What do you think?
Rate this book
Голова Якова
Ship from Germany, hardcover. Pershі noti do muziki Apokalіpsisa vzhe napisano!Genіal'nij kompozitor Jakіv otrimuє vіd svogo brata, polіttehnologa, nezvichnu propozicіju — stvoriti simfonіju do vіdkrittja Єvro-2012. Temnі otcі, jakі stojat' za cim zamovlennjam, vpevnenі, shho lishe jomu pіd silu stvoriti muziku, shho bude prologom do Apokalіpsisa...Rіdna domіvka staє dlja Jakova v`jazniceju. Hoch poruch z nim і zhivut' dva brati, chotiri muzi і odin zlij genіj, zhodna nota ne zvuchit' v jogo sercі.
240 pages, Hardcover
First published January 1, 2012
1 person is currently reading
52 people want to read
About the author
Lyubko Deresh
29 books152 followersЛюбко Дереш (* 10 серпня 1984, Пустомити, Україна) — сучасний український письменник. Повне ім'я — Любомир Андрійович Дереш.
Народився у місті Пустомити Львівської області, закінчив Львівський фізико-математичний ліцей та економічний факультет Львівського університету.
В 15 років Любко Дереш написав свій перший роман — «Культ», а виданий він був, коли автору виповнилося вісімнадцять. Книга молодого письменника відразу ж викликала неабияку хвилю пристрасних дебатів у молодіжних кав’ярнях і модних редакціях. Роман був перекладений на кілька іноземних мов.
Згодом вийшли романи Дереша, які стали національними бестселерами («Поклоніння ящірці», «Архе», «Намір!», «Трохи пітьми», «Голова Якова»).
Lyubko Deresh (* 10 August 1984, Pystomyty, Ukraine) — is a contemporary Ukrainian writer. Full name — Liubomyr Andriyovych Deresh.
Born in Pystomyty near Lviv, in 1984, Deresh graduated from Lviv physics-mathimatics lyceum and got his undergraduate degree in Economics from Lviv University.
At the age of 15 Deresh wrote his first novel, Cult (an excert from Cult was translated by Peter Constantine and published in the "Fiction" magazine in 2008), which he managed to publish 3 years later in 2001 when he turned eighteen. Young writer's quickly gained prominence thanks to the success of Cult. The novel has been translated into multiple languages.
Afterwards, Deresh published a number of successful novels, among them «Of lizard generation», «Архе», «Intent!», «A bit of darkness», «Yakov's head»).
Source/джерело: Wikipedia
Народився у місті Пустомити Львівської області, закінчив Львівський фізико-математичний ліцей та економічний факультет Львівського університету.
В 15 років Любко Дереш написав свій перший роман — «Культ», а виданий він був, коли автору виповнилося вісімнадцять. Книга молодого письменника відразу ж викликала неабияку хвилю пристрасних дебатів у молодіжних кав’ярнях і модних редакціях. Роман був перекладений на кілька іноземних мов.
Згодом вийшли романи Дереша, які стали національними бестселерами («Поклоніння ящірці», «Архе», «Намір!», «Трохи пітьми», «Голова Якова»).
Lyubko Deresh (* 10 August 1984, Pystomyty, Ukraine) — is a contemporary Ukrainian writer. Full name — Liubomyr Andriyovych Deresh.
Born in Pystomyty near Lviv, in 1984, Deresh graduated from Lviv physics-mathimatics lyceum and got his undergraduate degree in Economics from Lviv University.
At the age of 15 Deresh wrote his first novel, Cult (an excert from Cult was translated by Peter Constantine and published in the "Fiction" magazine in 2008), which he managed to publish 3 years later in 2001 when he turned eighteen. Young writer's quickly gained prominence thanks to the success of Cult. The novel has been translated into multiple languages.
Afterwards, Deresh published a number of successful novels, among them «Of lizard generation», «Архе», «Intent!», «A bit of darkness», «Yakov's head»).
Source/джерело: Wikipedia
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 19 of 19 reviews
August 24, 2022
Дуже нудно. Для магічного реалізму недостатньо магії, для звичайного реалізму забагато дивної хуйні.
December 5, 2015
Для мене ця книжка — кінець Дереша, більше його не читатиму.
