Тропічний коктейль у текстовій формі
У ті часи, коли я ще пила алкоголь, занесло мене якось у турецький Мармарис. На відпочинок. Чудове місце. Кажуть, колись дуже давно там проходили тектонічні зсуви чи то навіть сходив льодовик — сили природи добряче попрацювали над суходолом. Відтоді він такий мальовничий. Весь у маленьких бухтах, ніби якийсь велетенський різьбяр вирізав берег, як діти викроюють сніжинки з паперу.
Там можна було лежати на пляжі, а навколо спека і така краса! Парадиз: сонце, море, зелень… А офіціанти підносили красивезні коктейлі — тільки давай гроші. Популярних напоїв було три: зелено-білий «Мохіто», полуничний «Дайкірі» у келиху із зацукрованим краєм і також легендарний «Секс на пляжі». Останній особливо запам’ятався, адже його подавали у бокалі у формі оголеної жіночої натури. Він був яскравого кольору, помаранчево-вогняний, із купою парасольок, соломинок і ще бозна-чого. Звичайно, всі вони — кожен по-своєму — вдаряли по смакових рецепторах і в голову.
Пройшло багато років, і навряд чи я б про ті коктейлі згадала, якби не взялася читати книжку, яка за відчуттями — ну копія тих напоїв, тільки у текстовій формі! Напевно, це дуже дивне порівняння, але воно дуже точне — на мій погляд. Я саме так відчуваю.
Книжка називається «Sightseeing» (можна перекласти як «Огляд визначних місць»), і написав її тайський автор Rattawut Lapcharoensap. Зверніть увагу, що це чоловік, нам ця інформація потім знадобиться. Твір сучасний, вперше його було опубліковано у 2005 році. В українському перекладі немає, як і немає майже жодної тайської книжки взагалі. Власне, це одна з причин, чому я цікавлюсь тайською літературою: для мене і для українців загалом це малозвідана територія. Якщо хочете, то я бачу це навіть як свого роду читацьку експедицію. Ось я прочитала — і розповідаю вам, що там.
Саме «Sightseeing» я взяла читати, бо хотіла побачити, як тайські автори пишуть зараз. Про інший, більш давній, вже класичний тайський твір я вже писала раніше.
Так от, про «Sightseeing». Неймовірна книжка. Яскрава, вибухова. Вау. Це як замовити всі коктейлі відразу! Це кілька історій про життя людей. Звичайних людей, які у своїй звичності фантастичні. Зрештою, як і кожен з нас. Увесь антураж книжки — це теж парадиз. Спека, туристи, слони, пальми, м��ре, манго і декоративна свинка на повідку — все це так контрастує з «правильністю», «затиснутістю у футляр», наприклад, Європи.
Ось ця хаотичність, вона ж життєдайність, вона ж ірраціональність людської натури, породжує такі прості і такі неймовірні розклади, що я читала — втискалася у крісло, брови на чоло, кусала костяшки пальців — і не могла відірватися. Там таке робиться! Мати василева! Кожне наступне речення — це щось таке, що найменше можна було передбачити. Часто на межі морального й аморального. Займатися сексом на спині у священної тварини слона? Піти до проститутки і взяти з собою дитину, бо малий дуже просився? Як вам таке?..
Але це тільки перший шар. І це знову схоже на коктейль.
Потім я стала помічати другий шар історій. Вони всі мають дуже глибокий зміст. Наприклад, про те, що — і це у нас спільне з тайцями — покоління людей середнього віку часто мусить бути батьками своїм власним батькам. Або про роль жінок у суспільстві. Про чоловічий егоїзм, через який страждають не так самі чоловіки, як їхні близькі… Це дуже по-особливому звучить з-під пера автора-чоловіка... Про неідеальність кожного з нас і про те, що до життя немає інструкції.
Це дуже класна книжка. І весела, і сумна, і дуже цікава, і розумна. Єдиний її недолік — після неї мені тепер ще довго усі інші твори здаватимуться доволі сірими.
Якщо у вас є можливість, прочитайте. Особливо рекомендую тим, хто любить усе південне і тропічний вибух барв, емоцій та життя в усіх його проявах.