Твор лучыць у сабе рысы прыгодніцкага, дэтэктыўнага, жаночага і сацыяльнага раману. А яшчэ гэта раман пра Берасьце — якое было, якое ёсьць і якое будзе. Гэта захапляльная гісторыя каханьня, сьмерці, цудаў і ўратаваньня.
Наталка Бабіна (Натальля Васілеўна Бабіна) - беларуская пісьменьніца і журналістка.
Скончыла два класы ў школе сяла Прылукі (Брэсцкі раён), потым вучылася ў школе № 13 г. Брэста. Пасля школы вучылася на інжынера ў Мінскім палітыхнічным інстытуце. Працавала інжынерам на заводзе «Цветатрон» (Брэст), на заводзе імя Леніна (Менск).
Працавала ў ідэйнай газеце «Збудзінне», потым інжынерна-тэхнічным працаўніком у дзяржаўнай газеце «Звязда». З 1994 года супрацоўнічае з беларускай незалежнай газетай «Наша Ніва», с 2007 - штатны журналіст газеты.
Друкавацца пачала з 1994 года. Піша прозу і публіцыстыку на беларускай і украінскай мове. Друкавалася ў часопісах «ARCHE», «Дзеяслоў», газетах «Звязда», «Наша Ніва». Творы былі перакладзеныя на польскую, чэскую, украінскую мовы.
Не пригадаю, де багато років тому читала плач про те, що не треба намагатися ліпити ярличок "магічний реалізм" на писане на пострадянському просторі. Мовляв, і стосунки з дійсністю тут не такі, і оцієї їхньої природної фольклорності і складних релігійно-духовних вибриків нема, не кажучи вже й про метафорику змалювання політичних реалій. Я й тоді не погодилася, аж тут, читаючи Наталку Бабіну, додатково пообурювалася.
Чудово все ліпиться! І зліплюється щось прозоро-макабричне, дуже (аж незвично) тілесне, трохи абсурдистське, чорногуморне, але при всьому тому якесь ліричне й дуже ніжне - про генетичну пам'ять, стосунки поколінь, вмирання малих сел, безальтернативні вибори, проблеми жіночого алкоголізму та взаємовпливу життів близнючок. А ще у "Рибгороді" воюють з місцевим авторитетом, борються із посухою, шукають скарби (а свиню тренують шукати не скарби, а гриби - в хорошому сенсі цього слова) і риють нори в часі, випадаючи то в двадцяте століття, а то вже у сімнадцяте.
"Так чи сяк, але більше його не приносило. І він не заважав мені рити нори в часі. А я, зі свого боку, ніколи не купувала прокладок (...) Прокладка не допомогла б мені прогнати чорта так ефективно, як це зробив клапоть благенького простирадла, просяклий кров'ю".
захоплива, цікава, дуже якісно перекладена і добре оформлена книжка. про що ж вона… про раптову і дивну смерть 97-річної бабусі Мокрини (ось вам і зав’язка детективної історії), про пригоди онучок цієї бабусі, де пошуки скарбів переплітаються з передвиборними баталіями, про містичні провалля в «нору» минулого, де перед очима головної героїні оживає стародавня минувщина… про сміливість відчайдухів, про вірність і зраду, про звірячу жорстокість і несподіване милосердя, про відчай і надію… зовсім не пошкодувала часу на читання!
Білоруська література - одне із моїх таємних захоплень. Хоча це звучить доволі голослівно, бо читала насправді не так і багато. Проте їхніми авторами цікавлюся, іноді читаю їхню сучасну прозу й поезію в оригіналі (завдяки білоруським друзям, які час від часу дарують книги). . Наталка Бабіна взагалі-то українського походження. І перш ніж розповісти про сюжет роману, варто знати, що його вперше опублікували у Вільнюсі (2007), оскільки в Білорусі це було неможливо через політичний тиск. А за три роки білоруське КҐБ конфіскувало у Мінську комп’ютер із макетом другого видання роману “Рыбін горад” (назва оригіналу). Ще за рік "Рибгород" було номіновано на польську премію "Ангелус". А ще за два роки (2013) роман вийшов в Україні в перекладі Божени Антоняк. . Отже, про що ж роман? Я б назвала його кількаплановим. . З одного боку, це іронічний детектив. Помирає 97-річня бабуся головної героїні Алли, і з'ясовується, що випита кава із "кардіостимом-форте" призначалася не їй. Оскільки це закинутий хутір, то така подія надто непересічна, надто гучна й несподівана, щоб не відбулася без наслідків. . Водночас це й політичний роман. Бо після смерті бабусі в селі з'являється злочинний авторитет, скуповує землю, шантажує тощо. А сестра Алли - відома опозиціонерка, на носі вибори президента, і всі події в селі невипадково пов'язані з політикою. . Водночас тут й історична лінія. Доволі влучно авторка вплітає в роман... пошуки скарбів: "нори" в часі, скарби львівського ювеліра 17-го століття, стара карта... Ці історичні вплетення дуже добре оживляють й доповнють роман про сучасну Білорусь (насправді прикордоння Білорусі, Польщі та України - оскільки події відбуваються на Берестейщині). . Сюжет інтригує, герої ґрунтовно виписані, оповідь реалістична й місцями аж занадто знайома (маю на увазі наш політичний фон часів Януковича, наприклад). . Атмосфера роману - зокрема життя на віддаленому хуторі, боротьба за справедливість, пошук внутрішньої свободи і щирості стосунків - дещо нагадала мені роман Ольги Токарчук "Веди свій плуг понад кістками мертвих". . Справді хороша проза. Рекомендую.
