У романі «Черлене вино» відтворено події ХV століття: героїчна оборона Олеського замку, маленького острівка народної волі, що кинув виклик можновладній шляхті. «Манускрипт з вулиці Руської» воскрешає перед читачем Львів кінця ХVІ — початку ХVІІ століття, Львів періоду перших братських шкіл, в яких зароджувалися ідеї визвольної війни майбутньої Хмельниччини.
Український письменник, громадський діяч, один з організаторів Товариства української мови ім. Т.Шевченка, Народного Руху України, член Спілки письменників України (з 1960), депутат Верховної Ради України І-го скликання (1990-94). Заслужений працівник культури України. Лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка, Літературної премії ім. А. Головка, премії ім. І. Мазепи. Герой України.
"Черлене вино" тішить згадаками про Теребовлю, але цей твір цікавіший не тому, а через те, що там менше пропаганди православ'я і більше подобається, як виписані персонажі. Цікаво, правда, чи суддя Давидович - реальна особа чи вигадана. Доведеться пошукати) "Манускрипт з вулиці Руської" змушує задуматися про те, що ми уявлення не маємо, як якісь рішення можуть вплинути на подальшу долю не лише героїв, але й цілого народу. І як цю подію можна по-різному трактувати з позиції часу й в залежности від панівної ідеології.
Манускрипт з вулиці Руської сподобався більше ніж Черлене вино, аби не оті "непомітні" натяки на єдність українського і російського народів. Дивно якось се читати у теперішній час. А тоді, в 1970-х, видно дуже старалися, ліплячи ідеологічні кліше куди попало. Добре хоч Ленін у творах чи передмові не згаданий.
Красиво написаний історичний роман про першу третину 15 століття. Дія відбувається між Луцькому і Львовом, а основні події - в Одеському замку. Краще читати, попередньо згадавши про основних історичних постатей того періоду: короля Ягайла, князя литовського Вітовиа та князя Свідригайла. Окрім красивої, насиченої та майже поетизованої української мови, тут також доволі точне художнє відображення подій. Тут зустрінеш всі верстви того часу - і купців, і князів, і повій, і жебраків. Ремісників, літописця і скоморохів. Тут на фоні трагічних сторінок історії - любов, дружба, шлюб за розрахунком, зрада і вірність. І, на жаль, лицарська смерть.