А в підлітковому віці я так любила "Культ" і "Поклоніння ящірці", ех...
А в підлітковому віці я так любила "Культ" і "Поклоніння ящірці", ех...
January 7, 2022
Столкнулся с этим автором впервые.
Проглотил за один вечер, очень вкусно, смачно, полный восторг.
Надо будет у него остальное почитать, люблю такие тексты.
Не мог избавиться от невольных ассоциации с сюжетом фильма «Лестница Иакова», что добавило к прочтению ещё больше эмоций.
Что-то неуловимо близкое по стилю (языку) к Пелевину, только Пелевин про свою вечную матрицу, а тут…. Короче, чувственно и кайфово!
Единственное, что не порадовало - концовка, как-то смазано. Такое ощущение, что ровно до того момента, когда герои все вместе заселились у Якова во Львове была какая-то цельность сюжета, а потом всё.
И тем не менее, прям гуд.
Проглотил за один вечер, очень вкусно, смачно, полный восторг.
Надо будет у него остальное почитать, люблю такие тексты.
Не мог избавиться от невольных ассоциации с сюжетом фильма «Лестница Иакова», что добавило к прочтению ещё больше эмоций.
Что-то неуловимо близкое по стилю (языку) к Пелевину, только Пелевин про свою вечную матрицу, а тут…. Короче, чувственно и кайфово!
Единственное, что не порадовало - концовка, как-то смазано. Такое ощущение, что ровно до того момента, когда герои все вместе заселились у Якова во Львове была какая-то цельность сюжета, а потом всё.
И тем не менее, прям гуд.
February 10, 2015
таке враження, що автор так і залишився у 16-річному віці, проте, окрім Лавкрафта, встиг ще прочитати про Вішну і Калі, цим його філософія й обмежилась.
ні про що.
ні про що.
April 22, 2022
ჩემთან გრძელდება უკრაინელი მწერლების დღეები :) ზოგადად ეს მწერალი მომეწონა, ამ წიგნშიც არის სასიამოვნოდ ნაცნობი რამეები, სტილიც საინტერესოა და მთლიანობაში ძალიან კარგად იკითხება. მაგრამ ისე დაიწყო რო მოლოდინი შექმნა რაღაც დიდის, რაღაც ისეთის რო წაკითხვის მერე ცოტა ხანი ვერაფერს წავიკითხავდი, რაღაც კი მინიმუმ დიდი ხანი დაგრჩებოდა. მაგრამ, სამწუხაროდ საერთოდ საერთოდ არაფერი დამიტოვა
June 8, 2016
«Трохи пітьми» було стрьомне, бо пітьми було не трохи. Після цього читати Дереша чути не було, але «Голову Якова», коли вона врешті з'явилась, читати не було бажання все рівно. Та й чогось вона щоразу дорожчала на полицях книгарень, коли я на ціну дивилась (або може привиділось, хтозна).
Назва трохи підманула подібністю до «Століття Якова», тому спершу сторінки вразили тим, що не були подібні на очікуване. Було навіть цікаво. А потім все одно з пітьми вилізла дерешівська пітьма, і книжка скотилася в ніщо. Суть не дотягує до зашквару «АРХЕ», типажі персонажів не дотягуют до детективчиків Кокотюхи, я не дотягую до розуміння призначення музичних уривків на початку частин. Із передмови Іздрика винесла тільки слово «бозна-що».
Зате тепер я поставила цю галочку. Для цього навіть я тепер в книгарню записана, як у старі добрі часи. Живемо.
Назва трохи підманула подібністю до «Століття Якова», тому спершу сторінки вразили тим, що не були подібні на очікуване. Було навіть цікаво. А потім все одно з пітьми вилізла дерешівська пітьма, і книжка скотилася в ніщо. Суть не дотягує до зашквару «АРХЕ», типажі персонажів не дотягуют до детективчиків Кокотюхи, я не дотягую до розуміння призначення музичних уривків на початку частин. Із передмови Іздрика винесла тільки слово «бозна-що».
Зате тепер я поставила цю галочку. Для цього навіть я тепер в книгарню записана, як у старі добрі часи. Живемо.
October 15, 2022
Признатись чесно, я не дуже второпав зміст нотних станів на початках епізодіїв.
Також, я не второпав сенсу темпів на початку кожного розділу.
