What do you think?
Rate this book
Vertige
Certains secrets sont inavouables, mais serions-nous prêts à mourir pour les cacher ?
Un homme se réveille au fond d'un gouffre, au cœur d'un environnement hostile, deux inconnus et son fidèle chien comme seuls compagnons d'infortune. Il est enchaîné au poignet, l'un des deux hommes à la cheville et le troisième est libre, mais sa tête est recouverte d'un masque effroyable, qui explosera s'il s'éloigne des deux autres. Qui les a emmenés là ? Pourquoi ? Bientôt, une autre question s'imposera, impérieuse : jusqu'où faut-il aller pour survivre ?
Pour son 10e roman, Franck Thilliez réussit un tour de force dans ce huis clos étouffant et glacial à la fois, où il joue à décortiquer l'âme humaine confrontée aux situations de l'extrême. Sans jamais épargner son lecteur, manipulé jusqu'à la dernière ligne, et, qui sait, peut-être plus encore...
Un homme se réveille au fond d'un gouffre, au cœur d'un environnement hostile, deux inconnus et son fidèle chien comme seuls compagnons d'infortune. Il est enchaîné au poignet, l'un des deux hommes à la cheville et le troisième est libre, mais sa tête est recouverte d'un masque effroyable, qui explosera s'il s'éloigne des deux autres. Qui les a emmenés là ? Pourquoi ? Bientôt, une autre question s'imposera, impérieuse : jusqu'où faut-il aller pour survivre ?
Pour son 10e roman, Franck Thilliez réussit un tour de force dans ce huis clos étouffant et glacial à la fois, où il joue à décortiquer l'âme humaine confrontée aux situations de l'extrême. Sans jamais épargner son lecteur, manipulé jusqu'à la dernière ligne, et, qui sait, peut-être plus encore...
308 pages, Kindle Edition
First published October 13, 2011
85 people are currently reading
2344 people want to read
About the author
Franck Thilliez
137 books1,698 followersFranck Thilliez is the author of several bestselling novels in his native France, where he lives. Thilliez was a computer engineer for a decade before he began writing.
Syndrome E, is his first novel to be published in the United States. Several of his books were made into films : La chambre des morts (2007), Ligne de mire (2014) and Obsession(s) (2009)
Syndrome E, is his first novel to be published in the United States. Several of his books were made into films : La chambre des morts (2007), Ligne de mire (2014) and Obsession(s) (2009)
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 30 of 415 reviews
August 31, 2024
Більше дописів та інфи в моєму авторському блозі - "Ласкаво просимо в Касл-Рок, штат Мен"
"Запаморочення" Франка Тільє - це карколомний атракціон серед трилерів, перлина, яку я нарешті знайшов і тепер з впевненістю зможу радити кожному.
Атмосфера. Замкнений простір глибокої печери створює саме таку напругу, яка прекрасно працює. Я з перших сторінок був захоплений цією гнітючістю і безнадією. А градус подій невпинно ріс, що змушувало читати ще швидше.
Герої. Те, що головна таємниця так чи і інакше пов'язана з протагоністом, Жонатаном Тув'є, не викликало в мене жодних сумнівів, як і те, що вірити йому теж не варто. Мішель та Фарід теж довіри жодної в мене не викликала. Їх відносини важко описати словами - вони намагались виживати разом попри повну недовіру.
Сюжет. Купа питань вже на початку. Ще більше питань далі. Мінімум отриманих відповідей. Головоломка не складається, не слухається, не дається. Лише в кінці я почав реально складати елементи історії, щоб отримати правду. Кінцівка - саме те, що я і очікував.
Насправді, мені завжди важко писати, коли книга мені дуже-дуже заходить. Тут - потрапляння в саму ціль. Потужно, моторошно, несподівано, заплутано.
"Запаморочення" Франка Тільє - це скарб. Тепер хочу "Пазл" - його теж треба обов'язково прочитати.
"Запаморочення" Франка Тільє - це карколомний атракціон серед трилерів, перлина, яку я нарешті знайшов і тепер з впевненістю зможу радити кожному.
Атмосфера. Замкнений простір глибокої печери створює саме таку напругу, яка прекрасно працює. Я з перших сторінок був захоплений цією гнітючістю і безнадією. А градус подій невпинно ріс, що змушувало читати ще швидше.
