El rey de Varsovia

Król #1

by Szczepan Twardoch, Esther Rabasco Macías (Translator), Bogumila Wyrzykowska (Translator)

En el cuadrilátero, Jakub Szapiro inspira respeto entre la comunidad judía, que lo considera un héroe, pero en las calles de Varsovia, donde opera como sicario de una poderosa organización criminal, despierta auténtico pavor. Sin embargo, la violencia y la intimidación tienen sus Jakub vive rodeado de lujos, deleitándose en todos los privilegios que el mundo del crimen ha puesto a su alcance mientras el nazismo se cierne sobre el país. Y aunque es consciente de la situación, como se siente intocable se niega a abandonar la ciudad que considera su reino. ¿Será capaz de mantener la jerarquía imperante hasta entonces o sucumbirá ante este nuevo y siniestro orden mundial? Aplaudido tanto por el público como por la crítica polacas, El rey de Varsovia es un libro extraordinario, heredero de la mejor novela negra, que traslada al lector a los bajos fondos de la Varsovia de la década de 1930 aunando rigor histórico y pericia narrativa.

Genres: Fiction, Historical Fiction, Polish Literature, Audiobook, Poland, Historical, Novels

448 pages, Paperback

First published October 12, 2016

About the author

Szczepan Twardoch, ur. 1979, pisarz i publicysta. Z wykształcenia socjolog, studiował socjologię i filozofię na Międzywydziałowych Indywidualnych Studiach Humanistycznych na Uniwersytecie Śląskim w Katowicach.
Mieszka w Pilchowicach na Górnym Śląsku.

W listopadzie 2012 roku nakładem Wydawnictwa Literackiego ukazała się powieść p.t. Morfina, nominowana do Paszportu Polityki 2012.

Reviews

[Beata · Rating 4 out of 5]

Warsaw in 1937, a melting pot over which extreme political and social forces try to hold a solid grip. The worlds Twardoch depicts have no sense of sentimentality, they simply express brutal reality that prevailed in those days. The two Warsaws, one belonging to the Poles, the other making the centre of the Jews, surprise in their crude expressionism and naturalism.

[Jennifer ~ TarHeelReader · Rating 4 out of 5]

What an enthralling read!

In 1937, Jakub Szapiro is a boxer and a hero of his Jewish community in Poland. When he’s not boxing, he works for a seedy crime lord, and everyone fears his wrath. He is paid well for his efforts, which include murder among other crimes. Jakub wants to be king of the dark underbelly, and he’s well on his way.

At the same time, Hitler’s mercury is rising. More violence is promised to the community in which Jakub has also been a terror. The Jews are hoping to find comfort in Palestine. But Jakub doesn’t want to go… He wants to be the king of Warsaw.

King of Warsaw is a dark and gritty story with a strong historical backdrop. I felt completely immersed in Poland during this time period. The writing, along with the pacing, is compelling.

I highly recommend The King of Warsaw to fans of dark, gripping historical mysteries and thrillers. This book reminded me of Andrew Gross’ historical thrillers I happen to love, too.

I’ve read some fantastic translated books via Amazon Crossing this year and last. I’m grateful this imprint is sharing these talented authors with us.

I received a gifted copy. All opinions are my own.

Many of my reviews can also be found on my blog: www.jennifertarheelreader.com and instagram: www.instagram.com/tarheelreader

[Maciek · Rating 4 out of 5]

PL: Recenzja w dwóch językach - tekst angielski znajduje się pod polskim.
ENG: This is a bilingual review - English text is presented below.

PL:Mojego ojca zabił wysoki, przystojny Żyd o szerokich ramionach i potężnych plecach machabejskiego boksera.
Teraz stoi w ringu, to ostatnia walka wieczoru i ostatnie koło tej walki, a ja patrzę na niego z pierwszego rzędu. Nazywam się Mojżesz Bernsztajn, mam siedemnaście lat i nie istnieję.
Nazywam się Mojżesz Bernsztajn, mam siedemnaście lat i nie jestem człowiekiem, jestem nikim, nie ma mnie, nie istnieję, jestem chudym, ubogim synem nikogo i patrzę na tego, który zabił mojego ojca, patrzę, jak stoi w ringu, piękny i silny.

Warszawa, rok 1937, schyłek burzliwego dwudziestolecia kruchego pokoju. Na ruinach starych imperiów wyrosły nowe twory, targane nacjonalizmami i nieuniknienie skłócone ze sobą - żadnej z tych młodych republik nie będzie dane długo przetrwać: pomimo że Europa wciąż krwawi z ran po Wielkiej Wojnie, a na horyzoncie już majaczy się widmo drugiej.
Stolica młodego państwa polskiego to podzielone miasto, gdzie mieszkają i ścierają się ze sobą różne narody, kultury i języki; miasto eleganckich hoteli, wykwintnych restauracji i luksusowych sklepów, ale też miasto bieda-domów, zapomnianych i opuszczonych ulic pełnych tragedii i biedy. W tym właśnie czasie i miejscu umieszcza Szczepan Twardoch swoją najnowszą powieść, Król.

Tytułowy król to Jakub Szapiro, żydowski bokser i jednocześnie morderca ojca narratora powieści, Mosze Bernsztajna - który pięćdziesiąt lat później, w dalekim Tel Awiwie, spisuje historię swojego życia, rozpoczynając od chwili gdy zobaczył go tamtego dnia w ringu po raz pierwszy. Nie wiedział wtedy jeszcze, że to właśnie Jakub brutalnie zamordował jego ojca; nie miał pojęcia jak bardzo ich historie przetną się i złączą ze sobą.

Czym jest Król? Przede wszystkim jest barwnym portretem miasta, którego już nie ma; Warszawy z roku 1937, która tak naprawdę była dwoma miastami, miastem Polaków i miastem Żydów. Jedna Warszawa to Warszawa łacińska, zamożna, zachodnioeuropejska - miasto eleganckich hoteli i luksusowych restauracji, zamieszkana przez bogatych Polaków, katolików mówiących po polsku. Druga Warszawa to Warszawa wschodnia, azjatycka, miasto bieda-domów i przepełnionych domów sierot, pełne ulicznych targowisk i straganów, rozmów i prasy w jidysz. Te dwie Warszawy istniały całkiem osobno, i mieszkańcy jednej potrafili spędzić całe życie nie stawiając kroku w drugiej. Warszawa tamtego okresu to miasto z aspiracjami zachodniego blichtru i bogactwa, pełne jednak kompleksów wschodu - biedy, syfu i pewnego rodzaju dzikości, wiecznie zawieszone pomiędzy Paryżem a Mińskiem. Stolica jawi się jako miniatura całej Polski - dziwnego kraju-Frankensteina poskładanego z powrotem po kilku rozbiorach z części które dawno przestały siebie przypominać.

