Пиво і чорнило. Як жили київські студенти 19 – початку 20 ст.

by Тарас Самчук

Описати 100 років історії київського студентства завдання непросте. Мимоволі доводиться узагальнювати та фокусуватися на окремих сюжетах чи яскравих постатях. Тому в книжці зібрані найяскравіші сторінки з історії столичного студенства XIX — початку XX століття, які допоможуть краще зрозуміти студентський стиль життя у старому Києві. Як студенти навчалися, як розважалися і за що потрапляли у в’язницю, про все це та ще багато іншого читайте у книжці.

Книжка буде цікава не лише історикам, екскурсоводам, студентам та зацікавленим історію міста та цього періоду, а й широкому колу читачів.

315 pages, Hardcover

Published June 1, 2023

Reviews

[Darka · Rating 5 out of 5]

мені було дуже цікаво, щиро раджу. книга написана легко, захопливо, є і статистичні дані, і курйозні історії, багато фотографій, вирізок з газет тощо

[Jane Rukas · Rating 4 out of 5]

Класна і цікава книжка, яка легко читається. Я прям відпочила під час читання. Прикольно, що є фото та ілюстрації, цікаво їх було розглядати. Загалом, рекомендую прочитати, особливо якщо вас цікавить історія Києва чи життя студентів 19-початку 20 ст.

[Iryna Zinets · Rating 4 out of 5]

Досить непогана книга. Враження після прочитання значно вищі за очікування. Все лаконічно і цікаво.
Якщо автор читає тут відгуки, то хотілось би запитати: чому про вас немає згадок на сторінках книги?)) Про автора довелось запитувати у Інтернету))

[Yaroslav Nazarenko · Rating 4 out of 5]

Сама праця прям класна і цікава, легко читається. Як киянину та студенту КПІ було вдвічі цікавіше читати. Але знімаю одну зірочку за бездарну верстку видання, місцями верстка не просто бездарана, а максимально бездарна.

[Oksana Ridkous · Rating 5 out of 5]

Книжка топ! Особливо для тих, хто небайдужий до Києва та його історії. Хоча здається, що тут ключова тема студентства, насправді, у книзі значно більше шарів, фактів, фото, а ще цитат з крутезних джерел — від цього всього читати її ще більш цікаво. Сюжет поступово закручує читача в атмосферу життя киян 19 ст. і особисто в мене після прочитання виникло бажання шукати/читати далі щось на цю тему, і це дуже цінно.

[Nazar · Rating 4 out of 5]

Написано досить скупо і просто, що цілком личить матеріалу. Як нонфік - таке собі, як дослідження - супер. Якщо цікавитесь історією повсякдення - вам це треба.

[Maria Velykanova · Rating 5 out of 5]

Ця книжка в усіх сенсах чудова. Вона прекрасно видана. Якісний білий папір, чіткий друк, багато ілюстрацій, і в основному вони зроблені з вочевидь не дуже якісних оригіналів, бо старих, але якість друку висока. Тверда обкладинка, лясе. Єдине — в мене книжка трохи «поїхала», в сенсі, коли вона лежить, корінець не перпендикулярний обкладинці, а десь під кутом градусів 70. Але нічого не розвалюється, не розклеюється. Дуже гарна якість вичитки тексту. Я побачила буквально кілька хибодруків.
Ну і, звісно, якість самого тексту. Написано дуже живо, яскраво, оце саме той нонфікшен, який хочеться читати. Легкий публіцистичний стиль — але з посиланнями на конкретні джерела. Наприкінці — статистичні таблиці, які дають чимало відомостей про київське студентство, та перелік джерел.
В книзі дуже багато ілюстрацій, вони різноманітні. Це світлини, карикатури, вирізки з газет. Звісно, вони відповідають темі, але не тільки. Всі разом вони допомагають читачеві зануритися в епоху, відчути її.
Дослідження намагається максимально охопити питання життя, навчання й побуту київського студентства 19 — початку 20 століття. Книжка написана чудовою, простою мовою, доступною будь-кому, навіть людині, яка взагалі нічого не знає про той період. І водночас — наукова, бо містить багато фактів, обґрунтованих припущень, посилань на джерела.
Якими були студенти того часу. Звідки вони бралися, як вступали, на які страти й групи ділилися, як відрізнялася їхня поведінка. Як навчалися, які були відмінності в навчанні в різних навчальних закладах. Як були облаштовані виші, де брали воду, як їли, а опалення, а каналізація. Де жили, який мали побут. Як були облаштовані гуртожитки, яке житло (і де) винаймали, скільки це коштувало. Чим забезпечували бюджетників, або, як тоді казали, казеннокоштних. Як відпочивали, які розваги були найбільш затребуваними. Які мали основні проблеми, як їх вирішували. Звісно, істотна частина книжки присвячена участі студентів у політичному житті, стосункам із владою, ув’язненню тощо. Сила-силенна дрібниць.
Звісно, окремо розповідається про жіночу освіту та її особливості. Не обійдений увагою антисемітизм, багато розповідається про поляків, бо вони складали чималу частину київського студентства. І, що мені особливо подобається, інформація подається не як нагромадження фактів, а обґрунтовується і пояснюється. Оце змінилося, бо після Польського повстання уряд вжив таких і сяких заходів через побоювання оцього. А тут якраз помер Шевченко, і сталося так... Все дуже зрозуміло, цікаво та сприяє цілісному сприйняттю.
Дуже раджу цю чудову книжку широкому колу читачів. З неї ви, зокрема, дізнаєтеся, скільки коштував обід у студентській їдальні, кого в ті часи називали реалістами, а кого футуристами, як можна було з першого погляду впізнати нігіліста, яким хитрим способом обліковували відвідуваність студентів, як і чому студенти відгамселили полковника, а також що хлопомани не поділили з білопідкладочниками.