Герої. Те, що головна таємниця так чи і інакше пов'язана з протагоністом, Жонатаном Тув'є, не викликало в мене жодних сумнівів, як і те, що вірити йому теж не варто. Мішель та Фарід теж довіри жодної в мене не викликала. Їх відносини важко описати словами - вони намагались виживати разом попри повну недовіру.
Сюжет. Купа питань вже на початку. Ще більше питань далі. Мінімум отриманих відповідей. Головоломка не складається, не слухається, не дається. Лише в кінці я почав реально складати елементи історії, щоб отримати правду. Кінцівка - саме те, що я і очікував.
Насправді, мені завжди важко писати, коли книга мені дуже-дуже заходить. Тут - потрапляння в саму ціль. Потужно, моторошно, несподівано, заплутано.
"Запаморочення" Франка Тільє - це скарб. Тепер хочу "Пазл" - його теж треба обов'язково прочитати.
November 26, 2023
se il finale che il mio cervello ha architettato corrisponde al finale effettivo del romanzo... tanta, tantissima roba
un testo cinematografico, pieno di suspense e di plot twist, di bugie e verità, di sofferenza e speranza
il finale.
il finale è geniale, subdolo.
ogni piccolo dettaglio conta, ricordatelo, perché non tutto è come sembra.
è il brivido d'inchiostro perfetto per questo periodo, un ottimo motivo per arrivare fino all'una, alle due, alle tre di notte con gli occhi incollati alle pagine, alla ricerca di un briciolo di verità, di senso
un giochino pianificato ad arte, che mi ha veramente stravolta ed incuriosita!
l'ho appena terminato, e ho ancora ogni piccolo dettaglio che mi ronza per la testa
un testo cinematografico, pieno di suspense e di plot twist, di bugie e verità, di sofferenza e speranza
il finale.
il finale è geniale, subdolo.
ogni piccolo dettaglio conta, ricordatelo, perché non tutto è come sembra.
è il brivido d'inchiostro perfetto per questo periodo, un ottimo motivo per arrivare fino all'una, alle due, alle tre di notte con gli occhi incollati alle pagine, alla ricerca di un briciolo di verità, di senso
un giochino pianificato ad arte, che mi ha veramente stravolta ed incuriosita!
l'ho appena terminato, e ho ancora ogni piccolo dettaglio che mi ronza per la testa
April 4, 2022
Трилер дуже сподобався, сюжет нібито простий, але постійно тримає в напрузі. Зовсім неочікувана кінцівка. Майстерно передано всі емоції, відчуття персонажів, зокрема, головного - Жонатана Тув'є. Глибоко психологічний трилер, один з найкращих прочитаних мною цього року і в цьому жанрі.
April 12, 2015
Wouuuu du bon thriller .. L'un de ces livres qui vous embarque dans des endroits où vous n'êtes jamais allés, tout en vous plongeant dans une synergie d'ambition, de candeur, d'espoir, de persévérance, de détermination et de peur sans limite. Une avalanche de soupçons grandissants au fil des pages .. de quoi se donner le Vertige. Un thriller psychologique dont la fin vous laisse en plan, une fin à la "Shutter island" si vous voyez ce que je veux dire, même ayant fermer le livre je n'ai pas cessé d'y penser. A LIRE!
January 5, 2024
Un thriller psicologico estremamente cruento, ansiogeno e claustrofobico.
Jonathan si risveglia intontito in fondo a una grotta. Insieme a lui ci sono due sconosciuti: Farid e Michel. Jonathan è incatenato al polso, Farid alla caviglia; Michel è libero, ma indossa una maschera di ferro, che esploderà se si allontana dagli altri due. Sulla schiena hanno tre biglietti con altrettante domande: «Chi sarà il ladro?», «Chi sarà il bugiardo?», «Chi sarà l’om*cida?».
Un libro che gioca con i suoi personaggi, ma soprattutto con il lettore e con le sue paure (del buio, dell’incertezza, degli spazi chiusi, …).
Estremamente disturbante e claustrofobico (sia per l’ambientazione che per il tipo di narrazione e per le descrizioni). I protagonisti non hanno idea di quello che gli accadrà, di quello che c’è fuori. Sono in balia di qualcuno, ma non sanno di chi, nè tantomeno perché. Tutto ciò si ripercuote sul lettore facendogli provare un senso di sof*ocamento e incertezza.
L’uomo in situazioni estreme fin dove potrebbe arrivare a spingersi? Quanto può essere forte l’istinto di sopravvivenza?