Król to także okno na Europę tamtych czasów - Europę faszyzmu, dyktatur, nacjonalizmu i antysemityzmu, które ukoronowanie i zniszczenie znajdą w Drugiej Wojnie Światowej. To czas w którym rządzi siła. Widmo nadchodzącej zagłady zatruwa powietrze i umysły: to czas nacjonalistycznych bojówek na ulicach, czas gett ławkowych na uniwersytetach, czas stanu otwartego konfliktu i zagrożenia, czas Narodowego Radykalizmu. Czym jest Narodowy Radykalizm? Jak pisał w 1938 jeden z głównych ideologów Stronnictwa Narodowego, Jędrzej Giertych: "Kto my jesteśmy? Jesteśmy polskim nacjonalizmem.Jesteśmy jedynym polskim nacjonalizmem. Jesteśmy jednym z tych ruchów, które – jak faszyzm we Włoszech, hitleryzm w Niemczech, obóz Salazara w Portugalii, karlizm i Falanga w Hiszpanii – obalają w poszczególnych krajach Europy stary system masońsko-plutokratyczno-socjalistyczno-żydowski i budują porządek nowy: porządek narodowy". Dręczy pytanie - cały ten tygiel agresji, nienawiści, konfliktów i kompleksów jakie targały Polską w tamtym okresie musiał kiedyś wybuchnąć. Co stałoby się gdyby nie napadła na nas Trzecia Rzesza?

Król to również porządnie skrojona powieść sensacyjna, saga gangsterska podbiegająca również pod amerykańskie książki z gatunku noir, z wplecionym wątkiem metafizycznym. Niestety, ramy gatunkowe najbardziej widać gdy przyjrzymy się całej plejadzie postaci o barwnych imionach. Jakub Szapiro, Kum Kaplica, Ryfka Kij - pomimo że częściowo bazowane na prawdziwych osobach są w książce postaciami stworzonymi, nienaturalnymi, nieprawdziwymi, i nie sposób tego nie zauważyć. Szapiro, niepokonany i niemalże nieśmiertelny bokser, twardy mężczyzna który oczywiście musi posiadać ukrytą, czułą osobowość; Kaplica, socjalista i dawny bojownik o równość i sprawiedliwość, teraz gangster który nie cofnie się przed zamordowaniem każdego, taki polski Don Corleone. Tę niespodziewaną gatunkową płaskość szczególnie widać w postaciach kobiet, które służą w książce głównie za tło do fabuły - Ryfka Kij to emerytowana gangsterka a obecnie burdelmama, zgorzkniała lecz wierna swej pierwszej miłości; Emilia Szapiro, kobieta Jakuba, to antyteza Ryfki, zmysłowa i anielska żona gangstera bez żadnej wady. Pod koniec powieści na scenę wkracza córka skrajnie prawicowego komendanta policji, oczywiście rozpustna i próżna bez granic.

Pomimo tej schematyczności, uważam jednak że Króla warto przeczytać - moim zdaniem to wciąż jedna z ciekawszych książek wydanych w 2016 roku. Pomimo nieuniknionej(?) sztampowości i przerysowania całość napisana jest niezwykle sprawnie, i czyta się ją niezwykle przyjemnie, z autentyczną ciekawością, do samego końca. Warto!

ENG:My father has been killed by a tall, handsome Jew, with broad shoulders and a powerful back of a Maccabean boxer.
Now he is standing in the ring, it is the last fight of tonight and the last round of that fight, and I am looking at him from the first row. My name is Mosze Bernsztajn, I am seventeen years old and I do not exist.
My name is Mosze Bernsztajn, I am seventeen years old and I am not a human being, I am nobody, there is no me, I do not exist, I am a thin, poor son of a nobody, and I look at the man who killed my father, I look at him and see him standing in the ring, beautiful and strong.

Warsaw, 1937, the end of a troubled two-decades long era of fragile peace. New entities arose on the ruins of old empires, ravaged by nationalism and inherently at conflict with one another. None of these young republics will be allowed to survive for very long: even though Europe is still bleeding from the wounds of Great War, on the horizon already looms the specter of another.
The capital of the young Polish state is a divided city, where different nations, cultures and languages live and clash with one another; a city of elegant hotels, elegant restaurants and luxurious stores, but also a city of poor houses, of forgotten and abandoned streets full of orphans, poverty and tragedy. It is in this time and place that Szczepan Twardoch sets his last novel, Król (King).

The eponymous king is Jakub Szapiro, Jewish boxer and murderer of the father of Mosze Bernsztajn, the narrator of the novel, who writes down the story of his life in far-away Tel Aviv - fifty years after he saw him for the first time that day, in the boxing ring in Warsaw. At the time he didn't know that it was Jakub who has brutally murdered his father; he had no idea how their lives would intersect and become tied to one another.

What is King? First of all, it is a colorful portrait of a city which no longer exist; Warsaw from the year 1937, a city which really was two cities, a city of Poles and a city of Jews. One Warsaw was a rich Warsaw, almost Western European - a city of elegant hotels and luxurious restaurants, lived in by rich, catholic Poles, who spoke Polish. The other Warsaw is the eastern, Asian Warsaw, a city of poor houses and overflowing orphanages, full of street markets and stalls, where conversations were spoken and press was published in Yiddish. These two Warsaw existed completely independently, and citizens of one could have lived their entire lives without ever setting foot in the other. Warsaw from that time is a city of aspiration: it aspires to the western glamour and western riches, but at the same time sated with an eastern complex - poverty, dirt and a sense of wilderness and savagery, forever suspended between Paris and Minsk. The capital serves as a miniature for the entire Poland - a weird Frankenstein-like country, put together again after several partitions from pieces which long ago stopped resembling one another.

King is also a window through which we can glimpse Europe of that time - the Europe of fascism, dictatorships, nationalism and antisemitism, which all will find consummation and destruction in the Second World War. It is time ruled by force. The specter of approaching doom poisons both air and minds; it is the time of nationalist mobs on the streets, time of ghetto benches at universities, time of open conflict and threat, time of National Radicalism. What is National Radicalism? In the words of Jędrzej Giertych, one of the main ideologues of the National Party, who wrote in 1938: Who are we? we are Polish nationalism. We are the only Polish nationalism. We are one of these movements, which - like fascism in Italy, Hitlerism in Germany, Salazar's camp in Portugal, Carlism and Falangism in Spain - are overthrowing in respective European countries the old masonic-plutocratic-socialist-Jewish order and are building a new one: a national order. A troubling question: all of this aggression, hatred, conflict and complexes which Poland was torn apart by at the time would surely have exploded at some point. What would have happened if we were not invaded by the Third Reich?

