Галина Пагутяк — яскрава письменниця нової літературної генерації, безсумнівний майстер сучасної української прози. За глибиною відтворення людських почуттів та національної автентичності її без вагання можна назвати спадкоємицею Ольги Кобилянської. І це про Галину Пагутяк, письменницю таємничу й загадкову, співають у відомій пісні «Вона». Галині Пагутяк властиві фантастично-символічна манера письма, прорив до «вигаданого світу», потяг до містики та безнастанних пошуків спасіння людської душі у жорстокому світі, тому багато її творів сповнені тугою за Садом. Уперше вибрані твори письменниці «Захід сонця в Урожі» вийшли у світ 2003 р. і давно вже стали раритетом, тому й назріло доповнене перевидання книги.
Народилася в селі Залокоть, згодом родина переїхала у село Уріж. Вважає себе нащадком молдовського господаря Дракули (Влад Цепеш із роду Басарабів, або як ще його називає Галина Пагутяк, Влад Басараб.) Закінчила українську філологію Київського державного університету ім. Т. Шевченка (тепер — Київський національний університет ім. Т. Шевченка). Працювала у школі, у Дрогобицькому краєзнавчому музеї, приватній школі, Львівській картинній галереї. Член Національної спілки письменників України. Лауреат Шевченківської премії з літератури (2010). Живе у Львові.