Non accade tantissimo, non ci sono infiniti colpi di scena. Potrebbe apparire lento, ma a me è arrivato dritto alla stomaco. Sentivo il freddo e il terrore che sentivano loro, i cattivi odori, l’orrore, l’incertezza. È stato come essere lì.
#Thilliez è stato eccezionale. Ha mantenuto la suspense altissima dalla prima all’ultima pagina basandosi quasi esclusivamente sulla psiche di tre personaggi e nient’altro. Sono nel fondo di una grotta, nel vuoto più totale. Ha trasformato il nulla in un capolavoro del genere.
L’epilogo è la chiave.
Dopo aver letto l’ultima pagina il mio cervello sentiva che qualcosa non tornava. E così l’ho riletto (l’epilogo, non tutto il libro 😅). Potrebbe sembrare un finale aperto, ma non lo è. Vi basterà soltanto prestare attenzione ai dettagli (soprattutto ad uno).
È stato il mio primo approccio a @franckthilliez
Ora recupererò ogni cosa abbia mai scritto/scriverà.
Prima lettura dell’anno ✔️
5 ☆
My Bookstagram account: loscrignodiaria
Jonathan si risveglia intontito in fondo a una grotta. Insieme a lui ci sono due sconosciuti: Farid e Michel. Jonathan è incatenato al polso, Farid alla caviglia; Michel è libero, ma indossa una maschera di ferro, che esploderà se si allontana dagli altri due. Sulla schiena hanno tre biglietti con altrettante domande: «Chi sarà il ladro?», «Chi sarà il bugiardo?», «Chi sarà l’om*cida?».
Un libro che gioca con i suoi personaggi, ma soprattutto con il lettore e con le sue paure (del buio, dell’incertezza, degli spazi chiusi, …).
Estremamente disturbante e claustrofobico (sia per l’ambientazione che per il tipo di narrazione e per le descrizioni). I protagonisti non hanno idea di quello che gli accadrà, di quello che c’è fuori. Sono in balia di qualcuno, ma non sanno di chi, nè tantomeno perché. Tutto ciò si ripercuote sul lettore facendogli provare un senso di sof*ocamento e incertezza.
L’uomo in situazioni estreme fin dove potrebbe arrivare a spingersi? Quanto può essere forte l’istinto di sopravvivenza?
Non accade tantissimo, non ci sono infiniti colpi di scena. Potrebbe apparire lento, ma a me è arrivato dritto alla stomaco. Sentivo il freddo e il terrore che sentivano loro, i cattivi odori, l’orrore, l’incertezza. È stato come essere lì.
#Thilliez è stato eccezionale. Ha mantenuto la suspense altissima dalla prima all’ultima pagina basandosi quasi esclusivamente sulla psiche di tre personaggi e nient’altro. Sono nel fondo di una grotta, nel vuoto più totale. Ha trasformato il nulla in un capolavoro del genere.
L’epilogo è la chiave.
Dopo aver letto l’ultima pagina il mio cervello sentiva che qualcosa non tornava. E così l’ho riletto (l’epilogo, non tutto il libro 😅). Potrebbe sembrare un finale aperto, ma non lo è. Vi basterà soltanto prestare attenzione ai dettagli (soprattutto ad uno).
È stato il mio primo approccio a @franckthilliez
Ora recupererò ogni cosa abbia mai scritto/scriverà.
Prima lettura dell’anno ✔️
5 ☆
My Bookstagram account: loscrignodiaria
December 1, 2023
Immaginatevi di svegliarvi all'improvviso in un baratro sotto terra, incatenati, senza sapere come siete arrivati lì, in presenza di due sconosciuti, tra cui uno che indossa una maschera di ferro. Inquietante, giusto? Questo è proprio quello che succede al protagonista di Vertigine, Jonathan Trouvier, ex alpinista che si ritrova in questa situazione a dir poco assurda e angosciante. Non solo si ritrova in questa grotta con degli sconosciuti e il suo cane, ma tutti e tre gli uomini hanno dietro la giacca una scritta particolare: chi è il ladro? Chi è Il bugiardo? Chi è l'omicida? Un enigma da risolvere e poco tempo a disposizione.
Poche volte mi sono ritrovata così angosciata e impaurita mentre leggevo un romanzo. Sono sicura di aver fatto almeno due o tre incubi a riguardo perché le scene descritte sono talmente grafiche che non vi usciranno più dalla testa.