King is also a well crafted gangster saga, similar in some respect to American noir, with a metaphysical aspect woven in to boot. Unfortunately, we can clearly see its genre limits when we look closer at its wide cast of characters, all of which bear colorful names. Jakub Szapiro, Kum Kaplica, Ryfka Kij - although partially based on real people in the book are just created characters, unnatural, untrue, and we cannot not see that. Szapiro, the undefeated and almost immortal boxer, a hard man who obviously has to hide a softer, gentler, emotional side; Kaplica, a socialist and former fighter for equality and justice, now a gangster who will not shy away from murdering anyone, like a Polish Don Corleone. This unexpected genre flatness is especially visible in female characters, who mostly serve as background for the novel's plot - Ryfka Kij is a retired gangster and now a madam who runs her own brothel, bitter but faithful to her first love. Emilia Szapiro, Jakub's woman, is Ryfka's total opposite: she's sensual and angelic, a flawless gangster's wife. Near the end of the novel we are introduced to the daughter of a very conservative police commissioner, who of course is completely debauched and vain.

Still, despite being formulaic in this regard, I consider King to be a novel well worth reading - in my opinion it's one of the more interesting books published in 2016. Despite its unavoidable(?) patterns regarding its characters and larger than life plot, it is very well written and very enjoyable to read, and maintains the readers' interest all the way to the very end. Recommended!

At the time of writing (January 2017), the novel has not yet been translated into English.

[Rafal · Rating 3 out of 5]

Przeczytałem tę książkę z dużą przyjemnością. Szczególnie druga część, gdy powieść nabiera tempa jest ciekawa.

Natomiast mam poważny problem z uznaniem, czy to jest dobra powieść czy tylko dobre czytadło.
Dostrzegam wiele prób, żeby ze zwykłego kryminału w stylu vintage zrobić poważną powieść z ważnym przesłaniem.

Większości z tych prób jednak nie rozumiem. Co gorsza nie mam potrzeby ich rozumieć i uważam, że są bez sensu.

Jedna z nich to ciągłe powtórzenia - taki refren dotyczący okoliczności śmierci jednego z bohaterów. Oczywiście w pewnym momencie wyjaśnia się znaczenie tej sceny dla narratora. Ale nie wyjaśnia to celowości takiej ilości powtórzeń. Podobnie z symboliczną wizją kaszalota krążącego nad miastem. Ona także powtarza się bardzo często. I tu niestety nie tylko nie widać sensu powtórzeń ale też sensu w ogóle. Rozumiem symbol, ale nie rozumiem sensu jego użycia.
Co w sumie oznacza, że próby uczynienia z tej książki dzieła ambitnego są dla mnie nieudane.
Co gorsza wiele innych aspektów przeczy zakwalifikowaniu tej powieści do dzieł ambitnych a nie fajnych czytadeł.

Na przykład postaci są dla mnie szalenie schematyczne: dobry gangster - jest człowiekiem z miękkim sercem i cudownym ojcem i mężem i oczywiście fantastycznym kochankiem; faszysta nie tylko jest świnią - okazuje się także gejem... To nie jest tak, że postaci są czarno-białe. Rzecz w tym, że autor korzysta tylko z pojedynczych odcieni szarości.

Generalnie nie podobał mi się za bardzo sposób tworzenia wrażenia, że za tym wszystkim co czytamy kryje się jakaś tajemnica, którą poznamy na końcu. Nie podobał mi się z powodów opisanych powyżej. Uważam, że można to było zrobić w sposób mniej nachalny. Natomiast ucieszyłem się, że jednak ta tajemnica ostatecznie była a jej wyjaśnienie było literacko satysfakcjonujące.

Więc w sumie cieszę, że przeczytałem tę książkę a pierwsze od dawna zetknięcie ze współczesną literaturą polską uważam za dość udane.

[Anna Boklys · Rating 5 out of 5]

Я прочитала "Короля" вже двічі, й з кожним разом мій захват цією історією лише зростає. Це книга, яка за фасадом кримінальної історії про бандитські розбірки ховає історичний опис цілого періоду, цілісних та харизматичних персонажів, а також жорстоку драму головного героя, який понад усе ставить свої амбіції.

А якщо конкретніше: "Король" розповідає про переддень початку Другої світової війни, коли у Варшаві вже почались активні прояви антисемітизму та сегрегація. Головний герой — Якуб Шапіро, він же Куба, — жид*, боксер та авторитетний бандит, що працює на Кума Капліцу — поляка та кримінального авторитета, що тримає місто у залізних рукавицях. І ось на фоні загального неспокою починаються зміни не тільки у політиці країни, а й у розподілі бандитських сил, та й загалом у банді Капліци. А Якуб — одних головних гравців, який, можливо, прагне влади, прагне стати Королем, не менше, ніж його конкуренти.

Ця книга — жорстока, безжальна, детальна у насиллі, іноді до нудоти, продумана та вивірена у кожному слові. Часом ця книга навіть божевільна, неприємна та токсична. За це я її і люблю.

"Його певність у собі і спокій мали міцний фундамент: у внутрішній кишені піджака, перетягненому ґумкою згортком, лежали п'ять тисяч злотих, а в іншому — п'ятсот доларів. У правій кишені плаща крився пістолет. У лівій кишені штанів було двісті злотих дрібними купюрами, у правій кастет, у м'язах міць, яку він не вагався використовувати, у серці — готовність до перемоги. Це було його фундаментом, це було джерелом його потуги і ваги: сила, гроші та відвага, готовність будь-якої миті порушити закон, піти до в'язниці, якщо буде треба.

І тільки десь глибоко всередині Якуба Шапіро дрімало щось чорне. Тоді я ще не знав, а зараз, на п'ятдесят років пізніше, в іншому світі, знаю".

Найперше що мене вразило — це сам Якуб Шапіро. Щепан Твардох створив об'ємного, амбівалентного, сильного, харизматичного та жорстокого персонажа, у чий внутрішній конфлікт легко повірити. Я повірила у Якуба вперше, повірила вдруге, повірю й втретє (Чому? Я поясню це наприкінці). Якуб амбітний та талановитий, він звик до влади, й кожен наступний його крок — це шлях до прірви. Й на цьому шляху він не зможе помилувати ні тих, кого ненавидить, ні тих, кого любить.

Я неодноразово чула, що Якуб читачам не подобається. Бо він не чинить морально. Але сама вважаю, що цікавіше не те, як він діє, а як він бореться з собою, щоб так діяти. Кожен наступний, ще страшніший крок, — це його вибір, це крок через його ж власне розуміння добра. У якомусь сенсі це історія про падіння, але щоб зрозуміти це, потрібно відкинути власні упередження.

