Чорне Весілля

by Сергій Пономаренко

Велика Тиша - назва, яка більше пасувала б кладовищу, ніж мальовничому волинському селу.

Саме так думає киянин Олексій, збираючись із другом Федором у похід по цій загадковій місцевості напередодні свята Купала. Олексію цікаво подивитись на купальські обряди, тож він переконує Федора ще на кілька днів затриматись у селі - і з подивом дізнається, що тутешній люд по-справжньому боїться мавок, одмінків, перелесників та інших міфічних створінь, а особливо - привида Білої Панночки, яку зґвалтували багато років тому під час селянського повстання. Тоді бідолашна одягла весільне вбрання і втопилася в озері, а нині - мститься нащадкам своїх кривдників. Страх виявляється небезпідставним: напередодні свята у лісі знаходять зґвалтованою і вбитою красуню Улиту. Ні Федір, ні Олексій не мають алібі. Проте батьків покійної лякає не те, що вбивця може бути зовсім поруч і шукати нових жертв, а те, що їхня дитина, за місцевим повір’ям, перетвориться на мавку, адже померла незаміжньою.

Genres: Fiction

352 pages, Hardcover

Published January 1, 2023

Reviews

[Tetiana Kostiuk · Rating 4 out of 5]

У мене якісь сумбурні враження.
1. Мова автора дуже слабенька, але завдяки такій кількості подій і динамічності - книжку дуже швидко прочитала, значить щось в ній є.
2. Мені подій було аж забагато, хотілось менше поспіху, і, можливо, трохи більше містичності, от як в першій частині, там прям класно було, а потім темпи збавились.
3. Я страшенно не люблю, коли вбивця стає той, про кого майже в книзі не було. Як ніби тебе спеціально обманюють.
4. Надто багато вбивств/викрадень.
5. Епілог мені сподобався.
6. Ще от це кліше мене вибисіло трохи: ти вмираєш, я тобі все розкажу.

Довго не могла визначитись з оцінкою, але за те, як швидко вона читалась, бо цікаво було що далі і скільки таки мавок - 4.

[Курило Євген · Rating 4 out of 5]

Давно не читав детектив, а тут ще й є містична складова. Слов'янська міфологія, відьми, мавки, одмінки, дивні обряди та ще багато всякого, ніколи не цікавився таким, а тепер тільки на ютубі і дивлюсь відоси про це))) І вся ця містика дуже органічно, цікаво та логічно вплітаються в основну сюжетну лінію. Яка дуже цікава, можливо місцями шаблона, але це аж ніяк не псує книгу. Книга дуже динамічна, сюжет просто шалено несеться сторінками, багато подій та цікавих поворотів сюжету. Це вперше я читаю книгу цього автора, та з впевненістю можу сказати що буду і далі читати. Мені дуже сподобалося.

[Ivan Skyba · Rating 1 out of 5]

Більше дописів та інфи в моєму авторському блозі - "Ласкаво просимо в Касл-Рок, штат Мен"

Отже, від книги "Чорне весілля" Сергія Пономаренка я очікував автентичної містики, напруги, трилеру та заплутаного, багатогранного розслідування....але вийшов пшик. Великий пшик.

Аргументую.

Сюжет. Спочатку я думав, що містична складова історія, в якій і була вся родзинка, ствне ключовою не лише у зав'язці роману, а й у кульмінації. Але по факту автор цю частину просто безбожно злив, бо все вийшло банально просто.

Персонажі...а мені й сказати про нмх нічого. Олекса, Марго, Федір, Яна, Уляна, Катерина....та всі вони картонні, неповноцінні. Деякі взагалі, та ж Яна, наприклад - з'явились, побули, потім різко зникли. Для чого їх взагалі було вводити - незрозуміло.

Навіть те ж "чорне весілля"...пояснив нам автор традицію так, повер

Нафіга тоді було приплітати містику? Бог його знає..

