привіт товариству анонімних книжкових прокрастинаторів,
я Олеся і я нарешті дочитала «Creative Personal Branding» від Юрґена Саленбахера. 📘
два місяці назад занурилася в цю розрекламовану книжку наодинці в «Інтерсіті». знаєте, в тій інтимній самотності, яку дає тільки шум потяга, відсутність інтернету та нестримне бажання втекти подалі від поетично абсурдного слайдшоу на екрані. бо хто ж не хоче побачити, як дівчина здивувала інтернет оригінальним рецептом, а юнак поділився цікавим лайфхаком в мережі?
словом, взяла, засіла, проковтнула за дорогу пів книжки, миттєво закохалася, опублікувала хвалебну сторіз, охолола, возненавиділа, забула, облаяла у статті для «Wonderzine», скривилася, помирилася, дочитала.
і скажу я вам, не все так погано. книжка — структурований франкенштейн з усіх аксіом з побудови бренду (як особистого, так й комерційного), які ви й так знаєте, але не проти зайвий раз почути ще раз.
про те, чому важливо будувати особистий бренд у період буму креативної економіки;
про те, що при формуванні стратегії важливо орієнтуватись не просто на цільову аудиторію, а на людей з конкретною ментальністю;
про те, як візуалізовувати суть своєї ідентичності (шрифт, стиль сайту, зображення, шаблони презентації, листи подяки);
та про те, що у Йоганна Вольфганга фон Ґете (саме того, що написав «Фауста») є книжка про філософію дизайну «Теорія кольору» і нам всім терміново треба її прочитати. 💙
книжка-копняк для тих, кому він потрібен.
але потрібен він точно не всім.
7/10