"— Варшава не належить полякам. Варшава належить Куму. Варшава належить мені. Якубу Шапіро, а ніякому не Янкелю. Варшава належить нам. А ми не маємо ні релігії, ні національності. Кум не поляк. Я не жид. Кум — це Кум, а я — Шапіро. А Варшава — наше місто, належить нам, і ми належимо Варшаві.

— Чого ти насправді хочеш?

— Хочу бути королем цього міста, — відповідав повільно, виважено, старанно карбуючи кожне слово. — І буду королем цього міста".

Отож, головні конфлікт та інтрига: чи досягне Якуб Шапіро вершини, чи стане Королем Варшави? Але роман набагато об'ємніший та складніший за лиш одне це питання. Твардох вміло закручує сюжетні лінії, де кожен персонаж грає за себе: хоч то Кум Капліца, який хоче утримати владу, хоч це Радзівілек, який хоче ту владу забрати, хоч поляки, які прагнуть заслати євреїв на Мадагаскар, хоч, хоч, хоч... У цій книзі розгортаються драматичні та безапеляційні голодні ігри, де зради перемежовуються тимчасовими партнерствами, божевіллям та пристрастями.

І окремо маю сказати за персонажів. Тут кожен герой настільки об'ємно написаний, що запам'ятовуються всі. Навіть ті персонажі, які з'являються всього два-три рази за всю книгу. І це мистецтво так написати, я вважаю.

"Тоді Якуб глянув на неї, а вона дивилась на Якуба, і сталося те, що часто ставалося, коли дівчата дивились на Якуба: він їй сподобався, хоч вона ще й сама перед собою це не визнала, бо ж цілила в нього з пістолета. Але було в Якубі щось таке, що змушувало жінок, які його помічали, думати і мріяти про нього".

Окрема тема у "Королі" (як і в інших романах Твардоха) — це жінки. Якуб оточений жінками: його жінкою, його колишньою коханкою, його новою коханкою, повіями. З кожною в нього своя історія і своя модель поведінки, часто — токсична та жорстока. Сучасним жінкам цілком може бути бридко це читати, бо це не якийсь там дарк романс, тут насилля не романтизується. Але я читала ці частини захоплено, кожний епізод Якуба з жінками розкривав психіку та характери героїв, тому у їхні драми вірилось. Особливо цікаво було читати про його стосунки з колишньою коханкою, якщо ви розумієте про що я.

Врешті "Король" — це ще й багаторівнева історія. Тут важливі не тільки історичні посилання на описану добу, а й навіть назви розділів та окремі символи, наприклад, кит Літані.

А тепер про те, чому я так палко люблю цю книгу. Почнімо з моєї улюбленої цитати в усій книзі:

"Я знав їх усіх, але ніколи, жодного разу за все своє життя я не запізнався ні з ким подібним до Шапіро, таким внутрішньо сильним, рішучим, упевненим в усьому, що робить.

На радянському телебаченні я бачив ядерний криголам "Арктика", котрий у сімдесят сьомому досягнув північного полюсу, розбиваючи дорогою лід у чотири метри завтовшки. Мав подвійний броньований корпус, реакторний привід і міг рухатися крізь лід, здатний зупинити будь-який інший корабель. Шапіро був кимось саме таким.

Або й не так: він був як кашалот, голодний хижак на полюванні, ганебно обважнілий, лінивий, але коли треба - швидкий і вбивчий.

А проте всередині, десь під сонячним сплетінням, дрімала в Шапіро маленька, тверда, чорна кулька, зерно кристалізації, на яке нашаровувалося усе те, що зовні на Шапіро не видно".

Тож, час визнати: я люблю цю книгу, бо ми з Якубом Шапіро схожі у характерах. Наші прагнення (концептуально), амбіційність, готовність жертвувати заради досягнення мети — дуже близькі між собою. Я розумію цього персонажа. Але тепер, після другого прочитання, мені не страшно це визнати. Бо "Король" — це постійне нагадування та попередження для мене, що досягнення мети мусить бути продуманим. Інакше теж можна впасти у прірву, звідки не вибратись.

Але, чи полетіла б я, чи сіла б у той літак? Теж ні. Така натура.

Отож, читати чи ні? Я не можу радити, бо книга жорстока та складна. Але пробувати нове завжди варто. А що як зустрінеться саме те, що стане особливою подією у читацькому житті?

А ще більше моїх думок про книжки у Telegram-каналі.

*у відгуку я користуюсь словом "жид", оскільки саме воно використовувалось у романі на позначення євреїв.

[Jan Rice · Rating 4 out of 5]

Do we get the future we deserve?

Is the fate of others to play minor roles in the unfolding of our just deserts?

Who are we, and what is identity, anyway?

This is a view of prewar Warsaw from the bottom up, where for the impoverished traditionalist Jewish underclass, their gangster overlords, Poles or Jews, are cultural heroes. Yes, Jews or Poles, for despite the seemingly stark ethno-religious divide, the social fabric is not devoid of cross-cultural strands. The weave is complicated by the fact those same gangsters were the heroes of Polish independence not that long ago. They uphold the political left, in contrast to Polish fascism and Hitler's Germany. The burgeoning cosmopolitan cafe society, however, or other signs of disruptive modernity are not to be seen from this angle.

The antihero of the book whom people both admire and fear is Jakub Szapiro, a boxing champ and enforcer for the local crime boss. The action begins with the murder and dismemberment of Mojzesz Bernsztajn's father, a small businessman who has failed one time too many to come up with the requisite protection money. The story is told through Mojcesz' eyes. In a Stockholm syndrome of sorts he abjures his father's appearance and life, shaving his beard and sidelocks and exchanging his religious practices for a shadow apprenticeship with glamorous Jakub, the erstwhile murderer himself. Mojzesz falls in with the oddball cast of characters surrounding this would-be king of Warsaw.

The story is told from the point of view of the (1937) present and from that of an uncertain Tel Aviv future.

The King of Warsaw was written five years ago and has won awards and been made into a TV series in Poland. (But after looking at the IMDb summary, it looks like liberties were taken with the plot.) I read about the book after it was recently translated into English. It was said to highlight a neglected corner of history and to clarify the views of those Jews who picture their Eastern European forebears as necessarily living in shtetls where they were pious, powerless, and persecuted. It's not my usual genre, and I think it conforms to certain conventions of murder, mayhem and misogyny. But it also goes beyond those conventions, crossing over into literary territory.

I knew going in that the author is a Pole and not a Jew, but in reading, I wondered. He does a good job!

[Nursebookie · Rating 5 out of 5]

Twardoch delivered a dramatic and powerful narrative that was unique, highly ruthless and brutal about life in 1930's Poland. He tells a gripping tale of life in the streets of Warsaw where warring gangsters between the Jewish and the pro-fascist/anti-Semetic experienced violence as part of daily life and survival. The novel was a historical fiction with an element of psychological thriller vibe which made this book unputdownable for me.