Тепер до манери написання. Сухо, конкретно, беземоційно. Я хотів відчути смак та атмосферу волинського села, вдихнути її на повні груди, опинитись серед первозданних лісів на березі озера і нутром відчути наближення надприроднього....але нє, тут такого навіть і близько не було.

Я просто прочитав написану доповідь грамотного слідака. Не більше.

Діалоги...перше, що мені прийшло в голову - оті серіальчики "Сімейні мелодрами", які йшли чи ще йдуть на "плюсах", СТБ, ну ти поняв, щоденнику. Оце там один в один розмови між персонажами. Реальні люди так не говорять. Живої мови тут немає!

Спочатку мене прям реально трясло і бомбило. Зараз же я трошки заспокоївся, і тому просто скажу - на "Чорне Весілля" я б не витрачав власний час, краще щось інше почитати.

[Vladyslav Haidai · Rating 1 out of 5]

це було дуже і дуже погано. Картонні персонажі, дебільні діалоги, абсолютно нелогічні події, автор пише як пʼятикласник… коротче, той випадок, коли анотація цікава, а самою книжкою після прочитання хочеться підтертися

[Євгенія Яцюк · Rating 3 out of 5]

Спочатку книга починається доволі атмосферно, село на Волині, свято Івана Купала, мавки, Біла панночка.
Очікуєш містичних і неочікуванних поворотів.

А далі, почалась якась мелодрама на СТБ. Подій в книзі стало дуже багато. Деякі з них було нелогічними і без пояснень.

Трошки розчарована цим, бо починалось все круто.

[Stanislaus · Rating 2 out of 5]

"Чорне весілля" Сергій Пономаренко
⭐⭐⭐
Взагалом дуже цікава книжка. На початку розповідь велася жваво, без усіляких труднощів і певних напружень. А потім з моменту просинання з коми, ставало все більше і більше деталей, яких ставало аж занадто багато і я прям плутався. Я думав, що книжка буде віяти вайбом таємничого села і мітології, але автор вирішив по інакшому. Не думаю, що вдало це реалізував. Назва книжки, після прочитання, взагалі не відповідає сюжету, бо саме той ритуал "Темне весілля" не розкриває ні сам сюжет, ні персонажів, ні вбивцю. Розслідування Марго та Олексія щодо Некроманта була провальною, бо вони реально тупцяли на місці без яких-небудь результатів. І переслідування мавки, яку Олексій називав Улитою, я вважав дурним, бо ж був проведен ритуал і довго не міг зрозуміти, як це так. Але згодом виявляється, що це мавка Ганна, яка хотіла знайти вбивцю Улити. Факти щодо своїх життя герої плутали, перекручували, приховували і тому якось в одну картинку складно було уявити. Бо спочатку кажуть одне, потім інше, а в кінці взагалі щось не зрозуміле. І вбивця. Оце напевно був найтупіший момент, де Некромантом виявився батько Марго, бо ніяких пасхалок чи підказок взагалі не було. Автор певно вирішив рандомно обрати когось вбивцею, бо це ж буде досягення, що ніхто не зміг здогадатися, хто вбивця 💅
Деякі сцени: як-от похід до Митрофана, малювання картин знака якогось були просто дурними та тими, які не рахули сюжет взагалі. Тобто, не прочитавши цих сцен, ти нічого не втратиш і можеш спокійно читати.
Розвиток персонажів не побачив: Гена Торпеда такий же лихий (хоча думав, що з часом може змінився), Олексій, який як мені здалося, переживав за власне життя, а смерті іншим не співчував, не засудив батька (а там було за що) і всім доказував, що той не вбивав і до речі, коли Олексій сказав Марго, що її батько вбивця, то вона образилась, хоча сама ж казала, що треба відкидати емоції під час їхнього розслідування, тому цього я теж не зрозумів; Марго як особистість просто дівчина – тобто, не має якихось особливих рис чи щось інше (як і батьки Марго), за чим можна було індетифікувати дівчину, мати Олексій взагалі одружилася на чоловікові, котрий бажав зла. І я так і не зрозумів, чому вона одружилася на ньому, бо вона (як мені здалося) не кохала його, боялася залишитись старою вдовою, але не знаю.
Коротше, більше запитань, ніж відповідей, якось сумбурно все викладено, хоч і легкою мовою. Задумка ну просто шикарна і можна було так гарно написати, але, але...

