Ім’я Івана Петровича Котляревського (1769—1838), засновника нової української літератури, пов’язують, у першу чергу, з його поемою «Енеїда» (1798), яка вже понад двісті років зачаровує читачів. Це була перша друкована українська книга, написана народною мовою, перша національна поема. Запозичивши сюжет античної поеми Вергілія, Котляревський наповнив цей твір дотепним українським гумором, повір’ями, звичаями, картинами воєнного і мирного життя, описом одягу, страв — усе це надає поемі яскравого національного колориту. «Енеїду» сміливо можна назвати своєрідною енциклопедією українського побуту кінця XVIII — початку XIX століття. До книжки також увійшли п’єси «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник», які і в наш час мають великий успіх серед глядачів.
Poet and playwright; the ‘founder’ of modern Ukrainian literature. After studying at the Poltava Theological Seminary (1780–9), he worked as a tutor at rural gentry estates, where he became acquainted with folk life and the peasant vernacular, and then served in the Russian army (1796–1808). In 1810 he became the trustee of an institution for the education of children of impoverished nobles. In 1812 he organized a Cossack cavalry regiment to fight Napoleon Bonaparte and served in it as a major (see Ukrainian regiments in 1812). He helped stage theatrical productions at the Poltava governor-general's residence and was the artistic director of the Poltava Free Theater (1812–21). From 1827 to 1835 he directed several philanthropic agencies.
Іван Котляревський - український письменник, поет, драматург, зачинатель сучасної української літератури, громадський діяч. Підтримував зв'язки з декабристами. Його поема «Енеїда» (1798) стала першим в українській літературі твором, написаним народною мовою.
Творчість Котляревського має основоположне значення в історії становлення нової української літературної мови. В умовах занепаду всіх різновидів староукраїнської писемної мови його поема «Енеїда», п'єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник», написані на основі живого усного мовлення народу, започаткували новий етап формування літературної мови.
Для челенджу треба було прочитати поезію. Я подумала, що вірш буде надто дрібно, так що вирішила читати поему, і вирішила нарешті прочитати цілком і повністю "Енеїду" Івана Котляревського, бо в школі, звісно, вчили всі, але це було давно, і я не пам'ятаю, чи читала я все, чи тільки якісь уривки. Незадовго до цього дізналася про появу нового додатку абук з великою кількістю книг українською, так що я вирішила потестити якість начитки, і почати вирішила з "Енеїди". Отримала від прослуховування величезне задоволення. І на додачу до всього взяла ще цю книжку в районній бібліотеці. Так-так, давно не ступала моя нога в бібліотеку, і я вирішила, що це гарна можливість читати що хочеш. Попався мені екземпляр від Фоліо 2005 року випуску, жахливої якості, на тонкому папері, фу такі книжки випускати. Якби довелося купувати, я б навіть не глянула на неї.
Згадала перший курс університету і блискучого Сергія Михайловича Пригодія з його безкінечними давньогрецькими міфами, комедіями і трагедіями, які було неможливо запам'ятати, настільки всі персонажі були безладно пов'язані і споріднені. Виявилося, я вже все забула, так що можна сказати, дізнавалася про пригоди Енея вперше, і всі повороти сюжету мені були в новинку. Блискуча українська мова, давньогрецька історія на український лад, всі ці страви, український колорит, згадки наших національних рис характеру, одягу, справжня насолода від прослуховування.
Подумала про те, чому під час вивчення в школі не змогла оцінити "Енеїду". Можливо, через необхідність за короткий час опрацювати великий об'єм матеріалу (враховуючи інші предмети), і як це відрізнялося від того, коли я у спокійній обстановці змогла не поспішаючи, в моєму темпі прослухати і все обдумати.