Twardoch proved himself as a gifted storyteller through mesmerizing dialogue, creating a world full of ruthless characters that was delivered and told from the point of view from both a child witnessing harrowing violence to an older retired Israeli officer full of regrets remembering his past in a way that is both real and imagined. I felt the pain in the narrative on how violence affected people through the difference in not only their beliefs but also in their social classes and social standing within their community.

I found this book to be an addicting read which I enjoyed thoroughly.

[spokój.w.głowie · Rating 5 out of 5]

Właśnie odnalazłam najlepszą książkę tego miesiąca, a może i roku, nie wiem jakim cudem omijała mnie w życiu twórczość Szczepana Twardocha.

[Nashelito · Rating 5 out of 5]

Я приглядаюся до творів Щепана Твардоха відтоді, як мені дуже сподобалася обкладинка (на вигляд і на дотик) українського видання іншого його роману "Покора". Приглядівся, книгу купив, але не читав. Зрештою, за подібним сценарієм проходить трек мого знайомства з багатьма літературними творами. Я купую книги, які ми мене чимось чомусь привабили, вони якийсь час відлежуються (часто — роками), іноді їхні зрізи встигають навіть вигоріти на сонці, аж доки не стається якась подія, через яку спрацьовує той або інший тригер — і я пірнаю в новий незнаний світ.

Цього разу це відбулося, перш за все, через допис Володимира Арєнєва про вихід нового роману Твардоха — книги "Нуль" про війну в Україні. Сподіваюся, що видавництво "Фабула" видасть її українською мовою найближчим часом. Ну дуже треба.

Не можу сказати точно, чому я вирішив розпочати знайомство з творчістю Щепана Твардоха саме з книги "Король". Ймовірно логіка вибору виглядала приблизно так: обрати з того, що є в досяжности, але хронологічно найдавніше. 

Це моя перша книга цього автора, але, знаєте, я тепер читатиму і всі інші, тому що Твардох, здається, справді вміє розповідати цікаві історії. Уявіть собі Peaky Blinders, але події відбуваються у Варшаві в 1937 році. В Німеччині вже кілька років панує Гітлер, звідти доходять все тривожніші сигнали про долю євреїв, але полякам пальці в рот у цьому питанні теж краще не класти — зростають антисемітські настрої в суспільстві, націоналістичні і відверто фашистські рухи розгортаються, тренуються, озброюються і готуються до польського варіанту "остаточного вирішення єврейського питання". 

Але поруч з поляками у Варшаві живуть сотні тисяч євреїв — ортодоксальних, асимільованих, соціалістів, аполітичних, сіоністів — дуже різних. Значною силою тут є і жидівські (пробачте, але так вони навіть самі себе називають у книжці) бандити, котрі займаються рекетом, кришують борделі та влаштовують криваві розборки з конкурентами.

Польська Республіка напередодні Другої світової війни була по вінця сповнена насильством. Політичний, соціальні, моральні, національні конфлікти спалахують не лише між окремими представниками цілого спектру рухів та сил, котрі невпинно змагаються між собою за контроль над гаманцями та душами жителів Варшави, сутички починають вихлюпуватися і на вулиці міста — тут всі, хто відчуває в собі або за собою силу, носять в кишенях зброю і готові нею скористатися.

Одним із таких бєспрєдєльників є бандит, боксер, кримінальний ватажок Якуб Шапіро, який працює на одного з "королів" Варшави — Кума Капліцу. Якуб — це страшна людина, він здатний без вагань посікти бідного чоловіка на частини лише тому, що той не має з чого сплатити борг перед Кумом. Крім того — він справжній вуличний бойовик, топовий боксер і, схоже на те, що перед його тваринною силою та брутальною вродою не може встояти жодна жінка... 

Коли автор описує жахливі злочини, які вчиняють члени банди Кума  (та інших угруповань) — побиття, вбивства, катування, знущання над жінками в борделях, педофілію тощо, то така Варшава справді схожа на пекло. Тим більше, що цим займаються не лише жидівські банди. Щось подібне витворяють і польські націоналісти, а фашисти взагалі мріють про вигнання всіх євреїв з Польщі або заселення їх у табори за колючим дротом...

А з іншого боку, Якубу притаманний певний моральний кодекс, адже він жорстоко мститься кривдникам понівечених дівчат з борделю, яким керує його подруга, він намагається подбати про сина того чоловіка, якого четвертував, він дбає про свою дружину та дуже любить синів-близнят.

Не всьому із того, що описує ненадійний оповідач в цьому романі можна вірити, здається, що з часом пам'яті не лише властиве забування багатьох епізодів, але і заміна реальних спогадів на таке, чого ніколи не існувало — і такий спосіб розповіді   є одним із найцікавіших елементів твору. Це Тварлох робить справді захопливо.

"Король" Щепана Твардоха не дає людині жодного виправдання за скоєні злочини, не допомагає повірити у перемогу над злом, не зцілює, не вибачає слабкості, але він хапає читача за горло і не відпускає, доки ти не перегорнеш останню сторінку, та й після того ще довго не дає оговтатися та нормально дихати. 

Це книга, через яку може піднуджувати від огиди і темнітиме в очах від жаху того, що коять її персонажі одне з одним, але те, як автор вирішив розповісти цю страшну історію — викликає непідробний захват.

І, до речі, якщо хтось прочитає книгу і зможе поняти, нафіга там був отой кашалот в небі над містом — майте совість, поясніть, будь ласочка...

[Antonio Luis · Rating 4 out of 5]

Novela yo diría sobre todo histórica, por el rigor y el detalle minucioso de su ambientación, fechas, lugares y recreación social espectacular de la Varsovia previa a la segunda guerra mundial hasta que los judíos son expulsados de Polonia. Con una trama negra basada en los bajos fondos de una banda judía de mafiosos, violencia, el auge de grupos de ultraderecha, la llegada de los nazis, y luchas y conspiraciones entre judíos y católicos.

El contexto y la ambientación de la ciudad y los personajes es impresionante. El ritmo de la narración es muy ágil y ha tenido en mi opinión muchos momentos de obra maestra. La trama se teje de forma muy entretenida y es fácil de seguir, aunque han sido capítulos demasiado largos y repletos de datos y nombres en su lengua original que me han dificultado conectar mejor con el contenido.

