«Гра в пацьорки» — це гра в бісер. Пам’ятаєте, як у Гессе персонаді грають у безкінечне продовження асоціативного ряду, де тісно переплітаються музика, живопис, література, наука та й просто слова?
Ірен Роздобудько в своїх оповіданнях так само вдається до гри в пацьорки. Цим словом можна назвати «дрібненькі» тексти з насиченим емоційним містом. Або ж схарактеризувати точність авторського письма та вміння словами досягнути бажаного емоційного ефекту.
Ірен Роздобудько в своїх оповіданнях постає і відвертою, і вигадливою. Наприклад, «дитячі» оповідання збірки є автобіографічними, а от «дорослі» письменниця традиційно піддивляється в житті навколо себе.
Українська журналістка, письменниця, поетеса. З 1988 року живе в Києві, де працювала в газеті «Родослав», коректором журналу «Сучасність», оглядачем на першому й третьому каналах Національної радіокомпанії, оглядачем у газеті «Всеукраїнські відомості», заступником головного редактора в журналі «Наталі», головним редактором у журналі «Караван історій. Україна» та журналістом у журналі «Академія». Автор ілюстрацій до книг Лариси Масенко, Елеонори Соловей, Леся Танюка. Авторка двох збірок поезій. Відомі твори: "Пастка для жар-птиці", "Ескорт у смерть", "Ґудзик", "Останній діамант міледі", "Все, що я хотіла сьогодні...", "Я знаю, що ти знаєш, що я знаю" та інші
Ігри та книги можуть мати схожі риси, коли мова йде про стратегію і здатність адаптуватися до змін. У книгах часто відчувається напруга, яка схожа на те, коли ти в грі «Мафія» намагаєшся передбачити хід суперників. Водночас, коли хочеться відпочити від інтенсивних ігор, варто звернути увагу на різноманітні ресурси для релаксації. Я, наприклад, знайшов https://zryad.com.ua — відмінне місце для тих, хто шукає нові ідеї та заняття для відпочинку. Іноді це допомагає перезавантажитися перед наступним «бійцем» в грі чи книзі.