Мета цієї книжки — показати, як наш спосіб життя зазнав приголомшливих змін, і це видно по тому, як ми помираємо. Сучасне поняття смерті пов’язане не із зупинкою дихання і серцебиття, утратою чутливості чи розширенням зіниць, а зі смертю мозку.
Протягом більшої частини історії людства середня тривалість життя становила приблизно тридцять років. Лише 250 років тому вона почала зростати: спершу в Європі й Північній Америці, а нині в усіх країнах світу. У 2016-му загальний рівень очікуваної тривалості життя потроївся, як порівняти з римською добою, і сягнув сімдесяти двох років. Це найвищий показник, який ми будь-коли мали. Ці нехитрі дані свідчать про глибокі зміни в здоров’ї людей. У минулому нашим головним ворогом були інфекційні захворювання. Чума, віспа, тиф, холера і малярія забирали життя сотень мільйонів людей, часто без жодного попередження та всього через кілька днів після зараження. Попри те, що причини появи чуми залишилася загадкою тривалий час, чорна смерть посприяла створенню системи, яка могла зупинити її поширення, — карантину. Більшість речей які для нас зараз це звичайне повсякдення, тоді були інноваціями.
Побороти інфекції вдалося завдяки найблискучішим і найважливішим ідеям, які будь-коли виникли в людства. Нині більшість із них здаються такими очевидними, що важко повірити, наче колись із ними могли не погоджуватися. Саме завдяки науці ми нині живемо в найздоровіших і найбагатший період усіх часів.
Ретельні дослідження показують, що 75% усіх покращень у сфері охорони здоров’я, які сталися з 1970-го по 1960-й, не стосуються зростання ВВП; натомість визначальну роль відіграли державні реформи й впровадження медичних інновацій, як-от антибіотиків.
Список неправильних адаптацій до сучасного світу не закінчується на раціоні. Через те, що наші тіла краще пристосовані до мисливства і збиральництва, ми маємо цілу купу проблем. Наприклад, читання, сидіння і носіння взуття призводять до короткозорості, болів у спині та деформації великого пальця стопи відповідно. Низька фізична активність спричиняє артеріальну гіпертензію. Можливо, ми й підвищили тривалість життя до вісімдесяти, але часто за це доводиться платити багатьма роками хронічних захворювань. Смертність серед хлопців у ранньому та підлітковому віці вища ще утому, що в них частіше розвиваються генетичні хвороби.
Якщо ви гадаєте, що життя людини починається в момент запліднення, тоді головні причини смерті — це не рак, хвороби серця та інфекції, а невдала імплантація. Так було завжди, і навряд чи це зміниться. З огляду на те, що це жахлива, смертельна й невиліковна хвороба, чи хотіли б ви знати? Якщо ви входите до групи ризику, то можете почати ще із середнього віку зміцнювати серце фізичними вправами й кращим раціоном, займатися розумовою працею і вести активне соціальне життя — ці заходи знижують імовірність розвитку хвороб.
Зупинимося на причинах смерті, які постають із наших виборів. Найнебезпечніші тварини на планеті — це ми. Люди часто шкодять собі й іншим: ми знищуємо одне одного — законно на війні та незаконно через убивства, — спричиняємо аварії, зловживаємо наркотиками, неправильно харчуємося і навіть відбираємо власні життя. Коли наступного разу поглянете в дзеркало, замисляться над тим, що ви дивитися на людину, яка має найбільше шансів вас убити; ви становите для себе більшу загрозу, ніж усі люди на планеті разом узяті. Людина — це єдиний вид, який обертає насилля проти себе та зброєю забирає власне ж��ття.
У 1996 році російський історик і дисидент Жорес Медведєв написав: «Можливо, цей «опіум для народу» [водка] пояснює те, як російську державну власність удалося так швидко попилити, а державні підприємства передати у приватні руки, не викликавши водночас великих суспільних заворушень».
Хочеться, щоб книги з фактами, не викривленою статистикою, об’єктивними поглядами, з «непопулярними» думками, без пропаганди та постправди читали більше. Такі книги, як ця, роблять важливі лекції міжнародних професорів ближче.