In questo libro regna sovrana la paura in ogni singola pagina, ma è comunque impossibile smettere di leggere perché bisogna assolutamente scoprire di più. Lo stile dell'autore è estremamente accattivante e ti porta a divorare le pagine senza nemmeno che te ne accorga, rendendo possibile un completo isolamento dal mondo esterno. Lo stile è talmente suggestivo che durante la lettura è come trovarsi in questo baratro al freddo e al gelo. Io ho tempo di leggere principalmente la sera e vi dico sinceramente che avevo paura durante la lettura e mi sembrava di vivere sulla mia pelle le angosce dei protagonisti.
Una lettura che difficilmente si può scordare. Un finale a tratti aperto che ti impedirà di dormire. Cos’è successo davvero? Chi c’è dietro questa vicenda?
Poche volte mi sono ritrovata così angosciata e impaurita mentre leggevo un romanzo. Sono sicura di aver fatto almeno due o tre incubi a riguardo perché le scene descritte sono talmente grafiche che non vi usciranno più dalla testa.
In questo libro regna sovrana la paura in ogni singola pagina, ma è comunque impossibile smettere di leggere perché bisogna assolutamente scoprire di più. Lo stile dell'autore è estremamente accattivante e ti porta a divorare le pagine senza nemmeno che te ne accorga, rendendo possibile un completo isolamento dal mondo esterno. Lo stile è talmente suggestivo che durante la lettura è come trovarsi in questo baratro al freddo e al gelo. Io ho tempo di leggere principalmente la sera e vi dico sinceramente che avevo paura durante la lettura e mi sembrava di vivere sulla mia pelle le angosce dei protagonisti.
Una lettura che difficilmente si può scordare. Un finale a tratti aperto che ti impedirà di dormire. Cos’è successo davvero? Chi c’è dietro questa vicenda?
April 23, 2020
Книга читается легко. Написана неплохо, хоть и без лексических изысков.
Первая часть истории стойко подогревает читательский интерес, хоть эмоционально и не пронимает и на сто процентов и далеко не во всем кажется правдоподобной. История затягивает и хочется знать, чем дело кончится. Да только автор поворачивает сюжет так, что концовка в итоге провисает. Открытый финал из серии “понимай, как хочешь” только усиливает разочарование. Но да, недочитать было невозможно.
This book is the very definition of a page-turner. Well written, though not as blood chilling as I expected from that kind of story.
Some things haven't convinced me, nevertheless the story is addictive and you want to know how it will end. The twist of the plot and the understand-it-as-you-want finale could be frustrating. But you won't leave this book until you finish it.
Первая часть истории стойко подогревает читательский интерес, хоть эмоционально и не пронимает и на сто процентов и далеко не во всем кажется правдоподобной. История затягивает и хочется знать, чем дело кончится. Да только автор поворачивает сюжет так, что концовка в итоге провисает. Открытый финал из серии “понимай, как хочешь” только усиливает разочарование. Но да, недочитать было невозможно.
This book is the very definition of a page-turner. Well written, though not as blood chilling as I expected from that kind of story.
Some things haven't convinced me, nevertheless the story is addictive and you want to know how it will end. The twist of the plot and the understand-it-as-you-want finale could be frustrating. But you won't leave this book until you finish it.
October 6, 2018
Côté pile, on plonge en enfer, on subit le froid, la faim, l'isolement. Un vrai supplice. Côté face : l'action est lente et se déroule en huis clos, d'où un certain flottement. En gros, l'idée du roman est remarquable (climat anxiogène sur toute la ligne). On n'a peut-être pas le palpitant au bord de l'implosion, mais on ne moufte pas une seconde jusqu'au point final. Et là... on salue à nouveau la rouerie de l'auteur (vous jugerez à votre guise). Du moins, j'aime bien qu'on brouille les pistes jusqu'au bout !
http://blogclarabel.canalblog.com/arc...
http://blogclarabel.canalblog.com/arc...
December 4, 2023
Pubblicato in Francia nel 2011, Fazi porta in Italia uno dei thriller di Franck Thilliez più amati oltralpe: Vertigine.
Jonathan Touvier si risveglia con una catena al polso in un posto umido, freddo e buio. Insieme a lui c’è il suo cane, un altro uomo legato alla caviglia e uno con in testa una maschera di ferro. Sulla schiena hanno 3 biglietti con 3 domande: «Chi sarà il ladro?», «Chi sarà il bugiardo?», «Chi sarà l’omicida?».
Un gioco (e un libro) che strizza l’occhio al famoso film Saw per l’impostazione della trama e anche per la crudeltà delle azioni che chi ha letto altri thriller di Thilliez ha imparato a conoscere e - paradossalmente - ad apprezzare.
