Organisten

by Erlend Loe, Peter Amundsen

Hvem var egentlig Shakespeare? Hvor har det blitt av manuskriptene hans? Og hva har dette med skatteøya Oak Island å gjøre? Erlend Loe har begitt seg ut i et ukjent landskap. Han har møtt en alminnelig norsk organist som hevder å sitte nøkkelen til en av de største skatter verden kjenner til. Denne skattejakten er tett forbundet med miljøet rundt William Shakespeare, og hovedsporet er å finne i den legendariske førsteutgaven av mesterens verker. Vi møter en jordnær Erlend Loe som i utgangspunktet er skeptisk til alle påstandene, men midtveis i fortellingen bryter han ut: "Det er svimlende. Det er ingen som helst tvil om det. Har organisten rett, må kulturhistorien skrives om.

Genres: Nonfiction, History

410 pages, Hardcover

First published January 1, 2006

About the author

Erlend Loe is a Norwegian novelist. He worked at a psychiatric clinic, and was later a freelance journalist for Norwegian newspaper Adresseavisen. Loe now lives and works in Oslo where in 1998 he co-founded Screenwriters Oslo - an office community for screenwriters.

In 1993 he debuted with the book Tatt av kvinnen, and a year later published a children's book, Fisken, about a forklift operator named Kurt. Loe has a distinctive style of writing which is often likened to naïve art. He often uses irony, exaggeration and humor.

Reviews

[Hymerka]

"Коли я розповідаю про нього [Петтера Амундсена] і про його проекти своїм друзям і родичам, то їхня перша реакція: «Він божевільний. З ним треба бути обачнішим, а то як би не втратити своє добре ім'я». Варто мені розповісти, що Петтер — масон, органіст, працює в церкві й займається імпортом желатину, як одразу на їхніх обличчях з'являється скептична гримаса. А дізнавшись, що він нагромадив якусь незрозумілу і складну теорію, згідно з якою твори Шекспіра написані не Шекспіром, — люди насторожуються, ніби чують сигнал тривоги."

На жаль, мушу погодитися з друзями пана Лу.

Пригадую, у школі на уроках зарубіжної літератури, коли ми проходили Шекспіра, моя вчителька (яка була чудовою) розповідала нам, що кожна ерудована людина повинна знати про так зване "Шекспірівське питання" — сумніви з приводу того, хто ж насправді був автором Шекспірових п'єс. Серед причин його виникнення зазвичай згадують те, що ми напрочуд мало знаємо про старого-доброго Вільяма, навіть, як на автора, що жив у XVI-XVII століттях. Більш імовірною причиною мені що тоді, що зараз видається снобізм: пихатим представниками вищого класу було важко прийняти той факт, що найкращим автором їхньої країни був хтось "з народу", а не напахчений аристократ. Одним із вірогідних привидо-авторів називається сучасник Шекспіра Френсіс Бекон.

Бекон був людиною освіченою, політиком, філософом, вхожим до королівського двору. Він і сам написав кілька книжок, але більш наукового (чи то науково-популярного) спрямування. Власне, писати худліт для людини у такій позиції було неприйнятно, тому мало би сенс, якби він видавав п'єси під чужим іменем. Він також володів іноземними мовами і багато подорожував — в тому числі до місць, описаних у Шекспіра. Подібні аргументи мають логіку і сенс, правда ж? Проте шлях таких міркувань, це не для пана Амундсена. Він креслить в перших видання Шекспіра геометричні фігури, шукає приховані шифри і намагається розгадати секрети, приховані за типографськими помилками. Якщо щось у шифрі не до ладу, пан Амундсен просто вирішує, що друкар допустив помилку. Або треба замінити латинську літеру на грецьку. Або викинути дві третини літер. Або рендомно переставити літери місцями. І так на кожному кроці. Це нагадало мені про красивий, але болісний фільми Beautiful Mind, де головний герой через психічне відхилення шукав закодовані повідомлення в звичайних газетах, де їх ніколи не було. Між іншим, пан Амундсен не зупиняється на пошуках слідів Френсіса Бекона, він переходить до пошуків скарбу на якомусь крихітному острівці, де ентузіасти ще й до нього все добряче перерили, і навіть до пошуку гробниці Ісуса, який нібито не помер, розіп'ятим на хресті, а втік до сучасної Франції, де й упокоївся в мирі на схилі літ (не жартую).

Вопшем, відчуття, що прочитала 500 сторінок цілковитої маячні. Крінж і фейспалм.

[Halvor Harnæs]

Denne var mye artigere enn jeg trodde. Erlend Loe møter Petter Amundsen og skriver om hans teorier om forbindelser mellom Shakespeares verker, Francis Bacon, frimurerne, Rosenkreutzerne, Oak Island. Noe er sært, noe er søkt, mye er fascinerende og tankevekkende. Og det hadde vært skikkelig gøy hvis dette skulle vise seg å være sant.