La trama principal recrea la doble vida del protagonista, admirado boxeador de culto de día y sicario temible de noche. El narrador, muy cercano al protagonista y testigo directo de sus tropelías, cuenta la historia en primera persona, desde un lugar futuro que es su presente hacia esa Varsovia de la que tuvieron que huir, que ya es pasado. Esta relación de narrador y protagonista es una de las esencias de la novela tanto en la trama como en la estructura porque la divide en dos perspectivas, pasado y presente, con resultado dispar para mi gusto. Porque esa trama principal es magnífica en su construcción, pero me ha parecido muy insuficiente la trama secundaria mientras el narrador escribe la historia desde su lugar de asentamiento, que habría sido también muy interesante. Además no he visto la necesidad en la recreación del pasado de tanta violencia y tan exhibida, no ya por el detalle gráfico de la violencia en sí sino por la amplitud de algunas descripciones minuciosas de cada arma que a mí me han sobrado.

La novela me parecía magnífica sin caer en esa exhibición si bien por el contexto en que se usa estaría justificada por los crímenes que narra. Pero esa minuciosidad me ha evidenciado la falta de un contexto mejor recreado en el tiempo presente del narrador, casi accesorio y sin acción.

Finalmente, después de un pulso narrativo tan alto, la narración concluye de una forma muy decepcionante, con más violencia en escenas muy poco creíbles, ese pasaje inverosímil del avión y esos últimos años del narrador en Varsovia en tan pocos párrafos han hecho un final precipitado que no se ajusta a una narración que habría sido extraordinaria

[Lada Moskalets · Rating 3 out of 5]

Взимку у варшавському метро стіни були завішані рекламою цієї книжки і десь тоді, а автор настільки популярний, що регулярно висловлюється з приводу різних приводів у Виборчій.
Якщо коротко - „Король” це про єврейських бандитів у останні роки передвоєнної Варшави. Щось на кшталт „Once upon a time in America”, але щедро приправлене політичним контекстом ІІ Речі Посполитої. Бандити збирають данину, мордують боржників, а потім відпочивають у борделях. Періодично також ходять побити морди ендекам, покарати антисемітських редакторів чи боротися з лавковим гетто.
Ця книжка не дуже мій жанр - тут кожні пару сторінок когось тортурують, а концтабір Березу Картузьку показали у всіх її похмурих барвах, за обідом не варто читати. Жіночі персонажі - або матері, або повії і тест Бехдель там близько не проходив. Намагаючись показати нестереотипних євреїв, автор повторив дуже багато класичних літературних прийомів, тому читати про всіх цих повій з золотим серцем і скорумпованих діячів ІІ РП, загрузлих у секс-скандалах буває нуднувато, я втягнулася аж під кінець.
Але мені сподобалися три речі. Перша - ретельно виписаний єврейський світ. Мовною консультанткою стала відома їдишистка Ева Ґеллер, тому все що говориться їдишем так і написане, і тому вдається показати складну мовну картину єврейської Варшави. Якщо в нашій літературі єврей - це щось універсальне, то тут показані всі різноманіття політ��чних і культурних афіліацій. Є бідні євреї з Волі, ортодокси, сіоністи, соціалісти, бандити, інтелігенція. Часом з цього виходить шуфлядкування, але як на популярну літературу все ж дуже незле.
Друга - герої цієї книжки огидні всі потрохи, а значить і ІІ Річ Посполита, клімат якої показано ой як зле. Вертаючись до порівняння - я ще не бачила такої самокритичної книжки у нас. Боюся що автора б заклеймили як зрадника національних почуттів і можливо у Польщі так теж зробили.
Третя - автор грається з мотивом вибіркової пам’яті, розповідати не буду, бо це лютий спойлер, але заради цього одного варто читати.

[gesztenye63 · Rating 5 out of 5]

Az olvasást követő gyermeki fölhorgadásomban olyan dolgokról akartam írni A király kapcsán, mint a meglepően sokoldalú tartalom, a lektűr színes, kockás kabátjába bújtatott, nem várt morális és lélektani mélységek, a rendkívül hiteles háttérfestés. Emlegetni akartam, hogy mennyi mindent tanultam a korabeli Varsó alvilágáról, a kicsinyes, mégis nagyralátó hatalmi-politikai mozgolódásokról, a már korán hamvába holt „nagylengyel” álmokról, az évszázados gyökerekkel bíró „lengyel keresztényi” zsidógyűlöletről, a lelkesen fasizálódó hétköznapokról, de a dachau-i mintára kialakított első kezdetleges „nemzeti” koncentrációs táborról és a Piłsudski nevével fémjelzett „szanációs rendszer”-ről is. Szerettem volna még megemlíteni azt is, hogy Szczepan Twardoch megközelítése milyen szimpatikusan pártatlan, hogy milyen gondosan követi a felezővonalat, hogy milyen távol áll tőle a máskor és más helyen nyilván kifejezetten helyénvaló és odaillő Uris-i heroikus irodalmi cionizmus. Ki akartam emelni, hogy mennyire tisztán látja és ábrázolja az árnyalatokat, a zsidó közösségekben jelen lévő és bizonyos helyzeteket kifejezetten uraló gonosz, kapzsi és könyörtelen virtust, ahogy a keresztény lengyelek között is megmutatkozó humánumot és könyörületet. Vagyis mindazt, amitől nincs vegytiszta fekete és fehér, és nem is volt soha. Főképpen pedig történelmi viharokban, világok égése közben nem volt/nem lehetett pásztoridill, lágy színekkel festett, moráloptimumra kimaxolt kép. Arról is akartam beszélni, hogy milyen biztos kézzel uralja az író a történetszövésében Mojżesz Bernsztajn és Jakub Szapiro egymásba úszó, egymásba olvadó személyiségeinek beteges kettősségét, milyen végtelen professzionalizmussal használja ezt a skizofrén állapotot a cselekmény vezetésében, az emlékek feltárásában, a még évtizedek múltán is lüktető gennyes sebek könyörtelen felnyitásában.

Szerettem volna mindezekről néhány gondolatot megosztani. De aztán szemet szúrtak az utóbbi időben ismételten felbukkanó libsiző(bibsiző), konzervatív keresztényi szeretettől csorduló és homofób családcentrikumtól mézként cseppenő, önnön küldetéstudatukat magasröptű filigrán mondatokba szerkesztő, esszenciális gyűlöletkommentek az irodalom kedvelőinek eme nemes közösségében (vonatkozik ez a megjegyzés leginkább a honi könyves közösség kebelén belül ténykedő "nemes és nemzetes" bátor vitézekre !).
Ezért úgy gondoltam, nem eresztem hosszú lére eszmefuttatásomat, inkább csak megkísérlek „figyelemfelhívni”. Mégpedig a könyv „üzenet” jellegére. Így talán, A királyt olvasva megvilágosodnak a fent említett, tanult és megbecsült közösségi tagtársak is, miszerint nem létezik objektív fehér és fekete, mindenek felett való, kritikátlanul hirdetett, kinyilatkoztatott igazság. Ha felcsillan majd szemük a kegyetlen, kampós orrú, gonosz, aberrált zsidó gengszterek elvetemültségének láttán, talán nem hunynak szemet akkor sem, midőn a nemzeti keresztény eszmét hirdető, példás családot igazgató, keresztény közszereplő ivarszerve éppen a konzekvensen fajvédő, írásaiban kristályfénnyel csillogó heteroszexuális, konzervatív hírlapíró szájszervi nyálkahártyájából veszi a kenetet – nyilván csakis diagnosztikai célzattal.
Szóval csak csínján az előítéletekkel, az otromba kinyilatkozásokkal, elő a toleranciával, a beleérzéssel és empátiával.

