The Spoiled Children

Les Boussardels #2

by Philippe Hériat

Agnesa Busardela ir dumpiniece. Viņa atšķiras no savas ģimenes, kurai pati galvenā ir nauda. Jaunā sieviete jūtas vientuļa savā ģimenē. Pēc diviem gadiem Amerikā, Agnesi mājās sagaida tikai ģimenes naidīgā attieksme.
Grāmatā paustas Agnesas jūtas un attieksme, kā arī ģimenes iekšējie konflikti.

Mass Market Paperback

First published July 21, 1939

About the author

Philippe Hériat was a multi-talented French novelist, playwright and actor.
Born Raymond Gérard Payelle, he studied with film director René Clair and in 1920 made his debut in silent film. Over the next fifteen years, he appeared in secondary roles in another twenty-five films including the 1927 Abel Gance masterpiece, Napoleon. In 1949 Hériat collaborated with film director Jean Delannoy to write the screenplay for the film Le Secret de Mayerling.

Philippe Hériat won the 1931 Prix Renaudot for his book L'Innocent. In 1939 he won the Prix Goncourt for Les Enfants gâtés, and the 1947 Grand Prix du roman de l'Académie française for Famille Boussardel.

In 1949 he was made a member of the Académie Goncourt, a position he held until his death in 1971. Hériat is buried in Père Lachaise Cemetery in Paris

Reviews

[Sawsan · Rating 3 out of 5]

رواية للكاتب الفرنسي فيليب إيريا نُشرت عام 1939, ونال عنها جائزة جونكور الأدبية في نفس العام
تبدأ بطلة الرواية بالعودة إلى الماضي .. آنييس الثائرة على أسرتها العريقة
الأسرة المُتخمة بالمال والتصنُع والمظاهر, والبعيدة عن الود والألفة والترابط
تحكي عن حياة أفراد الأسرة ودوافع المنفعة المخفية وراء تصرفاتهم ومؤامراتهم
لتنتهي الحكاية وهي تبدأ حياة جديدة في محاولة للتحرر من القيود والذكريات والأحزان
يتناول الكاتب تقاليد وأخلاقيات الطبقة الاجتماعية المُترفة التي تحتكم في تعاملاتها للمال والمصالح والرغبة في السيطرة
الرواية عادية ومع ذلك الأسلوب جميل ومعبر عن الشخصيات المختلفة بدقة
لكن اختيار العنوان غريب وبعيد عن حال الأبناء, فلا وجود لأي مظهر من مظاهر التدليل للأبناء في العائلات المحكي عنها في الرواية

[AiK · Rating 4 out of 5]

Во втором романе семейной саги Филипп Эриа более глубок в психологическом описании главной героини Агнессы Буссардель и членов ее семейства, чем первый. Кстати, именно за этот роман он получил Гонкуровскую премию. Она «белая ворона» и сильно отличается от своих родственников, давая иронические или осуждающие характеристики их действиям, например, замечая, что «Летоисчисление ведем с первого богатого Буссарделя». Автор порицает жестокость членов клана, в особенности тетю Эмму, фактически доведших до несчастного случая Ксавье. А все ради чего? Ради того, чтобы ребенок от чужака не унаследовал богатство Агнессы. До этого они выражали восторг по поводу женитьбы Ксавье и Агнессы Буссардель по той же причине, чтобы богатство осталось в семье, зная и умолчав, что Ксавье бесплоден. Эриа осуждает законы наследования старшим сыном для противодействия дроблению богатства, но дает объяснение этому закону, приводя в пример семейство матери Агнесс, где богатство было поделено между большим количеством отпрысков. Он подробно описывает процесс деления наследства между четырьмя наследниками по праву старшинства – старший имеет законные привилегии. Наверное, это было актуально для буржуазной Франции с большим слоем крупной и средней буржуазии. Семейство Буссарделей, которые в основном были маклерами и нотариусами, вряд ли можно отнести к крупной буржуазии. У нас в пост-советское время с проблемами деления наследства большинство пока не столкнулось.

[Nata Koval]

Друзі, я хотіла ставити 1, але вирішила, що це не дуже чесно. Бо книжку я не прочитала - не хотіла більше мучитись і витрачати час. Зупинилась на 93ій сторінці з 333ох. Погане я відчула з самого початку, оскільки від ідеї про стареньку леді, яка переповідає комусь молодому про свою юність-кохання-зітхання, у мене вже трохи око сіпається. До 93ої сторінки так нічого і не відбулося, самі лише натяки. Ну і стиль оповідання такий, що я не можу зрозуміти думку інколи в реченнях, а часом і цілими абзацами. До речі, я помітила, що найчастіше таке відбувається з перекладами франкомовних текстів. Цікава тенденція.
Ну власне, цьогорічному reading challenge я завинила одну книжку. Майте це на увазі)

[Markéta Doležalová · Rating 3 out of 5]

Knížku mám z krabice 'k rozebrání' z Boskovic a přečetla jsem si jí v Portugalsku. Má hezký plátěný obal a je to taková slaďárna, která je překvapivě odvážná a relatable na to kdy byla napsána.

[Trounin · Rating 3 out of 5]

В чём негативное влияние на человека мирного времени? Он развращается, становится самовлюблённым и забывает обо всех, кроме себя. Вот и Филипп Эриа, как раз накануне новой Мировой войны, перед её самым наступлением, написал роман о пресыщенных жизнью людях — про семейство Буссарделей. Их главная забота — накопить капитал, никуда в сущности его не вкладывая, кроме акций на бирже. Что от таких людей ждать? Ничего. Если от них и будет нечто исходить, то лишь безумие. Вот потому и произойдёт история, рассказанная Филиппом Эриа. Придётся сообщать от лица персонажа, мало похожего на прочих членов семьи, этакого третьесортного выродка, на небольшой срок покинувшего Францию и возвращавшегося назад. Что там теперь его ждёт? Кажется, об этом Эриа не знал сам, наполняя повествование по мере продвижения по сюжету.