[Trond Ødegård]

Artig og underholdende bok, som tjener veldig på å ha Erlend Loe som forfatter. Ble litt i overkant mot slutten, særlig epilogene kunne med fordel vært utelatt. Likevel; flott underholdning.

[Arne Ellingsen]

Fin

[Simen Amdam]

Interessant underholding, blir litt vanskelig å holde følge med alle argumentene som kommer, men det er kanskje mer en leserfeil enn forfatteren.

[Johan]

Även om 99% av det som står i denna bok flyger högt över huvudet på mig är innehållet fascinerande och läsupplevelsen oerhörd.

[Janicke]

kommer inte ihåg när jag läste den, bara att jag tyckte Täcknamn Shakespeare var bättre, och kändes mer trovärdig - hur kul jag än tycker det är att "hänga med" _Erlend Loe_ på upptäcktsfärd!

[osoi]

Люблю Лу, и регулярно почитываю его книжки по мере нахождения. Когда я увидела толстенного «Органиста» на полке, то воодушевилась, приготовилась к затяжному чтению, потому что бОльшая часть предыдущих его книг не блистала толщиной. Взявшись читать, я только на n странице додумалась поглядеть на обложку и увидеть там заветное «Тайна жизни Шекспира» :/

Это совсем не похоже на Лу. Точнее, его там просто мало. Он выполняет роль «интересующегося», записывая на диктофон за Амундсеном его выкладки, поддерживает диалог, вставляет немножко впечатлений об этом и Амундсене как таковом. Эту книгу надо советовать не любителям Лу, а любителям Дэна Брауна. ДА!

В книге проводится расследование (иначе не назовешь) с целью выяснения, какие же знаки оставил Шекспир в своих работах, и кто на самом деле скрывался за его маской. База у Амундсена впечатляющая — он читает первоисточники, шарит в математике, астрономии, греческом и латыни, и вообще гений дедукции. К тому же человек творческий, и объясняет все достаточно подробно. Куча иллюстраций прилагается.

Я в этом вопросе человек несведущий, но Дэна Брауна умяла в свое время за милую душу. В книге про него часто вспоминают, мол, ДБ вроде пишет книжку по нашей теме, надо скорее заканчивать =)

В какой-то момент мелькнула мысль: а был ли мальчик? Амундсен в смысле. Может, Лу просто решил постебаться над ДБ, показать ему, как надо книги писать на эту тему, со всякими шифрами и тайнами масонов, розенкрейцеров, тамплиеров, подсказками в полотнах живописцев, книгах современников и тп. Но уж больно всесторонне развит его Амундсен. Если Лу и писал это один, то явно не с потолка.
Некоторые кирпичики их (пускай их) теории мне показались совпадением, но я не настолько увлечена Шекспиром, чтобы копнуть глубже. Для меня это художественная книжка, и только. Она скрасила мне множество вечеров, а правда там или нет — не столь важно.

Книга для неспешного, вдумчивого чтения. Любителям криптографии, тайн, масонов, кроссвордов, Шекспира и не только.
И Петтер Амундсен — органист.

[Jack]

Blurgh vad förvirrande, jag läser
Alldeles för snabbt dessutom tror jag.
Cirka hälften eller mer känns som blaj.
Om det ska stämma borde allt stämma-
NISsen som hittat det verkar skum också.
Sen är det onekligen coolt när det
Halkar på plats tydligt, men ändå
Anar man ugglor i mossen. Dessutom
Kan jag inte bedöma något alls
Eftersom jag inte kan mycket alls i ämnet.
Stilen med intervju är väl inte ideal men det
Påpekas ju också, blir dessutom Loes
Egen touch på nåt sätt. Storkonspirationen
Avskräcker mig lite, det blir too much, men
Redogörelsen från Petter bygger snyggt upp det som
Enda möjligheten. Lurigt framlagt.

[Jørn Inge Frostad]

Mye fascinerende lesning her, men hadde fått nok lenge før jeg nådde slutten, og skummet bare de siste 60 sidene. For seriøse kodeknekkere har boken imidlertid kanskje gitt mye å tenke på. Håper å få se dokumentarserien det skrives om i boka, som har gått meg hus forbi. Håper også at det en dag blir gravd på Oak Island, hadde jo vært artig å se om det faktisk ligger noe der. Et litt trist apropos til slutt: oppdaget under lesningen av boka at hr. Amundsen i dag slutter seg til Alliansen. Dette reduserer totalinntrykket mitt av ham nokså kraftig. Get well soon.

[Victoria]

I just can't read this. You should be a cryptography freak to actually enjoy it. I love and I've always loved Loe's style of writing, but this book is just pure crypto-analysis which I'm not interested in.

[Krista]

Suomennettu 'Shakespearen salaisuus'. Mielenkiintoinen kirja, vaikka en vakuuttunutkaan kaikista väitteistä ja todistuksita. Hyvä arvostelu osoitteessa: http://penjami.wordpress.com/2008/01/...