Гідне продовження, чи, скоріше, заглиблення у події першого роману. Бо ж події відбуваються у той самий часовий проміжок, що й у «Одіссеї капітана Блада», а саме відтоді коли він з товаришами прибув на Тортугу і ще не вирішив, що робити далі, і до того як він здобув кохану і став губернатором. Роман складається з окремих новел, але дві історії-новели займають по два розділи. Так, перші два розділи - це історія, як знайомство з негідником капітаном Істерлінґом визначило подальшу долю Блада і його команди; другий випадок - оповідання про сімейку де-Кулевен.
А ось Арабелли, дівчини, а не корабля, у цьому творі обмаль - немає зовсім 🙂, якщо не рахувати здається єдиного побіжного згадування. Натомість противники Блада здебільшого змальовуються тупими і недолугими, хоч можуть мати високі чини і статуси. Та це виглядає радше кумедно ніж напружує. Іншим трендом є описи самого Блада у вишуканому темному костюмі гаптованому сріблом, із підкресленою білизною мереживних манжет бла-бла-бла і блиском у ясно-блакитних очах, що кочують із оповідання в оповідання, які кожного разу звучать трохи по-новому, при цьому залишаючись у сталому тренді.
І, насамкінець коротко по сюжету: 1. Негідних Істерлінґ підштовхує Блада до піратського ремесла; 2. Блад гідно протистоїть Істерлінґу та здобуває свій перший скарб; 3. Блад перейменовує захоплений у іспанців корабель «Сінко Льягас» на «Арабеллу» і допомагає захистити від нападу іспанської ескадри англійську колонію; 4. Перша спроба зради капітана Блада за винагороду; 5. Сухопутна вилазка Блада за іспанським золотом; 6. Сюжет трохи відходить безпосередньо від Блада, зосереджуючись на одному із його близьких друзів і спільників; 7. Бладу (що дивно) не щастить, зокрема він рятує даму від підлого іспанця, що її викрав, але виявляється, що дама з іспанцем були спільниками; 8. Блад змушений повернути даму законному чоловіку, але ж за нього призначено велику винагороду і його впізнають; 9. Фінальна розбірка з Істерлінґом , чи то пак фінал Істерлінґа.