Ця книга – моє знайомство (дуже незаплановане і спонтанне знайомство) з автором, і вийшло воно дуууже цікавим, у більшості завдяки пану Геррері (персонаж з поїхавшим дахом), Патроні (крутий дядько-механік, який все розрулює навіть поза межами аеропорту) і пані Квонсетт (колоритна жіночка, яка зайцем літає у різні країни і має мільйон історій за плечима). Кінець 1960-х, міжнародний аеропорт в безіменному місті, січень, сніговий буран. На фоні стихійного лиха якраз і відбуваються основні події цього роману.
Знаєте, є книги в яких головну роль грає не якийсь персонаж, а певне місце – "аеропорт" саме така книжка, бо в ній все крутиться навколо однієї події і одного місця. Великий аеропорт маленького містечка живе своїм життям і власними інтригами. У ньому відбуваються зміни, назрівають скандали і сімейні мелодрами, люди живуть і помирають, скоюють злочини, хочуть скоїти самогубство, задумуються над тим, чи народжувати дітей. За сім годин життя аеропорту, що описані в книзі, відбувається стільки всього, стільки пристрастей, почуттів, думок, бажань, що легко заплутатись. Але автор дуже неспішно веде свою розповідь, і у кожної події є власна передісторія і власний кінець.
У цій книзі надзвичайно багато персонажів. При тому, що про кожного ми дізнаємось не лише ім'я, а й історію життя, всі його/її внутрішні переживання і страхи, кожний персонаж має власну біографію, ріст та розвиток. Кожний названий герой "Аеропорту" протягом подій книги приймає важливе для себе рішення, хтось помирає, а хтось навпаки залишається живим. Персонажів дійсно багато, на початку я плуталася та ближче до середини полюбила майже кожного, адже всі вони різні і всі доволі цікаві. І що цікаво, тут не було конкретного поділу на хороших і поганих, всі герої – просто люди з власними перевагами та недоліками і з власними тараканами в голові.
З цікавого: у романі багато технічних і "внутрішніх" моментів життя великого аеропорту. В найдрібніших подробицях описується робота диспетчерів і пілотів, механіків і стюардес, будова аеропорту і його робота (саме зсередини), і ще багато дрібниць на які зазвичай взагалі не звертаєш уваги як пасажир. Це допомагає більше поринути у атмосферу книги і зрозуміти деякі вчинки персонажів.
Складні погодні умови додали свого особливого шарму історії. Показали згуртованість працівників і колективну роботу не тільки різних відділів одного аеропорту, а й колективність взагалі усіх аеропортіві їх працівників, та й загалом як все відбувається всередені авіаіндустрії під час несприятливих погодних умов.
Мені сподобалось. Правда місцями хотілося трохи пришвидшити розвиток подій (особливо на початку книги), а ще не дуже зрозуміла кінець книги (відкриті закінчення передають привіт усім хто їх не любить). З одного боку, це прикольно, бо можемо самі надумати як там далі будуть справи у героїв і вигадати безліч варіантів закінчень, а з іншого – це засмучує, бо залишається присмак незавершеності історії. Хоча на цей раз історія кожного героя отримала своє більш-менш пояснене закінчення, і кожен з персонажів прийшов до якоїсь стабільності у житті.
"аеропорт" до останніх сторінок тримає у напрузі, не дає передихнути і змушує замислюватись над подальшим розвитком подій (найчастіше це було щось накшталт: "встигнуть чи ні?!", "рване чи обійдеться??"). Однозначно рекомендую любителям спокійного початку і динамічного кінця, любителям авіаперельотів і просто всім, кого зацікавив цей відгук.