J'aurais voulu que l'on se souvienne de moi pour autre chose que ma difformité. Si mon destin traverse le temps, c'est pourtant ce qui restera. Stop. À l'heure de trancher, une question me rend fou : qu'aurais-je fait sans elle ?
Оце ж я прокаталася на емоційних гойдалках за ці 318 сторінок.
Це щоденник 15-річного хлопця Поля, який в 1915 випадково підірвався на міні десь на французькому-швейцарському кордоні. І от він прокидається в темному підвалі божевільного «лікаря», який пришив йому до пупка третю руку. Як тобі таке, ілон маск. І ця третя рука жива. І стає частиною хлопчика.
Завдяки манері оповіді у вигляді особистого щоденника, ми переживаємо всі стадії (не)прийняття Полем нової частини його тіла.
Книжка кидає нас від німецьких окопів до французьких кабаре, від тюрми до витончених оргій за участі додаткової кінцівки.
І на фоні таких полярних подій в житті молодого хлопця безкінечна боротьба його та його нового «друга», який виявляється має свою подобу свідомості, а тому має свої бажання, потреби та примхи.
Коротше, книжка розгойдується від сюрреалістичної комедії до справжньої трагедії. Дуже сподобалась.
“Третя рука” - це буквальний наслідок операції, яку Полю провів божевільний хірург-трансплантолог. І що найдивніше, ця рука має свідомість свого попереднього власника.
Перша світова війна, повоєнний Париж, борделі, опіум, злидні - таке у нас історичне тло. Любов, відповідальність, прощення і безнаказність - такі у нас проблеми.
Герой дратував мене, приймав дурнуваті рішення і поводився як козел. Але під кінець я настільки сильно почала співпереживати йому, що і злилася, і жаліла його одночасно. Дуже сильна і дуже трагічна історія.
Une idée vraiment incongrue mais étonnamment bien menée. Le style est incisif, le vocabulaire recherché et les anectodes historiques intéressantes. L’exercise de style autour de tout ce qui touche à la main (citations, jeux de mots, double et triple sens) prend parfois le pas sur le récit, mais quelle originalité !
Probably the most peculiar and disturbing read of the year - however, it did also become monotonous in some parts; i.e. it was too long... The story explors topics like our subconscious, love (in many forms), desire, war, and loneliness. Definitely a refreshing new take, and the end was deeply touching.