Мальописів українською мовою, де головними героями є антропоморфні тварини трохи назбиралося в нас. Маємо «Мауса» Арта Шпіґельмана, «Серед Овець» Олександра Корешкова, «Блексед» Хуана Діаса Каналеса, «Княжа Воля» Дениса Фадєєва чи частково «Казки» Білла Віллінґема. Але видавництво NashaIdea вирішили познайомити нас із бд «Замок тварин» («Le Château des animaux») Ксав’є Дорізона, де художник Фелікс Делеп проробив неймовірно гарну роботу. До речі, автор Ксав’є Дорізон мав би бути знайомий вам, адже він займався сценарієм бд «Довгий Джон Сілвер», який перекладений солов’їною.
Десь у міжвоєнній Франції люди покинули замок. Ми не знаємо чому. Тварини взяли на себе управління місцевістю й утворили вільну республіку. Президент, могутній бик Сильвіо, панує тут, йому допомагає його представник півень та поліція у вигляді собачого ополчення. Кролик, гуси, кішки, вівці та інші пригноблені тварини можуть лише схилити голови… За допомогою собак бик-диктатор експлуатує інших тварин, змушених виконувати виснажливу роботу на благо суспільства. Тварини досить швидко виявляють недоліки влади, а бик, на жаль, відкрив для себе принади алкоголю, що поступово руйнує існування цієї громади. Але, незважаючи на розуміння ситуації, тварини не знають, як протидіяти насильству та несправедливості правлячої верхівки. Адже фізично ті сильніші. Це головне питання, яке стоїть перед героями: кішки Міс Бангалор, кроликом Цезарем і загадковим щуром Азеларом. Але це згодом, бо зараз вони думають про одне, як вижити…
Щоби довго не загадувати, то відразу скажу, що спорідненість із «Колгоспом тварин» Джорджа Орвелла очевидна. Ксав’є Дорізон згадує про це у своїй преамбулі та відверто каже, що натхненний романом цього великого класика літератури. Гарну паралель можна провести з українським мальописом «Серед овець» Олександра Корешкова, де сюжет і антураж також перегукується із працями Джорджа Орвелла. Але у своїй роботі Дорізон хотів зробити ще одну борозну — розповісти, як мирний опір може змінити все докорінно.
Ксав’є Дорісон використовує тварин, щоби розвинути ідею, яка одночасно є пацифістською та можливістю створення опору. Цей перший альбом служить для того, щоби підвести до думки, що «озброєний» опір не може спрацювати, тому що сила є на стороні сили. І є багато інших способів, щоби довести наявний режим до краху. Більшість сцен тут, щоби пояснити факти, причини та наслідки подій, а кожен персонаж має конкретну роль у історії. Тим не менш, автор прагне створити приємних персонажів, яким хочеться співчувати. Та ж кішка Бенгалор, вдова й мужня мати, чи кролик Цезар, який змушений займатися проституцією, щоби діставати талони на провізію. На перший погляд, може здатися, що основна увага припадає на жертв режиму, але Дорізон також розкриває мотиви владної верхівки в особі бика-президента Сильвіо. Сценарій у мальописі досить лаконічний і чудово побудований. Драматична інтенсивність присутня постійно, і, читаючи, емоційно вкладаєшся в історію. Адже герої направду милі й добрі, тому не співпереживати їм банально не можливо.
Також потрібно завдячувати художнику Феліксу Делепу, адже його художній стиль — першочерговий момент, який привабив мене у цьому мальописі. Художник малює тварин, які не є антропоморфними з візуальної сторони, не мають людського одягу та повзають на четвереньках. Але є такими через інтелектуальний, мотиваційний та емоційний аспекти. А ще емоції тварин, які передає художник на сторінках. Вони сильно допомагають зрозуміти, що відчувають герої. Також гляньте на розкішну обкладинку альбому, щоби зрозуміти, наскільки Делеп володіє композицією та майстерністю створювати правильну атмосферу.
«Замок тварин: Міс Бангалор» слугує для того, щоб закласти основи проблеми та початки опору, які розвиватимуться в наступних альбомах. Надіюся, що українському читачу сподобається цей мальопис так само, як і мені. Особливо в художньому плані, адже малюнок Фелікса Делепа дуже припав до душі.