починається «рибгород» із воістину незабутньої сцени проганяння чорта закривавленою від місячних ганчіркою по пиці, закінчується потопом біблійних масштабів, а посередині там є, зокрема, щось про тиранію, солідарність слабких, із якої часом виростає сила, шукання скарбів, ями в часі, торгівлю совістю й бобрівню. і багато українських пісень, яких за першим читанням в українському перекладі я, здається, не помітила, зате в польському, прочитаному на місцевий книжковий клуб, вони — транслітеровані — дуже виразні, такого не пропустиш.
від того, коли книжка написана і як потім поточилася історія (уявляєте, наталка бабіна навигадувала, що в 2012 році в білорусі замість лукашенка буде якийсь інший президент), стає сильно сумно, але зухвалість, відчайдушність і якась аж апокаліптична надія тексту все одно заворожують. може, колись.
Хто б міг подумати, що в підтоптаної 50-річної жіночки з малесенького білоруського села може бути таке авантюрне життя? Страшенно приємно, коли книжка виявляється кращою, ніж очікуєш. Гумор, пригоди, таємниці, підступний і, здавалося б, всесильний ворог, незвичайно-надзвичайне вміння героїні зазирати в минуле, тут є навіть свиня, яка вміє шукати гриби =). Дуже й дуже читабельно, та ще й за таку доступну ціну. Раджу придбати собі.
У Алли все в житті якось вже було - і смерть дитини, і чоловік покинув, і алкоголь з наркотиками вона не оминула. Але нібито вона починає збирати себе докупи, хай і з невеликим успіхом, як помирає бабця, а навколо починає коїтися якась чортівня - іноді буквально, і все це припорошене міліцією, бюрократією, місцевими мешканцями, які теж не пасуть задніх, і чим тільки ні. Це така не завжди послідовна, але страшенно цікава історія, в якій все несеться, не розбираючи броду, і виходить класно. Навіть не впевнена, чи то такий магічний реалізм був, а чи то реалії такі, що жодної магії не треба - і так впораємося. Класно.
Hmmm... I liked it, especially how the land is tied to the story. the descriptions were wordy but brought the story to life and exposed the significance of the land to the reader. Some parts were really slow, especially the descriptions of “life in the holes of time.” Some parts connecting past and present were hard to follow. In addition, I definitely mixed up Lyalka and Lyonikha’s names, and I think it must be a cultural thing, because it seemed like some characters had multiple names (unless I misunderstood that; but there were lots of names to keep track of). I liked the multiple storylines that ultimately came together. I also liked the suspenseful moments centering on the KKB brutality and the gradual exposure of the neighbors who submit to the dark side for their personal benefits (either money or covering themselves- that’s a deep theme that I feel like is timeless amongst mankind). I appreciate that this was written (at the risk of the author’s safety) seeing as the land no longer is inhabited; I’m glad I got to learn more about Belarus & its political climate. One big complaint: the editor did a terrible job; that’s the most mistakes I’ve ever found in a paperback book. Missing periods, missing words, random letters attached to words, etc... I probably counted 20 errors. Was the editor in la la land while doing her job?
"Natalka Babina’s Down Among the Fishes has all the charm of a bad adventure novel. Any aspirations of literary merit fall by the wayside in its gleeful and unabashed pursuit of entertainment value." - Bradley Gorski, Columbia University
This book was reviewed in the May 2014 issue of World Literature Today. Read the full review by visiting our website: http://bit.ly/1kNmwoi
This is a really good book. I don't know that it is a great book but I really enjoyed it it. When I was not reading it I was looking forward to reading it. I wish that I could read Belarusian so that I could compre the original novel to the translation.