[Kira Krigier · Rating 2 out of 5]

Якщо ви плануєте читати цю книжку, бо хочете почитати якийсь містичний жахастик, зупиніться :)

Що в "Чорному весіллі" хорошого:
1) перша частина атмосферна і дійсно кріпова (але я не те щоб була надто вибагливою щодо сюжетів жахастиків);
2) автор використовує відсилки до міфології і при цьому не скотився до "Велесової книги", що топ.

Що в цій книжці поганого:
1) сюжетні провисання та купа (КУПА!) подій в останній частині. При цьому на персонажів по черзі скоюються замахи, людей викрадають тощо, і цього надто багато;
2) автор намагається вести оповідь в теперішньому часі, але йому це не вдається;
3) в тексті надто багато зайвих деталей (і персонажів). Ми дізнаємося, біля якого магазину мама головного героя мала розмову із колишнім нареченим (нащо?). Дізнаємося, якими вулицями Києва головний герой їздив з лівого берега на правий (кому це цікаво?). По сусідству із головним героєм у КомфортТауні живе ��уже заможний чоловік, що пересувається із охороною. Нащо він у цій книзі? Певно, і автор не знає :)
3а) автор має якусь фіксацію на автівках. Він неодноразово називає, які саме машини водять персонажі, включно із охоронцем сусіда;
4) є фактичні неточності (типу, персонаж після коми якимось чином одразу почав розмовляти і зміг пробігти сходами).

Чому КСД видає книжку, яка залишає відчуття нередагованої чернетки, мені не дуже зрозуміло.

[Anastasiia Svyryda · Rating 4 out of 5]

Мені книга сподобалась. Хотілось читати далі і далі, тому в результаті прочитала її за 2 дні, могла б і швидше та моторошні моменти зупиняли мене від читання вночі.

З плюсів:
+ Читається легко, не помічаєш перегортання сторінок.
+ Книга дуже динамічна, насичена подіями, таємницями та їх розгадками.
+ Атмосфера наповнена містикою та таємничійстю. В творі присутні міфи та легенди про потойбічних створінь, вони описані дуже цікаво.

Тепер до мінусів:
- Мова автора легка, але нежива й напевно занадто проста. Опис подій нагадував пересказування: пішов туди, сказав те. Діалоги також якісь неприродні, їм не віриш.
- Нестикування в сюжеті: багато моментів які не узгоджуютья один з одним. Таке враження що автор забував деталі та губився в речах про які згадував раніше в творі. Також присутні трохи дивні кліше.
- Непропрацьовані жіночі персонажі, присутній сексизм та дивне представлення стосунків між чоловіком і жінкою.
- Детективна складова залишає в фіналі по собі питання на які немає відповіді та деякі події в книзі ніяк не погоджуються з тим хто в результаті виявився винним.

Якось так, мінуси суттєві та все ж таки динамічність та легкість зробили своє, книга на один раз і цей раз не зважаючи на все приніс мені задоволення й читання було відпочинком.

[Yana Hudz · Rating 3 out of 5]

От відверто - така собі книга...
Суміш Донцової, Дашвар і Кокотюхи.
Загалом сюжет ніби й непоганий, але його втілення залишає бажати кращого...
Банальні картонні персонажі, яким я зовсім не повірила і через це не змогла поринути в атмосферу книги (бо при вдалому виконанні поринути дійсно було б куди).
Тому таке, на 3-...