La narrazione è claustrofobica a causa sia dell’ambientazione sia della penna dello scrittore che riesce perfettamente a rendere l’aria rarefatta. Essendo però un contesto chiuso la dinamicità a disposizione dei personaggi è evidentemente limitata ma non per questo meno adrenalinica.
Perché ho sentito la necessità di specificare l’anno di pubblicazione originale? Perché dopo aver letto la trilogia, Vertigine perde parte della sua potenza originale. Non sono due storie sovrapponibili e paragonabili ma semplicemente si rimane parzialmente meno affascinati da ciò che ha preparato l’autore. Diciamo così 😉
È però un libro che mi è piaciuto, che mi ha tenuto incollato alle pagine e che sicuramente catturerà anche voi. Spero non come i nostri protagonisti 😜
Puoi trovare questa e altre recensioni sul mio profilo Instagram “I libri di Dede” www.instagram.com/ilibrididede o sul mio blog/sito www.ilibrididede.it 📚
Se non vuoi perderti neanche una recensione c’è anche il canale telegram: https://t.me/ilibrididede
Mi è stata inviata una copia gratuita di questo libro da parte della casa editrice che ringrazio.
Jonathan Touvier si risveglia con una catena al polso in un posto umido, freddo e buio. Insieme a lui c’è il suo cane, un altro uomo legato alla caviglia e uno con in testa una maschera di ferro. Sulla schiena hanno 3 biglietti con 3 domande: «Chi sarà il ladro?», «Chi sarà il bugiardo?», «Chi sarà l’omicida?».
Un gioco (e un libro) che strizza l’occhio al famoso film Saw per l’impostazione della trama e anche per la crudeltà delle azioni che chi ha letto altri thriller di Thilliez ha imparato a conoscere e - paradossalmente - ad apprezzare.
La narrazione è claustrofobica a causa sia dell’ambientazione sia della penna dello scrittore che riesce perfettamente a rendere l’aria rarefatta. Essendo però un contesto chiuso la dinamicità a disposizione dei personaggi è evidentemente limitata ma non per questo meno adrenalinica.
Perché ho sentito la necessità di specificare l’anno di pubblicazione originale? Perché dopo aver letto la trilogia, Vertigine perde parte della sua potenza originale. Non sono due storie sovrapponibili e paragonabili ma semplicemente si rimane parzialmente meno affascinati da ciò che ha preparato l’autore. Diciamo così 😉
È però un libro che mi è piaciuto, che mi ha tenuto incollato alle pagine e che sicuramente catturerà anche voi. Spero non come i nostri protagonisti 😜
Puoi trovare questa e altre recensioni sul mio profilo Instagram “I libri di Dede” www.instagram.com/ilibrididede o sul mio blog/sito www.ilibrididede.it 📚
Se non vuoi perderti neanche una recensione c’è anche il canale telegram: https://t.me/ilibrididede
Mi è stata inviata una copia gratuita di questo libro da parte della casa editrice che ringrazio.
January 24, 2025
2,5⭐️
Для мене цю книжку витягнув фінал, бо до останніх ста сторінок мене все розчаровувало.
Кінець був заплутаним, жорстким та непередбачуваним. Те, що треба для трилера.
Атмосфера книги дуже нагадувала першу частину «Пили».
Ні один із персонажів мені не сподобався. Нам просто зібрали декілька поганих людей в жахливих умовах, де вони почали вести себе ще гірше. Я за них не хвилювалася, тому події не викликали в мене особливих емоцій.
Сюжетна лінія з псом зайва, просто зіпсувала весь сюжет.
Всю книгу я думала, що це просто жорстокість заради жорстокості. Не було ніякого морального падіння, мук сумління, роздумів про правильність своїх вчинків.
Це насичена, жорстока, непередбачувана книга, яка мене, на жаль, не зачепила.
Для мене цю книжку витягнув фінал, бо до останніх ста сторінок мене все розчаровувало.
Кінець був заплутаним, жорстким та непередбачуваним. Те, що треба для трилера.
Атмосфера книги дуже нагадувала першу частину «Пили».
Ні один із персонажів мені не сподобався. Нам просто зібрали декілька поганих людей в жахливих умовах, де вони почали вести себе ще гірше. Я за них не хвилювалася, тому події не викликали в мене особливих емоцій.
Сюжетна лінія з псом зайва, просто зіпсувала весь сюжет.
