What do you think?
Rate this book
Perverzion
What was the fate of Stanislav Perfetsky—poet, provocateur, and hero of Ukrainian underground culture? Evidence points to suicide. But some whisper murder. Some suggest the grand Eastern European tradition of coerced suicide. It may even be related to the religious cult ceremony he happened upon in Munich . . . or that job as a dancer in a strip club for older women.
Or, then again, it may not.
Perverzion constructs Perfetsky's final days using a mishmash of relics, from official documents to recorded interviews to scraps of paper. Perfetsky, the personification of the Ukrainian artistic superman—he used his masterful musicianship in a collaboration with Elton John during the pop star's secret sojourn in Ukraine—is bound for Venice to participate in a seminar to save the world from absurdity. On the way he becomes a Ukrainian Orpheus descending into the decadence of the West, navigating through surrealistic adventures and no less surrealistic seminar topics as he charges head up (and pants down) toward his fate.
Or, then again, it may not.
Perverzion constructs Perfetsky's final days using a mishmash of relics, from official documents to recorded interviews to scraps of paper. Perfetsky, the personification of the Ukrainian artistic superman—he used his masterful musicianship in a collaboration with Elton John during the pop star's secret sojourn in Ukraine—is bound for Venice to participate in a seminar to save the world from absurdity. On the way he becomes a Ukrainian Orpheus descending into the decadence of the West, navigating through surrealistic adventures and no less surrealistic seminar topics as he charges head up (and pants down) toward his fate.
344 pages, Paperback
First published January 1, 1997
9 people are currently reading
632 people want to read
About the author
Yuri Andrukhovych
79 books296 followersSee also:
UKR Юрій Андрухович
BLG/RU Юрий Андрухович
Yuri Andrukhovych (13 March 1960, Ivano-Frankivsk) — is a contemporary Ukrainian writer, essayist, poet, translator and public figure. Among his most notable works are novels Рекреації (Recreations, 1992), The Moscoviad, (Московіада, 1993), Perverzion (Перверзія, 1996), Twelve circles (Дванадцять обручів, 2003), The Secret (Таємниця, 2003), and Justicia's lovers (Коханці юстиції, 2017).
Andrukhovych's biggest literary awards include:
* BBC Ukraine "Book of the Year" (2018) for novel «Justicia's lovers»
UKR Юрій Андрухович
BLG/RU Юрий Андрухович
Yuri Andrukhovych (13 March 1960, Ivano-Frankivsk) — is a contemporary Ukrainian writer, essayist, poet, translator and public figure. Among his most notable works are novels Рекреації (Recreations, 1992), The Moscoviad, (Московіада, 1993), Perverzion (Перверзія, 1996), Twelve circles (Дванадцять обручів, 2003), The Secret (Таємниця, 2003), and Justicia's lovers (Коханці юстиції, 2017).
Andrukhovych's biggest literary awards include:
* BBC Ukraine "Book of the Year" (2018) for novel «Justicia's lovers»
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 19 of 19 reviews
March 22, 2021
[Nie, nie, to nie jest książka do czytania przez miesiąc! To znaczy - to jest taka książka, którą po zakończeniu, ma się ochotę rozpocząć od nowa! :) Ale ... jak się łamie po kilku dniach rękę - i to bardzo serio - lektura nijak nie idzie. I co by to nie było.]
To brawurowa powieść, to naprawdę fascynująca, wręcz frenetyczna narracja (pomysłów - na 5 innych książek!). I ten Lwów magiczny, i ta Wenecja, wspaniała i oszałamiająca - choć głównie odbiciem swojej wspaniałej historii i dzieł jej wielkich mieszkańców. Ileż tutaj fascynujących fragmentów dla melomanów! Early Music Review powinien "Perwersji" poświęcić specjalny numer! Z płytą - jako ścieżką dźwiękową do książki - rzecz oczywista.
Czytana w prawdziwym "łożu boleści", ale mam nadzieję, że pozwoliła mi z niego szybciej wyskoczyć!
To brawurowa powieść, to naprawdę fascynująca, wręcz frenetyczna narracja (pomysłów - na 5 innych książek!). I ten Lwów magiczny, i ta Wenecja, wspaniała i oszałamiająca - choć głównie odbiciem swojej wspaniałej historii i dzieł jej wielkich mieszkańców. Ileż tutaj fascynujących fragmentów dla melomanów! Early Music Review powinien "Perwersji" poświęcić specjalny numer! Z płytą - jako ścieżką dźwiękową do książki - rzecz oczywista.