Ne sikkadjon el azért mindezek mellett a könyv rendkívül értékes, szórakozató és tanító mivolta! Köszönet a Typotexnek a megjelentetésért, az igen tetszetős kivitelért és beszédes borítóért.

[Denisa Ballová · Rating 5 out of 5]

To je tá kniha o boxe? Spýtala som sa. Pamätala som si len obálku. Nielen o tom, povedali mi v Absynte. Gangsterka? Čítala som potom v recenziách a posúvala knihu na spodok kôpky na stole. Chyba. Pretože toto je jedna z najlepších kníh, k akým som sa tento rok dostala. (Ooo, áno, ďalšia.)

Predvojnová Varšava rozdelená na židovskú a katolícku, k tomu výpalníci, prostitútky, dlhy, násilie. Špina, chudoba, hlad. Ľudia. Poddaní a kráľ.

Twardoch ponúka príbeh európskeho Chicaga, kde sa bojuje o každý ďalší deň. Nespoľahlivý rozprávač nám predstavuje realitu svojho mesta, občas si vymýšla a prekrúca pre pocit viny. Jeho rozprávanie je zo začiatku chaotické, aby ho napokon skrotil a facku stretil hlavne sebe. Budete sa čudovať, budete trochu tápať, ale nenechajte sa odradiť. Výborne napísaná kniha o Varšave a jej ľuďoch, ktorí žili len pre jedného - svojho kráľ.

[Mela · Rating 5 out of 5]

Historical fiction at its best.

One of the most unstable times in Polish history - the first two decades of regained independence, the time between two World Wars. Warsaw - the biggest city and the capital, shockingly brutal, politically chaotic, and socially full of prejudice and violence. The divided city. The place no one wanted to live in, yet most didn't have the choice.

The chosen, by the author, characters were criminals who de facto ruled the city. Through their life stories, I saw the city the school isn't even mentioning.

Twardoch's narration was rough, ruthless, and real - I saw, smelt, and felt that world. I was gripped from the beginning to the end. Of course, I am going to read more by Twardoch.

[notgettingenough · Rating 3 out of 5]

A Polish friend with excellent English recommended this, saying it was the first Polish novel he'd read where the translation was as good as the original. It made me curious and so I ordered it from Imprints here in Adelaide.

It didn't take long to read, it definitely sucks the reader in. But I put it down, finished, a few weeks ago and I didn't understand how I felt about it and I still don't. The proof is where the book sits in our house. It is on a table by the front door, put there on the basis that I would take it down to my local secondhand bookshop, East Ave Books, and let them resell it. If I were sure about that, it would already have made the short trip. So I guess that means I'm not.

It's gruesomely violent. Never have so many penises been detached from so many men - and that's just for starters. It feels real, the description of the streets and their characters in their day-to-day life. The politics of Jewish Warsaw v. Polish Catholic Warsaw feels genuine too. But I don't know anything about the subject matter, so my feeling is no more than that. Another thing: I kept thinking this will be a Netflix series. Sex, violence and political intrigue will fill each episode. And it has some aspect of magic realism in it, which is not my cup of tea, but I thought was probably done well.

I want to find a review of this that might enlighten me: at least to the extent of knowing if it is accurate in what it talks of, the background to the tale. But I have yet to discover such a thing.

Sorry to be so indecisive. I hope that somebody reading this may help me form an opinion, at least to the extent of whether I should put it in the bookshelves or send it out into the world for somebody else to try. At least one way or another it would stop sitting on the hall table, a constant reminder of my indecision. I don't like not knowing what to think!

[Skip · Rating 1 out of 5]

Most GR reviewers like this period piece about Poland in the late 1930s, prior to Kristallnacht. It portrays Warsaw as a violent city, with the Poles pitted against the Jews, the cops pitted against gangsters, even husbands pitted against their own wives or their whores. Personally, I was mostly disgusted by the violence and hatred. The novel follows a well-known, popular and handsome boxer named Jakub Szapiro, who is an enforcer for a Jewish mobster. There are three POVs: Jakob's, a teenage boy whose father is murdered by Jakob, and an old man reminiscing from his new home in Israel some 50 years later. Jakub is an exceedingly complex character, trying to reconcile his roles as a hero, a father, a killer, a lover, a brother, a protector. Twardoch also kept readers wondering what was real and what was imagined, which annoyed me.

[Ief Stuyvaert · Rating 5 out of 5]

Hoe zeldzaam zijn ze, de boeken die je meteen na het omslaan van de laatste bladzijde onmiddellijk wil herlezen?

Omdat je bij de eerste zinnen niet wist dat je goud in handen had.

Omdat de eerste bladzijden moeizaam waren, omdat het Warschau van 1937 je niet echt bekend was.

Omdat Poolse namen moeilijker lezen dan Jan, Piet, Joris en Zovoort.

Omdat je halfweg het boek nog niet weet wat de auteur op driekwart voor je in petto heeft, maar de personages je dan al volledig in je greep hebben.

Omdat wat blijkt uit de laatste bladzijden de eerste in een totaal ander daglicht stelt.

Omdat niets is wat het lijkt.

Omdat.

Om zoveel redenen dat ze niet op te sommen zijn.

Omdat ik voor het eerst sinds dertig jaar ‘De Geverfde Vogel’ van Kosinski wil herlezen.

Omdat ik het werk van Sacher-Masoch wil ontdekken. En vooral niét.

Omdat ik de straten van Warschau wil exploreren. En vooral niét.

Omdat boeken je op plaatsen en in tijden brengen die je (gelukkig maar) niet zélf hebt beleefd.

Maar ik héb ze beleefd.

Szczepan Twardoch is een koning.

[Noah · Rating 5 out of 5]

Die Romane von Szczepan Twardoch sind ein literarisches Highlight unter den vielen Büchern, die ich 2020 gelesen habe, besonders "Der Boxer". Effektvoll durchkomponiert hält der ausgesprochen unzuverlässige Erzähler den Spannungsbogen von der ersten bis zur letzten Seite und führt durch das literarisch kaum beackerte Terrain von Warschau in den 30er Jahren mit allen Untiefen und Grabenkämpfen im Sanacja-Regime der 2. polnischen Republik.

