні два з тринадцяти оповідань нагадують, що фемінізм, це також і про чоловіків та гендерні стереотипи щодо них.
Не всі оповідання однаково сподобались. Але “Снігові перегони” і “Гарпійськ” – просто в саме серденько. Окрема подяка авторці за чудову метафору кінцуґі.
Усякі такі неписані правила й гендерні стереотипи, які в реалістичній прозі проходять під грифом “таке життя”, у світі гномів, відьом, гарпій і чарівних големів якось таки набувають усієї повноти свого ідіотизму. Тут згадується неперевершений сер Тері Пратчетт, і ця книга, на мій смак, гідно переймає в нього цю естафету. Може, і не так смішно, як у Пратчетта (скоріше, сумно), але завжди влучно.
Тішить і те, що тут немає довгих і нудних описів вигаданого світу, якими часто грішить класичне фентезі. Все дуже лаконічно і, тим не менш, захоплює уяву не гірше ніж деякі ретельно прописані світи на тисячі сторінок.
Також, принаймні два з тринадцяти оповідань нагадують, що фемінізм, це також і про чоловіків та гендерні стереотипи щодо них.
Не всі оповідання однаково сподобались. Але “Снігові перегони” і “Гарпійськ” – просто в саме серденько. Окрема подяка авторці за чудову метафору кінцуґі.
July 8, 2023
Прекрасна збірка оповідань про жіночі досвіді у жанрі фентезі. Мені це схоже на казки, які цікаво читати і дорослим, і підліткам, але із завуальованим сьогоденням. Багато іронії, гри слів, що також додає гумористичних нот. Найбільше сподобалася історія про мантикору, але також про гномку та її новий досвід і феєчек-феміністок.
October 15, 2023
класне розкриття сучасних проблем через вигадані світи. мій фаворит – оповідання Вовкулака)
сподіваюся, буде більше такої прози серед сучукрліт.
сподіваюся, буде більше такої прози серед сучукрліт.
June 25, 2023
Трохи охолону й спробую написати відгук
May 30, 2024
Це прям дуже добре
July 18, 2023
Насправді 4,5/5🌟 і тільки тому, що деякі оповідання просто мені не зайшли. Але деякі настільки мені сподобалися, що я можу забути про ті, які просто були не під мій настрій. Коли я прочитала перше оповідання, хоч воно і дуже просте, але зачепило мене і я одразу подумала: «Якщо так буде далі, то це моя книжка»))
Мені дуже сподобалось, що тут короткі оповідання є повноцінними історіями, які дуже легко читаються. Стиль авторки мені також дуже імпонує. Кожна історія зачіпає якийсь важливий елемент гендерної нерівності та різниці досвідів. Деякі оповідання змусили мене умилятися, деякі посміхатися, а деякі були направду болючими. Мені неймовірно сподобалось різноманіття фантастичних персонаж_ок, якими наповнені оповідання.
Наостанок хочу сказати, що їз задоволенням стежитиму за авторкою і буду рада читати не лише її оповідання, а й довші твори, якщо, звісно, вони будуть.
Мені дуже сподобалось, що тут короткі оповідання є повноцінними історіями, які дуже легко читаються. Стиль авторки мені також дуже імпонує. Кожна історія зачіпає якийсь важливий елемент гендерної нерівності та різниці досвідів. Деякі оповідання змусили мене умилятися, деякі посміхатися, а деякі були направду болючими. Мені неймовірно сподобалось різноманіття фантастичних персонаж_ок, якими наповнені оповідання.
Наостанок хочу сказати, що їз задоволенням стежитиму за авторкою і буду рада читати не лише її оповідання, а й довші твори, якщо, звісно, вони будуть.
March 1, 2024
Збірка елегантних феміністичних казок, на диво гарних. У авторки прекрасна уява і пише вона добре, це легко і цікаво читати, навіть не зважаючи на тему. Деякі оповідання залюбки б почитала у вигляді більш крупної форми.
Тут у нас і дискримінація жінок-йєті у спорті, і гостре питання "закляття", що жере "не таку" жінку у суспільстві, дещо жартівливий жахастик про місячні; приклад того, що буває з режисерами-шовінистами і з тими, кого проковтнув дракон; оповідка з життя зубної феї, що вкрай потребує профсоюзу, або гномки, що наважується радикально змінити спосіб життя заради свободи.