Czytana w prawdziwym "łożu boleści", ale mam nadzieję, że pozwoliła mi z niego szybciej wyskoczyć!
October 14, 2018
Це було фантастично! Феєрично! Неймовірно! Бурлескно! Гротескно! Карнавально!
Якщо у "Рекреаціях" такого сюрреалістичного свята було мало, все виглядало як прев'ю, як натяк на щось більше, що буде далі - то "Перверзія" якраз і є цим майбутнім))
Найголовніше у цій книзі - не намагатися знайти одну точку, одну логіку, з якої розглядати увесь текст - вони там постійно змінюються (як маски на Карнавалі) і найкраще просто летіти за вітром тексту)).
Мені надзвичайно сподобалася форма, у якій роман написано, - поєднання різних уривків, різних голосів, різних форм тексту - нотатки, листи, інтерв'ю, статті у пресі... Так само і пародії на різні стилі письма - особливо на офіційний та науковий ("коефіцієнт мерехтіння дверей"))) Ігри з мовою - взагалі ж "вишенька на торті")).
Дуже багато відсилок та алюзій до інших творів, образів... (Я не думаю, що я всі вловила - мабуть з 1/3, проте...). Мені здалося, що великий вплив справила якась "ідея" "Майстра й Маргарити", яка, проте, знайшла зовсім інший вираз і інше вирішення.
А Венеція! - ідеальне екзотичне і вічне місто для карнавалу. "Карнавал має тривати далі, інакше йому може настати кінець!"
Це книга, що захоплює, затягує, забирає геть від сірих буднів невеселої дійсності, особливо під час виробничої практики)))
Якщо у "Рекреаціях" такого сюрреалістичного свята було мало, все виглядало як прев'ю, як натяк на щось більше, що буде далі - то "Перверзія" якраз і є цим майбутнім))
Найголовніше у цій книзі - не намагатися знайти одну точку, одну логіку, з якої розглядати увесь текст - вони там постійно змінюються (як маски на Карнавалі) і найкраще просто летіти за вітром тексту)).
Мені надзвичайно сподобалася форма, у якій роман написано, - поєднання різних уривків, різних голосів, різних форм тексту - нотатки, листи, інтерв'ю, статті у пресі... Так само і пародії на різні стилі письма - особливо на офіційний та науковий ("коефіцієнт мерехтіння дверей"))) Ігри з мовою - взагалі ж "вишенька на торті")).
Дуже багато відсилок та алюзій до інших творів, образів... (Я не думаю, що я всі вловила - мабуть з 1/3, проте...). Мені здалося, що великий вплив справила якась "ідея" "Майстра й Маргарити", яка, проте, знайшла зовсім інший вираз і інше вирішення.
А Венеція! - ідеальне екзотичне і вічне місто для карнавалу. "Карнавал має тривати далі, інакше йому може настати кінець!"
Це книга, що захоплює, затягує, забирає геть від сірих буднів невеселої дійсності, особливо під час виробничої практики)))
Want to read
October 25, 2007stand in a circle of friends. ask the book a question. call out a page number. the person holding the book will go to that page. call out a line number. it is shocking how many questions and lines converged, making it absolutely necessary for me to read this book entirely.
example:
Q: new jersey, sweet new jersey, what do you have for me?
A: "Croats, Slovenes... all in one state"
example:
Q: new jersey, sweet new jersey, what do you have for me?
A: "Croats, Slovenes... all in one state"
Read
August 5, 2012If you want to read only one book by Andrukhovych, read this one.
January 18, 2025
Мабуть найкраща книга автора, бо справді вражає своєю формою подачі. З часом забуваєш сам сюжет вчитуючись в описи і розуміючи що ти вже десь там,поруч з головним героєм і в вільний від читання час також розгадуєш його таємниці. Браво!!!
August 2, 2022
Книга-містерія, після якої терміново треба у Венецію, а краще там її читати.
June 2, 2017
Ну повна нісенітниця! У мене склалося враження, що автор писав сам для себе. Невже комусь може бути цікавою маячня у дусі "ой, як багато я знаю про італійську (французьку, німецьку тощо) культуру і як оригінально я вмію про це написати".
December 10, 2021
Абсолютно мій стиль гумору. Неймовірне володіння українською мовою. Дуже милі підморгування Джойсу.