Як власне не второпав і змісту книжки в цілому.
Можливо я просто її неправильно читав?
Можливо вона занадто авангардна? А можливо надто порожня для мене? В мене на жаль не виникло бажання розбиратись в глибоких сенсах схованих на її сторінках.
Також, я не второпав сенсу темпів на початку кожного розділу.
Як власне не второпав і змісту книжки в цілому.
Можливо я просто її неправильно читав?
Можливо вона занадто авангардна? А можливо надто порожня для мене? В мене на жаль не виникло бажання розбиратись в глибоких сенсах схованих на її сторінках.
August 2, 2023
Це жахлива книжка та жахлива історія, яка викликала найгірші емоції. Я не знаю, що Дереш вживає, і знати не хочу, бо це щось страшне. Ніц не зрозуміло, якісь дикі події, як-от собаче зґвалтування, привид (?) Ірени, секс з неповнолітнім, багато огидної сексуальності. Після прочитання мені зле і депресивно.
This entire review has been hidden because of spoilers.
February 20, 2016
Той випадок, коли анотація цікавіша за книгу. Тягомотина, на жаль, книга на один раз.
March 4, 2023
Каюся, переплутала Дереша з Дашвар на розпродажі. Спочатку засмутилася. Проте потім втягнулася. Класичний постмодерн українською не без сексизму, але зайшло.
June 13, 2025
Книга пошуку внутрішнього Я. Або як не загубити себе рухаючись до Всесвіту, як перейти трансформацію і залишитись собою.Через смерть дійти до просвітлення, крізь фізичне до духовного.
На мій погляд, цей твір - нотатки до майбутніх творів. Автор торкається різних метафізичних тем, але для їх розкриття потрібен час, інші інструменти, інший досвід, тому вони прекрасно розкриються пізніше, а поки це анонс майбутніх книг. Не треба сприймати роман, як повноцінний закінчений твір - це роман над яким працюють і доповнюють все життя.
Це ескіз життя на папері.
Книга - кладезь символізму, містицизму, кожне згадуване ім'я, кожен предмет, тварина мають свою історію, своє значення.
Якщо ви шукаєте структурований сюжет, то вам, напевно, не до цієї книги, тут сюжет це другорядне. Сюжет - це канва для думок автора, переплетіння метафор та метаморфоз. І ми просто спостерігаємо, як первісний бульйон перетворюється в божественну алхімічну комедію.
Головний герой, Яків - композитор, якому заказали написати симфонію до визначної події. Але замість пошуку небесних нот, він поринув в безодню хтивості і розпусти та ще й вклав угоду з яскравою пітьмою. Але наприкінці ми спостерігаємо перемогу над злом і встановлення символів святості, тобто вміння бути однаково величним в усіх вимірах одночасно.
Оцінку книзі поставити не можу, бо це просто блискучий витвір мистецтва.
На мій погляд, цей твір - нотатки до майбутніх творів. Автор торкається різних метафізичних тем, але для їх розкриття потрібен час, інші інструменти, інший досвід, тому вони прекрасно розкриються пізніше, а поки це анонс майбутніх книг. Не треба сприймати роман, як повноцінний закінчений твір - це роман над яким працюють і доповнюють все життя.
Це ескіз життя на папері.
Книга - кладезь символізму, містицизму, кожне згадуване ім'я, кожен предмет, тварина мають свою історію, своє значення.
Якщо ви шукаєте структурований сюжет, то вам, напевно, не до цієї книги, тут сюжет це другорядне. Сюжет - це канва для думок автора, переплетіння метафор та метаморфоз. І ми просто спостерігаємо, як первісний бульйон перетворюється в божественну алхімічну комедію.
Головний герой, Яків - композитор, якому заказали написати симфонію до визначної події. Але замість пошуку небесних нот, він поринув в безодню хтивості і розпусти та ще й вклав угоду з яскравою пітьмою. Але наприкінці ми спостерігаємо перемогу над злом і встановлення символів святості, тобто вміння бути однаково величним в усіх вимірах одночасно.
Оцінку книзі поставити не можу, бо це просто блискучий витвір мистецтва.
March 11, 2020
Крутяк! Якщо "Моцарт із Лемберга" Богдана Коломійчука це витончена і акуратна в манерах дівчина зі світської родини, то ця книга її божевільна кузина.