[Ольга Савоцька · Rating 2 out of 5]

Це перша книга автора українською, тому я вперше з ним знайомлюсь.
Я не знаю за що так дехто хвалить цього автора.
Зважаючи на рекомендації я сподівалась що це буде хоча б "добре". Але ні.

Мене не покидали відчуття схожості книги з якимись дешевими мелодрамамами, битвою екстрасенсів чи розслідуванням з екстрасенсами на СТБ. Всі асоціації в цьому ключі.

Ще з перших сторінок виникло відторгнення мовою автора. Вона не захопила. Діалоги здавались штучними, а персонажі - картонними.
(Ці враження не зникли і до останніх сторінок)

До слова, оскільки це детектив, я вгадала злочинця. З його першою ж появою я поставила на нього. А потім просто чекала, коли ж інші персонажі про нього згадають (трапилось це нескоро і це дивно). Вважаю це ще одним мінусом книги і автора.

Я звикла читати книги в яких є відчуття повного занурення завдяки одній мові автора, коли ти в ній просто розчиняєшся і насолоджуєшся читанням. І не важливо що там відбувається чи який сюжет, чи його немає і це потік думок. Одне читання - вже насолода.

Тут такого не було і віддалено. Хоч і постійно щось відбувалось, мене нічого не зачепило.

На початку ідея про мавок і ніч Купала здавалась багатообіцяючою. Але мені це тільки здалось. Яке жахливе виконання....

Казали тут дуже атмосферно, страшно.
Та ну, мені хотілось ржати і я ржала від того що то сон рябої кобили, сім мішків гречаної вовни, серіал на СТБ 🤣
А коли переказувала книгу подрузі, сюжет з героями й ідеями видались ще більш недолугими.

Сорі, айм нот сорі. Це погано.

P.S. Дуже шкода, що доводиться писати таке про книгу-представницю сучасної української літератури. Але є як є.

Хай краще правда коле очі, аніж розвивається цукровий діабет від солодкої брехні.
(Вислів мій)

[Орися · Rating 3 out of 5]

Задум хороший, читалося швидко - прочитала за день. Написано так собі: оповідь трохи стрибала, діалоги видалися штучними, і було багато «зручних» автору збігів. Але найбільше не сподобались згадки РАДЯНСЬКИХ фільмів, в трьох різних місцях. Вони сприймалися як «приший кобилі хвіст», можна було обійтись без них. І загалом не дуже ок таке в книзі, закінченій в грудні 22 року і виданій в 23 році. Пора би вже позбуватися тієї радянської спадщини! 😠

[Anzhelika Maliuha · Rating 4 out of 5]

Книга нагадує серіал "Реальна містика" - є і Мавки, і містика, і якесь розслідування. Читається легко, але дуже багато до неї питань, бо таке враження, що автор сам заплутався в тому, що він писав. А фінал - це просто концентрат всього нелогічного, що було в цій книзі.

[Жанна Добриднєва · Rating 3 out of 5]

Поставила б двійку, але таки не здогадалась, хто вбивця. Книга абсолютно не моя. Наче серіал на стб, і то не найкращий

[Igor Mogilnyak · Rating 4 out of 5]

3.5☆

Задумка автора цікава, а реалізація не на 100%. Початок тут був самим найкращим: все у традиціях Кінга, лячно у містичних сценах, реально напрягало. А далі все розслідування якесь сумбурне: гг носило взад і вперед, маневри ще ті. А фінальна розв'язка нецікава. Але читати українських авторів раджу!

[Valentyna Yatsyk · Rating 5 out of 5]

Цікаво,напружено, непередбачувано! Містика справді якась реальна-віриш беззаперечно.

[Олександр Полунін · Rating 1 out of 5]

Раджу прочитати перший розділ 100сторінок і закінчити читати книгу. Вау ефект був спочатку,а з 100 сторінки повна чухня! Такий жахливий роман я давно не читав. Не купляйте цей "шедевр".