[Yaroslav · Rating 4 out of 5]

Я й досі вагаюсь щодо оцінки.
Бо я розумію, що Твардох один із видатних польських письменників.
Його стиль просто шикарний.
Так передати історичне тло епохи не кожному дано.
А як він закрутив розповідь... ненадійний оповідач прям еталонний.
Але сама історія геть не моя.
Єдине, що можу сказати точно, що наступного року точно прочитаю Морфій і можливо Покору.
Окремо треба відзначити талановитий переклад Остапа Українця.

[Mihal · Rating 3 out of 5]

Przyzwoita powieść z ciekawą fabułą w gangsterskim, międzywojennym klimacie. I tyle.

[Atalántē · Rating 3 out of 5]

Dalej nie wiem o co chodzi z kaszalotem na niebie. Poza tym za dużo tutaj dla mnie było wątków seksualnych i pedofilskich, nie tego oczekiwałam i potrzebowałam. A wynoszenie na piedestał postaci jaką jest Szapiro to już w ogóle mi się nie podobało i oczywiście każda kobieta wymieniona w książce musiała na niego lecieć. Nie będę czytać kontynuacji, ale może sięgnę po inną książkę autora, bo sam styl mi się podobał. 3⭐

[Kasia · Rating 4 out of 5]

Pochłonał mnie świat żydowskich gangsterów z lat trzydziestych. Urzekła mnie mnie realizacja powieści noir. Przeniesienie tego konceptu z ulic Nowego Yorku na podwórka Warszawy wyszło Twardochowi bez cienia żenady. Wczytywałam sie w political fiction o planowanym przez Rydza Śmigłego przewrocie oraz w próbę odtworzenia atysemickich nastrów z falangistami na czele i gettami ławkowymi. Lubie Twardochowego naratora, złe bóstwo nakręcajace świat jego powieści. Z uwaga wyłapuje specyficzna dla tego autora fraze, rzewnie powtarzajaca się niczym refren, dajacyca jego powiesciom melodii. Nie lubie za to Twardochowego bohatera, który mimo zalet ostatecznie zniweczy wszystkie swoje możliwości i czytelnik przeczuwa to od poczatku.

[Chłopaki Czytają · Rating 3 out of 5]

Niezły ten Król, ale jednak brakuje mi trochę czegoś, co zrobił Dennis Lehane w Mieście Niepokoju. Mimo to wciągająca powieść. Nie mam wyjścia. Muszę zacząć Królestwo.

[Andy Weston · Rating 5 out of 5]

This is a completly gripping piece of historical fiction set in the tense mishmash of 1937 Warsaw, two years before the Nazi invasion. It is a city of Jewish mobsters, corrupt officials and rival gangs of fascists.
Its 'King' is Jakub Szapiro, a charismatic champion Jewish boxer and enforcer. His story is told by a highly unreliable narrator, 17-year-old Mojzesz Bernsztajin, whose father was killed by Jakub for failure to repay debts to the gang, 50 years later, now a retired Israeli brigadier. This is quality territoty for a storyteller that can't be trusted, as not only does the reader doubt the version related, but Mojzesz is questioning it himself. This adds a fascinating psychological gloss and twists (including a whopper) to an epic struggle of warring mobs. There is violence aplenty but it is never gratuitous. Though Jakub and his boss, Buddy Kaplica, are powerful in their empire, the world beyond their neighborhood is turning increasingly dangerous for Jews, even Jews with guns.
Twardoch's writing is as lavish in its assortment of characters as it is in period detail.
It is currently being mad into a TV series by Canal+, and if the screenplay sticks closely to the novel, it will inevitably be controversial - in an interview the author said the book was “not about pre-war Warsaw, nor about Poles and Jews or the birth of fascism”, but simply violence. Twardoch's graphic descriptions of punching, shooting, knifing, dismemberment, prisoner maltreatment, and abusive sex certainly do not hold back.

[Jack Luminous · Rating 2 out of 5]

Ujdzie, ale całośc jest niepotrzebnie przekombinowana na poziomie narracji. Rozważania o człowieku i jego tożsamości - żenująco słabe, na poziomie licealisty co bierze udział w olimpiadzie filozoficznej. Gdyby to była po prostu powieść sensacyjna o przedwojennej Warszawie i żydowskim półświatku, byłoby ok. Tu niestety ambicje były większe i w efekcie całłość wyszła zbyt rozmyte.

[Czytadełko · Rating 5 out of 5]

Wow... Przyznam się że po opisie książki, nie spodziewałam się niczego nadzwyczajnego. Mafia, boks - nie mój target. Ale to co pan Twardoch uczynił zasługuje na brawa. Brutalna, szczera, zaskakująca... Chapeau bas!

[mel · Rating 4 out of 5]

After a quite slow start, the world of the Jewish mafia in pre-war Poland opens up. Jakup Szapiro is a handsome, Jewish, tough guy. Inside the ring, he is unbeatable. Also, outside the ring, everyone fears him because he works for Buddy Kaplica.

The novel takes place in Poland before the Second World War. At the same time, Hitler’s power in Germany is strengthening. Also, in Poland, a similar national movement emerges. Polish Jews are considering going to Palestine.

I wanted to read this novel before, but I’ve finally found the time to do so now. The slow start may put you off, but later events in the novel confirm that this book is definitely worth reading.

[Tomek · Rating 4 out of 5]

Droga ku zagładzie.

Dobrze napisane, wciągająca historia i mocne 4 gwiazdki.

[Віталій Роман · Rating 5 out of 5]

Це було дуже сильно. Емоційно, динамічно, об'ємно, страшно, захоплююче. Напевно краще, що читав у нефантастичному жанрі. ПиСи: до поляків та євреїв не маю жодного стосунку, але чогось в саме серденько

[Adam Kollár · Rating 5 out of 5]

Varsava 1937. Brutalny pribeh z gangsterskeho prostredia, ktory sa odohrava na pozadi vsetkych spolocenskych bojov, ktore medzivojnove Polsko malo. Zidia, Poliaci, komunisti, fasisti, socialisti, krestania - you name it.

Perfektne rozpravacske schopnosti vytvaraju uveritelnu a hmatatelnu atmosferu medzivojnoveho Polska ocami Zidovskeho boxera, ktory sa s nami, citatelmi, pohrava ako v pravom boxerskom ringu. Clovek nikdy nevie, kedy ho udrie dalsia dychberuca udalost pribehu. A ci pride zlava alebo sprava.

Fakt, ze Szczepan Twardoch pomocou knihy tematizuje aj individualnu a kolektivnu pamat a spominanie je uz len ceresnickou na torte.