Чудеса в Гарбузянах

by Vsevolod Nestaiko, Всеволод Нестайко, Анатолій Василенко (Illustrator)

По-дитячому наївна книжка — від самих «пригод» і до кличок головних героїв. Вона наче гімн дитячій вірі в таємницю та вмінню ту саму таємницю створити практично на рівному місці).

160 pages, Hardcover

Published January 1, 1984

About the author

Vsevolod Zinoviiovych Nestaiko or Nestayko (Ukrainian: Всеволод Нестайко) is considered Ukraine's best-known and best loved children's literature writer. He wrote and published stories, fairy tales, novels and plays over many years, and his books have been translated into twenty languages around the world, including English, German, French, Spanish, Russian, Arabic, Bengali, Hungarian, Romanian, Bulgarian, and Slovak. Nestayko's works are included in school curricula in Ukraine.

Reviews

[Marysya Rudska]

Я не раз читала цю книжку в дитинстві. В мене був мамин примірник: з зеленою обкладинкою та графічними ілюстраціями Анатолія Василенка, з пожовклими сторінками і з цим терпко-солодким запахом старого паперу.

У книжці три пригоди хлопчиків Сашків (Журавель, Марусик і Циган) на літніх канікулах в селі Гарбузяни. Зараз, коли я перечитала, я зрозуміла, що в дитинстві мені подобалась лише перша частина цієї книжки, там де про містичне лісове озеро і чарівний талісман і трохи повчальні, та все ж цікавезні пригоди героїв.

Другі дві пригоди мені не запам'ятались, певно були нудними, а зараз я дивлюсь на них досить критично. Це вписана в дитячяу історію радянська пропаганда - про меркантильних негідників американців; шинкарів, яким люди несли власне горе (приватний бізнес же був незаконним в совку), якісь замєси з колгоспниками і все таке.

Мені було цікаво перечитати, бо це була мандрівка в пам'яті у власне дитинство, певною мірою документ доби, а ще це, хай щоб там не було, Всеволод Нестайко - філігранний майстер фіксування дитинства.
Мені прямо війнуло запахом сіна, в якому ночували на горищі хлопчаки, і прохолода лісового озера (в лісі біля села моїх бабусі і дідуся було точнісінько таке ж саме!), я прямо почула, як бухкають яблука, коли трусиш яблуню, і як дзвінко і ясно в липневому ранку в селі.

Я не ставлю рейтинг, бо маю забагато змішаних емоцій - дитячих спогадів і дорослого скепсису.

[Nazarii Zanoz]

Щоразу, коли доводиться читати чи слухати тексти совіцького періоду - охоплює невимовний жаль через те, що авторам доводилося включати в свої твори дурну совіцьку пропаганду, аби вони були надрукованими. І особливо огидне це в дитячій літературі, звісно. Безперечно, Нестайко майстер. Талант створювати небанальні закручені сюжети й надавати динаміки.