(c) Trounin

[Aziza Aouhassi · Rating 4 out of 5]

décidément j'aime les histoires et celle ci a été déjà très bien contée . je ne vois par contre le lien entre le titre du roman et l'histoire faite d'efforts effrénés à être le seul auteur de sa propre histoire ..

[Ruda_sterlet Руда стерлядь · Rating 3 out of 5]

Це скоріше 3,5

По хронології - це другий роман циклу о сімʼї Буссардель.

Спочатку, я не могла зрозуміти, чому видали саме другу книгу циклу, де інші???, може тому, що «Зіпсовані діти» написана раніше 🤷‍♀️

Починається книга доволі банально, розповідь іде від першої особи - головної героїні Агнес, француженки з заможної родини, яка розповідає історію своєї молодості.

Поступово вимальовується контраст між життям в Америці та Франції, які сьогодні сприймаються як стереотипи.

Головна лінія - родина Буссарделів. Заможна, повна таємниць, де всі один одного не дуже то й люблять.

Але є те, чим всі вони одержимі - гроші. 💰

А оскільки головна героїня, не така як всі, і це їй все не цікаво (у нас ненадійний розповідач, і це важливо, бо у розповіді самої Агнес, дуже багато суперечностей, самозакоханості та егоїзму), вона відкриває для себе чуттєве життя у США, і повертається додому у Францію через 2 роки і поринає з головою в інтриги родини бо не така як всі

Філіп Еріа пречудово і дуже детально розповідає про спадкування статків, який був характерний для тодішнього суспільства Франції.

Щодо того, що це друга книга…

Можна читати її, як першу, бо перша частина це розповідь про батьків/тіток/дядь Агнес, минулому яких не дуже багато було виділено часу.

[Dandelion Heavenly · Rating 5 out of 5]

Рекомендую до прочитання . Гарно описана історія,нічого лишнього. Показана своєрідна культура багатих людей і їх залежність від статку. Як батьки ставлять пріоритет грошам аніж дітям.

[Victoria Balashova · Rating 5 out of 5]

«Зіпсовані діти»
Філіпп Еріа
Якою виросте дівчинка, якщо довгі роки її мати промовляє до неї: «Господи, яка ж ти поганенька, моя бідолашна»; якщо у величезній родині їй не знайдено місця?
🐝Агнес — спадкоємиця заможної сімʼї французьких комерсантів Буссардель. Буссарделі — родина, яка подібно до бджолиного рою, гуртується та гуде навколо тітки Емми; родина, що зберігає і примножує статки селекційними шлюбами всередині та, час від часу, із заможним оточенням; родина, де діти — племені коні та кобили, яким влучно підбираються пару для вдалого продажу й покриття; родина, де доля ще ненародженого немовляти вже впорядкована сімʼї; родина, якою керують гроші.
❤️‍🔥І лише Агнес — «бунтівниця, яка претендує на власне життя». Після двох років в Америці з трапа лайнера в Гаврі сходить інша молода жінка, ніж та самотньої дівчини, що колись покинула Францію. Тепер впевнена й норовлива, вона зімʼяла соромʼязливість і, хоч не в силі викинути сховала іі у власну кишеню, готова будувати барикади між собою і розбурханим роєм.
📜 Вцілому «Зіпсовані діти» — роман переосмислення: Європа 1939 р. на межі Другої світової війни, тривога та сумнів, ось-ось почнеться хода та грюкання армійських чобіт. Старий світ ось-ось остаточно потоне у власній слабкості та інфантильності. .

🏆 «Зіпсовані діти» один з серії романі про родину Буссардель, але саме за нього Філіпп Еріа в 1939 р. отримав Гонкурівську премію.

💶« Гроші — це початок моєї родини і її закінчення, це її рабство та її ідея.»

P.S. Агнес Буссардель — одна з моїх улюблених героїнь, поряд стоїть Скарлет ОʼҐара..))

[Eduardo Ramos · Rating 2 out of 5]

Most early Gouncourt prize winners have dated severely, and this is no exception (although this one is not that ancient; around this time or shortly after Camus; Genet and Sartre were in full swing). It starts interestingly, told in the first person by the female protagonist (although the author is male), a fluent English speaking French young woman in the US, revealing the contrasts between American and continental European sensitivities, which today mostly come across as stereotypical. Then it goes into the usual tedious loop of protagonist pondering if and whom to marry and what the cohort of relatives thinks about it.

[Jc · Rating 3 out of 5]

Bien qu’écrit avant Famille Boussardel ce livre en est la suite. Cette fois nous nous attachons à la petite-fille de Victorin, Agnès. Elle a 24 ans dans les années ’30 et est assez pimbêche. Ce qui la rend intéressante est qu’elle est en pleine révolte contre sa famille, insupportable je dois dire. La tante Emma est particulièrement bien croquée dans le genre bougeoise odieuse. Au début on ne sait pas très bien comment va s’orienter le livre et l’on a simplement un tableau assez long de la famille ; cela prend vie à partir du moment où Xavier rentre en scène. C’est admirablement bien écrit, à la première personne, et l’on pourrait croire que c’est écrit par une femme. Le déniuement final est inattendu et bien traité.