Всю книгу я думала, що це просто жорстокість заради жорстокості. Не було ніякого морального падіння, мук сумління, роздумів про правильність своїх вчинків.
Це насичена, жорстока, непередбачувана книга, яка мене, на жаль, не зачепила.
June 16, 2014
Première fois que je lisais Franck Thilliez et je dois dire que je n'ai pas été déçu. Vertige est un excellent thriller psychologique, mélangeant survie et horreur à la fois. Un rythme très rapide, une évolution des personnages à couper le souffle, une fin incroyable et un besoin irrésistible de voir ce qui va se passer, tout cela fait de ce livre un franc succès. Bien hate de lire à nouveau cet auteur, mais Vertige à mis la barre assez haute pour les prochains.
August 8, 2016
Это было интересно, увлекательно.
September 12, 2025
DINGUERIE
C’est juste brillant, digne de shunter island. Un thriller qui fait froid dans le dos, un huis clos parfaitement maîtrisé.
Mais faut lire TOUT le livre jusqu’à la dernière page, prsq parfois j’étais un peu perdu j’étais genre WTF ?? Mais tout s’imbriquent et prend forme et fait sens et chaque détail compte enft
C’est juste brillant, digne de shunter island. Un thriller qui fait froid dans le dos, un huis clos parfaitement maîtrisé.
Mais faut lire TOUT le livre jusqu’à la dernière page, prsq parfois j’étais un peu perdu j’étais genre WTF ?? Mais tout s’imbriquent et prend forme et fait sens et chaque détail compte enft
February 12, 2019
Это было увлекательно, но концовка подкачала. Автор нагнетал всю книгу, а в итоге всё свел к банальщине, а ведь завязка была многообещающей.
October 29, 2022
Захопливий, гостросюжетний трилер, яким можна розбавити кілька вечорів.
November 6, 2023
4 ⭐
Abbastanza disturbante.
Forse il libro che per adesso mi è piaciuto di meno di Thilliez, però mamma mia, lui non si smentisce mai. 😱
Abbastanza disturbante.
Forse il libro che per adesso mi è piaciuto di meno di Thilliez, però mamma mia, lui non si smentisce mai. 😱
January 1, 2024
Protagonista Jonathan Towier. Ex alpinista di successo ed esperto in situazioni al limite, che si risveglia intontito ed incatenato all'interno di una grotta ghiacciata, buia ed isolata con il suo cane ed altri compagni di sventura. L'atmosfera è claustrofobica e la sopravvivenza difficile. Il romanzo porta ad una riflessione su cosa ci si spinga a fare costretti di fronte all'abuso.
(consigliato solo a stomaci forti).
(consigliato solo a stomaci forti).
December 25, 2020
Heel tof verhaal(tje).
November 22, 2023
Follia, genialità. Thriller psicologico profondo, fino alla fine. Tutto sembra vero, tutto sembra falso. Tutto sembra appeso a un filo. Un filo che ritorna al suo gomitolo svelando una trama che mette in dubbio. Genio genio, il GENIO del thriller psicologico.
December 1, 2023
mi sono sentita, e mi sento ancora, turbata, destabilizzata, incompresa.
March 31, 2021
“De kleur van het duister - Franck Thilliez”
🏔🏔🏔🏔
Wat een leuk verhaal! Wel heel kort, maar een leuk tussendoortje!
🏔🏔🏔🏔
Wat een leuk verhaal! Wel heel kort, maar een leuk tussendoortje!
December 6, 2023
Serve davvero una recensione? Basta leggere il libro per scoprire il genio dietro questa opera 😍 AGGHIACCIANTE.
February 21, 2025
Дуже динамічний і унікальний трилер, який не викликав у мене відчуття «вʼєтнамського флешбеку», що для цього жанру велика рідкість.
Сюжет закручений, інтрига тримається до самого кінця, я тільки ближче до фіналу почала розуміти, що до чого. А ще мені дуже сподобався їх ізоляція — я люблю трилери, де герої опиняються у замкненому просторі, а тут це було доведено до абсолюту.
І окремо хочу відзначити післясмак🤌
Ходила ще декілька днів думала про книгу, про те у що я більше вірю 🤫
Сюжет закручений, інтрига тримається до самого кінця, я тільки ближче до фіналу почала розуміти, що до чого. А ще мені дуже сподобався їх ізоляція — я люблю трилери, де герої опиняються у замкненому просторі, а тут це було доведено до абсолюту.