Можливо, хтось скаже, що теми дещо прямолінійні, але знайдуться інші, які всерйоз замисляться. Бо вони чесні і болючі, ці теми.
З іноземних аналогів, на які теж було б добре звернути увагу, це безсумнівно Кармен Марія Мачадо і Марго Ланаган.
Тут у нас і дискримінація жінок-йєті у спорті, і гостре питання "закляття", що жере "не таку" жінку у суспільстві, дещо жартівливий жахастик про місячні; приклад того, що буває з режисерами-шовінистами і з тими, кого проковтнув дракон; оповідка з життя зубної феї, що вкрай потребує профсоюзу, або гномки, що наважується радикально змінити спосіб життя заради свободи.
Можливо, хтось скаже, що теми дещо прямолінійні, але знайдуться інші, які всерйоз замисляться. Бо вони чесні і болючі, ці теми.
З іноземних аналогів, на які теж було б добре звернути увагу, це безсумнівно Кармен Марія Мачадо і Марго Ланаган.
August 31, 2023
Ну що, вітаю, - перша ластівка пристойної сучасної фемінистичної прози (окремі оповідання Калитко не рахуємо - тут ціла збірка).
Сподобалось як авторка досить впевнено створила свій казковий магічний світ, загальний для майже усіх оповідань, з такими легенькими великодками.
Це ще не Кірбі, не Мачадо і навіть не Рупеньян, але даю авансом 5 зірочок з надією, що авторка залишить фентезійну складову в цій збірці і перейде на інший щабель з реального життя. Або ні.
Сподобалось як авторка досить впевнено створила свій казковий магічний світ, загальний для майже усіх оповідань, з такими легенькими великодками.
Це ще не Кірбі, не Мачадо і навіть не Рупеньян, але даю авансом 5 зірочок з надією, що авторка залишить фентезійну складову в цій збірці і перейде на інший щабель з реального життя. Або ні.
March 15, 2025
Цікава збірка коротких фентезійних оповідань. Читається легко. Деякі дуже цікаві, деякі з очікуваним сюжетним поворотом.
Найбільше сподобалися «Неспалені відьми» та «Китовий ліс» та «Щоденник однієї подорожі».
Найбільше сподобалися «Неспалені відьми» та «Китовий ліс» та «Щоденник однієї подорожі».
May 26, 2025
Коли в літературі з’являється емпатичний голос, то у руки читача потрапляє така чудова збірка оповідань як «У скляному лісі»
Історії авторки прості за змістом: вона поміщає жіноче повсякдення та проблеми патріархального суспільства у фантастичний контекст. Так ми отримуємо оповідання про знецінення праці зубних фей, обмеження участі жінок у Лізі сноубордистів, де зрештою її перемогу тлумачать через «розкішні принади та шикарний костюм», який змушує чоловіків танути, чи бажання гномки заховатися у чоловіче тіло, щоб вільно подорожувати.
Тут ви не знайдете чарівного принца, який приходить на допомогу, бо сила жінок у взаємопідтримці та сестринстві. Хто б ще порятував жінок з черева дракона чи відновив справедливість у Білому замку, якби не вони самі?!
У кожному тексті присутня метафора скла (скляні стелі, скляні кулі чи скляні жінки), найбільше мені вона сподобалась у «Атлантиді»:
«Не дозволяйте собі ставати невидимими жінками. Ви теж можете перетворитися на скло. І якщо бачите якусь жінку, яка потроху стає невидимою, — подумайте про неї. Скажіть їй «дякую», поки вона готує вам їжу або застилає вашу постіль. І так ви врятуєте її від скляного, прозорого життя. Бо якщо вона стане скляною, то перетвориться на місце для накопичення образ. І думок та слів, які могла б сказати, але не сказала. А потім жінка-невидимка може вибухнути і поранити всіх довкола скляними друзками, але передусім — себе»
Історії авторки прості за змістом: вона поміщає жіноче повсякдення та проблеми патріархального суспільства у фантастичний контекст. Так ми отримуємо оповідання про знецінення праці зубних фей, обмеження участі жінок у Лізі сноубордистів, де зрештою її перемогу тлумачать через «розкішні принади та шикарний костюм», який змушує чоловіків танути, чи бажання гномки заховатися у чоловіче тіло, щоб вільно подорожувати.