August 24, 2022
Дуже багато відгуків перечитала на цю книгу і дійшла висновку, що після прочитання люди діляться на два табори. Одні захоплюються нею, інші ж навпаки, поливають брудом.
Для мене твори Андруховича тяжкі, але читаю їх з задоволенням. Саме за «Перверзію» я бралася декілька разів. І нарешті настав цей час, коли я доросла та осилила цей твір.
Навіть не дивлячись на те, що я бралася за нього декілька разів, мені твір дуже сподобався.
Чому?
Бо тут, як я вже говорила в сторіс, незвичайна історія та фантастична гра слів, а родзинкою до цього всього буде гумор.
Дія роману відбувається в Венеції. І це була прекрасна подорож вуличками та каналами міста. Автору вдалося так гарно все описати, що було відчуття своєї присутності поміж героями.
Головний герой роману Станіслав Перфецький — ще той вигадник. Він настільки захопливо про себе розповідає, що іноді сам вірить в свої історії.
Але про його долю та життя ми будемо дізнаватися не від самого героя, а від оточуючих.
Окремо хочу виділити мову твору. Вона прекрасна. Всі речення та діалоги так гарно продумані, що неодноразово хотілося їх перечитувати.
Розібратися в творі дійсно дуже нелегко, але якщо читати не швидко та вдумливо можна отримати море задоволення.
Для мене твори Андруховича тяжкі, але читаю їх з задоволенням. Саме за «Перверзію» я бралася декілька разів. І нарешті настав цей час, коли я доросла та осилила цей твір.
Навіть не дивлячись на те, що я бралася за нього декілька разів, мені твір дуже сподобався.
Чому?
Бо тут, як я вже говорила в сторіс, незвичайна історія та фантастична гра слів, а родзинкою до цього всього буде гумор.
Дія роману відбувається в Венеції. І це була прекрасна подорож вуличками та каналами міста. Автору вдалося так гарно все описати, що було відчуття своєї присутності поміж героями.
Головний герой роману Станіслав Перфецький — ще той вигадник. Він настільки захопливо про себе розповідає, що іноді сам вірить в свої історії.
Але про його долю та життя ми будемо дізнаватися не від самого героя, а від оточуючих.
Окремо хочу виділити мову твору. Вона прекрасна. Всі речення та діалоги так гарно продумані, що неодноразово хотілося їх перечитувати.
Розібратися в творі дійсно дуже нелегко, але якщо читати не швидко та вдумливо можна отримати море задоволення.
November 18, 2024
Один із романів так званої "трилогії" Андруховича. Як і в "Рекреаціях" головним героєм є письменник-богема, який потрапляє у незвичайні, подекуди містичні обставини. Саме у цьому романі мене зачепив не скільки сюжет, стільки стиль написання автора. Патріарх грає із манерою викладення історії, тут і сповідь, і інтерв'ю, і записки, і листи. Багато описів Венеції, вуличок, храмів та архітектури. Вони хоч безумовно гарні та цікаві, але на мою суб'єктивну думку їх було забагато. Ну і куди ж без звичного для Андруховича розмаїття епітетів, метафор, гумору, іронії та тонких відсилок, не обійшлося і без еротики.
У цьому романі автор також експериментує із картинкою, багато епізодів доволі кінематографічні, ми уявляємо різні плани, насичені виразними деталями, що є своєрідною родзинкою твору.
З відгуків інших читачів та мого досвіду, роман є доволі специфічним і не усім дається з першого разу. Не скажу, що й мені він дався легко, деякі епізоди я читала аби прочитати, тож, мабуть, варто буде повернутися до цього тексту згодом.
6/10
(Інст з відгуками: @_daria_barnes. Тг: Помішана на сучукрліті🌖)
У цьому романі автор також експериментує із картинкою, багато епізодів доволі кінематографічні, ми уявляємо різні плани, насичені виразними деталями, що є своєрідною родзинкою твору.
З відгуків інших читачів та мого досвіду, роман є доволі специфічним і не усім дається з першого разу. Не скажу, що й мені він дався легко, деякі епізоди я читала аби прочитати, тож, мабуть, варто буде повернутися до цього тексту згодом.