[Tonya · Rating 5 out of 5]

Якщо ви студент_ка, були колись чи хотіли б бути, а може просто цікавитесь історією Києва, то вам необхідно побачити, відчути й зрозуміти, що це таке — бути частиною київського студентства в ХІХ – початку ХХ століття. Це буде неважко, адже якщо прибрати з книги дати, то можна подумати, що мова йде про наше сьогодення. Конфлікти з правоохронцями, підготовка до тяжких іспитів і боротьба з одвічними стереотипами, пов'язаними зі статтю, етнічністю, релігією, мовою — проблеми, що досі не втратили актуальності.

Для любителів наочності й тих, хто має не супер гарну пам'ять як я, в пригоді стануть ілюстрації, вирізки з газет, світлини, документи, які трапляються ледь не на кожній сторінці. Вони допоможуть не занудьгувати й зануритись у буремні часи київського студентства на межі століть. Автор веде вас сторінками книги, оповідаючи як факти, так і спогади студенток_ів, їхні маленькі історії, завдяки чому час пролітає непомітно.

Книга містить важливе нагадування нинішнім студент_кам, що вони не самотні у своїх проблемах. Молоді жінки й чоловіки наче підморгують зі сторінок: "Ти не сам_а. Ми теж там були". Нігілісти, хлопомани, розумники, активісти, бунтарі, релігійні, невігласи — різна публіка, але вся — студентська. Ви неодмінно знайдете серед них себе, а можливо навіть, читаючи смішну пригоду, згадаєте схожий випадок у своєму житті.

Ця праця доводить, що тодішні київські студент_ки нічим не відрізнялися від сьогоднішніх: полюбляли розваги, не любили ранні пари, ніколи не мали вдосталь грошей, були ласі до суперечок з викладачами та до руйнування авторитетів. Але найголовніше — вони такі ж шукачі себе, своєї ідентичності у великому чужому місті як і студент_ки сьогодення. Мені натомість завжди здавалось, що люди мого віку (трохи за двадцять) сто років тому тільки сумлінно вчились, знаючи ідеально мінімум чотири мови, готові були до війни будь-якої миті, читали філософські трактати, ходили в чому було й, можливо, співали любовні серенади, коли знаходили хвилинку між написаннями політичних агітаційних листів. Що ж, мої очікування справдились лише частково. Реалії дещо складніші. Якщо й ви хочете перевірити свої очікування — сміливо читайте книгу Тараса Самчука.

[Bam · Rating 4 out of 5]

Чудова книга, з якої можна дізнатися про життя київських студентів 19-поч. 20 ст. (до революції 1917).
Повна ілюстрацій, вона просто поглинула мене на цілий вечір.
Незначний недолік це те, що багато вулиць і деякі станції метро змінили назву після публікац��ї книги (тобто вже за рік від видання ця книга в певних місцях застаріла), тому деякі моменти можуть когось тригерити. Книга дає зрозуміти, що дуже багато речей в житті людей і самого міста сталі, - це ч��сом засмучує, а часом радує. Описано як самі університети, так і деталі побуту студентів. Також описано процес мобілізації студентів в часи Першої світової війни з деталями про те, як студенти ухилялися від служби, - навчання в державних університетах давало відсрочку, багато хто намагався цим скористатися, особливо молоді люди з прифронтових територій, яких мобілізували першими (що є черговим доказом, що в наші дні поняття "ухилянта" глибоко політизоване, штучно розкручене, і далеко не в останню чергу росіянами, адже - о диво - нічого особливого в цьому явищі немає).
Загалом раджу кожному киянину чи киянці, а також тим, кого цікавить Київ, хто цікавиться життям українських містян 19-поч. 20 ст., і тим, хто читав "Лазарус" Тараторіної, - тут можна почитати про деяких з тих, чиї імена авторка позичала для своїх персонажів. Про інші міста згадок катма. На початку трохи є і про Харків, але на тому все.

[Dmitry · Rating 3 out of 5]

Якісний сучасний нонфікшен, трошки з нахилом в розважальний бік (історичні анекдоти, кількість іллюстрацій), але це книжку не портить, а навпаки (наврядчи я став би читати повністю наукову роботу про київське студентство другої половини 19 ст).

Але що точно неможливо пробачити – в першу чергу редакторам (я вже не раз казав, що редакторська справа в українському книговиданні знаходиться не те щоб у занепаді, а просто перенасичена людьми з від'ємною компетенцією) – так це того, що їм не вистачило елементарного смаку та відчуття драматургії книги, щоб поміняти місцями кульмінаційну передостанню частину (про війну) і повністю прохідну останню (про візити імператорів).

[Лобарєва Надія · Rating 5 out of 5]

Я натрапила на цю книгу випадкова, просто побачила в Сенсі. Це була спонтанна покупка, але ні про що не шкодую. Книга цікава, легко читається,має багато фотографій. Не можу сказати, що мене дуже цікавило життя саме студентів, але читати її було всеодно супер захопливо. Єдиний мінус, мені не вистачило якогось висновку чи завершення вкінці. Книга занадто різко закінчилась, це було неочікувано)

[Марія Звягінцева · Rating 4 out of 5]

Спершу видалося, що автор захопився власною науковою розвідкою, але вже на першому розділі книга дуже "олюднилась" конкретними прикладами, спогадами, проблемами тогочасних студентів. І завдяки дуже вдалим змістовним переходам цікавість зберігалась від розділу до розділу