Тут ви не знайдете чарівного принца, який приходить на допомогу, бо сила жінок у взаємопідтримці та сестринстві. Хто б ще порятував жінок з черева дракона чи відновив справедливість у Білому замку, якби не вони самі?!
У кожному тексті присутня метафора скла (скляні стелі, скляні кулі чи скляні жінки), найбільше мені вона сподобалась у «Атлантиді»:
«Не дозволяйте собі ставати невидимими жінками. Ви теж можете перетворитися на скло. І якщо бачите якусь жінку, яка потроху стає невидимою, — подумайте про неї. Скажіть їй «дякую», поки вона готує вам їжу або застилає вашу постіль. І так ви врятуєте її від скляного, прозорого життя. Бо якщо вона стане скляною, то перетвориться на місце для накопичення образ. І думок та слів, які могла б сказати, але не сказала. А потім жінка-невидимка може вибухнути і поранити всіх довкола скляними друзками, але передусім — себе»
September 1, 2023
Невеличка, але дуже потужна добірка оповідань-казок, які за допомогою казкових декорацій і зміщеного кута зору розкривають найболючіші системні проблеми жіноцтва. І підсвічують проблему так, що її неможливо не помітити і не відчути її несправедливість. До того ж у авторки добре виходить працювати саме з формою казки: і мова (дуже соковита, яскрава, і точна за влучним вибором слів), і стилістичні акценти – все працює на те, що так, це казочка; а потім раптом розкривається феміністичний підтекст – і подекуди мене вражало аж до вау-ефекту. Цікаво було вгадувати, куди авторка веде, яку проблему підсвічує – і до якого фіналу (від цілковитого гепі-енду до безпросвітної туги виведе історія).
І самі проблеми, про які варто (ще і як!) говорити:
-обмеження від соціальних очікувань і гендерних ролей і знецінення в родині;
-уміння приймати власні рішення, здатність чинити спротив, співпраця з іншими;
-відповідальність за тих, хто під твоєю опікою, нездатність більшості дорослих постави��ися до слів дівчинки всерйоз, віднайдення власного голосу;
-скляна стеля на роботі;
-як медіа формують і підтримують стереотипи, які геть не схожі на реальне життя;
-невидима обслуговуюча праця;
-вкрай низька обізнаність чоловіків у тому, як працює жіноче тіло;
-затяжна рутина і бажання вирватися з неї;
-неможливість вільно пересуватися у просторі без сотень додаткових обмежень і засторог;
-токсична маскулінність і як вона ранить усіх;
-як ведеться жінкам у спорті, особливо «умовно чоловічому»;
-культ худоби і РХП (чи не найтрагічніша історія);
-шлюби дорослих чоловіків з дітьми.
І самі проблеми, про які варто (ще і як!) говорити:
-обмеження від соціальних очікувань і гендерних ролей і знецінення в родині;
-уміння приймати власні рішення, здатність чинити спротив, співпраця з іншими;
-відповідальність за тих, хто під твоєю опікою, нездатність більшості дорослих постави��ися до слів дівчинки всерйоз, віднайдення власного голосу;
-скляна стеля на роботі;
-як медіа формують і підтримують стереотипи, які геть не схожі на реальне життя;
-невидима обслуговуюча праця;
-вкрай низька обізнаність чоловіків у тому, як працює жіноче тіло;
-затяжна рутина і бажання вирватися з неї;
-неможливість вільно пересуватися у просторі без сотень додаткових обмежень і засторог;
-токсична маскулінність і як вона ранить усіх;
-як ведеться жінкам у спорті, особливо «умовно чоловічому»;
-культ худоби і РХП (чи не найтрагічніша історія);
-шлюби дорослих чоловіків з дітьми.