Great cast of characters, but difficult to keep straight. I liked the story, which had a bit of a magical realism feel to it. Also the way it wove in details about daily life in Belarus was really informative.
Чытай між хваляў Адлюстраванне рэчаіснасці - Рыбін горад, плыўная ява-няява, нібыта такая самая, але троху іншая, падступная, віртуальная (зыходзячы з першага забытага значэння - поўная магчымасцяў), альтэрнатыўная. Беларусь пазнавальная і адначасова скажоная ў адбітку вялікай ракі часу. Чытай між радкоў хваляў.
Традыцыйная. Беларусы і вёска - гэта назаўжды. У прынцыпе лагічна апісваць асяроддзе бытавання. Хоць за апошнія гады на вяршыні харчовага літарацкага ланцуга пісьменнікі гарадскія, адпаведна і горад займае ўсё больш месца на кніжнай паліцы - усё адно вёска баліць няспынна, як нячыстае сумленне. Такім чынам, перад намі тыповая сучасная палеская вёска, з старымі бабцямі і іх маладзейшымі дзецьмі, што прыехалі на лета, абавязковым алкашом, стандартнай на вёску бажавольнай, харошым брыгадзірам, мясцовым паэтам, паспяховай ветэрынаркай, крутым бандзюганам, гарадскімі гасцяваннікамі... і іншымі, іншымі, іншымі...
Нефарматная. Дай пацалую! - хочацца сказаць аўтарцы. Дзіва, што кніга колісь нарабіла шуму ў беларускім пісьменстве. Парушаныя ўсе звыклыя стэрэатыпы. Цётка вакол пяцідзесяці, з алкагольнай, а ў мінулым наркатычнай залежнасцю ды крымінальнай справай - ці такую гераіню рамана вы чакалі?! Не добранадзейная міс Марпл, не даўганогая памочніца вабнага дэтэктыва. На першых жа старонках жаночым падкладам выганяе чорта (а заадно ўсіх занадта далікатных чытачоў), пацягвае віскі - такая моцная і такая бяссілая, такая прыўкрасная ў сваёй непрычасанасці.
Натуральная. Я не адчула ні драбочка змушанасці ці штучнасці. Лёгка чытаецца, ужываешся ў тэкст, чуеш унутраны голас апавядальніцы. Такі просты аповед, як простая цётка… Але ж не, насамрэч цётка ані не простая. Ейны муж - псеўдакандыдат у прэзідэнты, а сястра давераная асоба сапраўднага апазіцыйнага кандыдата. Гераіня не шукае прыгодаў, яна проста жыве ў бабулі (а на плячах бабулі - увесь цяжар сусвету), зноў і зноў перажывае прыватнае пекла мінулага, - а прыгоды самі яе знаходзяць.
Актуальная. Мы знутры бачым беларускую (і не толькі) выбарчую кухню: арышты, запалохванні, замахі, подкупы, мантажаваны на тб сюжэт, лятучыя акцыі апазіцыі (хачу майку "Ірмош-й - нізачот", цікава, як далёка я ў ёй сыду). Трэба сказаць, прэзідэнт у рыбіным горадзе - нехта Тарасенка, і ён кіруе пасля Л-кі. "Прыдуманая аўтарам асоба" - даецца какетлівая зноска на кожнае рэальнае прозвішча, якіх багата... Ну, мы ж у рыбіным горадзе, хто скажа, што адлюстраванне на хвалях - рэальнае?!
Дынамічная. Дадамо таямнічае забойства бабулі, загадкавую чорную постаць у белым , пошукі скарбу на нейтральнай тэрыторыі ("Вы нiколi не ездзiлi праз мяжу ў вадавознай цыстэрне, прычэпленай да трактара? Рэкамендую"), выкрыццё суседзяў-здраднікаў і вяртанне школьнага кахання, процістаянне мясцоваму бандыту і прэзідэнцкаму спецназу, збіццё, зняволенне, вызваленне, улёткі, п'янкі, сваркі, прымірэнні...
Гратэскавая. Такі жыццёвы абсурд: разумееш, што гэта ўжо занадта: бумеранг як прылада забойства, свіння, якая шукае ліскі, выкапаная блазенкай з магілы суседка, збіццё бандыта жаночым падкладам, - і верыш, што ў нашым жыццёвым абсурдзе толькі так... толькі так!
