Tiden - den styrer alle menneskers liv! Men hva er egentlig tid?
Alt vi tenker, føler og gjør i livet, skjer i tiden, og i praksis vet vi hva tid er. Likevel har menneskene alltid slitt med å begripe tiden. I eldre samfunn betraktet man tiden som en guddom, senere har enkelte hevdet at den er noe fysisk, andre at den er noe mentalt. Er den kanskje ingen av delene, eller begge deler? Hva er forholdet mellom naturvitenskapenes og menneskenes opplevde tid? I "hva er TID" drøfter forfatteren tidens natur i lys av filosofi og andre fagdisipliner som fysikk, antropologi, historie, religion og litteratur. De ulike tilnærmingene er framstilt med et sikkert, samlende grep, og omfattende, komplekse problemstillinger forklares gjennom enkle tenkte og virkelige scenarier.
“…час - це людський горизонт минулого і майбутнього можливих теперішніх речей. Такий кут зору дає просте пояснення тому, над чим роздумували багато філософів часу: ми не можемо рухатися в часі таким самим чином, як рухаємося у просторі. Час просто цокає і йде, підсмикуючи нас за собою, хочемо ми цього чи ні. Цю надсилу можна сприймати як вираження нездатності контролювати обʼєктивний процес. Тоді ріка часу уявляється нестримним потоком, з якого людині не вибратися, якщо вона там опинилася. У такому випадку наша здатність рухатись у просторі свідчить про те, що простір певним чином субʼєктивніший за час. Простір принаймні не має над нами такої влади, як час. Але мені хочеться вірити, що протилежний погляд теж правдоподібний: якщо ми не можемо рухатися в часі, то це тому, що від часу, як і від долі, не втечеш, бо ми самі і є часом. Час - не річка, а ми самі; щось подібне каже й аргентинський автор Хорхе Луїс Борхес (1899-1986): “Ми зіткані з субстанції часу. Час - ріка, що відносить мене, але я сам є рікою. Час - тигр, що пожирає мене, але я сам є тигром. Час - вогонь, що спопеляє мене, але я сам є вогнем. Світ, на жаль, залишається дійсністю, а я, на жаль, Борхесом"
На украинском книга вышла в Издательстве Анетты Антоненко под названием «Що таке час?». Поможет разобраться с основными идеалистическими и материалистическими концепциями времени, не упустив имена св. Августина, Бергсона, Гуссерля, Хайдеггера, Рикера, Ньютона, Эйнштейна и нескольких других мыслителей.
Це виявилась хороша розумна для мене книжка, місцями складна.
Погоджуюсь, що час має фізичну, філософську, екзистенціальну, соціальну та історичну дійсності. На кожній із них автор зупиняється у окремій главі.
Сподобалось міркувати про виникнення годинника та дочасові цивілізації (які живуть без часу). Якщо прийняти твердження часового ідеалізму - переконання, що час не існує без свідомості, то виходить, що час вигадали самі люди, щоб координувати свою діяльність, орієнтуватись в життєвому просторі, в світі.
"Ми можемо бачити, чути, відчувати запах і смак, торкатися речей, але в нас нема окремого органу чуття для відчування часу" - це цікава думка, але все-таки якось ми його відчуваємо суб'єктивно. Мабуть відповідь слід шукати в інших книгах.
Важливий сенс для мене мали також наступні цитати: "Жити зараз у світлі майбутнього означає жити у світлі смерті, яка є частиною життя. Така свідомість майбутнього є усвідомленням власної смертності, що виявляється в настрої тривоги. Не йдеться передусім про свідомість того, шо ми живі зараз, не будемо жити в пізнішому моменті теперішнього. Це радше свідомість існування меж для людського; малого спалаху, що його ми разом із ек-статичним часом створюємо серед вічної темряви космосу"
"За загальною практикою, особа долає регулярні проміжки житейської послідовності подій у житті природи і людському житті, через що здобуває прямий, позачасовий контакт із божественими силами. Тож святий і мирський час відрізняються"
"Час настільки мінливий, шо можна засумніватися в його існуванні. Але цього не відбувається через таке явище як зміна. Бо хіба може існувати зміна за відсутності часу."
Цікавими були також відомості про еталони часу: "Рік прийнято визначати рухом Землі орбітою навколо Сонця, і одна секунда визначається як певна кількість коливань в атомі цезію".
Тема часу розкрита добре, з різних ракурсів і тому книга підійде всім кому вона цікава. Наприкінці є перелік додаткової літератури, для тих, хто бажає заглибитись у цю тему.
Реферат на тему часу. Виконавець - філософ сучасності. Матеріал - роботи філософів та науковців минулого. Було трошки забагато високої матерії, хоч я і люблю філософію