дуже класний тематичний збірник. репрезентує українську прозу зразка плюс/мінус 1900-х років на теми любові, сексу etc. шкода тільки, що ця книжка перша серії "український декамерон" бібліотеки журналу "лель" не мала продовження. можливо, ми мали б аналогічні антології 1910-х, 1920-х, 1940-х і т.д. років. до речі, ця перша книга називається "дяволиця", за оповіданням Гната Хоткевича. читаєш, і бачиш, що народна мораль (особливо гуцульська, але не лише) зовсім не святенницька. бачиш зрізи суспільства, їх соціальні феномени (проституція, революціонери, еротика чи порно), або те як інтеліґентні верстви ставали більш природними щодо моралі. бачиш вплив Ніцше і інших ідей. дуже показові, і найкращі в збірнику, твори Миколи Чернявського "Варвари" (український письменник з Донбасу), Винниченка ("Купля", "Чудний епізод"), Могилянського ("Наречена"), Хоткевича ("Bella donna"), Кобилянської, Франка та всіх, Мартович, Коцюбинський, Панас Мирний (просто останні представлені тільки одним твором). найбільше сподобався Марко Черемшина. трошки важко пристосуватися до гуцульської говірки (мусиш зазирати в словник), але стиль, манера, тематика - все прекрасно в цього автора. най жиє Гуцулія, заповідник вільного кохання в Україні!))