ЇЇ звуть редька, вона мріє про мандри, але відстань від нудної роботи до нового життя виявляється довшої за кілька авіаперельотів, складнішою за гімалайське сходження і виснажливішою за кисневе голодування. А спочатку вона відкриє саме ту коробку..
Irena Karpa (Ірена Карпа) graduated from the Kyiv National Linguistic University, majoring in English and French. Since 1997 she has been the front woman of the Qarpa band, specializing in a fusion of industrial music, punk-rock, hardcore and psychedelic trip-hop. Her first novel Znes Palionogo was published in 2000. After a long trip to the Southern Asia, she published another novel Freud would weep which was nominated for a prestigious prize. Since 2005 Irena has been working as a host at several major Ukrainian TV-channels and acting as a model for Playboy and Penthouse. Irena Karpa was named the WRITER OF THE YEAR-2005. Freud would cry was the finalist of Book of the Year award of the BBC Ukraine.
Тоді Карпі начеб поставили виклик: про себе ти пишеш - ну-ну, а вигадати сюжет повністю - хіба зможеш? Сюжет - змогла. Сюжет вийшов гармонійний і загрібастий: герої постійно кудись ідуть, щось шукають, і ніхто не знає, що саме, і хочеться нарешті взнати. Кода - вдалася, не злила. Колорит, подорожні нотатки - було би дивно, якби не вдалося. А головні герої - під питанням. Ще розглядаючи комікс, я подумала: от художниця над дівчинкою попрацювала, дівчинка в різних ракурсах. А обличчя хлопця - тупо копіпастом скрізь - ну як так можна? А потім, читаючи, зрозуміла, чому так. Він і в тексті схематичний. Як би сказати... Дівчинка - це сама Карпа, як не крути. А хлопчик - це ніби її ідеальне доповнення. Не в тому сенсі, що ідеальна пара - а саме доповнення. Він починає активно діяти тільки тоді, коли Редька не знає, як викрутитися з ситуації або сама цього хоче. В рештах випадків він бездіяльний, так, рюкзак носить.
Дуже атмосферна історія, яка потрапила мені в руки саме вчасно. Діалог з буддизмом удався, попри певні сюжетні прогалини та одноманітність діалогів. Шкода, що другий за значенням герой, якому відведено так багато місця в романі, не отримав повноцінної розв'язки своєї лінії. Та й деякі інші персонажі видалися дещо схематичними та "бальзаківськими". Гімалайські пейзажі дуже добре допомогли відволіктися від карантинної буденності.
Чудова книжка, аби вбити кілька годин у літаку. Особливо якщо ви вже були в Непалі. Але загалом нічого особливо. Набір тексту який не огидно читати, але й літературою назвати важко.
сюжет закручен прикольно, но лично я больше удовольствия получаю от ее автобиографичных произведений, а вообще, люблю эту женщину во всех ее проявлениях ))