6/10
(Інст з відгуками: @_daria_barnes. Тг: Помішана на сучукрліті🌖)
September 25, 2023
Це цікаво та нетипово. Мабуть, навіть занадто нетипово для людини не обізнаної в постмодернізмі. Велика кількість алюзій додає нові рівні для сприйняття роману, отож навіть рядкі, які на перший погляд здавались абсурдними, я намагалась читати з особливою уважністю.
З самого початку читачеві стає нескладно загубитися у вирі подій, в яких зникає слід Стаха Перфецького. Він - Орфей у Венеції, саме тому він і виконує голову роль, одночасно і на сцені, і в житті. Проте, чи була одноіменна вистава збігом з розповіддю його життя, чи його оповідка була черговою відсилкою до Орфея та Еврідіки? Складно вирозуміти для себе, де закінчується фантазія головного героя, а де починаються кордони реальності(якщо вони в цьому творі існують).
Мені здається, що більш вдалого місця для подій, неможливо було знайти. Роздуми про смерть Венеції як міста наштовхують на аналогічні висновки про головного героя. Його смерть здається такою ж нереальною та примарною. А навіть якщо вона справді настала - завжди є шанс переродитись, одягнути нові окуляри та почати нове життя.
З самого початку читачеві стає нескладно загубитися у вирі подій, в яких зникає слід Стаха Перфецького. Він - Орфей у Венеції, саме тому він і виконує голову роль, одночасно і на сцені, і в житті. Проте, чи була одноіменна вистава збігом з розповіддю його життя, чи його оповідка була черговою відсилкою до Орфея та Еврідіки? Складно вирозуміти для себе, де закінчується фантазія головного героя, а де починаються кордони реальності(якщо вони в цьому творі існують).
Мені здається, що більш вдалого місця для подій, неможливо було знайти. Роздуми про смерть Венеції як міста наштовхують на аналогічні висновки про головного героя. Його смерть здається такою ж нереальною та примарною. А навіть якщо вона справді настала - завжди є шанс переродитись, одягнути нові окуляри та почати нове життя.
June 23, 2023
Burlesque et loufoque sont les deux adjectifs qui me viennent à l’esprit après avoir lu « Perversion » de Yuri Andrukhovych. L’histoire se passe à Venise où a lieu durant 3-4 jours un symposium international rassemblant des personnalités toutes plus extravagantes les unes que les autres. Chacun va intervenir en présentant une conférence. Le personnage principal est Stanislav Perfetskyi, un poète de l’underground ukrainien dans les années 1990 qui vient de tomber amoureux d’Ada Citron, une femme chargée en fait de l’espionner…
July 4, 2019
Totally perplexing. I think my brain broke after reading this. Giving it 3 stars because I don't even know whether I like this or not. Will probably enjoy significantly more on a second read.
November 11, 2020
Awesome
October 24, 2024
Щоб це не було, це було до біса гарно.
November 18, 2012
Normalmente no me suelen gustar las novelas contemporáneas que pretenden ser paródicas y posmodernas, que además hacen gala de un humor grotesco, esperpéntico y presuntamente irreverente, y que parece que su principal preocupación es ser originales a toda costa, tanto que muchas acaban siendo una mala imitación de Thomas Pynchon. Sin embargo, aunque ‘Perverzión’ de Yuri Andrujovich reúne prácticamente todas estas características, tiene algo que me impulsó a no dejar de leerlo, algo que me atrapó a pesar de mis prejuicios. Me es difícil decir exactamente qué es ese “algo”.
Stanislav Perfetsky es un poeta ucraniano muy irreverente y provocador, al que le gusta salir de juerga y emborracharse hasta caer redondo, que acude como conferenciante a un seminario en Venecia sobre “el absurdo postcarnavalesco del mundo”. Es en Venecia donde desaparece sin dejar rastro, los rumores hablan de suicidio, y ‘Perverzión’ está formada por una serie de textos y documentos varios relacionados con estos últimos días que Perfetsky pasó en Venecia.
Y sí, gran parte de la gracia está en este collage de textos que van desde el presunto diario personal del protagonista hasta entrevistas y crónicas periodísticas pasando por documentos oficiales, lo cual nos da una mirada caleidoscópica de lo más interesante y adictiva. Es algo que probablemente se ha hecho muchas veces antes, pero Andrujovich aún se las ingenia para tener un estilo original y fresco, muy innovador en algunos pasajes, que además, en todo momento, juega con los límites de la realidad y la ficción.