June 8, 2024
Як справедливо зазначають у відгуках: це збірка оповідей, а отже враження будуть нерівномірні — якісь історії сподобаються, якісь повністю пройдуть повз. Але в цілому те, що я читала книгу пів ночі (попри маленький обсяг і величезні поля текст плотненький, цю книгу не пролистаєш на раз-два), свідчить про те, наскільки вона мені зайшла.
«Гарпійськ» (з його страшними амулетами), «Снігові перегони» (з коментарями про красу тримання на скляній дошці на ковзанах над калюжею крові) і «Щоденник однієї подорожі» (про цю таку хоробру гномську дівчинку) — дуже відгукнулися. І «Неопалимі відьми» теж, хоч історія й має дуже стійкий вайб «Damsel in Distress» (для мене не мінус).
А от «Один день у чаростудії» — ну тут жеж навіть не продюсер лайно, а всі, хто мовчки «просто робив свою роботу» на чолі з асистенткою.
І ще «Кінцуґі» про големів чарівна — цільна, трохи сумна і прекрасна, як зимовий ранок на ґанку хатинки у пагорбах.
«Гарпійськ» (з його страшними амулетами), «Снігові перегони» (з коментарями про красу тримання на скляній дошці на ковзанах над калюжею крові) і «Щоденник однієї подорожі» (про цю таку хоробру гномську дівчинку) — дуже відгукнулися. І «Неопалимі відьми» теж, хоч історія й має дуже стійкий вайб «Damsel in Distress» (для мене не мінус).
А от «Один день у чаростудії» — ну тут жеж навіть не продюсер лайно, а всі, хто мовчки «просто робив свою роботу» на чолі з асистенткою.
І ще «Кінцуґі» про големів чарівна — цільна, трохи сумна і прекрасна, як зимовий ранок на ґанку хатинки у пагорбах.
December 13, 2025
Я вражена яскравою, оригінальною і сміливою фантазією авторки. Для кожної історії вона створює цілий світ - реклама засобу від менструального болю з мантикорою в головній ролі, яку намагаються підфарбувати й зробити мілашкою; зубні феї, які змушені з боєм добувати дитячі зуби за мінімальну зп; гномка, яка після втрати родини вирішує пожити в чоловічому тілі. Дуже різні й дуже прикольні історії, які говорять про цілий набір несправедливостей, з якими щодня стикаються жінки.
Книжка мені сподобалась, але краще читати по одному оповіданню за раз. Відсилання до жіночого досвіду дуже очевидні, тож коли я читала по кілька підряд, приунивала від такої кількості срані в житті(
Книжка мені сподобалась, але краще читати по одному оповіданню за раз. Відсилання до жіночого досвіду дуже очевидні, тож коли я читала по кілька підряд, приунивала від такої кількості срані в житті(
July 10, 2023
читацька проза, усі сюжети знайомі, більшість щось нагадують, але вторинне - не значить неталановите, відірватися важко, хоч завершення часто передбачувані, умовні казки для дорослих, казкові істоти в суворій реальності. жіночий досвід боротьби за свої права і себе, скло як метафора жіночності, крихка сила, м'яка влада, прозора матеріальність, нерідко драматична, але натхненна, адже "нас тут триста як скло..."
March 7, 2025
На превеликий жаль цікаві та важливі концепти ідеї, метафори та посили поховані під поганим виконанням. Майже кожне оповідання відчувається або сирим, або недотягнутим, або їм не вистачає місця розвернутися. Інколи "сюжетні" повороти та метафори прям ультра очевидні.
Був би я років на 4-5 молодший то може б мені і зайшло б, а так хочеться просто віддати тексти назад авторці на доопрацювання, бо шкода цікаві ідеї, яким не вдалось розвинутись.
Був би я років на 4-5 молодший то може б мені і зайшло б, а так хочеться просто віддати тексти назад авторці на доопрацювання, бо шкода цікаві ідеї, яким не вдалось розвинутись.
July 17, 2023
Загалом сподобалося, хоч я й надаю перевагу науковій фантастиці перед фентезі. Мій фаворит -- оповідання про гарпій.
November 23, 2025
Правдиві казки нашого часу. Гадаю, кожній дорослій дівчинці варто було б їх почитати. А хлопчикам - зрозуміти.
Displaying 1 - 27 of 27 reviews