Jump to ratings and reviews
Rate this book

Фемінізм

Rate this book
У книжці вперше зібрано статті, дослідження, бесіди та інтерв’ю 1990-х років відомого літературознавця Соломії Павличко, присвячені проблемам фемінізму в суспільному житті та в літературному дискурсі. Дослідниця сміливо, а часом і ризиковано аналізує складні явища та духовні феномени сучасності й недавнього минулого. Для широкого кола читачів.

322 pages

First published January 1, 2002

10 people are currently reading
201 people want to read

About the author

Соломія Павличко

16 books15 followers
Соломі́я Дми́трівна Павли́чко (Solomea Pavlychko) — письменниця, літературознавець, перекладач, публіцистка, автор праць з історії фемінізму.

Народилася 15 грудня 1959 року в місті Львові в сім'ї українського письменника Дмитра Павличка. Закінчила відділення романо-германських мов і літератури Київського державного університету імені Тараса Шевченка, аспірантуру при ньому. З 1985 року працювала в Інституті літератури НАН України. Захистила докторську дисертацію. Доктор філологічних наук, професор Києво-Могилянської академії, член Спілки письменників України. Соломія також була гостем-викладачем української літератури в Альбертському університеті і в Гарварді, куди її запрошено як стипендіата програми Фулбрайта.

У 1992 році Соломією Павличко було створене видавництво «Основи», у якому вона до грудня 1999 року незмінно очолювала редакційну раду і формувала видавничу політику.

Ratings & Reviews

What do you think?
Rate this book

Friends & Following

Create a free account to discover what your friends think of this book!

Community Reviews

5 stars
25 (64%)
4 stars
10 (25%)
3 stars
3 (7%)
2 stars
1 (2%)
1 star
0 (0%)
Displaying 1 - 7 of 7 reviews
Profile Image for Oleksii Dolhuliov.
47 reviews1 follower
November 7, 2025
Тут багато чого повторюється, місцями це втомлює, а іноді дає краще запам'ятати певні тези. А фінальні рядки тупо до сліз
Profile Image for Marta Mokhnatska.
65 reviews
November 12, 2024
Почну з того, що цю книжку подарував мені мій чоловік. Здавалося б, просте речення, але я хотіла би присвятити його Соломії Павличко, яка у 90-х бажала жінкам наступних поколінь майбутнього, де в них будуть наукові та інтелектуальні інтереси і де ці інтереси поважатимуть. Це моя інтерпретація, а не пряма цитата, але ця книжка дозволяє зробити такий висновок.

Вкотре дивуюся, як одна людина змогла так багато встигнути. І йдеться не про обсяг написаного, а про охопність тем, яких торкаються статті Павличко, обізнаність із контекстами, дискурсами, історією, психоаналітичний підхід, здатність бачити все дистанційно, цілісно і не мати жодної сліпої плями.

Ця книжка надважлива для українців та українок, які саморефлексують і досліджують своє посттоталітарне мислення. Соломія Павличко надасть вам діораму українського фемінізму часовим відтинком завдовжки 100 років. Як усе починалося з Наталії Кобринської; які мотиви мав Франко, коли назвав Лесю Українку єдиним мужчиною в українському письменстві (нарешті я з собою розібралася, чому ця фраза мені так не подобається); чому Кобилянська свого часу відійшла від феміністичних ідей; яка різниця була між письменницями феміністичних поглядів в обох підімперських частинах України; що за почвара витворилася зі слова «фемінізм» за 70 років радянського періоду; який злам стався в головах покоління, яке зустріло незалежність; якою була гендерна статистика безробіття і суїцидів; чому національне відродження несе загрозу феміністичним цінностям. І це ще далеко не все.

Ще ця книжка дає зможу ступити ще один крок у напрямку живої Соломії Павличко. Інтерв'ю у другій частині дозволяють доуявляти собі Соломію, а примітивність питань інтерв'юєрок навіть зіграє на руку, бо з ідейні переконання та науковими зацікавленнями Павличко ми знайомимося у статтях в першій частині, а тут оприсутнюється людина. Цікаво, що вона сама постійно звертає з особистого чи примітивного в теми, які їй цікаві, не усвідомлюючи, наскільки її розкривають навіть відповіді на ці невигадливі питання: «У мене є бойфренд», «...не люблю компліментів», «...я милуюся працею свого перукаря Едика», «...колись я могла нафарбувати нігті з цятками». Це все настільки її доповнює! Щоправда, з кожною розмовою, які датуються, читати стає щемкіше. А після інтерв'ю за 31.12.1999 в горлі лишається щось набагато важче за камінь.
Profile Image for Milenn.
43 reviews
January 25, 2025
Збірка публікацій і інтервʼю Соломії Павличко. Есеї ґрунтовні, але при тому більшість з них написані просто. Сама авторка наголошувала, що завжди старається писати якомога ясніше і простіше.