Мазаічная. Спляценне падзей, пазнавальны і родны Вавілон, "вэлкам у нашу паліфанію" вылучае аўтарка курсівам рознамоўныя ўстаўкі: асноўная тканка беларуская, у ёй мігцяць паляшуцкія слоўцы, украінізмы, паланізмы, русізмы, англіцызмы… Не ўсё ідэальна, ёсць і "кантралюемыя", і занадта частае, упадабанае аўтаркай "курчова", і іншыя дробязі, што не псуюць агульнага ўражання.
Гістарычная. Не могуць беларусы не толькі без вёскі, але і без падглядвання ў мінулае. Вось гэта падалося хоць і прыгожым само па сабе, але ці не залішнім у агульным сюжэтным пляценні. Гераіня невытлумачальным чынам выпадае ў мінулае, у часавыя "норы", дзе падглядае за сваімі продкамі і землякамі (адлюстраваннямі цяперашніх вяскоўцаў), іх буднямі і вызначальнымі лёсавымі здарэннямі. А мо і не лішнія гэтыя ўстаўкі: альтэрнатыўная рэальнасць кнігі - адлюстраванне нашай сучаснасці, рыбін горад мінулага таксама адбітак гісторыі нашых дзён… а як то і мы дзе люструемся… Дый норы гэтыя такія натуральныя, непрычасаныя, праўдападобныя... Ну хай будуць норы. Без іх сюжэт не выруліў бы, на жаль.
Скандынаўская. Рыбін горад нагадвае традыцыйны скандынаўскі дэтэктыў: нефарматнай немаладой гераіняй-алкагалічкай, увагай да побытавых, часам непрыглядных дэталяў, псіхалагізмам, раскопкамі героя ва ўласным мінулым і высвятленнем адносінаў з былымі і актуальнымі... Ёсць і некалькі дэтэктыўных ліній.
Балканская. А пад канец з-за суседняй хаты нібыта вываліўся аркестр з трагікамедый Кустурыцы, так перапляліся гіпертрафаваныя, абсурдныя сітуацыі, мітусня і збег выпадкаў - патапленне, паводка-цунамі, скарб, выбары, на якія ніхто не прыйшоў, "божы тварыны таксамо" эмігранты-афрыканцы, урэшце цэпелін!..
Ай, што казаць, добрая кніга. Дай, Наталка, пацалую!
Boek geeft een goed inzicht in de huidige corrupte politieke verhoudingen in Wit-Rusland. Het verhaal speelt in een dorp dat letterlijk aan de Poolse grens aan ligt. De dorpse landerige sfeer in de zomer in een oost-europees dorp. Op en neer naar je moestuin, dan weer met de trein naar de stad en voortdurend een soort dreigende sfeer dat er iets naars gaat gebeuren. Mooi beschreven, maar de gebeurtenissen volgen elkaar wel heel erg snel op en je moet houden van het scheutje magisch realisme. Ik kreeg het boek ooit aangeraden van een meisje achter de balie in een hotel in Minsk. Het was de eerste moderne Wit-russische roman die ik ooit las en ik ben benieuwd om nog eens wat te lezen van deze schrijfster of van een landgenoot van haar.
[3.75] Blending absurdism, dark humor, and touches of magical realism, this novel makes for a truly compelling read. It explores intergenerational relationships, the regrets of a half-lived life, the death of small villages, the struggles of female alcoholism, and the tensions surrounding an election period in Belarus.
I initially expected the protagonist to be in her twenties, so I was surprised to discover that she is actually 50. That unexpected detail deepened my appreciation of the book and added more weight to her reflections and choices. Although the plot can be difficult to follow at times, especially in the beginning, it doesn’t hinder the reading experience.
For 'A Book around the World' Challenge -- Belarus 🇧🇾
Гэтую кнігу я абрала з-за таго, што вельмі хацела ўзгадаць родныя мясціны, адчуць еднасць з горадам майго дзяцінства. Мае спадзёвы не спраўдзіліся, але ж я атрымала значна больш: я адчула боль ад узгадкі сучасных праблемаў, і я атрымала лекі ў форме паглыблення ў мінуўшчыну, у прыродную жаночую мудрасць, жывучасць, годнасць. У гэтай кнізе ёсць і прыгоды, і разважанні на актуальныя праблемы і цудоўныя натуралістычная бытавыя замалёўкі. І ўсё мае свае месца і прыгажосць, гэтая эклектыка часоў, жыццяў, культураў і ідэй раскрыва��цца такой знаёмай і больш не здаецца чымсці брыдкім, насупраць - яна квітнее і нават чаруе.