Otro gran mérito de esta novela es que es una novela paródica, irreverente y posmoderna, pero que a la vez parodia toda esta literatura paródica, irreverente y posmoderna. El poeta protagonista es uno de aquellos poetas que escriben poco, a los que les pirra hacer happenings y chorradas provocadoras por el estilo, muy pretencioso todo pero bastante vacío de contenido. Pero peor son aún los otros conferenciantes del seminario y es aquí dónde la mala leche de Andrujovich llega a su máxima expresión: sus conferencias son galimatías que no van a ninguna parte, y su afán de escandalizar y ser tremendamente originales les lleva a límites absurdos y ridículos.
‘Perverzión’ tiene sus defectos, claro, el mayor de los cuales es que los personajes son planos, simplemente caricaturas, con lo cual cualquier profundidad emocional queda totalmente descartada. Es sólo una novela paródica y, como la mayoría de novelas paródicas, la mayor parte del tiempo se queda sólo en la epidermis. Sin embargo, ‘Perverzión’ no sólo pretende ser divertida, sino que realmente lo es. Es divertida, estilísticamente original, y, si bien he dicho que los personajes son sólo arquetipos, el protagonista casi trasciende este tipismo gracias a los pasajes (bellamente escritos) en que es equiparado al mítico Orfeo, algo que hace que la novela entronque no sólo con esta literatura contemporánea posmoderna sino también con una tradición más clásica, dando la sensación que supera la simple condición de artefacto de su tiempo para ser algo más.
Stanislav Perfetsky es un poeta ucraniano muy irreverente y provocador, al que le gusta salir de juerga y emborracharse hasta caer redondo, que acude como conferenciante a un seminario en Venecia sobre “el absurdo postcarnavalesco del mundo”. Es en Venecia donde desaparece sin dejar rastro, los rumores hablan de suicidio, y ‘Perverzión’ está formada por una serie de textos y documentos varios relacionados con estos últimos días que Perfetsky pasó en Venecia.
Y sí, gran parte de la gracia está en este collage de textos que van desde el presunto diario personal del protagonista hasta entrevistas y crónicas periodísticas pasando por documentos oficiales, lo cual nos da una mirada caleidoscópica de lo más interesante y adictiva. Es algo que probablemente se ha hecho muchas veces antes, pero Andrujovich aún se las ingenia para tener un estilo original y fresco, muy innovador en algunos pasajes, que además, en todo momento, juega con los límites de la realidad y la ficción.
Otro gran mérito de esta novela es que es una novela paródica, irreverente y posmoderna, pero que a la vez parodia toda esta literatura paródica, irreverente y posmoderna. El poeta protagonista es uno de aquellos poetas que escriben poco, a los que les pirra hacer happenings y chorradas provocadoras por el estilo, muy pretencioso todo pero bastante vacío de contenido. Pero peor son aún los otros conferenciantes del seminario y es aquí dónde la mala leche de Andrujovich llega a su máxima expresión: sus conferencias son galimatías que no van a ninguna parte, y su afán de escandalizar y ser tremendamente originales les lleva a límites absurdos y ridículos.
‘Perverzión’ tiene sus defectos, claro, el mayor de los cuales es que los personajes son planos, simplemente caricaturas, con lo cual cualquier profundidad emocional queda totalmente descartada. Es sólo una novela paródica y, como la mayoría de novelas paródicas, la mayor parte del tiempo se queda sólo en la epidermis. Sin embargo, ‘Perverzión’ no sólo pretende ser divertida, sino que realmente lo es. Es divertida, estilísticamente original, y, si bien he dicho que los personajes son sólo arquetipos, el protagonista casi trasciende este tipismo gracias a los pasajes (bellamente escritos) en que es equiparado al mítico Orfeo, algo que hace que la novela entronque no sólo con esta literatura contemporánea posmoderna sino también con una tradición más clásica, dando la sensación que supera la simple condición de artefacto de su tiempo para ser algo más.
January 6, 2016
Третій роман патріарха літературного гуртка „Бу-Ба-Бу” переповнений грою слів, метафорами, метаморфозами, епітетами, гіперболою, абсурдом, еротикою, гротеском і фантасмагорією. Це все схоже на детектив, тобто розслідування зниклого у Венеції українського ексцентричного поета Станіслава Перфецького.
October 30, 2012
Read the Finnish translation. Did not bother to add that. Quite a story.
November 20, 2014
Чудовий іронічний роман про сприйняття українців в Європі.
Displaying 1 - 19 of 19 reviews