І окремо хочу відзначити післясмак🤌
Ходила ще декілька днів думала про книгу, про те у що я більше вірю 🤫
January 19, 2024
Троє напрочуд різних людей опиняються в обмеженому просторі, та ще й в нелюдських умовах:майже без їжі й води, без тепла, без доступу до світла та нездатністю вільно переміщатися. Колишній альпініст з багаторічним досвідом; молодий хлопчина-араб, якого виростила вулиця; кремезний дивак, спеціалізація якого - забій свиней. У кожного своє болісно минуле й таємниці, які якимось чином поєднують долі трьох. На що здатна людська свідомість в екстремальних умовах?
Роман просто неймовірний! Хоча це було очікувано, бо я впевнена, що Тільє просто не вміє писати погані тексти. Як і у "Пазлі" автор грає з читачем і напрочуд стирає лінію розмежування нереального, під кінець змушуючи щелепу відвернути, а мозок перевдягнутися сорочкою навиворіт. Ти сидиш в нерозуміння, як можна було так непомітно відвісити тобі смачного ляпаса. Виявляється, цей чоловік вміє це зробити не просто добре, а відмінно.
Герої усі по своєму бридотні, з кожним новим розділом нашарування цибулі зриваються усе більше, оголюючи нутрощі. Було неймовірно цікаво спостерігати за процесом виживання, проте майже нестерпно дивитися на втрату людської подоби. Багато неприємних епізодів(особливо моменти з тваринами, які я сприймаю дуже болісно, хоча розумію з самого початку, що так станеться, бо для того та тварина тут і прописана).
Книжка вписалася на 100 відсотків у зимову атмосферу. При прочитанні від тексту на фізичному рівні віяло крижаною холоднечею, так майстерно автор описував локації, думки та випробування героїв.
Кожен читач має можливість приміряти на себе роль людини у подібній ситуації та подумати про свої дії. Звісно, що сторонньому спостерігачу на дивані, у теплі важко осягнути той чи інший вчинок, але я замислилася не один раз над тим, а чи не вчинила б я так само? Адже коли стоїть питання життя, відключаються емоції, емпатія, логіка, і лишаються тільки тваринні інстинкти, головний із яких - вижити. "Виживання руйнує бар'єри свідомості" - думка влучна й то на, так що будьте обережні, кидаючи необережні слова або жести у бік людини, яка знаходиться на межі й втрачає надію...
Роман просто неймовірний! Хоча це було очікувано, бо я впевнена, що Тільє просто не вміє писати погані тексти. Як і у "Пазлі" автор грає з читачем і напрочуд стирає лінію розмежування нереального, під кінець змушуючи щелепу відвернути, а мозок перевдягнутися сорочкою навиворіт. Ти сидиш в нерозуміння, як можна було так непомітно відвісити тобі смачного ляпаса. Виявляється, цей чоловік вміє це зробити не просто добре, а відмінно.
Герої усі по своєму бридотні, з кожним новим розділом нашарування цибулі зриваються усе більше, оголюючи нутрощі. Було неймовірно цікаво спостерігати за процесом виживання, проте майже нестерпно дивитися на втрату людської подоби. Багато неприємних епізодів(особливо моменти з тваринами, які я сприймаю дуже болісно, хоча розумію з самого початку, що так станеться, бо для того та тварина тут і прописана).
Книжка вписалася на 100 відсотків у зимову атмосферу. При прочитанні від тексту на фізичному рівні віяло крижаною холоднечею, так майстерно автор описував локації, думки та випробування героїв.
Кожен читач має можливість приміряти на себе роль людини у подібній ситуації та подумати про свої дії. Звісно, що сторонньому спостерігачу на дивані, у теплі важко осягнути той чи інший вчинок, але я замислилася не один раз над тим, а чи не вчинила б я так само? Адже коли стоїть питання життя, відключаються емоції, емпатія, логіка, і лишаються тільки тваринні інстинкти, головний із яких - вижити. "Виживання руйнує бар'єри свідомості" - думка влучна й то на, так що будьте обережні, кидаючи необережні слова або жести у бік людини, яка знаходиться на межі й втрачає надію...
November 9, 2023
2,5 ⭐️ SPOILER ALERT!
Il mezzo punto lo do giusto per la scrittura ma finisce qui. Per me è un deciso no!
Non mi ha dato emozioni, non c’è stato pathos, anzi, in alcuni punti mi sono annoiata, non ci sono colpi di scena degni di nota, è un libro piatto. Ho aspettato 304 pagine per non arrivare a nulla.