[Тетяна · Rating 3 out of 5]

Пів книги було цікаво і загадково, а потім почався якийсь вінегрет. Настільки всього забагато, що кожного разу читаючи, боліла голова.

На середині книги, здогадалася хто є «злом» і просто чекала цьому підтвердження.

[Anna Popova · Rating 1 out of 5]

Тільки чоловік здатний написати таке лайно

[Oleksii B · Rating 4 out of 5]

Дуже крута ідея твору схоже зіткнулась з поспіхом опублікування, тому розвʼязка та середина книги трохи розчаровують. Атмосфера старого села та забобонів жителів поглинають в читання і розставляють купу інтригуючих питань та зачіпок, але сюжет потім іде ніби повз них. Сподобалось, що всі місця подій справжні, як і конкретизація деяких дрібниць, як то автомобілі тощо. Нагадало «Не озирайся і мовчи», бо там так само захоплювало спочатку, а в кінці трохи сумбур з сумним епілогом, хоча тут до купи якось зіб��алось все в кінці.
Щиро вболіваю за творчість автора, бо хочеться більше таких колоритних ідей для романів нашої літератури.

[Anna-Liliya Kokora · Rating 2 out of 5]

Це настільки погано, що аж добре.

Пів книжки у мене складалось відчуття, що автор дурник, який зневажає жінок, і дупля не дає у жіночій фізіології та психології. Печерний сексист, словом.
Інші пів книжки мені здавалось, що книжку писав гопнік Дмитро з мого рідного міста.
Але попри все книжка динамічна, і крінжувати хочеться аж до останнього слова. Міфічна складова цікава, але її задофіга, як на 350 сторінок.
Поки хай лишається в мене. Зроблю собі поличку "гілті плеже" і буду там таке зберігати.

Чесно, захотілось почитати інші тексти автора. Цікаво, що за піздєц він написав у трилогії про упиря.

[Oleksandr · Rating 3 out of 5]

Каюсь, спокусився низькою ціною і першими сторінками про спалення української відьми. Третина книги - класна містика, далі чомусь все перетворилось на а-ля вечірнє "Слідство ведуть екстрасенси", а наприкінці у "Карти, мавка, два ствола"...

Сюжетних шарів декілька, мова моментами абсурдно нежива, але як детективна історія - хороша.

Обережно! В цій книзі неіронічно вживають слова "мобілка", "чуваче", "прутень".

[Kate · Rating 3 out of 5]

Початок - суперовий: українське село, звичаї, відьма, традиції і забобони...
А потім вся зацікавленість пропала...
Динамічний сюжет, мова проста, але кінцівка розчарувала.
Занадто багато співпадінь і надто надумано як на мене.

[Olia Tersina · Rating 5 out of 5]

Книжка, яка легко читається, є цікаві моменти, які спонукають читати ще і ще, і дізнатися, що буде далі.

Також гарне завершення історії, а саме епілог, бо все до того йшло, і це, мабуть, єдина реалістична подія, яка трапилася в цій історії :) Це із плюсів.

Але є й мінуси в цій книжці: насамперед, це замах на якусь "санта-барбару" із такими сюжетними лініями, як крадіжка особистості людини, натяк на інсценування своєї смерті, викрадення персонажа злочинцями, кома, сповідь злочинця, коли головний герой вже при смерті і нічого не може вдіяти. Також всі персонажі, що живуть наразі в Києві, жили в одному селі, а тут приїхали в Київ, і їх життя і далі перетинається, хоч вони не спілкуються, але всерівно знаходять одне одного через спільних знайомих, які не з цього села. Схоже на те, що Київ - це велике село :)

Також не сподобалися мені стосунки головного героя і його коханої, яку він постійно так називає, ніби забув її ім'я ;( Він їй спочатку не договорює певну інформацію, але каже купу разів: "я тебе кохаю, і ти найкраща", краще б сказав правду. Та й його кохана теж цікава дівчина: розказує про всі проблеми головного героя своєму батькові, хоч він і просив цього не робити, та й шпигує таємно за локацією героя у відповідному застосунку. Тому з довірою у них все складно в стосунках, хоч скільки б разів вони не казали: "ясочка", "кохана", "я кохаю тебе", тощо. Тому і маємо відповідний епілог, що відповідає поведінці цих людей у стосунках.

