Іван Ремболович

Отаманія XX століття #4

by Роман Коваль

“Іван Ремболович”
Так називається нове дослідження Романа Коваля, що вийшло в бібліотеці Історичного клубу “Холодний Яр” у серії “Отаманія ХХ століття” (Київ – Вінниця, 2012, Державна картографічна фабрика”).

У ньому йдеться про отамана півсотні Вільного козацтва на Чернігівщині в 1918 р., начальника зв’язку Дієвої армії УНР, учасника Другого зимового походу Української повстанської армії в листопаді 1921 р., командира саперного куреня дивізії “Галичина”, учасника підпілля ОУН на Прикарпатті в 1944 – 1949 роках, зокрема на Коломийщині та Гуцульщині.

У сьомому томі “Енциклопедії українознавства” Володимира Кубійовича про Івана Ремболовича написано лише 31 слово і трохи не завжди точних цифр, разом 42 знаки. В них вміщено біографію людини, яка пройшла дві світові війни, дві епопеї Визвольної боротьби. Від грудня 1917 р. до листопада 1921 р. Іван Ремболович воював за волю і долю України, спочатку на рідній Чернігівщині проти Таращанського і Богунського полків Красної армії. На Київщині бився проти Семена Будьонного, на Поділлі й Волині – проти Григорія Котовського. Десятки, а може, й сотні боїв! І що ми про них знаємо?!
Завершив своє життя Іван Ремболович 8 вересня 1950 р. у Станіславській тюрмі.

60 років рідні та історики не могли ознайомитися з “кримінальною” справою Івана Семеновича Ремболовича. В останній рік президентської каденції Віктора Ющенка це нарешті вдалося Романові Ковалю, відтак ця справа лягла в основу його дослідження.

Ось назви деяких розділів книжки: “Треба було захищати рідний край”, “Сальський і Болбочан”, “Радісна пісня визволення”, “Під патронатом розвідок”, “А де наша зброя?”, “Жахливий вигляд мав цей похід”, “Головне – всюди бити москалів”, “На Коростень!”, “Тільки дві сльози”, “І хліб, і біль”, “Кіннота зліва!”, “Битва над річкою Звіздаль”, “Опір московській сваволі”, “Ми – українські партизани”, “І знову війна!”, “Творимо силу!”, “Аргументи генерала Курмановича”, “Альфред Бізанц”, “Айнзац” проти Ковпака”, “Брідське пекло”. “Під опікою монахів і монахинь”, “Полковник Балбачан” на Гуцульщині”, “Допити 1950 року”, “Не підлягає реабілітації?”.

У додатках вміщено спомини Івана Ремболовича “1918 рік на Чернігівщині”, Олександра Вишнівського “Наша Світланка” (про наречену І. Ремболовича), Романа Долинського “Бойова група Байєрсдорфа”, Юрія Копистянського “Прорив з-під Бродів”, Павла Сумароківа “В оточенні під Бродами. Прорив 2-го куреня 30-го полку УД “Галичина”.

У розділі “Побратими Івана Ремболовича” можна прочитати нариси про українських вояків Миколу Палієнка, Ігоря Поспіловського, Антона Гребенника, Григорія Сосідка, Леоніда Перфецького та Володимира Малкоша.

Вражає додаток №4 – “Неповний список вояків і старшин УСС, УГА та Армії УНР, учасників Другої світової війни в лавах дивізії “Галичина”, Українського визвольного війська та 1-ї УД УНА”. Тут вміщено біографії майже 300 вояків, чимало біографій проілюстровано світлинами.

Опубліковано у книжці й вирок Іванові Ремболовичу, біографії учасників підпілля ОУН та УПА, згадки про яких є у книжці, спогад Зеновія Врублевського (водія Івана Ремболовича) під назвою “Він був нам як тато”.

Вражає своїм багатством розділ “Фотодокументи”. Загалом у книжці опубліковано 373 світлин, листівок, карт, документів, більшість з яких унікальні.

Книжка “Іван Ремболович” з’явилася завдяки фінансовій підтримці Братства вояків 1-ї Української дивізії УНА та Історичного клубу “Холодний Яр”.

Зустрічайте, “Івана Ремболовича”!

464 pages, Hardcover

First published January 1, 2012

About the author

Громадський діяч, письменник, краєзнавець, дослідник історії Визвольної боротьби українського народу першої половини ХХ століття.
Від грудня 1989 року — член Української Гельсінської спілки, редактор газети «Прапор антикомунізму», член редколегії газети «Вільне слово», у 1990 році — редактор газети «Визволення», в 1991 — 1993 роках редактор газети «Нескорена нація», від грудня 1993 р. — редактор газети «Незборима нація». У 1990 — 1991 рр. — член проводу Української республіканської партії (секретар із питань ідеології). Від грудня 1992 року — заступник голови Всеукраїнського політичного об'єднання «Державна самостійність України», а з 1993 року — незмінний голова об'єднання. Член Національної спілки журналістів України з 1995 року Президент Історичного клубу «Холодний Яр» (від січня 1997 року). З 1998 р. — член Національної спілки письменників України.
Автор понад 1500 статей у газетах, журналах, альманахах, історичних календарях, енциклопедіях України та української діаспори.
Книги: “Отамани Гайдамацького краю. 33 біографії”, “Повернення отаманів Гайдамацького краю”, “Коли кулі співали. Біографії отаманів Холодного Яру і Чорного лісу”, “Операція “Заповіт”. Чекістська справа №206” , “Отаман Зелений”, та багато інших.