This book crept up on me and I was initially slow to be drawn in - partly due to some of the most insane sounding narration I've ever heard in my life on the audiobook. However, about halfway through I suddenly found myself hooked as the adventure started to kick in. What strikes me most about this book is its bravery. It dares to traverse multiple genres, shout in the face of corruption and its examination of how neighbours can become enemies when puppeteered by powerful forces rang deeply true. The protagonist is flawed and funny - a bit of a hopeless case, which always makes for an enjoyable read.
Interesting book about subjects I know little about. I listened to the audiobook, and enjoyed the narration very much. I had to listen to parts over again because it was confusing, mostly because the names and places were very unfamiliar to me. These people have a very difficult life and the leading character just seems to accept things the way they are. She doesn't seem to think things will get better. I enjoyed the magic realism very much.
I had a hard time sticking with this one, it just really didn’t catch my interest. That said, it was a decent story, interesting setting, and a good ending.
Дуже читабельна книжка, хоча авторка вочевидь переборщила з насиченістю подій впродовж одного літа. Але за яскраві, дуже живі і теплі сценки з сільського життя їй можна це пробачити.
W tej książce było wszystko: zagadka kryminalna, wątek polityczny, wątek podróży w czasie, wątki paranormalne, wątek poszukiwania skarbu, trafienia do aresztu, walki z wpływowym przeciwnikiem. Naprawdę, autorka wrzuciła tu wszystko, co się dało, włącznie z tym, że większość książki pisała z przymrużeniem oka i zabawnie, a czasami zaraz po tym dawała taką scenę, przy której mroziło serce. Białoruś jawi się tu jako całkiem nowoczesna (mimo że akcja dzieje się na wsi), choć niestety z niezbyt przyjemną polityką i sposobami pacyfikowania obywateli. Książka nie za bardzo przypadła mi za bardzo do gustu, trzeba było mocno się trzymać, żeby nie wypaść z coraz to nowych torów, na jaki akurat wjeżdżała ta mocno pokręcona fabuła.
Якими помічними можуть бути легенди про захований скарб... ;) Заради цього і тунель до сусідньої європейської держави можна прорити, і декілька злочинів розслідувати, і з державною махіною поборотись, і все це зробити в одному творі, з цікавою героїнею, декількома трупами, однією передвиборчою компанією і, навіть, згадкою про Львів :) Ми дуже мало знаємо про Беларусь, ще менше - їх літературу, і зовсім мало - твори сучасних білоруських авторів... Це, певно, найтихіші і найспокійніші з наших сусідів, на перший погляд... А от в книзі Наталі Бабкіної все відбувається швидко, голосно, і ...весело, хоча події і постать головної героїні зовсім на веселі роздуми не наводять - тут і проблеми з алкоголем, і передвиборча кампанія в країні все ще одного президента, і вбиства, врешті-решт... Плюс до того певні мандри в часовому просторі, які нагадують, що дуже-дуже давно ми (Україна і Беларусь) мали спільне минуле в одній, дуже європейській державі. Чи ми туди повернемось - залежить від нас :) Я прочитала із задоволенням. Уявляю, як смачно вона звучить білоруською, українська версія - чудова. Кому сподобається? - любителям пригодницького жанру і детективів, небанальних персонажів, прихильникам легкого читання про важкі проблеми, а також тим, хто цікавиться літературою "знайомих-незнайомців"... :) Може не сподобатись палким прихильникам любовних романів (він, вона, і кохання до смерті), дуже чіткого і послідовного сюжету з обов`язковим хеппі-ендом, ну і пам`ятайте, що трошки містики там таки є ;) Приємного читання!
Якось я почула на одній лекції О. Забужко, що гарна книга, це та, після прочитання якої хочеться зателефонувати автору. Це якраз той самий випадок. Наталі Бабіній хочеться не тільки зателефонували, але й обійняти її. ЇЇ головна героїня Алла Бобильова мала здатність провалюватися в "нори" в часі. а мені здавалось, ніби під час читання я знаходжусь там, поряд з героями книги у вирі подій. Великим плюсом є те, що книга для широкого кола читачів. Якби це бів просто детектив, я б книгу навіть до рук не взяла би. А так тут є і політика, і вбивство, і життєві труднощі, і історична лінія. У білорусів є феноменальна здатність зривати дах своєю літературою. Читаєш з жахом, з голодною цікавістю. Відчуття після "Рибгорода" такі ж, як після книги Павла Шеремета та Світлани Калінкіної "Случайный президент". З поправкою на те, що остання книга - це публіцистика, а "Рибгород" Бабіної - худ.літ. Але грань така тонка. Для мене, як для читача, події в обох книгах - якийсь жорсткий сюрреалізм. А для авторів - дійсність.