Ставлю 4.5 цій книжці за те, що легко читається, українською мовою; хоч багато нереальних подій, але всерівно вони затягують і цікаво, що далі; а ще я здогадалася, хто вбивця; і його історія вбивств, хоч була доволі дивна, але все розставила на свої місця.

Висновок: читайте українські книжки; так, вони неідеальні, але завжди можна знайти щось цікаве і корисне, а не лише критикувати все і всіх :)

[Галина Кохана · Rating 5 out of 5]

На фоні останніх прочитаних книг, ця достойна "вау!"😍 Усі ці мавки, русалки, перелесники, одмінки... Бррр...
Хоч я й здогадалася, хто може бути вбивцею, книга всеодно сподобалася. Спочатку це було просто припущення, потім, коли звернула увагу на ім'я прихвостня Торпеди взагалі впевненості додалося. Тож я досить таки рано здогадалася хто є тим вбивцею-монстром.
Тільки трохи мене розчарував Макс.😒 Ну, блін, ви ж повинні перевіряти усі версії чи ні?🤔 Що вартувало узяти зразок ДНК передбачуваного вбивці і перевірити з тими зразки що є в справі? А так сидіть собі тепер як ідіоти з "глухарем"🤷‍♀

[Circuss · Rating 4 out of 5]

Перша частина книжки була захопливою і моторошною. Українська міфологія та містика якої було багато спочатку чим далі в кінець тим менше їх ставало. Назва книжки описує лише першу частину з трьох, тому варто очікувати що в наступних двух буде містичний детектив. Наступні 2 частини сподобалися трохи менше. Фінал в якому вказали вбивцю трохи розчарував, адже практично жодних даних до цього на нього не було. Сама мова автора проста і книжка читається дуже легко і швидко. Були сюжетні дирки, але не критичні. Одного персонажа як мінімум можна було і не вводити, адже з’явився він всього 3 рази. Сам фінал видався трохи сумбурним((

[korrrinaaa · Rating 4 out of 5]

Ну яка ж неймовірна атмосфера в першій половині книжки! Настільки захоплює, що неможливо відірватись.
Книжка читається легко і швидко!

Як я знаю, то це перша книжка українською в автора. Я б залюбки прочитала б ще його історії, бо поєднання мітології з містикою мені дуже подобається.

Хоча, звісно, були аспекти доволі клішовані, але завдяки цій атмосфері я готова пробачити все! Однозначно рекомендую цю книжку🥳

[Mardzhia Dymarchuk · Rating 4 out of 5]

Друга половина сюжету дуже цікава, але трохи затягнутий початок

[Oksana · Rating 3 out of 5]

Цікава ідея з українським фольклором, цікавий сюжет загалом...
...був би, якби не картонні пласкі персонажі і жахливі діалоги, написані так, як ніколи не говорять люди. А ще деяка кількість роялів у кущах і кліше - насамперед фінал, коли злочинець розповідає нібито-безпомічному головному герою свої злочинні дії і плани.

Власне, мова автора - мінус, роскриття персонажів - мінус, зв'язні ц пояснені елементи сюжету - мінус.
Ну і русизми :(

Бажаю автору наснаги і натхнення на нові історії, які він напише більш професійно

[Kiko Lin · Rating 5 out of 5]

Якісь містичні історії з павлом костіциним, але загалом було непогано)

[László Belikánics · Rating 5 out of 5]

Чудова історія для двох-трьох цікавих вечорів! Рекомендую!