Кумедно читати книгу про спортивний обєкт Львова (частковий "цвях" сюжету) біля якого живеш.
Євро-2012, містика, езотерика, еротика і крейзануті дні в домі трьох братів.
Кумедно читати книгу про спортивний обєкт Львова (частковий "цвях" сюжету) біля якого живеш.
Євро-2012, містика, езотерика, еротика і крейзануті дні в домі трьох братів.
June 7, 2024
Читається легко, дуже просто. Гарна, легка мова. Але, як на мене, книга ні про що. Або ж я просто чогось не розумію. Шукати глибше сенс? А він є там?
Під час читання, склалось таке враження, що автор прямо-таки вимучував цю книгу, давалась важко і вкладалась праця дуже непосильно, але... але...
Оцінюю нейтрально. Читати було пиємно, але чогось не вистачає
Під час читання, склалось таке враження, що автор прямо-таки вимучував цю книгу, давалась важко і вкладалась праця дуже непосильно, але... але...
Оцінюю нейтрально. Читати було пиємно, але чогось не вистачає
September 5, 2021
Чудово збалансований - легко комедійний та навантажено змістовний - текст про вимучену творчість, непередбачувану психічність, плинність стосунків, загадкову дгармічну алхемію і світоглядні пошуки серед темних сил природи і суспільства.
December 13, 2023
Якби я не слухав аудіо-версію на 2x, а просто читав - то напевно не дочитав би. Кострубатий зміст похований під кількома шарами хитромудрої форми «шоб було».
Є кілька веселих діалогів, але це точно не вартує витраченого і втраченого на книгу часу.
Є кілька веселих діалогів, але це точно не вартує витраченого і втраченого на книгу часу.
May 9, 2025
На початку повірила, що зараз потону в справжньому українському магічному реалізмі. А потім нічого не сталося
Я взагалі не велика фанатка маг реалізму загалом - але ця книга мені взагалі не була зрозуміла :(
Я взагалі не велика фанатка маг реалізму загалом - але ця книга мені взагалі не була зрозуміла :(
July 30, 2022
Мені здалось, що цей роман про муки творчості, прокрастинацію, і багатогранність і невизначеність або пошук своєї самості.
January 21, 2015
Я прочел новую книгу Любко Дереша за одно воскресное утро, добавляя к почти мистическому удовольствию от процесса чтения только вкус крепкого кофе и яркие лучи апрельского солнца.
Это первая книга Дереша, в которой ничто не обмануло моих ожиданий. Это конечно субъективно. Быть может, в симфонии Якова отразились, как в зеркале, мои собственные мысли? Возможно эта гармоничная созвучность с моими переживаниями мешает мне адекватно оценить это произведение, а вместо этого заставляет про себя цитировать непроизвольно запомненные отрывки этой прозы?
Текст этой книги весьма лаконичен, он не водит нас кругами в потоке человеческой мысли, подстегнутой эмоциями и химическими раздражителями, как это часто бывало в предыдущих произведениях Дереша. Практически на каждой странице я вижу результат живого мыслительного процесса, сублимированный в настолько емкие фразы, что, я уверен, они превратятся в статусы на страничках социальных сетей умеющих думать людей.
«Голова Якова» - лучшая на сегодняшний день книга автора. Это не подлежит сомнению.
Мне кажется, что автор писал о себе. Писал искренне, выкладывая собственные переживания, поэтому книга и получилась столь увлекательной. Всегда считал, что первые книги писателей автобиографичные. Но здесь все иначе. Описанное в книге – это реальность последней пятилетки Дереша. Нужно только заменить сочинительство музыки писательством, предложение-принуждение написать симфонию – требования издателей написать новую книгу, любовные взаимоотношения… тут не знаю подробностей, но смутно припоминаю, что Любко когда-то в интервью на вопрос о личной жизни упомянул серьезные отношения с девушкой, которая родом с Восточной Украины. Одна из героинь книги Майя – из Луганска. Да и в принципе уход главного героя от карьеры композитора в звукорежиссеры, вызывает ассоциации с исчезновением Дереша на пять последних лет из авангарда современной украинской литературы.
