Джури-характерники» — друга книга захоплюючої історичної трилогії провідного сучасного українського письменника Володимира Рутківського. У новому гостро-сюжетному романі читачі зустрінуться зі своїми улюбленими героями з попереднього роману «Джури козака Швайки» — юним характерником Саньком та його вірним другом Грициком. Хлопці підросли, змужніли, і тепер нарівні з дорослими козаками беруть участь у військових виправах. У романі з’являється ще один відчайдушний герой — маленький характерник Телесик зі своєю дитячою ватагою. А небезпека й надалі чигає на кожному кроці...
Володимир Григорович Рутківський народився 18 квітня 1937 року в селі Хрестителеве на Черкащині в родині вчителів. Його дитинство припало на воєнне лихоліття. Середню освіту здобував у Богодухівській, а згодом – Великобурімській середній школі Чорнобаївського району. Уже тоді Рутківський виявив здібності до історичного пошуку, котрі досі спонукають його не просто писати цікаві історичні твори для дітей, а й відкривати до нього ще не описані, інколи навіть не досліджені періоди вітчизняної історії. Становленню його інтересу до українських старожитностей сприяло те, що члени шкільного гуртка, старостою якого свого часу був Володимир, відшукали в рідному селі залишки найдавнішого тоді поселення в Україні. Вищу освіту Рутківський здобував спочатку в Одеському інституті харчової холодильної промисловості, потім в Одеському політехнічному інституті. Проте зрозумів, що справжнє його покликання – література, тож згодом закінчив Вищі літературні курси в Москві. Друкується з 1959 року, творчий стаж письменника – понад півстоліття. Мешкає в Одесі, пише романи для дітей та юнацтва, серед яких – «Бухтик з тихого затону», «Гості на мітлі», «Канікули у Воронівці», «Сині Води», «Сторожова за става», «Двобій з тінню», «Потерчата», трилогія «Джури» (книга перша – «Джури козака Швайки», книга друга – «Джури характерники», книга третя – «Джури і підводний човен») та ін. Роман «Джурихарактерники» став переможцем книжкового рейтингу від «Літакценту», роман «Джури козака Швайки» названо «Книжкою року– 2009». Володимир Рутківський – лауреат премій імені Миколи Трублаїні, імені Лесі Українки, Міжнародного освітнього фонду імені Ярослава Мудрого. У 2012 році письменник став лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка за історичну трилогію для дітей «Джури». Книжку «Джури козака Швайки» написано на українському історичному матеріалі, який з художнього погляду відтворено гарно і яскраво.
Основные впечатления от этой трилогии я уже изложила в своей рецензии на первую часть "Джури козака Швайки" , но хотелось бы остановиться на некоторых моментах: а) замечательно показано взросление одних персонажей и старение других. Между действием первой и второй книг прошло несколько лет, и это не могло не отразиться на героях. Написано все реалистично, подмечено тонко - пять баллов. б) нет никих намеков на слепой национализм по типу "украинцы - хорошие, все другие - плохие". Очень жаль, что некоторая литература о делах давно минувших дней грешит этими перегибами. А здесь все так, как в жизни - нет плохих или хороших народов, есть только плохие и хорошие люди, причем в равных пропорциях и здесь, и там. Лично для меня этот аспект очень важен. в) иллюстрации меня покорили! Они черно-белые (да и бумага кстати не ахти какая качественная), но постоянное отвисание челюсти и завывания "Ну вот хватает же фантазии у некоторых так рисовать!" мне были обеспечены. Автор этой красоты - Максим Паленко.
Друга частина трилогії про козака Швайку та його юних друзів Санька і Грицика, які до цього моменту вже пройшли козацьку науку і виросли зі статуса джур. У Воронівці черговий пан хоче визискувати місцевий люд, а з Криму черговий хан іде на українські землі із захватницьким походом. А все ж ця частина менш, ніж перша, слідує за цими стереотипами української історичної пам'яті (сполячені пани визискують, а татари нападають і захоплюють ясир). Зокрема, тут уже з'являється розрізнення: є "наші татари" - ті, що віддавна живуть у подніпровських степах і давно дійшли думки, що з сусідами все краще мирно співіснувати і торгувати, - а є хани у далекому Криму, деякі з яких мріють про світову славу і багатства, а в якості невільників на продаж не цураються захоплювати не тільки "гяурів"-невірних, а й тих перших татар. В першій частині було ще тільки намацано, а тут продемонстровано більшою мірою, наскільки південноукраїнські степи є таким собі простором гібридизації.
Утім, усе, що для мене є недоліком історичного мілітарі-фентезі, теж тут є: зокрема, затягнуті описи битв, в яких ворогів косять десятками і сотнями.
Наші улюбленці з першої частини трилогії про джур подорослішали -- тепер вони справжні парубки! Грицик став справжнім козаком не гірше Швайки, а Санько навчився містичним премудростям, які навіть дід Кудьма не знав. Але ворог не дає розслабитися -- тож і нашим хлопцям завжди треба бути напоготові.
Географія твору розширюється -- тепер вона охоплює уже всю територію сучасної України, включно з Кримом, зазирає до Туреччини, розповідає про міжнародні перемовини й інтриги. І все було б чудово, якби на Січ не прибилася зграйка малечі, яким аж ніяк не можна всидіти на місці. Вони постійно борюкаються, збиткуються з козаків, а насамкінець, ніби всього попереднього було мало, ще й вигадують усілякі підступи і каверзи...
Як і попередня книга, ця книга буде чудовою історією як для школяра, так і для дорослого. Про козаків та їхні звичаї, побут та вправляння. Тут багато містики, яку можна пояснити доволі раціонально (за бажання, звісно), а ще тут багато гумору і веселощів -- адже саме такою і повинна бути підліткова книга! Наполегливо рекомендую!
Ця книжка- чудовий провідник в історію козацтва для дорослих та дітей. Скільки всього цікавого я дізналася! І дітям, впевнена, теж щось відклалося крім захоплюючого сюжету. Тепер для них козак це не просто чувак в шароварах, а справжній супермен, який вміє дихати через очеретину під водою, розбивати цеглину рукою, проникати в чужу свідомість заговорюючи ворога, відчайдушно битися і без страху за потреби віддавати життя за друзів, віру і країну. Українці нащадки козаків, а тому такі круті, самоорганізовані, розумні, сильні, жертовні та сміливі.
Щодо всієї трилогії, то я хвилювалася, що це дитяча історія. А даремно. Цілком цікава і дорослим тіткам та дядькам. Побут козаків, стратегії війни з урахуванням місцевості, доступних засобів і переважаючої ворожої сили. А які ілюстрації!!! Я довше їх роздивлялася, ніж читала текст на сторінці, бо це надзвичайно талановито. Дякую Максиму Паленку за його творчість.
Книжка цікава головні герої вже дорослі і приймають участь в в боях,ходять до Криму вивідують коли відбудеться наступний напад дуже захопливо та цікаво.5 з 5