Il finale non è chiaro al 100%, va un po’ a libera interpretazione del lettore, credo.
Però avevo capito fin da subito che si sarebbe andati a parare sul pazzo che si è immaginato tutto e che nulla di ciò che viene raccontato per 300 pagine sia vero. Onestamente sono delusa, è già il terzo libro che Thilliez scrive in questi termini, vedi “Puzzle” e anche “Labirinti”. Io direi anche basta!!
Ormai si è capito che la formula è: storia inverosimile dove al protagonista ne succedono di ogni e che alla fine si risveglia in un ospedale psichiatrico.
Direi che è uno schema abbastanza abusato e mi fa davvero arrabbiare perché questo autore mi piace parecchio e avrebbe, a mio parere, molte potenzialità per scrivere qualcosa che non si sia già letto e straletto.
Il mezzo punto lo do giusto per la scrittura ma finisce qui. Per me è un deciso no!
Non mi ha dato emozioni, non c’è stato pathos, anzi, in alcuni punti mi sono annoiata, non ci sono colpi di scena degni di nota, è un libro piatto. Ho aspettato 304 pagine per non arrivare a nulla.
Il finale non è chiaro al 100%, va un po’ a libera interpretazione del lettore, credo.
Però avevo capito fin da subito che si sarebbe andati a parare sul pazzo che si è immaginato tutto e che nulla di ciò che viene raccontato per 300 pagine sia vero. Onestamente sono delusa, è già il terzo libro che Thilliez scrive in questi termini, vedi “Puzzle” e anche “Labirinti”. Io direi anche basta!!
Ormai si è capito che la formula è: storia inverosimile dove al protagonista ne succedono di ogni e che alla fine si risveglia in un ospedale psichiatrico.
Direi che è uno schema abbastanza abusato e mi fa davvero arrabbiare perché questo autore mi piace parecchio e avrebbe, a mio parere, molte potenzialità per scrivere qualcosa che non si sia già letto e straletto.
This entire review has been hidden because of spoilers.
April 21, 2018
J’ai bien aimé ce livre même si l’intrigue est assez évidente et ne pas pas tant que ça surprise. On se doute assez rapidement de l’implication de Max dans cet séquestration machiavélique. Le final, simple et efficace de faire passer Jonathan pour fou est logique et bien monté. On aimerait connaître la suite, l’affrontement entre Max et Jo ? Ce dernier va-t-il réussir à prouver qu’il n’est pas fou ?
This entire review has been hidden because of spoilers.
February 28, 2023
Hm dommage. Je pense que même si je ne cherche pas à savoir ce qu’il va se passer, je me suis un peu habitué aux mécaniques de l’auteur et malgré moi, je m’y attends.
Ça reste quand même un roman assez ancien. Donc je pense que ça joue aussi sur les révélations qui, maintenant, sont assez courantes.
Ça reste quand même un roman assez ancien. Donc je pense que ça joue aussi sur les révélations qui, maintenant, sont assez courantes.
January 10, 2024
Для мене історії, які стосуються холоду і замерзання, дуже страшні, бо я того найбільше боюсь. Тому мені було цікаво читати, але і моторошно. Автор так гарно все прописав, що відчувала весь відчай героїв і уявляла себе разом з ними.
Сюжет класний, книга читається дуже швидко і хочеться дізнатись що ж вкінці. І цікаві вставки перед кожною главою, дуже пізнавальні
Сюжет класний, книга читається дуже швидко і хочеться дізнатись що ж вкінці. І цікаві вставки перед кожною главою, дуже пізнавальні
August 2, 2021
Decent, pretty messy thriller. Slightly long winded, but not very much. As with many similar novels, in my opinion, while reading, you better not turn on the brain but give it a rest, let the intellect meditate :-D so as not to guess ahead of time who is who :-) and not spoil your impressions.
November 13, 2023
VERAMENTE IL PEGGIORE
Trama lenta e monotona, con colpi di scena poco sorprendenti e un finale che lascia davvero l'amaro in bocca per quanto ambiguo (di fatto, una soluzione chiara non viene mai fornita). Veramente il peggiore di Thilliez.
Trama lenta e monotona, con colpi di scena poco sorprendenti e un finale che lascia davvero l'amaro in bocca per quanto ambiguo (di fatto, una soluzione chiara non viene mai fornita). Veramente il peggiore di Thilliez.
Displaying 1 - 30 of 415 reviews