Когда в человеке просыпается желание понять причину и цель своего существования, а также смысл происходящего вокруг, ему не позавидуешь. Если он не проигнорировал свое желание познания, не пожелал превратиться в стереотипного среднестатистического потребителя телевизионных шоу и глянцевой рекламы, то ему предстоит весьма сложный путь. Главный герой книги – человек неожиданно для себя потерявший свою мечту, переставший понимать зачем, и не видящий впереди цели. Его попытки найти ориентир для дальнейшей самореализации приводят исключительно к эгоистической централизации мироощущений в «субъективной» голове героя. Такая жизненная философия Якова привлекает к себе некоторых людей, способных если не понять, то хоть интуитивно прочувствовать глубину его эмоционально-творческих переживаний. Но попытки этих людей сблизится с ним духовно, заканчиваются пустотой, которая разочаровывает и приносит ощущение потерянного времени. И ощущения эти взаимны, что, казалось бы, дает шанс сделать выводы и найти способ исправить положение вещей, однако желание Якова верить в то, что этого мира не существует, позволяет ему видеть смысл только в соблюдении ритуала и в ожидании чуда. А настоящее чудо – это когда ты сидишь возле нее и пьешь кофе во всех мирах одновременно.
Это первая книга Дереша, в которой ничто не обмануло моих ожиданий. Это конечно субъективно. Быть может, в симфонии Якова отразились, как в зеркале, мои собственные мысли? Возможно эта гармоничная созвучность с моими переживаниями мешает мне адекватно оценить это произведение, а вместо этого заставляет про себя цитировать непроизвольно запомненные отрывки этой прозы?
Текст этой книги весьма лаконичен, он не водит нас кругами в потоке человеческой мысли, подстегнутой эмоциями и химическими раздражителями, как это часто бывало в предыдущих произведениях Дереша. Практически на каждой странице я вижу результат живого мыслительного процесса, сублимированный в настолько емкие фразы, что, я уверен, они превратятся в статусы на страничках социальных сетей умеющих думать людей.
«Голова Якова» - лучшая на сегодняшний день книга автора. Это не подлежит сомнению.
Мне кажется, что автор писал о себе. Писал искренне, выкладывая собственные переживания, поэтому книга и получилась столь увлекательной. Всегда считал, что первые книги писателей автобиографичные. Но здесь все иначе. Описанное в книге – это реальность последней пятилетки Дереша. Нужно только заменить сочинительство музыки писательством, предложение-принуждение написать симфонию – требования издателей написать новую книгу, любовные взаимоотношения… тут не знаю подробностей, но смутно припоминаю, что Любко когда-то в интервью на вопрос о личной жизни упомянул серьезные отношения с девушкой, которая родом с Восточной Украины. Одна из героинь книги Майя – из Луганска. Да и в принципе уход главного героя от карьеры композитора в звукорежиссеры, вызывает ассоциации с исчезновением Дереша на пять последних лет из авангарда современной украинской литературы.
Когда в человеке просыпается желание понять причину и цель своего существования, а также смысл происходящего вокруг, ему не позавидуешь. Если он не проигнорировал свое желание познания, не пожелал превратиться в стереотипного среднестатистического потребителя телевизионных шоу и глянцевой рекламы, то ему предстоит весьма сложный путь. Главный герой книги – человек неожиданно для себя потерявший свою мечту, переставший понимать зачем, и не видящий впереди цели. Его попытки найти ориентир для дальнейшей самореализации приводят исключительно к эгоистической централизации мироощущений в «субъективной» голове героя. Такая жизненная философия Якова привлекает к себе некоторых людей, способных если не понять, то хоть интуитивно прочувствовать глубину его эмоционально-творческих переживаний. Но попытки этих людей сблизится с ним духовно, заканчиваются пустотой, которая разочаровывает и приносит ощущение потерянного времени. И ощущения эти взаимны, что, казалось бы, дает шанс сделать выводы и найти способ исправить положение вещей, однако желание Якова верить в то, что этого мира не существует, позволяет ему видеть смысл только в соблюдении ритуала и в ожидании чуда. А настоящее чудо – это когда ты сидишь возле нее и пьешь кофе во всех мирах одновременно.
September 25, 2015
Не пішло, дуже розмитий смисл як на мене
Displaying 1 - 19 of 19 reviews