Тематично есеї можна поділити на такі категорії:
- Політичні: місце жінки в політиці починаючи від 80-тих до кінця 90-тих
- Ґендерні студії: що таке ґендер, розвиток ґендерної теорії.
- Феміністична літературна критика: аналіз праць і впливу Марко Вовчок, Наталії Кобринської, Олени Пчілки, Лесі Українки, Ольги Кобилянської.
- Бесіди і інтервʼю цієї непересічної жінки

Суб'єктивно, відчуття від книги, що читаєш когось дуже освіченого, розумного і нешеренгового. Відчуття втрати, що не читала її раніше.
Profile Image for Марія Горбач.
78 reviews27 followers
May 31, 2017
За цю книгу я бралась через проект на роботі з якимсь внутрішнім побоюванням, що не осилю повністю. Але з задоволенням прочитала її всю. В ній містяться статті, дослідження та інтерв’ю Соломії Павличко, яка фактично була однією з тих, хто найактивніше відроджував та актуалізовував тему фемінізму в 90-х рр 20 ст. в українській літературі та суспільстві загалом. Крім надзвичайно прогресивних поглядів самої Соломії, було не менш цікаво читати про становлення фемінізму в Україні в кінці 19 ст., та постатей, що активно відстоювали ці ідеї. Як тоді, так і сьогодні залишаються актуальними слова авторки (здавалося б - очевидні, проте і досі - не для всіх): «суспільство, яке дає жінкам рівні права з чоловіками в усіх сферах життя, демонструє рівень своєї цивілізованості й культури».
Profile Image for Nataliia Khudoliei .
34 reviews
August 9, 2025

Соломія Павличко була неймовірно талановитою та розумною жінкою, однією з найактивніших діячок українського фемінізму після розпаду Радянського Союзу. Вона викладала в Україні та за кордоном, перекладала тексти й писала статті.

У книжці зібрані її статті та інтерв’ю на тему фемінізму українською та англійською мовами. Тематика дуже різноманітна, від соціального життя та політики до аналізу літератури (що особисто мені було найбільш цікаво). Вражає глибока обізнаність Соломії в темі, вона наводить безліч робіт та імен, які можна взяти собі на замітку для подальшого вивчення.

Павличко писала просто й лаконічно, але без втрати сенсу, тому її легко читати. Як філологиня, вона глибоко дослідила українську феміністичну літературу. Мене особливо вразив факт, що Франко як редактор «Першого вінка» не захотів публікувати феміністичну новелу Кобилянської, назвавши її стиль «стародівочо сентиментальним». Лесю Українку він узагалі називав «єдиним мужчиною в українському письменстві». Так, часи були інші, але саме через такі пасажі від іменитих письменників ми тепер читаємо «Землю» Кобилянської про бідних селян, а не «Меланхолійний вальс» про інтелектуалок із вкрапленнями еротики.

Збірка чудово змальовує постколоніальний фемінізм і ситуацію в Україні 90-х. Соломія наводить багато досліджень та статистики. Хотілося б побачити перевидання цих текстів з адаптацією, новими даними та доповненням сучасними теоріями.

Цікаво, що Павличко неодноразово згадує тексти Іздрика та Юрія Винничука. Серед статей є й відповідь на «критику» Іздрика, де він пише, що Павличко «вірить у рівноправ’я та інші нісенітниці». Про скандали з Винничуком ви й так знаєте, але все одно неприємно й прикро, що Соломія взагалі їх згадувала, враховуючи рівень неповаги у відповідь.

В останній частині збірки є уривки з інтерв’ю, які дуже добре передають дух часу. З текстів стає зрозуміло, що свого часу Павличко наробила шуму через переклад «Коханця леді Чатерлей» та уривок із «Дискурсу модернізму в українській літературі» про стосунки Лесі Українки та Ольги Кобилянської. Для нас це сьогодні виглядає невинно, але в 90-х було бунтарським.

В інтерв’ю трапляються перли на кшталт: «Чи хочете ви зробити щось екстремальне? Залізти на черешню, наприклад?» або «Ви ж не справжня феміністка, бо носите сережки». Стиль журналістики кінця 90-х не дивує, але контраст між рівнем інтерв’юерів та Соломії відчувається дуже різко. Фрагмент, де її питають про гороскоп, нагадав мені відео, де Дуа Ліпа розповідає Ользі Токарчук, що має особистого астролога.

Загалом, чудова збірка, яка дає змогу краще зрозуміти не лише історію українського жіночого руху, а й саму Соломію Павличко.
Displaying 1 - 7 of 7 reviews

Can't find what you're looking for?

Get help and learn more about the design.